- •Розділ з
- •§ 1. Поняття конституції
- •§ 2. Зміст конституцій
- •§ 3. Форма і структура конституцій
- •§ 4. Підготовка, прийняття, зміна і скасування конституції
- •Розділ 9
- •§ 1. Вибори: поняття, соціальне призначення
- •§ 2. Виборче право та його основні принципи
- •§ 3. Виборчий процес, його основні стадії, їарантії законності виборчих дій
- •§ 4. Виборчі системи
- •§ 5. Референдум у зарубіжних країнах
- •Розділ 19
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Білль про права. Поправки
- •§ 3. Соціольно-економічнсі система
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •18 — 6-565
- •§ 6. Ямериконський федералізм
- •§ 7. Місцеве самоврядування та управління
- •Розділ 20
- •§ 1. Конституція
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Федералізм і самоврядування
- •§ 1. Конституція
- •§ 4. Вищі органи державної влади
- •§ 1. Конституція
- •§ 2. Основи правового статусу особи
- •§ 3. Вищі органи державної елади
- •§ 4. Судова влада
- •Розділ 31
- •§ 1. Конституція
- •§ 3. Вищі органи державної влади
- •§ 5. Бразильський федералізм
- •§ 6. Місцеве самоврядування і управління
Розділ 20
Основи конституційного право Федеративної Республіки Німеччина
Федеративна Республіка Німеччина - високорозвинена європейська країна. Вона займає 4-е місце у світі за обсягом внутрішнього валового продукту (ВВП) після США, Китаю, Японії і 15-е, поряд із Францією - за часткою ВВП на душу населення. У сучасних межах Німеччина існує з 3 жовтня 1990 року - дати вступу колишньої НДР до складу ФРН. П'ять колишніх земель Німецької Демократичної Республіки стали землями (суб'єктами федерації) ФРН. У зв'язку з об'єднанням Німеччини конституція 1949 р. піддалася змінам, але продовжує діяти. Договір про об'єднання ФРН і НДР був підписаний 31 серпня 1990 р. До його підписання діяв Договір про створення валютного, економічного і соціального союзу від 18 травня 1990 р. 1 жовтня 1990 р. у Москві між СРСР, США, Великобританією, Францією, ФРН і НДР був підписаний Договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини.
Германське право належить до континентально-європейського правового кола і бере свій початок як в римському праві, так і в праві різних германських племен.
Римське право стало застосовуватись у Німеччині в XV й XVI століттях, але воно не витіснило цілком германського звичаєвого права.
З XVIII ст. германське право знову почало набирати сили. Великі кодифікації, Пруське Загальне Земельне Право 1794 р. та австрійська Збірка Загальних Громадянських Законів, прийшли на зміну римському праву і допомогли затвердитися численним германським правовим ідеям, наприклад, щодо усного судового розгляду.
На кримінальне і процесуальне, а також державне і адміністративне право значно вплинули ідеї Французької революції, ф|>а м -цузькі кодифікації XIX ст. та англійське право.
Уніфікувати германське право вдалось після заснування в 1871 р. імперії за допомогою важливих законодавчих творів: Кримінального кодексу 1871 p., Закону про судоустрій, Кримінального процесуального кодексу та Цивільного процесуального кодексу 1877 p., Германського громадянського уложення 1897 р.
Германське громадянське уложення - це суміш римського і германського права. Про його значення свідчить також факт, що воно вплинуло як на цивільне право Японії й Греції, так і на правопорядок Австрії, Швейцарії, Туреччини, Бразилії, Мексики й Перу.
Із закінченням 1992 і початком 1993 року став дійсністю європейський внутрішній ринок й територія, на якій забезпечено вільне переміщення товарів, людей, побутових послуг і капіталу. Ця прогресуюча європейська інтеграція веде до подальшого зближення національних правопорядків країн-членів.
Федеративна Республіка Німеччина розташована в серці Європи, її оточують дев'ять сусідніх держав: Данія на півночі. Нідерланди, Бельгія, Люксембург і Франція на заході, Швейцарія і Австрія на півдні та Чеська Республіка і Польща на сході. Це центральне місцезнаходження набуло ще більшого значення з часу одержання Німеччиною державної єдності 3 жовтня 1990 року. Більше ніж будь-коли Федеративна Республіка, так би мовити, поворотним кругом між Сходом і Заходом, а також між Скандинавією і Середземномор'ям. Будучи тісно пов'язаною з Європейським співтовариством і НАТО, Німеччина утворює міст до середньоєвропейських і східноєвропейських держав.
Державна територія Федеративної Республіки Німеччина становить 355,8 тис. кв. км. Найбільша довжина повітряним шляхом з півночі на південь дорівнює 876 км, із заходу на схід - 640 км. Крайніми прикордонними пунктами є: Ліст на острові Зільт на півночі, саксонська Дешка на сході, баварський Обередорф на півдні і Зельфкант (Північний Рейн-Вестфалія) на заході. Кордони Федеративної Республіки мають загальну довжину 3758 км.
Німеччина налічує близько 83 млн жителів. Федеративна Республіка є після Росії найбільше заселеною державою Європи по-рішіяно з Італію (58), Великобританією (57), Францією (56 млн мешканців). Проте за своєю площею Німеччина поступається Франції з її 544 тис. та Іспанії з 505 тис. кв. км.