56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.

Пред'явлення для впізнання об'єктів за фотографіями (відео- чи кінозображення)

Спочатку з'ясуємо, в яких випадках доцільним є таке пред'явлення для впізнання:

- тоді, коли об'єкта в натурі вже не існує;

- коли зовнішній вигляд об'єкта змінився, а його реконструкція - або неможлива, або недоцільна;

- об'єкт і впізнавач перебувають один від одного на значній віддалі, а транспортування їх до одного місця недоцільне або неможливе (особа переховується або відмовляється від участі у впізнанні);

- з тактичних міркувань особа поки що не повинна знати про потребу в її впізнаванні;

- є достатні підстави припускати, що впізнавана особа спробує зірвати проведення пред'явлення для впізнання чи іншим способом негативно вплине на впізнавача тощо.

Тактичні вимоги:

- фотографії, відео- чи кінофільми підбираються так, щоб зображені на них об'єкти були чіткими, без ретуші, а за часом виготовлення збігались би з періодом, коли впізнавач спостерігав (бачив) чи знав впізнавані об'єкти, особливо людей;

- фотографії із зображенням впізнаваних об'єктів не повинні вирізнятися з-поміж інших ні за розмірами, ні за якістю виготовлення (чорио-біле зображення об'єкта не може пред'являтися серед кольорових);

- підбираються такі фотознімки (коли впізнають людей), на яких особи сфотографовано в положеннях, характерних для впі-знавальної фотографії (у фас, профіль і 3/4 повороту голови).

Фотознімки, відео- чи кінофільми можуть бути вилучені під час виїмки чи обшуку в помешканні впізнаваного, з місця його роботи, витребувані з офіційних установ, від родичів, знайомих, друзів тощо;

- коли об'єкт є в натурі, але вирішують пред'явити його за фотознімком, то цей об'єкт фотографують за правилами судової фотографії;

- фотознімки у кількості не менше трьох наклеюють на аркуш паперу. Кожен знімок нумерується, засвідчується печаткою слідчого (тобто виготовляється спеціальний бланк - фототаблиця);

- на фототаблиці робиться позначка, що вона є додатком до протоколу пред'явлення для впізнання, вказується дата складення цього протоколу. Біля самих фотознімків не повинно бути жодних позначок, написів тощо;

- перед початком пред'явлення для впізнання слідчий повідомляє понятим (і тільки їм), під яким номером значиться впізнаваний об'єкт, про що згодом робиться позначка у протоколі слідчої дії;

- впізнавач у присутності понятих вказує, на якому фотознімку зображено впізнаний ним об'єкт (людину, предмет тощо).

Подальший порядок пред'явлення для впізнання аналогічний впізнанню предметів, документів.

Пред'явлення для впізнання людини може проводитись і за функціональними ознаками (властивостями) особи - ознаками голосу, мови, ходи та жестикуляції.

Специфіка пред'явлення для впізнання людини за голосом і мовою полягає ось у чому:

- слідча дія організовується та проводиться так, щоби впізнавач не міг бачити особу, яку впізнає, а міг тільки чути її голос (інакше матиме місце пред'явлення для впізнання за зовнішністю). Він не повинен знати, в який саме момент слухатиме впізнавану особу;

- прослуховується вільна мова впізнаваної особи в умовах або наближених до реальних, або навіть на тому ж місці, на якому впізнавач чув голос (розмову) впізнаваного у зв'язку з кримінальними подіями;

- у ході слідчих дій її учасники поділяються на дві групи.

У першій - впізнаваний, статисти, поняті та помічник слідчого.

У другій - впізнавач, поняті та слідчий (можлива участь й інших осіб, які можуть залучатися до слідчої дії: спеціалістів, захисників, представників впізнаваного чи впізнавача тощо).

Обидві групи перебувають у різних приміщеннях:

- впізнавач вислуховує голоси осіб, що впізнаються (впізнаваного і статистів) та повідомляє слідчому, який голос він впізнав, тобто голос якої за чергою людини;

- після цього всі учасники збираються разом і з'ясовують, голос чиєї людини впізнав упізнавач. (Перебуваючи разом із впізнаваним і статистами, слідчий по черзі розмовляє з ними на сторонню тему, пропонуючи в разі потреби змінити силу звучання голосу).

Пред'явлення людини для впізнання її за ходою та жестикуляцією здійснюється з дотриманням таких вимог:

- провадження слідчої дії відбувається здебільшого на тому місці, де впізнавач уперше бачив особу, яку впізнає;

- впізнаваний не повинен знати, в який момент за його діями слідкуватиме той, хто його впізнає (проглядається хода також і статистів, черговість довільна);

- впізнавачеві повинно бути надано достатньо часу для спостереження ходи та жестикуляції пред'явлених осіб.

Тактика завершального етапу пред'явлення для впізнання

Завершальний етап пред'явлення для впізнання - це фіксація ходу і результатів цієї слідчої дії.

Основним способом (формою) процесуальної фіксації пред'явлення для впізнання є протоколювання.

Протокол складається з дотриманням вимог, передбачених статтями 231 КПК. Протокол повинен мати вступну, описову та підсумкову частини.

У вступній частині протоколу зазначаються:

• місце, час проведення та назву процесуальної дії;

• особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада);

• всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

• інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

В описовій частині зазначається інформація, яка може бути різною, залежно від об'єкта пред'явлення для впізнання.

Коли пред'явлено для впізнання людей у цій частині протоколу зазначаються:

- прізвища та роки народження, адреси осіб, які пред'являються для впізнання. Інколи інформація про статистів може міститися лише в додатку до протоколу;

- ознаки, що вказують на схожість пред'явлених для впізнання об'єктів;

- порядок розташування впізнаваних об'єктів (якщо предмети чи фото, то їхні порядкові номери, якщо люди - зазначається, яке місце зайняла основна впізнавана особа);

- факт того, що прізвища та імена пред'явлених осіб впізна-вачеві названо не було і що перед початком слідчої дії людині, яку впізнають, було запропоновано зайняти будь-яке місце серед статистів за власним вибором.

Коли пред'явлено для впізнання людей за динамічними властивостями, то крім названого, фіксується ще:

- порядок організації та проведення, особливо де і в яких місцях, з ким'перебували впізнавач і впізнаваний.

Пред'явлення для впізнання трупа:

- стать особи трупа;

- зовнішній вигляд (факт реставрації А);

- місце проведення пред'явлення для впізнання;

- найменування пред'явлення для впізнання предметів, що були при трупі, за умови, що вони не пред'являлися для впізнання окремо за правилами впізнання предметів.

Під час пред'явлення для впізнання предметів:

- кількість пред'явлених предметів;

- їх найменування, форма, колір, інші ознаки;

- розташування об'єктів, відстань між ними і впізнавачем, номери бірок тощо.

Незалежно від виду об'єкта, пред'явленого для впізнання, в описовій частині обов'язково описується процес впізнавання, з констатацією, яку саме людину чи який об'єкт було впізнано. Описуються прикмети і ознаки, за якими, зі слів впізнавача, ним було впізнано пред'явлені об'єкти, або ж фіксується інша інформація, повідомлена ним (зокрема в разі невпізнання).

У підсумковій частині протоколу міститься інформація про:

- наявні додатки до протоколу, як наслідок застосування технічних засобів фіксації або складання планів, схем, креслень;

- час завершення пред'явлення для впізнання;

- позначки про ознайомлення всіх учасників слідчої дії зі змістом протоколу та його додатків;

- зауваження (якщо такі були), що надійшли від учасників щодо змісту протоколу та дій слідчого.

Протокол і додатки до нього підписуються слідчим і всіма учасниками слідчої дії.

Стаття 231. Протокол пред'явлення для впізнання

1. Про проведення пред'явлення для впізнання складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала особу, річ чи труп, або зазначається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу, річ чи труп.

2. У разі проведення пред'явлення для впізнання згідно з правилами, передбаченими частинами п'ятою і шостою статті 228 цього Кодексу, у протоколі, крім відомостей, передбачених цією статтею, обов'язково зазначається, що пред'явлення для впізнання проводилося в умовах, коли особа, яка пред'явлена для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, а також вказуються всі обставини і умови проведення такого пред'явлення для впізнання. У такому разі анкетні дані особи, яка впізнає, до протоколу не вносяться і не долучаються до матеріалів досудового розслідування.

3. Якщо проводилося фіксування ходу слідчої (розшукової) дії технічними засобами, до протоколу додаються фотографії осіб, речей чи трупа, що пред'являлися для впізнання, матеріали відеозапису. У разі якщо пред'явлення для впізнання проводилося в умовах, коли особа, яку пред'явили для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, всі фотографії, матеріали відеозаписів, за якими може бути встановлена особа, яка впізнавала, зберігаються окремо від матеріалів досудового розслідування.