- •1. Поняття приватного права, Право приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
- •11. Зміст цивільного правовідношення. Поняття суб’єктивного цивільного права і цивільного обов’язку
- •2. Європейські системи приватного права
- •5. Поняття цивільного законодавства України. Акти цивільного законодавства.
- •3. Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права
- •6. Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •4. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна
- •7. Дія цивільних законів в часі, просторі та за колом осіб
- •8. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм
- •9. Поняття та особливості цивільного правовідношення
- •13. Виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин
- •10. Елементи цивільних правовідносин
- •12. Види цивільних правовідносин
- •15. Загальні положення про фізичну особу
- •14. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів
- •16. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •17. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
- •18. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною
- •19. Поняття та значення місця проживання
- •23. Поняття та ознаки юридичної особи
- •20. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим
- •22. Поняття громадянського стану. Акти громадянського стану. Порядок переміни та виправлення актових записів.
- •21. Опіка та піклування
- •24. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи
- •25. Види юридичних осіб
- •27. Органи юридичної особи
- •26. Правосуб’єктність юридичних осіб
- •29. Філії та представництва юридичних осіб
- •28. Види та зміст установчих документів юридичних осіб
- •31. Припинення юридичних осіб
- •32. Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства
- •33. Юридичні особи приватного та публічного права
- •34. Правове положення господарських товариств
- •35. Поняття та види кооперативів
- •36. Об’єднання громадян як суб’єкти цивільних правовідносин
- •38. Поняття держави як суб’єкта цивільного правассссс
- •37. Правовий статус релігійних організацій
- •39. Загальні принципи участі держави, арк, територіальних громад у цивільних правовідносинах
- •40. Причини правосуб’єктності держави Україна. Державний імунітет: внутрішній та зовнішній
- •41. Форми участі держави у цивільних правовідносинах
- •42. Види цивільних правовідносин, в яких держава виступає суб’єктом
- •43. Автономна Республіка Крим як суб’єкт цивільних правовідносин
- •44. Правове становище територіальної громади як суб’єкта цивільних правовідносин
- •45. Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
- •46. Поняття об’єктів цивільних прав (правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав (правовідносин)
- •47. Поняття та класифікація рече. Майно. Єдиний майновий комплекс
- •48. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •49. Дії та результати дій як об’єкт цивільних прав
- •50. Продукти творчої діяльності як об’єкт цивільних прав
- •51. Поняття та зміст особистих немайнових прав фізичної особи як об’єкта цивільних прав
- •52. Характеристика інших об’єктів цивільних прав
- •55. Види правочинів
- •53. Поняття і ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •54. Зміст правочинів. Тлумачення змісту правочину
- •56. Умовні правочини. Строки в правочинах
- •57. Форма правочинів. Юридичні наслідки порушення форми правочинів.
- •5. Правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
- •60. Поняття представництва, його значення та зміст.
- •58. Поняття та види недійсних правочинів
- •59. Наслідки визнання правочинів недійсними
- •61. Суб’єкти представництва. Повноваження представника
- •62. Виникнення та види представництва. Співвідношення інституту представництва з договором поруки, суміжними інститутами.
- •63. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень
- •64. Довіреність та її види. Форми довіреності. Передоручення
- •65. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Скасування довіреності.
- •66. Поняття та значення строків і термінів у цивільному праві
- •67. Класифікація строків (термінів) у цивільному праві.
- •68. Порядок числення строку. Початковий і кінцевий момент його течії
- •69. Поняття позовної давності і її значення. Застосування позовної давності
- •70. Види строків позовної давності
- •71. Початок і кінець течії строків позовної давності
- •72. Призупинення перерва і відновлення строків позовної давності
- •73. Наслідки спливу позовної давності
- •74. Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •75. Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових прав.
- •76. Зміст та здійснення особистих немайнових прав
- •77. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 21 особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •78. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 22 особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •79. Захист особистих немайнових прав
- •80. Загальна характеристика та види речових прав
- •81. Поняття власності та права власності
- •82. Суб’єкти та об’єкти права власності
- •83. Зміст права власності
- •84. Способи виникнення права власності
- •85. Припинення права власності
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі:
- •87. Загальна характеристика речових позовів для захисту права власності
- •88. Захист титульних посесорів (володільців)
- •86. Поняття захисту права власності. Співвідношення поняття «захист права власності» і «охорона права власності»
- •89. Захист прав на чужі речі (захист прав заставоутримувача, забудовника, тощо)
- •90. Поняття права приватної власності
- •91. Загальні положення про державну власність. Види державної власності
- •92. Поняття права державної та комунальної власності
- •93. Підстави виникнення та припинення окремих видів права власності
- •94. Об’єкти та суб’єкти окремих видів права власності
- •95. Право власності на землю
- •96. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі
- •97. Сервітути: поняття та види
- •98. Емфітевзис.
- •99. Суперфіцій
- •100. Володіння та право володіння
- •103. Захист прав на чужі речі
- •101. Поняття іпотеки як права на чужі речі
- •102. Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майна)
- •104. Поняття, юридичний статус права спільної власності
- •105. Види права спільної власності
- •106. Право спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення
- •107. Право спільної сумісної власності: поняття, підстави виникнення та припинення
- •108. Порядок володіння, користування та розпорядження спільним майном
- •109. Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту права спільної власності.
- •110. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Об’єкти інтелектуальної власності. Дискусійні питання до поняття об’єктів інтелектуальної власності
- •111. Право інтелектуальної власності. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності
- •112. Поняття і джерела авторського права. Суб’єктивне авторське право, його зміст і межі
- •1. Відтворення творів,
- •113. Об’єкти авторського права. Види об’єктів, що охороняються авторським правом
- •114. Суб’єкти авторського права. Співавторство
- •115. Суміжні права, поняття і види
- •116. Поняття і джерела промислової власності. Об’єкти правової охорони
- •117. Суб’єкти права промислової власності. Оформлення прав на об’єкти промислової власності.
- •118. Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації суб’єктів цивільного обігу, та ознаки товарів та послуг
- •119. Поняття цивільно-правової відповідальності. Види відповідальності. Форми відповідальності
- •120. Умови цивільно-правової відповідальності
- •121. Моральна шкода
- •123. Випадки обмеженої відповідальності
- •122. Збитки та їх відшкодування. Принцип повного відшкодування
- •124. Відповідальність за дії третіх осіб. Випадки відповідальності незалежно від вини. Підстави звільнення від відповідальності
116. Поняття і джерела промислової власності. Об’єкти правової охорони
Традиційно результати творчої діяльності, як вже зазначалося, поділяють на дві основні групи. Якщо до п є р ш о ї належать результати інтелектуальної діяльності, що стосуються духовного світу людей (твори літератури, науки, мистецтва, виконавча діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телемовлення та ін.), то до д р у г о ї — ті результати творчої діяльності, які прийнято називати промисловою власністю, тобто йдеться про:
- наукові відкриття;
- винаходи та корисні моделі;
- промислові зразки;
- раціоналізаторські пропозиції;
- знаки для товарів та послуг;
- селекційні досягнення;
- нерозкрита інформація, у тому числі секрети виробництва тощо.
Право промислової власності — це сукупність норм, що регулюють майнові й особисті немайнові відносини, які виникають у процесі створення, оформлення та використання результатів науково-технічної творчості, забезпечують правовий режим використання цих об'єктів та захист прав авторів і патентовласників.
До джерел права промислової власності належить Конституція (статті 41, 54), ЦК (глави 38—46), Закони України від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (в редакції Закону від 1 червня 2000 p.), від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на промислові зразки", від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), від 21 квітня 1993 р. "Про охорону прав на сорти рослин" (в редакції Закону від 17 січня 2002 p.), міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна — Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 p., Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 р. та ін.Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання (ст. 457 ЦК).
Не є відкриттям наукова здогадка, гіпотеза.
Ознаки відкриття:
а) це — результат творчої праці у сфері об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, а не просто технічне рішення;
б) воно має експериментальне або теоретичне підтвердження;
в) результат повинен бути невідомим раніше не лише в районі, області чи країні, а світовій науці;
г) воно вносить докорінні зміни в рівень пізнання, є базою для створення винаходів.
Автор відкриття має право надати йому своє ім'я або спеціальну назву (Закон Бойля—Маріотта, Джоуля—Ленца).
Так, відкриттям є встановлення раніше невідомого 104 елементу періодичної таблиці Менделєєва; доведеність, що в деяких металах та сплавах за певної температури зникає електроопір. Не всі відкриття користуються правовою охороною, передбаченою гл. 38 ЦК, яка регулює відносини, пов'язані з правом інтелектуальної власності на наукове відкриття. Тобто в цій главі не йдеться про географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття, відкриття родовищ корисних копалин тощо.
Відкриття може бути зроблене і випадково. Прикладом цього може бути відкриття німецьким фізиком К. Рентгеном особливих променів, які він назвав "Х-променем".
Винахід — це технологічне (технічне) рішення, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто:
а) є новим (відсутні будь-які відомості у світі, які є загальнодоступними до дати пріоритету. Секретна службова інформація при визначенні поняття "новизна" до уваги не береться);
б) має винахідницький рівень (дійсно є внеском в науковий та науково-технічний прогрес, а не звичайною інженерною розробкою);
в) є промислово придатним для використання (практична можливість використати винахід в певній сфері. Так, "технічна розробка", як із стільця зробити табурет, не є промислово придатною для використання).
Об'єктом винаходу може бути:
- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму (сукупність клітин, що мають спільне походження і характеризуються однаковими, стійкими ознаками, штами становлять базу біотехнології і застосовуються з лікувальною метою), культура клітин рослин і тварин тощо);
- спосіб;
- застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.
Правова охорона надається винаходу, який не лише відповідає умовам патентоздатності, а й не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманізму і моралі.
Останнє є перешкодою для патентування таких винаходів, як розривні кулі "дум-дум", "кулькові" бомби, протипіхотні "міни-стрибунці" та інша подібна зброя та боєприпаси, використання яких суперечить правилам та звичаям ведення війни... Не підпадають під поняття винаходу:
- відкриття, наукові теорії та математичні методи;
- методи організації та управління господарством;
- плани, умовні позначення, розклади, правила;
- методи виконання розумових операцій;
- комп'ютерні програми;
- результати художнього конструювання;
- топографії інтегральних мікросхем;
- сорти рослин і породи тварин тощо.
Корисна модель — це нове і промислово придатне конструктивне виконання пристрою.
Пріоритет, авторство і право власності на винахід посвідчуються спеціальним охоронним документом — патентом, а на корисну модель — деклараційним патентом, тобто в Україні передбачена патентна форма охорони об'єктів промислової власності.
Не можуть одержати правової охорони в межах патентного права: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позначення, розклади, правила; топографії інтегральних схем; сорти рослин і породи тварин тощо.
Суб'єктами патентного права є автори винаходів та корисних моделей (винахідники), а також автори промислових зразків, які є фізичними особами. Суб'єктами можуть також бути патентовласники — фізичні та юридичні особи, які не є авторами, однак одержали окремі патентні права за законом або договором.