- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни загальна частина
- •Тема 1.Предмет і система державного права
- •Тема 2. Джерела державного права
- •Тема 3.Конституції зарубіжних країн
- •Тема 4.Форма держави в зарубіжних країнах
- •Тема 5.Конституційний статус людини і
- •Тема 6. Політичні партії і партійні системи в
- •Тема 7.Конституційні інститути безпосередньої
- •Тема 8.Законодавча влада в зарубіжних країнах
- •Тема 9.Голова держави та уряд в зарубіжних країнах
- •Тема 10. Місцеве управління і самоврядування в
- •Особлива частина
- •Тема 11.Основи державного права сша
- •Тема 12.Основи державного права великої британії
- •Тема 13.Основи державного права фрн
- •Тема 14. Основи державного права франції
- •Тема 15.Основи державного права японії
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Самостійна робота
- •7. Індивідуальні завдання Теми рефератів:
- •8. Методи навчання
- •9. Методи контролю
- •Методичні рекомендації щодо написання контрольної роботи студентами заочної форми навчання
- •Структура контрольної роботи
- •9.1. Питання до іспиту для студентів денної, заочної та заочної №2 форм навчання
- •9.2. Питання до заліку для студентів вечірньої форми навчання
- •9.3. Варіанти завдань контрольних робіт для студентів заочної форми навчання
- •Допоміжна література
- •12. Інформаційні ресурси
- •Повнотекстові бібліотеки
- •Періодичні видання с безкоштовним доступом до повних текстів
- •Право України
- •Право Росії
- •Юридична наукова періодика України
9. Методи контролю
опитування;
контрольна робота;
доповіді, повідомлення, реферати;
колоквіум;
ін. навчально-організаційні форми і методи контролю знань та навичок студентів;
внутрішньосеместрові атестації студентів;
семестровий недиференційований залік;
іспит.
Опитування студентів (усне та у формі письмових контрольних робіт), як правило, здійснюється у процесі проведення семінарських та практичних занять.
Реферат (від лат. referо – повідомляю) – короткий виклад у письмовому вигляді або у формі публічної доповіді змісту наукових праць, літератури з теми, конкретного питання. Реферати до семінарських занять є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідного характеру, метою яких є закріплення і поглиблення знань студентів. Періодичність підготовки та виконавців рефератів визначають викладачі, що ведуть семінарські заняття в академічних групах. Теми рефератів визначають за допомогою методичних матеріалів або їх обирає викладач. Вони мають відповідати загальним темам семінарських занять, конкретизувати окремі питання, ключові елементи тем. Основні вимоги до змісту реферату:
• в основі реферату має бути певна сума фактичних і теоретичних даних, що їх слід викладати відповідно до існуючого плану;
• особливу увагу необхідно приділяти пошуку необхідних нормативно-правових матеріалів, їх систематизації, з'ясуванню основних понять і категорій з теми;
• у кінці роботи, підбиваючи підсумки, слід узагальнити викладений матеріал і зробити власні висновки щодо досліджуваної проблеми.
Існують певні вимоги до оформлення реферату. Обсяг реферату в середньому не має перевищувати десяти сторінок. Титульну сторінку оформлюють відповідно до загальних вимог. На другій сторінці викладають план реферату. В тексті роботи слід виділяти і, можливо, озаглавлювати відповідні розділи плану. Сторінки роботи нумерують. При використанні літературних джерел у тексті реферату необхідно робити посилання. Наприкінці роботи на окремому аркуші міститься список використаної літератури.
Виконаний реферат здають на кафедру для перевірки перед початком семінарських занять. Студентів, які не написали або написали реферат на незадовільну оцінку, до заліку не допускають.
До інших навчально-організаційних форм і методів контролю знань та навичок студентів відносяться: експрес-опитування студентів; програмований (машинний і безмашинний) контроль знань, умінь, навичок студентів; контрольні роботи з використанням діапозитивів (викладач демонструє діапозитив, що містить питання і 3—5 варіантів відповідей, студент заповнює контрольну картку, позначаючи номери правильних відповідей); закриті та відкриті тестові завдання.
Форми підсумкового контролю знань студентів: внутршньосеместрові атестації студентів, семестровий недиференційований залік і семестровий іспит. Студента вважають допущеним до семестрового заліку й іспиту лише за умови виконання всіх видів робіт, передбачених планом навчальної дисципліни.
Методичні рекомендації щодо написання контрольної роботи студентами заочної форми навчання
Контрольна робота – одна із форм перевірки знань, спрямована на більш повне засвоєння навчальної дисципліни студентами, які навчаються за заочною формою навчання.
Виконання контрольних робіт переслідує наступні цілі: засвоїти та узагальнити певний теоретичний матеріал, навчитися працювати з нормативно-правовими актами; відшуковувати необхідні правові норми в кодексах і збірниках законів, адекватно сприймати їх зміст та надавати їм певні коментарі; робити висновки, здійснювати їх обґрунтування; навчити студентів висловлювати матеріал у вигляді стрункої, логічно зв'язаної системи теоретичних положень; виробити навики порівняльного аналізу суспільно-політичних явищ і правових документів.
Контрольну роботу має виконувати кожний студент індивідуально в письмовій формі відповідно до навчальних планів і запропонованих завдань. Вибір теми контрольної роботи здійснюється із загального переліку тем, які затверджені на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін, як правило, на початку відповідного семестру.
Обираючи тему, слід керуватися такими критеріями: тема повинна бути передусім цікавою, тобто відповідати науковим нахилам, власним інтересам та напрямкам професійної підготовки; вона має бути зрозумілою, передбачає наявність необхідних знань матеріалу, розуміння смислу дослідження.
Обравши тему, необхідно закріпити її за собою (зареєструвати) у старости групи. Теми для контрольних робіт подані в достатній кількості, тому написання робіт декількома студентами однієї академічної групи по одній темі не допускається.
Виконана контрольна робота має свідчити про глибоке вивчення рекомендованих джерел: законодавчих актів, спеціальної та додаткової літератури.
Під час виконання роботи студент повинен ознайомитися з навчальною літературою, монографічними дослідженнями відповідного спрямування.
У разі виникнення складностей з формуванням змісту контрольної роботи, її оформленням студент повинен звернутися до провідного викладача з відповідної навчальної дисципліни або завідувача кафедри.