Глава 3 Митний режим реімпорту

Згідно статті 77 Митного кодексу України реімпорт – митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються для вільного обігу на митній території України зі звільненням від сплати митних платежів, установлених законами України на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

На відміну від попередньої редакції Митного кодексу України, оновлений Кодекс не встановлює вимог щодо українського походження товарів, які поміщаються у митний режим реімпорту. Крім того, реімпортуватися можуть не лише товари, які раніше були вивезені згідно митного режиму експорту. Так, відповідно до статті 78 Митного кодексу України митний режим реімпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим.

У митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, що:

1) були вивезені за межі митної території України у митному режимі тимчасового вивезення та ввозяться на цю територію до завершення строку дії цього митного режиму в тому ж стані, в якому вони були вивезені, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, а також змін, що допускаються у разі використання таких товарів у митному режимі тимчасового вивезення;

2) були вивезені за межі митної території України у митному режимі переробки за межами митної території та ввозяться на цю територію до завершення строку дії цього митного режиму в тому ж стані, в якому вони були вивезені, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання;

3) були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, що їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічної угоди, згідно з якою ці товари поміщувались у режим експорту або в силу інших обставин, що перешкоджають виконанню цієї угоди, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у тому ж стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Незмінність стану товару визначається відповідністю: найменувань товарів, що ввозяться, і їх кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності найменуванням і кодам товарів на момент їх вивезення; технічних характеристик та інших параметрів товарів технічним характеристикам та іншим параметрам, установленим чинними в Україні нормативними актами (міжнародними, національними, галузевими стандартами, технічними умовами та іншими прирівняними до них нормативними документами), а в разі відсутності таких нормативних актів – іншими документами, що містять ці відомості.

Митний кодекс України встановлює виняток з правила про незмінність стану товарів, що реімпортуються в Україну. Так, цей митний режим може бути застосований, якщо:

1) під час перебування таких товарів за межами митної території України вони піддавалися операціям, необхідним для їх збереження, а також технічному обслуговуванню чи ремонту, необхідність у яких виникла під час перебування за межами митної території України;

2) стан таких товарів змінився внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, встановленому міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи.

3) у митний режим реімпорту поміщується лише частина товарів, раніше випущених для вивезення за межі митної території України

З аналізу наведених положень Митного кодексу України стає зрозумілим, що митний режим реімпорту може застосовуватися у тих випадках, коли вивезенні за межі митної території України товари у незмінному стані у встановлений строк повертаються на цю територію. Таке повернення, як бачимо, може відбуватися з різних причин, наприклад, зворотне ввезення після тимчасового вивезення. Інший приклад – перебування вивезених із України товарів поза її межами не дасть можливості зацікавленій особі досягти тієї мети, яку він переслідував, вивозячи ці товари за кордон. Останній варіант, приміром, може мати місце у випадку дострокового розірвання зовнішньоекономічного договору на переробку товарів за межами митної території України, в результаті чого переробка як така не відбулася, а товари не піддавалися видозміненню. Класичним варіантом реімпорту, звичайно, є повернення з-за кордону непроданого вітчизняного товару, через відмову покупця (розірвання угоди, відбраковування тощо).

Крім того, у митний режим реімпорту можуть заявлятися товари, які фактично не залишали території України. В якості прикладу може послужити випадок, коли товари, призначені до вивезення в митному режимі експорту до їх фактичного вивезення зберігаються під митним контролем на митних складах. У період такого зберігання іноземний покупець відмовляється від придбання товарів, які вже оформленні у митному режимі експорту. У цьому випадку випуск товарів зі складу здійснюється відповідно до положень про реімпорт товарів.

Для поміщення товарів у митний режим реімпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) ввезти товари на митну територію України не пізніше ніж у встановлений законодавством строк після їх вивезення за межі митної території України;

2) подати митному органу, що здійснює випуск товарів у митному режимі реімпорту, документи на такі товари;

3) надати митному органу документи та відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що ре імпортуються.

В залежності від того, з якою метою і відповідно до якого митного режиму відбувалося вивезення товарів за межі митної території України, встановлюється строк, протягом якого товари можуть реімпортуватися в Україну. Так, строк тимчасового вивезення товарів встановлюється в кожному конкретному випадку, але не може перевищувати 3 років з моменту поміщення товарів під цей режим. Строк переробки товарів за межами митної території України також встановлюється індивідуально, однак не повинен перевищувати 1 року. Якщо ж має місце реімпорт після експорту товарів, строк їх перебування за межами митної території України не повинен перевищувати 6 місяців з дати вивезення їх за межі цієї території.

Як вже зазначалося подання документів – обов’язкова умова для будь-якого виду митного режиму. Реімпорт – не виняток. Перелік таких документів різнитиметься в залежності від варіантів реімпорту, розглянутих вище. Однак загальні правила поширюються і на реімпорт: у митний орган подаються митні документи (митні декларації, декларація митної вартості у разі необхідності тощо), комерційні документи (зовнішньоекономічні договори, рахунки-фактури тощо), товаротранспортні та товаросупровідні документи (накладні, пакувальні листи тощо), а також документи, що засвідчують підстави для реімпорту товарів, строки їх перебування за межами митної території України і т.д.

Ще однією умовою режиму реімпорту є можливість ідентифікації товарів, заявлених до митного режиму реімпорту, як таких, що були раніше вивезені з території України у відповідному митному режимі. Це означає, що саме ті товари, які раніше випускалися за межі митної території України (а не ідентичні їм), можуть заявлятися до митного режиму реімпорту. У випадку, коли товар не наділений індивідуально визначеними ознаками (наприклад, овочі без відповідної упаковки), здійснити його ідентифікацію, а разом з тим і реімпорт неможливо.

Саме тому, якщо на момент митного оформлення товарів для їх випуску з митної території України суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності має намір їх ввезти (реімпортувати) на митну територію України, для полегшення ідентифікації цих товарів при їх ввезенні в Україну як таких, що раніше вивозилися, слід ужити засобів забезпечення ідентифікації, передбачених статтею 326 Митного кодексу України. Крім того, у разі потреби для участі в здійсненні митного контролю, зокрема ідентифікації стану товарів, що реімпортуються, можуть залучатися спеціалісти й експерти відповідно до положень статті 327 Митного кодексу України.

У випадку реімпорту товарів після тимчасового вивезення або переробки за межами митної території України, дозволяється ввезення таких товарів на митну територію України товарів іншою особою, ніж та, що їх вивезла, якщо це виправдано обставинами. У разі, якщо має місце реімпорт раніше експортованих товарів, він може бути здійснений тільки експортером цих товарів або його правонаступником.

За загальним правилом декларування товарів у митний режим реімпорту може здійснюватися у будь-якому митному органі. Однак Держмитслужба України може встановлювати винятки з цього правила, встановлюючи випадки, в яких декларування товарів у митний режим реімпорту повинне здійснюватися у тому ж митному органі, у якому зазначені товари декларувалися для вивезення за межі митної території України.

Товари, що реімпортуються, підлягають санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей тощо.

Заходи нетарифного регулювання імпорту до товарів, що реімпортуються, не застосовуються, якщо інше не передбачено законодавством.

Оподаткування.

Ввізне (імпортне) мито не сплачується відповідно до частини 2 статті 286 Митного кодексу України за умови виконання зазначених вище вимог.

Акцизний податок сплачується відповідно до розділу VI Податкового кодексу України з товарів та за ставками, визначеними у статті 215 цього Кодексу, чинними на день подання митної декларації.

Вiдповiдно до підпункту 213.2.2 пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України у разі ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру без подальшої реалізації на митній території України, акцизний податок не справляється. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України.

ПДВ сплачується відповідно до підпункту в) пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України за основною ставкою, чинною на день подання митної декларації.

Після поміщення у митний режим реімпорту товарів, які були раніше експортовані, суми вивізного мита, сплачені при експорті цих товарів, повертаються особам, що їх сплачували, або їх правонаступникам.

У разі реімпорту товарів протягом одного року з дати їх експорту суми вивізного (експортного) мита, сплачені при їх експорті, повертаються власникам цих товарів або уповноваженим ними особам на підставі їх заяв. Повернення зазначених сум здійснюється за рахунок Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням відповідних митних органів.

Особа, що переміщує товари в режимі реімпорту, сплачує суми, одержані експортером як виплати або за рахунок інших пільг, наданих під час вивезення (експорту) цих товарів, а також проценти з цих сум, нараховані за обліковою ставкою Національного банку України.