2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО РОЗРОБКИ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1. Техніко-економічна характеристика обраного об’екту аналізу

В першому розділу роботи студент повинен проаналізувати сучасний стан функціонуючого підприємства, надати характеристику основним видам діяльності, якими займається підприємство, визначити спеціалізацію підприємства, охарактеризувати структуру підприємства (організаційну та виробничу), проаналізувати рентабельність окремих видів продукції та окремих видів виробництв, визначити, де необхідно провести зміни (наприклад, розвинути деякі виробництва, відмовитись від виробництва деяких видів продукції, провести організаційну реструктуризацію підприємства тощо). На базі виявлених змін запропонувати та розробити концепції двох проектів розвитку підприємства (або окремим виробництв, галузей, напрямків діяльності).

Серед показників діяльності підприємства для аналізу обираються ті, котрі мають важливе значення для конкретного об'єкта діяльності. Так, до числа важливих для усіх виробничо-господарських організацій відносяться такі показники:

1) Обсяг реалізованої продукції (обсяг продажів) у вартісному визначенні.

2)Виробництво продукції у натуральному визначенні (найважливіших видів).

3)Продуктивність праці вприйнятому вимірі.

4)Чисельність працюючих по категоріях.

5)Фонд оплати праці.

6)Витрати виробництва в розрізі елементів витрат і статей калькуляції.

7)Калькуляції найважливіших видів продукції.

8)Вартість основних виробничих фондів.

9)Сумаоборотногокапіталу.

10)Балансовийприбуток.

Техніко-економічний аналіз сучасного стану функціонуючого підприємства рекомендується проводити за даними, наведеними у таблиці Додатку2 .

Для узагальнюючої оцінки ефективності виробничо-господарської діяльності розраховується (береться з планових документів) ряд відносних показників. Наведена таблиця та схема організаційно-господарської структури потребують ретельного аналізу, результатом якого мають бути висновки щодо пріоритетів розвитку досліджуваного підприємства.

Фінансовий аналіз роботи підприємства (протягом трьох (краще п'яти) попередніх років роботи підприємства) і його поточного положення зазвичай зводиться до розрахунку і інтерпретації основних фінансових коефіцієнтів, що відображають ліквідність, кредитоспроможність, прибутковість підприємства і ефективність його менеджменту (Додаток 3).

Аналіз беззбитковості включає систематичну роботу по аналізу структури собівартості виготовлення і продажу основних видів продукції і розділення всіх витрат на змінні і постійні. Основне завдання аналізу беззбитковості — визначення об'єму продажів товару, який відповідає нульовому значенню прибутку. Важливість аналізу беззбитковості полягає у зіставленні реальної або планованої виручки в процесі реалізації інвестиційного проекту з точкою беззбитковості і подальшої оцінки надійності прибуткової діяльності підприємства.

Результатами аналізу фінансового стану підприємства мають стати висновки відносно того, наскільки досліджуване господарство залежить від залучених джерел фінансування поточної та інвестиційної діяльності, чи є в структурі його кредиторської заборгованості довгострокові або короткострокові кредити, на які цілі та як ефективно вони використовуються.

Аналітичними матеріалами для проведення дослідження можуть виступати річна фінансова і статистична звітність, економічні картки, статут, внутрішньогосподарські

положення тощо. Якщо інвестиційний проект готується для залучення західного стратегічного інвестора, то фінансову звітність слід перетворити в західні формати тієї країни, з якої передбачається привернути інвестора.

За даними проведеного аналізу визначають, які ділянки виробництва є проблемні та потребують подальшого розвитку, на базі чого пропонуються концепції двох проектів (взаємозамінних або альтернативних).

(маркетингового), технічного, фінансового, економічного, інституціонального аналізів, аналізу рисків.

Маркетинговий аналіз повинен дозволити зробити висновок про можливість

Маркетинговий аналіз повинен також включати аналіз споживачів і конкурентів. Аналіз споживачів повинен визначити споживчі запити, прогноз попиту, потенційні сегменти ринку і характер процесу покупки. Для цього розробник проекту повинен провести детальне дослідження ринку, а також аналіз основних конкурентів в рамках ринкової структури і інституційних обмежень, що впливають на неї. Таким чином, основними блоками маркетингового аналізу є: аналіз ринку, аналіз конкурентного середовища, розробка маркетингового плану продукту.

На основі результатів маркетингового аналізу розробляється маркетинговий план. У нім повинні бути визначені стратегії розробки продукту, ціноутворення, просування товару на ринок і збуту.

Завданнями технічного аналізу інвестиційного проекту є:

•визначення технологій, найбільш відповідних з погляду цілей проекту;

•аналіз місцевих умов, зокрема доступності і вартості сировини, енергії, робочої

сили;

•перевірка наявності потенційних можливостей планування і здійснення проекту.

Стандартна процедура технічного аналізу починається з аналізу власних існуючих технологій. Якщо виявляється неможливим використовувати власну технологію, то проводиться аналіз можливості залучення зарубіжної технології і устаткування.

Правило вибору технології передбачає комплексний аналіз деяких альтернативних технологій і вибір якнайкращого варіанту на основі якого-небудь агрегованого критерію.

Економічний аналіз полягає в оцінці впливу проекту в збільшення багатства держави (нації), тобто, в процесі економічного аналізу необхідно з'ясувати прибутковість держави, а не власників компанії від реалізації цього проекту.

Економічний аналіз зазвичай проводиться для крупних інвестиційних проектів, які розробляються за замовленням уряду і покликані вирішити яку-небудь національно значущу задачу. Якщо підприємство розробляє інвестиційний проект за власною ініціативою, самостійно привертаючи приватного інвестора, то воно у результаті фокусує загальний інтерес проекту на вигодах його учасників, головним чином тих фізичних і юридичних осіб, які надали фінансові ресурси для проекту.

Інституційний аналіз оцінює можливість успішного виконання інвестиційного проекту з урахуванням організаційної, правової, політичної і адміністративної обстановки. Цей розділ інвестиційного проекту є не кількісним і не фінансовим. Його

головне завдання — оцінити сукупність внутрішніх (можливості виробничого менеджменту; аналіз трудових ресурсів і організаційної структури підприємства ) і зовнішніх чинників (умови імпорту і експорту сировини і товарів; можливість для іноземних інвесторів вкладати засоби і експортувати товари; закони про працю; основні положення фінансового і банківського регулювання), супроводжуючих інвестиційний проект.

Велика частина даних, необхідних, наприклад, для фінансового аналізу (елементи витрат, ціни, об'єм продажів продукції і т. п.), є невизначеною. В майбутньому можливі зміни прогнозу як в гіршу сторону (зниження прибули), так і в кращу. Аналіз ризиків пропонує облік всіх змін.

В процесі реалізації проекту до зміни схильні наступні елементи: вартість сировини і що комплектують, вартість капітальних витрат, вартість обслуговування, вартість продажів, ціни і так далі В результаті вихідний параметр, наприклад прибуток, буде випадковим. Чим ширше діапазон зміни чинників проекту, тим до більшого ризику схильний проект (Додаток 4).

Фінансовий розділ інвестиційного проекту — найбільш об'ємний і трудомісткий. Найбільш відповідальною частиною фінансового розділу проекту є його власне інвестиційна частина, яка включає:

•основнаметата специфіка проекту ;

•оцінка життєвого циклу (ЖЦ) проекту, його основні фази;

•розрахунок інвестиційних потреб підприємства за проектом по рокам його ЖЦ;

• визначення складу, напряму ивестицій (Додаток 5);

•встановлення (і подальший пошук) джерел фінансування інвестиційних потреб (при наявності привернутих коштів - Графік повернення (погашення) кредиту (Додаток 6));

•визначення схеми фінансування (традиційна схема або власного капіталу);

•оцінка вартості капіталу, привернутого для реалізації інвестиційного проекту;

• розрахунок економії від реалізації проекту по роках;

• прогноз прибутків і грошових потоків по обраній схемі фінансування за рахунок реалізації проекту (Додатки 7, 8, 9);

• визначення суми та подальшого використання вивільнення робочого капіталу.

2.3. Порівняльний фінансовий аналіз двох проектів

Третій розділ роботи включає порівняльний фінансовий аналіз двох проектів, який передбачає розрахунок основних показників ефективності розглянутих проектів.

За кожним проектом треба розрахувати наступні показники його ефективності:

-Чисту сучасну вартість проекту (NPV);

-Внутрішню норму рентабельності(прибутковості) (IRR);

-Дисконтований термін окупності проекту(DPP).

Вказані показники необхідно проаналізувати і на основі аналізу визначити більш доцільний проект, який слід рекомендувати до реалізації.

Методично найбільш складні питання оцінки окупності проекту протягом терміну його реалізації. Об'єм грошових потоків, які виходять в результаті реалізації проекту, повинен покривати величину сумарної інвестиції з урахуванням принципу "вартості грошей в часі". Як характеристика, що вимірює тимчасову значущість грошових потоків, виступає норма прибутковості від інвестування отриманих в ході реалізації інвестиційного проекту грошових потоків.

Отже, проект приймається з погляду фінансових критеріїв, якщо сумарний грошовий потік, що генерується інвестицією, покриває її величину.