Тема 8. Спадкування

Теоретичні питання

1. Поняття спадкування.

2. Спадкування за заповітом.

3. Спадкування за відсутності заповіту.

4. Необхідне спадкування.

5. Прийняття спадщини.

6. Легати й фідеїкоміси.

Контрольні завдання:

1. У спадкодавця, який не залишив заповіту, не виявилося законних спадкоємців, але на спадщину почали пре­тендувати далекий родич померлого та його емансипований син. Кому надасть перевагу претор? Дайте відповідь.

2. Хтось призначив раба своїм спадкоємцем. Чи може раб відмовитися? Чи можна зробити раба спадкоєм­цем без попереднього відпущення його на волю?

3. В яких випадках число свідків, що посвідчують за­повіти, треба було збільшувати, а в яких – дозволя­лося зменшувати:

а) при заповіті сліпого, глухого, німого;

б) під час епідемії;

в) коли спадкодавець призначає спадкоємцями усіх своїх законних спадкоємців, але не в рівних частках?

4. Помираючи, Гортензій вказав у тестаменті: „Нехай спадкоємцем буде мій син, що має народитися від моєї вагітної дружини. Якщо ж раптом він, коли стане правоздатним, відмовиться від спадку, то хай спадкоємцем буде Курій”. Після смерті Гортензія його вдова народила мерт­вого сина. Тоді претензії на спадок пред’явив брат померлого, посилаючись на те, що оскільки спадкоємець не став правоздатним, то тестамент є недійсним, і Курій на спадок претендувати не може. Сторони звернулися до суду. Як вирішити справу?

5. Якийсь римський громадянин був призначений спадкоємцем своїм далеким родичем, котрий помер бездітним. Навівши довідки про спадкодавця, він довідався, що той володів самим розкішним маєтком у Кампанії неподалік Неаполя і мав чимало грошей, накопичених завдяки морській торгівлі з Iспанією. Коли заповідач помер, спадкоємець поспішив з’явитися в маєток і став його хазяїном. Потім він з’явився в курію Неаполя, щоб офіційно оформити вступ у спадщину. Виконавши формальності, спадкоємець почав вивчати папери померлого родича і довідався, що незадовго перед цим той втратив кілька торговельних кораблів і був змушений закласти маєток. Строк сплати боргу минав через місяць. Громадянин вирушив до магістратів Неаполя й заявив, що відмовляється від спадщини. Що йому відповіли? Тоді він сказав, що не платитиме по боргах, тому що не знав про їх існування. Як бути кредиторам? Поки тяглася справа, громадянин довідався, що його померлому родичеві прийшов лист із Азії, в якому старий друг того відмовляв йому велику суму. Чи міг громадянин претендувати на ці гроші?

6. У заповіті померлого громадянина було сказано, що все його майно в рівних частках залишається всім дітям без винятку. Складність ситуації полягала в тому, що молодший син спадкодавця народився через тиждень після смерті батька, а старший син трагічно загинув за кілька днів до смерті батька, що й підірвало його сили. Чи будуть у числі спадкоємців фігурувати син, що народився останнім, і двоє малолітніх синів загиблого старшого сина батька?

7. Син римського сенатора, який жив на околицях Лютеції, покохав просту гальську дівчину й вирішив з нею одружитися. Батько був проти такого шлюбу, але син звернувся по допомогу до імператора Олександра Севера та уклав шлюбний союз із коханою. Ображений батько помер від інфаркту, й більшу частину його величезного статку успадкували молоді. Але в нашого героя була молода мачуха, що у заповіті призначалася опікуном сина, а крім того мала від першого шлюбу двох дітей, яким від їхнього вітчима нічого не дісталося. Прагнучи зберегти для них хоча б щось, вона таємно підсипала синові сенатора отруту і він помер. Однак за кілька днів до цього він встиг залишити заповіт, в якому призначав спадкоємицею свою дружину. Мачуха заперечила заповіт під тим приводом, що синові сенатора було всього 20 років і як persona mіnorіs він не міг залишити заповіту. Тому на правах дружини сенатора й опікуна його сина вона зажадала передачі їй управління майном сенатора. Провінційний суддя звернувся за консультацією до імператорської канцелярії. Якою буде відповідь?