- •1.Понятие хозяйственного права Украины (предмет, цель, метод).
- •2.Хозяйственное законодательство: понятие, признаки.
- •3.Система хозяйственного законодательства.
- •4.Хозяйственно-правовые нормы: понятие и виды.
- •5.Направления совершенствования законодательства.
- •6.Методы правового регулирования хозяйственных отношений.
- •7.Суб’єкти господарських відносин: поняття та ознаки.
- •8. Понятие и признаки хозяйственных отношений.
- •9.Разграничение сферы действия гражданского и хозяйственного кодексов.
- •10.Понятие и виды хозяйственной деятельности.
- •11. Роль держави в регулюванні господарської діяльності.
- •12.Предмет та система господарського права закордонних держав.
- •13. Джерела господарського права закордоном.
- •14.Субъекты хозяйственных отношений: понятие и признаки.
- •15. Класифікація суб’єктів господарювання.
- •16.Основи правового статусу суб’єктів господарювання.
- •17. Державна реєстрація суб’єктів господарських правовідносин
- •18.Етапи державної реєстрації.
- •19 Права та обов’язки суб’єктів господарювання
- •20 Суб’єкти організаційно-господарських повноважень
- •21 Правове становище суб’єктів внутрішньо господарських відносин
- •22 Утворення суб’єктів господарювання
- •23 Державна реєстрація фізичної особи – підприємця
- •24 Припинення господарських організацій шляхом реорганізації
- •25 Основні засади припинення діяльності суб’єктів господарювання
- •26 Припинення господарської організації шляхом ліквідації
- •27 Загальна правова характеристика підприємств
- •28 Види та організаційно-правові форми підприємств
- •29 Підприємство як суб’єкт господарського права
- •30 Державні унітарні підприємства та його види
- •Глава 8 Хозяйственного кодекса Украины устанавливает правовой статус государственных и муниципальных унитарных предприятий.
- •31 Правове становище казенного підприємства
- •32 Правове становище комунальних унітарних підприємств.
- •33 Правове становище приватних підприємств
- •34 Підприємства колективної власності, виробничий кооператив
- •35 Поняття та види господарських товариств
- •36.Класифікація госп. Товариств
- •37./38Поняття та види Акціонерних товариств
- •39. Правове становище акціонерів
- •40/41 Общества с ограниченной ответственность
- •42. Товариство з додатковою відповідальністю
- •41. ПРавове становище учасника товариств з обмеж. Від-стю
- •46. Кредитным союзом
- •47. Благотворительная организация
- •50./49 Холдинговые компании
- •51. Господарське об'єднання (го)
- •52/ Экономической конкуренцией
- •53. Монопольное положение на рынке и злоупотребление им
- •54. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.
- •Глава 28 хк.
- •55Організаційно-правові засоби боротьби з монополістичними правопорушеннями.
- •56Правове становище антимонопольних органів.
- •57. Майно суб’єктів господарювання та джерела його формування.
- •58. Відносини власності і право власності в економіці України.
- •61. Право державної власності на засоби виробництва та форми його реалізації.
- •62. Право приватної власності на засоби виробництва та форми його реалізації.
- •63. Гарантії та захист майнових прав суб’єктів господарювання.
- •64. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •65. Право власності на природні ресурси.
- •66. Поняття господарських зобов’язань.
- •67. Підстави виникнення господарських зобов’язань.
- •68. Види господарських зобов’язань.
- •69. Виконання господарських зобов’язань.
- •70. Забезпечення виконання господарських зобов’язань.
- •71. Припинення господарських зобов’язань.
- •72.Исполнение денежных обязательств.
- •73.Пон. Хд.Существенные условия хд.
- •74.Функции и значение хозяйственных договоров.
- •75.Классификация хоз договоров.
- •76.Содержание хоз договора.
- •77.Форма хоз договора.
- •78.Признаки хоз договора.
- •79.Особенности публичного договора, договора присоединения и предварительного договора.
- •80.Общий порядок заключения хозяйственных договоров.
- •81.Способы заключения хоз договоров.
- •82.Порядок изменения и расторжения хоз договоров.
- •83.Основания и последствия признания хоз договора недействительным, незаключенным.
- •84.Особенности заключения хоз договоров по гос заказу.
- •85.Обеспечение надлежащего исполнения хоз договора
- •86.Исполнение хоз договоров.
- •87.Договор купли-продажи.
- •88.Договор поставки.
- •89.Договор аренды
- •90. Договір лізингу.
- •91. Договір фінансового лізингу.
- •92. Перспективи розвитку орендних і лізингових відносин в Україні.
- •93. Поняття та принцип відповідальності в господарському праві.
- •94. Форми й види господарсько-правової відповідальності.
- •95. Функції господарсько-правової відповідальності та її підстави.
- •96. Господарські правопорушення, їх склад.
- •97. Поняття та види санкції в господарському праві.
- •98. Відшкодування збитків.
- •99. Штрафні санкції.
- •100. Оперативно-господарські санкції.
- •101. Адміністративно-господарські санкції.
- •102. Реалізація господарсько-правової відповідальності.
- •103. Поняття захисту прав та законних інтересів учасників господарських правовідносин.
- •104. Досудове врегулювання спорів.
- •106. Компетенція державного органу з питань банкрутства.
- •107. Підстави та порядок порушення справи про банкрутство.
- •108.Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •109.Розпорядження майном боржника.
- •110.Компетенція зборів кредиторів і комітету кредиторів.
- •111.Санація у справі про банкрутство.
- •112.Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство.
- •113.Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство.
- •114.Черговість задоволення вимог кредиторів за законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
- •115.Особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємництва.
- •116.Суб’єкти в справі банкрутства.
- •117.Кредитори у справі про банкрутство.
- •118.Наслідки визнання боржника банкрутом.
- •119.Поняття і головні цілі приватизації.
- •120.Об’єкти приватизації.
- •121.Суб’єкти приватизації.
- •125.Правове регулювання контролю за додержанням дисципліни цін та відповідальність за її порушення.
- •122.Способи приватизації.
- •123.Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення.
- •124.Види цін та порядок їх встановлення.
66. Поняття господарських зобов’язань.
Термин «обязательство» довольно часто употребляется в разных значениях. В одних випадках під ним розуміють угоду між особами, тобто договір, в інших — обов'язок, борг певної особи. В одних случаях под ним понимают соглашение между лицами, то есть договор, в других - обязанность, долг определенного лица. Крім того, в юридичній літературі існує поняття «зобов'язальне право», котре можна визначити як сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини з передавання майна, виконання робіт, надання послуг, відшкодування шкоди. Кроме того, в юридической литературе существует понятие «обязательственное право», которое можно определить как совокупность правовых норм, регулирующих общественные отношения по передаче имущества, выполнении работ, оказании услуг, возмещение ущерба. Норми зобов'язального права — найзначніша частина цивільного законодавства. Нормы обязательственного права - самая значительная часть гражданского законодательства. У Цивільному кодексі України (далі — ЦК) 1308 статей, з яких 706 безпосередньо присвячено зобов'язанням. В Гражданском кодексе Украины (далее - ГК) 1308 статей, из которых 706 непосредственно посвящен обязательствам.
Водночас загальні положення про господарські зобов'язання містяться в розд. Вместе общие положения о хозяйственных обязательствах содержатся в разд. IV Господарського кодексу України (далі — ГК). IV Хозяйственный кодекс Украины (далее - ХК). Своєю чергою, у ГК із 418 статей майже 100 спрямовані на правове регулювання господарських зобов'язань. В свою очередь, в ХК из 418 статей почти 100 направленные на правовое регулирование хозяйственных обязательств.
Отже, є всі підстави стверджувати, що існує два інститути зобов'язального права — інститут цивільно-правових зобов'язань і інститут господарських зобов'язань. Следовательно, есть все основания утверждать, что существует два института обязательственного права - институт гражданско-правовых обязательств и институт хозяйственных обязательств.
Ведучи мову про господарські зобов'язання, доречно, на наш погляд, зупинитись на стислій порівняльній характеристиці цивільно-правових і господарських зобов'язань. Говоря о хозяйственных обязательствах, уместно, на наш взгляд, остановиться на краткой сравнительной характеристике гражданско-правовых и хозяйственных обязательств.
Визначення цивільно-правового зобов'язання міститься в ст. Определение гражданско-правового обязательства содержится в ст. 509 ЦК: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 509 ГК: обязательством является правоотношение, в котором одна сторона (должник) обязано совершить в пользу второй стороны (кредитора) определенное действие (передать имущество, выполнить работу, предоставить услугу, уплатить деньги и т.п.) либо воздержаться от определенного действия, а кредитор имеет право требовать от должника исполнения его обязанности.
Інакше кажучи, зобов'язання встановлює юридичний зв'язок між двома сторонами: кредитором, якому належить право вимоги, і боржником, на якого покладається обов'язок виконання. Другими словами, обязательства устанавливает юридическую связь между двумя сторонами: кредитором, которому принадлежит право требования, и должником, на которого возлагается обязанность исполнения. З одного боку, зміст зобов'язання може бути реалізований, як правило, тільки через дії боржника, з другого — вирішальне значення має надання кредиторові можливості вимагати певних дій від боржника. С одной стороны, содержание обязательства может быть реализован, как правило, только через действия должника, с другой - решающее значение имеет предоставление кредитору возможности требовать определенных действий от должника. Якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що перша має право вимагати від другої. Если каждая из сторон в обязательстве имеет одновременно и права, и обязанности, она считается должником в том, что она обязана совершить в пользу второй стороны, и одновременно кредитором в том, что первая имеет право требовать от другой. У цьому полягає відмінність зобов'язальних відносин від правовідносин власності, оскільки в останніх перш за все важлива можливість здійснення певних дій безпосередньо власником. В этом состоит отличие обязательственных отношений от правоотношений собственности, поскольку в последних прежде всего важна возможность осуществления определенных действий непосредственно владельцем. Зобов'язальні правовідносини передбачають передачу майна не взагалі до не визначеного кола осіб, а тільки до чітко визначених кредиторів. Обязательственные правоотношения предусматривают передачу имущества не вообще к не определенного круга лиц, а только до четко определенных кредиторов. Зобов'язання встановлюється між конкретними суб'єктами (боржником і кредитором), тобто має відносний характер, на відміну від абсолютного характеру відносин власності, де з однієї сторони виступає власник, а з другої — необмежене коло осіб, які не повинні чинити перепони власнику за здійснення його права власності. Обязательство устанавливается между конкретными субъектами (должником и кредитором), то есть имеет относительный характер, в отличие от абсолютного характера отношений собственности, где с одной стороны выступает владелец, а со второй - неограниченный круг лиц, которые не должны чинить препятствия собственнику за осуществление его права собственности.
Важливою рисою зобов'язальних відносин є також чітка визначеність їх змісту. Важной чертой обязательственных отношений является также четкая определенность их содержания. Боржник у кожному окремо взятому зобов'язанні повинен здійснити певні дії або утриматися від них. Должник в каждом отдельно взятом обязательстве должен совершить определенные действия или воздержаться от них.
Визначення безпосередньо господарського зобов'язання наводиться в ст. Определения непосредственно хозяйственного обязательства приводится в ст. 173 ГК: господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК, на основі якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, 173 ХК: хозяйственным признается обязательство, которое возникает между субъектом хозяйствования и другим участником (участниками) отношений в сфере хозяйствования из оснований, предусмотренных ХК, на основе которого один субъект (обязанная сторона, в том числе должник) обязан совершить определенное действие хозяйственного или управленческо-хозяйственного характера в пользу другого субъекта (выполнить работу, передать имущество, уплатить деньги, предоставить информацию и т.п.) либо воздержаться от определенных действий, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. а другой субъект (управомоченная сторона, в том числе кредитор) имеет право требовать от обязанной стороны выполнения ее обязанности.
Привертає до себе увагу та обставина, що визначення господарського зобов'язання, наведене в ст. Обращает на себя внимание то обстоятельство, что определение хозяйственного обязательства, приведенное в ст. 173 ГК, загалом відповідає визначенню цивільно-правового зобов'язання, що міститься в ст. 173 ХК, в общем соответствует определению гражданско-правового обязательства, содержащегося в ст. 509 ЦК. 509 ГК. Зокрема, у визначенні господарського зобов'язання, як і у визначенні цивільно-правового зобов'язання, використовуються подібні поняття: боржник і кредитор, зобов'язання вчинити певну дію на користь другої (іншої) сторони, право вимагати від боржника (зобов'язаної сторони) виконання його (її) обов'язку. В частности, в определении хозяйственного обязательства, как и в определении гражданско-правового обязательства, используются сходные понятия: должник и кредитор, обязательства совершить определенное действие в пользу второй (другой) стороны, право требовать от должника (обязанного стороны) исполнение его (ее) обязанности. Водночас визначення господарського зобов'язання має і свої відмінності, головна з яких полягає в тому, що сторонами в господарському зобов'язанні можуть бути не тільки боржник і кредитор, як це має місце й у цивільно-правовому зобов'язанні, а й зобов'язана й управнена сторона — суб'єкт господарювання і наділені господарською компетенцією органи державної влади та місцевого самоврядування (так звані організаційно-господарські зобов'язання). Вместе определения хозяйственного обязательства имеет и свои отличия, главное из которых заключается в том, что сторонами в хозяйственном обязательстве могут быть не только должник и кредитор, как это имеет место и в гражданско-правовом обязательстве, но и обязана и управомоченная сторона - предприятие и наделенные хозяйственной компетенцией органы государственной власти и местного самоуправления (так называемые организационно-хозяйственные обязательства). Крім того, предметом господарського зобов'язання може бути обов'язок однієї зі сторін здійснити не тільки господарську дію (чи певну дію як у цивільно-правовому зобов'язанні), а й учинити певну дію саме управлінсько-господарського характеру. Кроме того, предметом хозяйственного обязательства может быть обязанность одной из сторон осуществить не только хозяйственное действие (или определенное действие как в гражданско-правовом обязательстве), но и совершить определенное действие именно управленческо-хозяйственного характера.