Глава 5 Митний режим реекспорту
Згідно статті 85 Митного кодексу України реекспорт – митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі зазначеної території без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Підстави для реекспорту можуть бути різними. Найбільш типовим є замовлення кінцевого імпортера, який не може або не бажає з причин політичного, економічного характеру виходити на ринок первісного експортера. Подібні операції можуть мати місце під час здійснення великих проектів, коли іноземні фірми, що працюють у певній країні, здійснюють закупівлі в третіх країнах.
Політичними причинами, через які кінцевий імпортер не працює на ринку первісного експорту, можуть бути санкції, блокада, які застосовуються проти якоїсь країни та які можна подолати за допомогою фірми з нейтральної країни. Причини економічного характеру – це, наприклад, відсутність у первісного експортера чи кінцевого імпортера напрацьованих каналів торговельних зв’язків, які компенсуються за допомогою фірми з третьої країни.9 Тим більше, що при реекспорті з України товарів, які походять з країн, з якими наша держава має угоди про вільну торгівлю, в треті країни законодавством України не передбачено донарахування ввізного мита.10 Серед основних товарів, що йдуть на реекспорт з митної території України, – більшість російського походження, а також молдавського (переважно, виноградні вина).
На відміну від попередньої редакції Митного кодексу України, нова у статті 86 передбачає шість варіантів застосування митного режиму реекспорту. Об’єднує ці варіанти вимога щодо іноземного статусу товарів при ввезенні їх на митну територію України.
1. Реекспорт товарів, які після ввезення на митну територію України перебували під митним контролем та не були поміщені у митний режим (у тому числі у зв’язку з обмеженнями чи заборонами щодо ввезення таких товарів на митну територію України). Такі товари могли зберігатися на складах митних органів, складах тимчасового зберігання, митних складах на умовах тимчасового зберігання.
2. Реекспорт товарів після тимчасового ввезення. У даному випадку товари повинні перебувати у тому ж стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування й зберігання, а також змін, що допускаються у разі використання таких товарів у митному режимі тимчасового ввезення.
3. Реекспорт після того, як товари були поміщені у митний режим переробки на митній території. Вивозитися за межі митної території України такі товари можуть як у тому ж стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання (тобто коли фактично переробка не відбувалася), так і у вигляді продуктів їх переробки.
4. Реекспорт товарів, які були ввезені на митну територію України та поміщені у митний режим митного складу. Реекспортуватися за межі митної території України такі товари можуть у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування й зберігання.
5. Реекспорт товарів після їх імпорту в Україну – вже звичний варіант реекспорту, який застосовувався на підставі попередньої редакції Митного кодексу України. У даному випадку, імпортовані товари повертаються нерезиденту – стороні зовнішньоекономічної угоди, згідно з якою ці товари поміщувались у цей режим, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цієї угоди, або в силу інших обставин, що перешкоджають її виконанню. Так само, як і при реімпорті, товари повертаються, наприклад через брак, неналежну якість, кількість, асортимент тощо. При цьому мають виконуватися такі умови:
- товари вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;
- перебувають у тому ж стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.
6. Реекспорт товарів, визнаних помилково ввезеними на митну територію України. Товари можуть вважатися помилково ввезеними на митну територію України, якщо митний орган переконається в тому, що ввезення цих товарів не є результатом навмисних дій. Такі товари вивозяться за межі цієї території у митному режимі реекспорту на підставі товаросупровідних документів, згідно з якими ці товари були ввезені.
Практично кожен із зазначених випадків передбачає перебування товарів на момент реекспорту у такому ж стані, в якому вони знаходилися при ввезенні їх на митну територію України. Винятком є лише вивезення продуктів переробки товарів та реекспорт після тимчасового ввезення, якщо воно допускало використання і відповідно певну зміну таких товарів. Незмінність стану товарів – друга умова для застосування митного режиму реекспорту – так само, як і при реімпорті, визначається відповідністю: найменувань товарів, що вивозяться, і їх кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності найменуванням і кодам товарів на момент їх увезення на митну територію України; технічних характеристик та інших параметрів товарів технічним характеристикам та іншим параметрам, установленим чинними в Україні нормативними актами (міжнародними, національними, галузевими стандартами, технічними умовами та іншими прирівняними до них нормативними документами), а в разі відсутності таких нормативних актів – іншими документами, що містять ці відомості.
Крім цього, новий Митний кодекс України дає можливість застосовувати митний режим реекспорту до товарів, перелічених вище, і у таких випадках, коли їх стан змінився, якщо:
1) під час перебування таких товарів на митній території України вони піддавалися операціям, необхідним для їх збереження, а також технічному обслуговуванню чи ремонту, необхідність у яких виникла під час перебування на митній території України;
2) стан таких товарів змінився внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи;
3) у митний режим реекспорту поміщується лише частина товарів, раніше ввезених на митну територію України.
Крім того, даний митний режим поширюється на товари, які перебували у митному режимі вільної митної зони та вивозяться за межі митної території України.
Для поміщення товарів у митний режим реекспорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна виконати такі умови:
1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;
2) надати митному органу документи та відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що реекспортуються;
3) виконати передбачені законодавством України вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
4) у випадках, встановлених законодавством України, подати митному органу дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з реекспорту цих товарів.
Перші три умови не мають особливостей у порівнянні з реімпортом, тому вважаємо за доцільне більш детально зупинитися на характеристиці четвертої умови. Дозвіл на реекспорт деяких категорій товарів за часів чинності попередньої редакції Митного кодексу України уповноважено було видавати Міністерство економіки (нині – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України), згідно з положеннями п. 1 Постанови М України «Деякі питання реекспорту товарів» від 6 серпня 2003 р. № 1211.
Однак у Положенні про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене Указом президента України № 634/2011, серед повноважень цього органу немає навіть згадки про видачу зазначених вище дозволів.
Тим не менш, зазначений центральний орган виконавчої влади видає дозоли на реекспорт деяких видів товарів. Так, вже згадуваним вище Наказом Мінекономіки від 18.03.2009 р. № 222 затверджено Перелік товарів іноземного походження, реекспорт яких з митної території України потребує надання митним органам дозволу Міністерства економіки України. До нього, зокрема включені такі товари: нафта або нафтопродукти, природний газ, дистиляти, шкури свійських тварин, папір та картон для утилізації (макулатура та відходи), вовна та сировина з неї, відходи та брухт чорних металів, деякі вироби з них, відходи та брухт кольорових металів.
Крім того, у випадку реекспорту товарів військового призначення та подвійного використання необхідно отримати відповідний дозвіл Державної служби експортного контролю відповідно Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 р. Товарами військового призначення у розумінні даного Закону є:
вироби військового призначення – озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби для їх виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або використання зазначених виробів;
послуги військового призначення – надання іноземним юридичним чи фізичним особам в Україні або за її межами послуг, у тому числі посередницьких (брокерських), у сфері розроблення, виробництва, будівництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, демілітаризації, знищення, збуту, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання або використання виробів чи технологій військового призначення, а також надання зазначеним юридичним особам іноземної держави чи її представникам або іноземцям послуг з фінансування таких робіт;
технології військового призначення – спеціальна інформація в будь-якій формі (за винятком загальнодоступної інформації), необхідна для розроблення, виробництва або використання виробів військового призначення та надання послуг військового призначення. Ця інформація може надаватися у формі технічних даних або технічної допомоги:
технічні дані – проекти, плани, креслення, схеми, діаграми, моделі, формули, специфікації, програмне забезпечення, посібники та інструкції, розміщені на папері або інших, у тому числі й електронних, носіях інформації;
технічна допомога – проведення інструктажів, надання консультацій, здійснення заходів з метою підвищення кваліфікації, навчання, практичного освоєння методів роботи;
базові технології – технології, які визначають принцип роботи і використання техніки, та елементи технологій, без яких військова техніка не може бути створена і використана.
Товари подвійного використання – це окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначені для військового використання, а також послуги (технічна допомога), пов'язані з ними, які, крім цивільного призначення, можуть бути використані у військових або терористичних цілях чи для розроблення, виробництва, використання товарів військового призначення, зброї масового знищення, засобів доставки зазначеної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, у тому числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин, бактеріологічних, біологічних та токсичних препаратів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
У випадку реекспорту товарів, імпортованих за рахунок Державного валютного фонду України та валютних фондів місцевих Рад народних депутатів України, якщо їх використання за призначенням на митній території України є неможливим, митному органу необхідно надати дозвіл органу, який є розпорядником Державного валютного фонду України (Кабінет Міністрів України) або валютного фонду місцевої Ради народних депутатів України (виконком відповідної місцевої Ради).
Цікаво, що новий Митний кодекс України не встановлює строків перебування товарів на митній території України, крім випадку реекспорту після імпорту. Цей строк не повинен перевищувати 6 місяців з дати поміщення товарів у митний режим імпорту. Щодо решти випадків, очевидно, за аналогією з реімпортом, строки, протягом яких може застосовуватися реекспорт, не повинні перевищувати строків відповідних митних режимів, в яких перебувають товари до застосування відносно них режиму реекспорту.
Так само, як і при реімпорті, реекспорт товарів, поміщених у митний режим імпорту, може бути здійснений виключно імпортером цих товарів або його правонаступником. В інших випадках дозволяється застосування митного режиму реекспорту при вивезенні за межі митної території України товарів іншою особою, ніж та, що їх ввозила, якщо це виправдано обставинами.
Декларування товарів у митний режим реекспорту може здійснюватися у будь-якому митному органі, якщо інше не передбачено Митним кодексом України. З метою полегшення контролю за дотриманням митного режиму реекспорту Держмитслужба України може визначати випадки, у яких декларування товарів у митний режим реекспорту повинно здійснюватися у тому ж митному органі, у якому зазначені товари декларувалися для ввезення на митну територію України.
Товари, що реекспортуються, можуть вивозитися за межі митної території України однією чи кількома партіями. Допускається вивезення товарів, що реекспортуються, за межі митної території України не через той митний орган, через який товари увозилися на цю територію.
Виходячи з визначення митного режиму реекспорту, до товарів, що розміщуються у цей режим, не застосовуються заходи нетарифного регулювання. При цьому вони підлягають санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей тощо.
Оподаткування.
Вивізне (експортне) мито за визначенням даного митного режиму не сплачується (стаття 85, ч. 5 статті 286 Митного кодексу України).
Акцизний податок не сплачується відповідно до підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України.
ПДВ, як і у випадку застосування митного режиму експорту нараховується за нульовою ставкою відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України, оскільки експорт у розумінні зазначеного Кодексу охоплює й реекспортні операції (підпункт «г» пункту 185.1 статті 185 ПК України). Отже, фактично цей податок також на сплачується.
Відповідно до статті 89 Митного кодексу України після поміщення товарів у митний режим реекспорту суми ввізного мита, сплачені при імпорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам.
1Митне право України: Навч. посібник / За заг. ред. В.В. Ченцова. – К.: Істина, 2007. – С. 124.
2Бахрах Д. Н. Административное право. Общая часть. – М., 1993.
3Ківалов С.В., Біла Л.P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник / Вид. друге, перероб. і доп. – Одеса: Юридична література, 2002.
4Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2001. – С. 377.
5 Крестьянінов О.О. Правове регулювання митних режимів. Автореф. дис… канд. юрид. наук / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2002. – С. 11.
6Козырин А.Н. Таможенные режимы. – М.: Статут, 2000. – С. 15.
7Додін Є.В. Нетарифне регулювання в митній практиці України /Є.В. Додін // Митна справа. – 1999. – № 2. – С. 29.
8Прокопенко В.В., Крущук О.С. Заходи нетарифного регулювання щодо переміщення продуктів харчування через митний кордон України // Митна справа. – 2011. – № 3. – С. 64.
9Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізми реалізації. Монографія / Антонюк Л.Л.– К.: КНЕУ, 2004.
10Щодо донарахування ввізного мита у випадку експорту товарів походженням із країн, з якими Україною укладені угоди про вільну торгівлю: Лист ДМС України від 30.12.2008 р. № 14/1541.