- •1. Поняття приватного права, Право приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
- •11. Зміст цивільного правовідношення. Поняття суб’єктивного цивільного права і цивільного обов’язку
- •2. Європейські системи приватного права
- •5. Поняття цивільного законодавства України. Акти цивільного законодавства.
- •3. Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права
- •6. Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •4. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна
- •7. Дія цивільних законів в часі, просторі та за колом осіб
- •8. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм
- •9. Поняття та особливості цивільного правовідношення
- •13. Виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин
- •10. Елементи цивільних правовідносин
- •12. Види цивільних правовідносин
- •15. Загальні положення про фізичну особу
- •14. Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів
- •16. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •17. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб.
- •18. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною
- •19. Поняття та значення місця проживання
- •23. Поняття та ознаки юридичної особи
- •20. Визнання громадянина безвісно відсутнім. Оголошення громадянина померлим
- •22. Поняття громадянського стану. Акти громадянського стану. Порядок переміни та виправлення актових записів.
- •21. Опіка та піклування
- •24. Сутність юридичної особи. Теорії юридичної особи
- •25. Види юридичних осіб
- •27. Органи юридичної особи
- •26. Правосуб’єктність юридичних осіб
- •29. Філії та представництва юридичних осіб
- •28. Види та зміст установчих документів юридичних осіб
- •31. Припинення юридичних осіб
- •32. Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства
- •33. Юридичні особи приватного та публічного права
- •34. Правове положення господарських товариств
- •35. Поняття та види кооперативів
- •36. Об’єднання громадян як суб’єкти цивільних правовідносин
- •38. Поняття держави як суб’єкта цивільного правассссс
- •37. Правовий статус релігійних організацій
- •39. Загальні принципи участі держави, арк, територіальних громад у цивільних правовідносинах
- •40. Причини правосуб’єктності держави Україна. Державний імунітет: внутрішній та зовнішній
- •41. Форми участі держави у цивільних правовідносинах
- •42. Види цивільних правовідносин, в яких держава виступає суб’єктом
- •43. Автономна Республіка Крим як суб’єкт цивільних правовідносин
- •44. Правове становище територіальної громади як суб’єкта цивільних правовідносин
- •45. Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
- •46. Поняття об’єктів цивільних прав (правовідносин). Загальні положення про об’єкти цивільних прав (правовідносин)
- •47. Поняття та класифікація рече. Майно. Єдиний майновий комплекс
- •48. Гроші та цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •49. Дії та результати дій як об’єкт цивільних прав
- •50. Продукти творчої діяльності як об’єкт цивільних прав
- •51. Поняття та зміст особистих немайнових прав фізичної особи як об’єкта цивільних прав
- •52. Характеристика інших об’єктів цивільних прав
- •55. Види правочинів
- •53. Поняття і ознаки правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •54. Зміст правочинів. Тлумачення змісту правочину
- •56. Умовні правочини. Строки в правочинах
- •57. Форма правочинів. Юридичні наслідки порушення форми правочинів.
- •5. Правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
- •60. Поняття представництва, його значення та зміст.
- •58. Поняття та види недійсних правочинів
- •59. Наслідки визнання правочинів недійсними
- •61. Суб’єкти представництва. Повноваження представника
- •62. Виникнення та види представництва. Співвідношення інституту представництва з договором поруки, суміжними інститутами.
- •63. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень
- •64. Довіреність та її види. Форми довіреності. Передоручення
- •65. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Скасування довіреності.
- •66. Поняття та значення строків і термінів у цивільному праві
- •67. Класифікація строків (термінів) у цивільному праві.
- •68. Порядок числення строку. Початковий і кінцевий момент його течії
- •69. Поняття позовної давності і її значення. Застосування позовної давності
- •70. Види строків позовної давності
- •71. Початок і кінець течії строків позовної давності
- •72. Призупинення перерва і відновлення строків позовної давності
- •73. Наслідки спливу позовної давності
- •74. Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •75. Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових прав.
- •76. Зміст та здійснення особистих немайнових прав
- •77. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 21 особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •78. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 22 особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •79. Захист особистих немайнових прав
- •80. Загальна характеристика та види речових прав
- •81. Поняття власності та права власності
- •82. Суб’єкти та об’єкти права власності
- •83. Зміст права власності
- •84. Способи виникнення права власності
- •85. Припинення права власності
- •Глава 25 цк визначає підстави припинення права власності Відповідно до ст.346 цк право власності припиняється у разі:
- •87. Загальна характеристика речових позовів для захисту права власності
- •88. Захист титульних посесорів (володільців)
- •86. Поняття захисту права власності. Співвідношення поняття «захист права власності» і «охорона права власності»
- •89. Захист прав на чужі речі (захист прав заставоутримувача, забудовника, тощо)
- •90. Поняття права приватної власності
- •91. Загальні положення про державну власність. Види державної власності
- •92. Поняття права державної та комунальної власності
- •93. Підстави виникнення та припинення окремих видів права власності
- •94. Об’єкти та суб’єкти окремих видів права власності
- •95. Право власності на землю
- •96. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі
- •97. Сервітути: поняття та види
- •98. Емфітевзис.
- •99. Суперфіцій
- •100. Володіння та право володіння
- •103. Захист прав на чужі речі
- •101. Поняття іпотеки як права на чужі речі
- •102. Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майна)
- •104. Поняття, юридичний статус права спільної власності
- •105. Види права спільної власності
- •106. Право спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення
- •107. Право спільної сумісної власності: поняття, підстави виникнення та припинення
- •108. Порядок володіння, користування та розпорядження спільним майном
- •109. Виділ долі зі спільної власності та її відчуження. Особливості захисту права спільної власності.
- •110. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Об’єкти інтелектуальної власності. Дискусійні питання до поняття об’єктів інтелектуальної власності
- •111. Право інтелектуальної власності. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності
- •112. Поняття і джерела авторського права. Суб’єктивне авторське право, його зміст і межі
- •1. Відтворення творів,
- •113. Об’єкти авторського права. Види об’єктів, що охороняються авторським правом
- •114. Суб’єкти авторського права. Співавторство
- •115. Суміжні права, поняття і види
- •116. Поняття і джерела промислової власності. Об’єкти правової охорони
- •117. Суб’єкти права промислової власності. Оформлення прав на об’єкти промислової власності.
- •118. Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації суб’єктів цивільного обігу, та ознаки товарів та послуг
- •119. Поняття цивільно-правової відповідальності. Види відповідальності. Форми відповідальності
- •120. Умови цивільно-правової відповідальності
- •121. Моральна шкода
- •123. Випадки обмеженої відповідальності
- •122. Збитки та їх відшкодування. Принцип повного відшкодування
- •124. Відповідальність за дії третіх осіб. Випадки відповідальності незалежно від вини. Підстави звільнення від відповідальності
93. Підстави виникнення та припинення окремих видів права власності
1 Право власності на доходи від участі в суспільному виробництві. Юридичною підставою на такі доходи є факт одержання працівником матеріальних благ у формі заробітної плати чи іншої форми оплати праці за виконану роботу відповідно до умов трудового договору. 2. Право власності на доходи громадян від індивідуальної праці та підприємницької діяльності. Чинне законодавство не зобов'язує громадян працювати в суспільному секторі економіки. Вони мають право вибирати не заборонені законом форми індивідуальної праці чи підприємницької[діяльності. Право власності на доходи іромадян від підприємницької діяльності виникає лише у осіб, визнаних суб'єктами підприємницької діяльності. Приватна власність виникає у громадянина шляхом здійснення ним підприємницької діяльності як із створенням юридичної особи, так і без створення (з наймом робочої сили чи без такої). 3. Право власності за договорами та іншими правочинами. За цією правовою підставою формується переважна більшість прав власності громадян. Громадянам надано рівні з юридичними особами за незначними винятками можтивості одержання майна у приватну власність на підставі угод. 4. Право приватної власності внаслідок успадкування майна. Умови переходу майна визначені нормами спадкового права. 5. Право приватної власності виникає внаслідок приватизації об'єктів державної власності. Умови одержання державного майна у власність визначені законодавством про приватизацію.
Окрім наведених підстав виникнення у громадян права власності вирізняють також одержання дивідендів від цінних паперів; отримання пенсій, державної допомоги, стипендій тощо; отримання коштів за аліментними зобов'язаннями; правомірне заволодіння дарами природи; отримання премій.
Для виникнення суб´єктивного права власності потрібна наявність відповідного юридичного факту або сукупності певних фактів. Саме такі юридичні факти називаються підставами виникнення права власності.
В науці цивільного права підстави (способи) виникнення права власності прийнято поділяти на первинні та похідні. При розмежуванні первинних і похідних підстав виникнення права власності в одних випадках перевагу надають критерію волі, в інших - правонаступництву.
Прихильники критерію волі до первинних відносять такі підстави, за яких право власності виникає незалежно від волі попередніх власників, а до похідних - за яких воно виникає внаслідок волевиявлення попереднього власника.
Якщо за основу розмежування беруть критерій правонаступництва, первинними вважають підстави, за яких правонаступництво відсутнє, а похідними - способи, засновані на правонаступникові.
За різних підходів можливі різні тлумачення певних правових явищ. Так, прихильники критерію волі націоналізацію вважають первинним способом виникнення права власності, пояснюючи це тим, що право власності держави на націоналізоване майно виникає незалежно від волі колишнього власника. Ті, хто перевагу віддає правонаступництву, мають націоналізацію за похідний спосіб набуття права власності.
Якому критерію слід віддати перевагу? Розглядаючи окремо кожен з цих способів набуття права власності, можна зробити висновок, що такий поділ не має практичного значення. Законодавство України з поділом на первинні та похідні способи виникнення права власності не пов´язує будь-яких правових наслідків. Крім того, сама позиція, яку відстоюють автори такого поділу, викликає багато непорозумінь. Адже важко знайти річ, яка нікому не належить. Якщо держава дозволяє збирати гриби чи ягоди в лісі, ловити рибу в річках, полювати на диких звірів, то це не означає, що ці об´єкти нікому не належать. У законодавчому дозволі саме і виявляється воля власника. Це підтверджується п. 4 ст. 10 Закону України «Про власність», у якому зазначено, що кожен громадянин має право відповідно до законодавства України користуватися природними об´єктами для задоволення власних потреб. Подібне можна сказати й про знахідку. Той, хто знайшов річ, стає її власником не тому, що вона нікому не належить, а тому, що власник не може її відшукати або не шукав її взагалі. Іншими словами, відмовився від неї, що рівнозначно волевиявленню.
До первинних способів відносять також набуття права власності на створену нову річ, перероблену чужу та створену нову річ з чужих матеріалів (специфікація). У цьому разі, хоча і йдеться про створення нового об´єкта, але стверджувати, що він виник з нічого, не можна. Адже річ створюється з певної сировини. Цю сировину потрібно придбати, що пов´язано з волевиявленням як тієї особи, якій вона належала, так і тієї, яка її придбала.
Підстави набуття права власності, що залежать від волевиявлення попередніх власників, не є суто специфічними для виникнення права власності. Таким способом можуть виникати й інші права. Адже за заповітом до спадкоємця переходять не лише права власника, а й інші майнові права. Крім того, у багатьох випадках однієї лише волі зацікавлених осіб для передачі права власності недостатньо. Потрібно виконати умови, передбачені в законі або іншому законодавчому акті. Так, для передачі речі, обмеженої в обігу, потрібна не лише воля її власника, а й дозвіл компетентного органу держави.
Як бачимо, питання щодо класифікації способів набуття права власності на практиці не має такого великого значення, яке йому відводять в науці цивільного права. Значення має конкретне визначення специфіки кожного способу набуття права власності.
ЦК України виділяє такі окремі підстави виникнення права власності: створення майна для своїх потреб; привласнення переробленої речі; привласнення загальнодоступних дарів природи; договір; привласнення безхазяйної речі, знахідки, бездоглядної тварини; скарб; приватизація; за набувальною давністю.
Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам´яток історії та культури; викупу земельної ділянки у зв´язку із суспільною необхідністю; викупу нерухомого майна у зв´язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розташоване; звернення стягнення на майно за зобов´язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене і в інших випадках, встановлених законом.