Вступ

Важливе завдання вищої освіти – забезпечення якості підготовки спеціалістів, конкурентоспроможних на ринку праці.

Для того, щоб цілі навчання відповідали соціальному замовленню, необхідно переходити до формування творчої особистості, здатної до самоактуалізації, самореалізації в професійній діяльності. Для вирішення цих завдань необхідно створення відповідних умов.

Одним із шляхів ліквідації у студентів розриву між знаннями, уміннями, навичками є введення модульно-рейтингової системи навчання, суть якої полягає у спробі відходу від репродуктивних методів навчання, переході до самостійної творчої навчальної роботи студентів.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу — модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модульно-рейтингова система складається з двох взаємопов’язаних частин: модульної і рейтингової, які доповнюють одна одну.

Модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Модульний контроль – форма поточного або підсумкового контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента щодо засвоєння модуля.

Рейтингова оцінка – визначається сумою балів, отриманих за кожне виконане завдання.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою навчального процесу і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

Скорочення, які зустрічаються у тексті:

АР – аудиторна робота;

СР – самостійна робота; робота

ІР – індивідуальна робота.

Анотація дисципліни «Історія України»

Історія України є нормативною дисципліною для студентів усіх спеціальностей системи вищої освіти. Вона покликана допомогти майбутньому спеціалісту з вищою освітою знати основні історичні події, факти, явища, закономірності історичного процесу, підвищити рівень історичної свідомості і політичної культури. Вивчення цього курсу безпосередньо впливає на формування наукового світогляду і загальної культури, дає можливість зрозуміти зміст, характер та особливості історичного розвитку України, генезису української нації в контексті всесвітньої історії.

Вивчення історії України дає можливість майбутньому спеціалісту глибше усвідомити своє місце у навколишньому світі, виразніше відчути значення своєї майбутньої праці і можливі шляхи її вдосконалення.

Головною метою вивчення дисципліни «Історія України» є виховання людини на засадах патріотизму, формування особистості, інтелекту, усвідомлення власної причетності до державотворчих прагнень українського народу.

Метою вивчення дисципліни є: вивчення фундаментальних засад державотворення, соціально-політичних та етнічних процесів в Україні; розвиток історичного мислення, виховання патріотичних, морально-етичних переконань, пробудження відчуття власної причетності до державотворчих прагнень українського народу; формування вміння орієнтуватися у світі міжетнічних відносин з позицій гуманізму, виховання патріотизму, етнічної толерантності.

Завдання, що стоять при вивченні курсу історії України, полягають у формуванні у студентів певного обсягу історичних знань, розуміння суті історичних процесів, що відбувалися в минулому й відбуваються нині в Україні, виробленні навичок аналізу історичних явищ та виявленні їх причинно-наслідкових зв’язків, самостійного узагальнення історичної інформації, вмінь застосовувати набуті знання з історії у повсякденній діяльності, орієнтації у суспільно-політичному житті країни, прогнозуванні суспільних процесів; вихованні свідомого громадянина та патріота України.

У результаті вивчення дисципліни «Історія України» студент повинен

Знати:

• основні етапи розвитку історії України та її державності;

• етногенез української нації;

• закономірності та особливості процесу державотворення в Україні;

• закономірності розвитку соціально-економічної та політичної систем та культури України;

• громадсько-політичну діяльність видатних історичних осіб, відомих політичних партій;

• розуміти досягнення та труднощі сучасної розбудови Української держави.

Вміти:

• аналізувати історичні факти, події, процеси;

• користуватися історичними джерелами, спеціальною історичною літературою та енциклопедично-довідковими матеріалами з історії України;

• здійснювати пошук історичної інформації з відповідної проблематики, систематизувати матеріал, робити самостійний аналіз та узагальнення;

• застосовувати одержані знання та набуті навички у вивченні інших суспільних наук;

• орієнтуватися у суспільно-політичному житті країни.

Тематичний план та форми організації занять з курсу «Історія України»

Всього годин: 108 / 3 кр.

Лекцій: 26 год.

Семінарів: 18 год.

Індивідуальна робота: 8 год.

Самостійна робота: 56 год.

Змістовних модулів: 3

Підсумковий контроль – іспит

Змістовий модуль	Тема	Обсяг годин
		Всього	Лекції	Семінар.	Інд.роб.	Сам.роб	Форми та методи контро-лю знань	Оцінка в балах
Модуль І	1. Вступ до предмета. Витоки українського народу та його державності	8	2	2		4	(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
	2. Україна в княжу добу	7	2			5	(СР) Письмове завдання (СР) Експрес тестування	1-5 1-5
	3. Політичні особливості і наслідки перебування українських земель під владою іноземних держав (друга половина ХІV – перша половина ХVІІ ст.)	8	2	2		4	(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
	Модульний контроль	2			2		Комп’ютерне тестування	4-10
	Всього з модуля	25	6	4	2	13
Модуль ІІ	4. Українська національна революція середини ХVІІ ст.	7	2			5	(СР) Письмове завдання (СР) Експрес тестування	1-5 1-5
	5. Україна наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст.	8	2	2		4	(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
	6. Українські землі під владою Російської і Австрійської імперій в першій половині ХІХ ст.	7	2			5	(СР) Письмове завдання (СР) Експрес тестування	1-5 1-5
	7. Україна в другій половині ХІХ ст.	8	2	2		4	(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
	8. Україна на початку ХХ ст.	6	2			4	(СР) Письмове завдання (СР) Експрес тестування	1-5 1-5
	Модульний контроль	2			2		Комп’ютерне тестування	4-10
	Всього з модуля	38	10	4	2	22
Модуль ІІІ	9. Національно-визвольні змагання 1917 – 1921 рр.	8	2	2		4	(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
	10. Україна між світовими війнами	8	2	2		4	(АР) Опитування (СР) Письмове завдання (СР) Експрес тестування	1-5 1-5 1-5
	11. Україна у роки другої світової війни та першого повоєнного десятиліття	8	2	2		4	(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
	12. Наростання кризових явищ у соціально-економічному та політичному житті. Застій (60-і- сер. 80-х рр. ХХ ст.	9	2	2		5	(АР) Опитування (СР) Письмове завдання (СР) Експрес тестування	1-5 1-5 1-5
	13. Національно-державне відродження українського народу. Незалежна Україні в сучасному світі	8	2	2		4	(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
	Модульний контроль	2			2		Комп’ютерне тестування	4-10
	Всього з модуля	43	10	10	2	21
	Реферат за обраною темою	2			2			1-10
	Всього за модулями	108	26	18	8	56		14-40
	Іспит							30-60
	Всього з дисципліни	108	26	18	8	56		60-100

Оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента

Оцінювання систематичності та активності роботи на семінарських заняттях: оцінюється рівень знань, продемонстрованих у відповідях і виступах на семінарських заняттях, активність при обговоренні питань, винесених на семінарське заняття, результати виконання експрес-контролю. Діапазон підсумкового оцінювання за семестр складає від 1 до 10 балів

Оцінювання якості виконання індивідуальних науково-дослідних завдань:

Оцінюються самостійність виконання індивідуальних науково-дослідних завдань, самостійність опрацювання тем, підготовка реферативних матеріалів, якість і своєчасність виконання. Діапазон підсумкового оцінювання за семестр складає від 1 до 10 балів.

Оцінювання якості виконання завдань для самостійного опрацювання:

Оцінюються самостійність виконання завдань, якість та своєчасність виконання завдань для самостійної роботи. Діапазон підсумкового оцінювання за семестр складає від 1 до 10 балів.

Оцінювання виконання модульних (контрольних) завдань:

Оцінюється рівень теоретичних знань, вмінь і навичок, яких набули студенти після опанування певного модуля. Діапазон підсумкового оцінювання за семестр складає від 1 до 10 балів.

Підсумковий контроль знань студентів:

Формою контролю з дисципліни «Історія України» є іспит. Екзаменаційний білет містить 3 завдання, кожне з яких оцінюється за шкалою 1-10 балів. Складовою частиною іспиту є підсумкове модульне тестування. Завдання, що виносяться на тестування оцінюються від 1 до 30 балів включно. Оцінка за іспит розраховується як сума балів, отриманих за підсумкове модульне тестування та безпосередньо іспит. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 1 до 60 балів. У разі, коли відповіді студента в цілому оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів).