64. Поняття про систему зв’язку і аув омбр.

Для забезпечення управління підрозділами бригади, як у мирний, так і воєнний час, створюється система зв’язку і АУВ омбр, основним призначенням якої є забезпечення своєчасного обміну інформацією між елементами системи управління в умовах, коли безпосереднє спілкування посадових осіб неможливе.

Система зв’язку і АУВ (СЗ і АУВ) омбр розгортається згідно з прийнятою організацією управління, завданнями, які вирішують війська, а також з принципами організації зв’язку.

Система зв’язку і АУВ омбр- це сукупність взаємопов’язаних та узгоджених відповідно до завдань вузлів, ліній, станцій зв’язку різного призначення, які розгортаються для вирішення завдань забезпечення обміну всіма видами інформації в процесі управління військами.

Основним принципом побудови СЗ і АУВ омбр є комбінований принцип, у якому об’єднуються прямий зв’язок і зв’язок через допоміжні вузли зв’язку (ДВЗ). Це дозволяє побудувати оптимальну структуру СЗ і АУВ, яка задовольняє вимогам, які висуваються до зв’язку та управління військами.

СЗ і АУВ бригади включає слідуючі елементи:

1. Вузли зв’язку пунктів управління.

2. Лінії прямого зв’язку.

3. Допоміжні вузли зв’язку (ДВЗ).

4. Ретрансляційні пункти (станції).

5. Лінії прив’язки.

6. Мережа ФПЗ.

7. Органи ТЗЗ і АУВ.

8. Пункт управління зв’язком.

9. Резерв зв’язку.

Основою системи зв’язку і АУВ омбр є вузли зв’язку пунктів управління (ВЗ ПУ) і лінії зв’язку, які розгорнуті між ними.

Вузли зв’язку пунктів управління призначені для обміну усіма видами документованої інформації і ведення переговорів в процесі управлінння військами.

Лінії прямого зв’язку розгортаються безпосередньо між ВЗ ПУ бригади та підлеглих підрозділів з застосуванням радіо, радіорелейних і проводових засобів зв’язку, а зі старшим штабом ще і тропосферними засобами.

Допоміжні вузли зв’язку (ДВЗ) використовуються для забезпечення зв’язку з підрозділами, які діють на відокремлених напрямках, а також для утворення обхідних напрямків зв’язку, скорочення витрат проводових засобів. В системі зв’язку і АУВ омбр можуть розгортатись 1-2 ДВЗ.

В окремих випадках коли зв’зок безпосередньо між кінцевими радіо і радіорелейними станціями не забезпечується внаслідок значної відстані між ними, або за умови рель’єфу місцевості, можуть розгортатись ретрансляційні пункти (станції). Під час вибору мість розгортання ретрансляційних пунктів необхідно враховувати умови їх оборони, а також стан під’їздних шляхів. В якості наземного ретрансляційного пункта може використовуватись КШМ Р- 145 БМ, Р- 142 Н або радіорелейна станція Р-409 (Р- 419).

Лінії прив’язки, як правило, розгортаються силами та засобами старшого штабу. Якщо для розгортання ліній прив’язки ВЗ ПУ бригади до ОМЗ ( стаціонарної або польової, Держкомітету зв’язку або МО), напрямковий підрозділ виділятись не буде, то дані лінії зв’язку будуть розгортатись силами та засобами бригади. Якими засобами розгортаються лінії прив’язки, канальна ємність , строки розгортання визначаються розпорядженням зі зв’язку старшого штабу.

Використовуючи мережу фельд’єгерсько- поштового зв’язку, здійснюється прийом, обробка і доставка усіх видів секретних і поштових відправлень. Станція ФПЗ розгортається у місці, яке забезпечує зручний і скритний під’їзд засобів доставки. В окремих випадках можуть бути виділені бойові засоби- бонетранспортери, БМП, танки та інша техніка.

Органи технічного забезпечення зв’язку і АСУ призначені для задоволення потреб підрозділів зв’язку бригади у засобах зв’язку, підтримання їх в постійній готовності до застосування і забезпечення безвідмовної роботи, а також для швидкого відновлення під час їх пошкодження.

Пункт управління зв’язком призначений для забезпечення стійкого функціонування системи зв’язку в будь яких умовах обстановки. В механізованій (танковій) бригаді він розгортається на вузлі зв’язку командного пункту.

Резерв зв’язку призначений для рішення задач, які виникають раптово, під час зміни тактичної обстановки і обстановки зі зв’язку. Він утворюється за рахунок штатних сил і засобів підрозділів зв’зку мбр.