- •Тема 8. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави у суді
- •2) Організація роботи по виконанню функції представництва
- •3) Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави у розгляді судами цивільних справ
- •4) Представництво прокуратурою інтересів держави у розгляді судами господарських справ
Тема 8. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави у суді
1)Сутність і завдання представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді.
2) Організація роботи по виконанню функції представництва.
3) Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави у розгляді судами цивільних справ.
4) Представництво прокуратурою інтересів держави у розгляді судами господарських справ.
У Конституції України (ст. 121) визначена функція представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Названа функція є новою для прокурорської діяльності, оскільки раніше подібних обов'язків на прокуратуру на конституційному рівні не покладалося. У той же час слід зазначити, що прокурор і раніше виступав як представник держави, юридичних осіб і громадян, захищаючи їхні права та інтереси в суді. Однак його діяльність була складовою частиною наглядової функції.
Новизна представницької функції, яка зазначена також і в ч. 2 ст. 5 Закону «Про прокуратуру», полягає в тому, що правове положення прокурора, яким він наділений у цивільному і господарському судочинстві, визначається в його конституційному статусі як суб'єкта представництва інтересів громадянина або держави в суді. Держава, визнаючи важливе значення прокуратури у реалізації положень Конституції про захист у судовому порядку прав громадян, порушених незаконними діями і бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування і їх посадових осіб, а також по відшкодуванню державі матеріальних збитків, закріпила у Конституції України за прокуратурою функцію представництва. Незважаючи на те, що закріплена у Конституції функція представництва не конкретизована, прокуратура активно її реалізує як норму прямої дії. Цьому сприяють і норми Цивільно-процесуального (ЦПК) і Господарсько-процесуального кодексів (ГПК).
Закон «Про прокуратуру» (ст. 361 ) визначає, що «представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом». Формами представництва, що означає реалізацію представницької функції, є: 1) звернення до суду з заявами або позовами з метою захисту інтересів громадянина чи держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь прокурора в суді при розгляді цивільних і господарських справ про захист прав і законних інтересів окремих громадян або держави; 3) внесення апеляційного, касаційного подання або заяви про їх перегляд за нововиявленими та винятковими обставинами і участь у цих переглядах (ст. 361 Закону «Про прокуратуру»).
Представництво прокурором інтересів громадян або держави в суді — це одна з важливих гарантій забезпечення захисту їх інтересів. Приводами для дій прокурора щодо здійснення представництва відповідно до вимог наказу Генерального прокурора України № 6/3 гн від 7 травня 2004 р. «Про організацію роботи по представництву прокурором інтересів громадянина або держави в суді» можуть бути:
1) звернення до прокуратури громадян;
2) звернення до прокуратури юридичних та посадових осіб;
3) повідомлення в засобах масової інформації;
4) власна ініціатива прокурора;
Підставами представництва, як визначає ст. 36 Закону України «Про прокуратуру», у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний або матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави — наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (без фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Таким чином, прокурор звертається до суду або господарського суду за захистом прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств і інших юридичних осіб, коди цього вимагає охорона державних інтересів. Такі повноваження прокурора закріплені в ст. 20 Закону України «Про прокуратуру”, де передбачено, що при виявленні порушень закону він або його заступник у межах своєї компетенції мають право «звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб». Таке право прокурора регламентоване у ст. 45 ЦПК і статтях 2, 29 ГПК.
Здійснюючи захист прав і законних Інтересів громадян і держави, прокурор представляє їх інтереси перед відповідними органами (органами державної влади, правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями), які правомочні усунути порушення закону і поновити порушені права. Тобто представництво прокуратури — це правовідносини, в силу яких прокурор (представник) виступає в суді від імені держави або громадянина по захисту порушених прав, свобод і інтересів. Представництво — це ефективний інструмент реалізації правоохоронної місії прокуратури, який забезпечує законність у державі, захищає права та свободи громадян і державні інтереси.
Як справедливо зазначають ряд науковців, завдання представництва є захист прав, свобод і законних Інтересів громадян й інтересів держави . Ця діяльність регламентована Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», нормами ЦПК і ГПК, а також наказом Генерального прокурора України № 6/Згн від 7 травня 2004 р. «Про організацію роботи по представництву прокурором інтересів громадянина або держави в суді». У наказі зазначається: «Представництво прокуратурою інтересів громадянина чи держави в суді полягає у здійсненні прокурором процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом, є засобом захисту і поновлення порушених прав громадян та інтересів держави» (п. З наказу).
Отже, представництво прокуратурою інтересів громадян і держави в суді слід розглядати як напрямок прокурорської діяльності, що одержала статус конституційної функції прокуратури. Характерно, що ця діяльність прокуратури, як уже було сказано, тісно пов'язана з діяльністю по нагляду за додержанням і застосуванням законів (загальним наглядом). Необхідно виділити ряд особливостей такого представництва: по-перше, представництво ґрунтується безпосередньо на нормі Конституції України, в той час як інші представництва здійснюються на підставі доручень, адміністративних або законодавчих актів; по-друге, особливістю прокурорського представництва є те, що його здійснює орган, який не має свого інтересу і завжди виступає на захист законності.
Суб'єктами реалізації представництва інтересів громадян і держави, а також контролю за його здійсненням є:
а) Генеральний прокурор України та його заступники, а також прокурори Управління представництва інтересів громадян і держави в судах, Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України;
б) прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; військових регіонів і Військово-Морських Сил;
в) прокурори міських, районних, міжрайонних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших спеціалізованих прокуратур.
Предметом прокурорського звернення до суду — заяви або позову — можуть бути: 1) незаконні акти органів державної влади та місцевого самоврядування, які прокурор пропонує переглянути в судовому порядку; 2) протиправні дії, які прокурор пропонує припинити, або вчинити дії, передбачені законом, тому прокурор пропонує виконати їх за допомогою судового рішення; 3) моральна та матеріальна шкода, заподіяна порушеннями, яку прокурор пропонує відшкодувати судовим рішенням.
Таким чином, прокурор, виконуючи представницьку функцію у своїй діяльності, вирішує головне завдання, яке передбачає захист прав, свобод і законних інтересів громадян і інтересів держави. Реалізацію функції представництва він здійснює, як уже зазначалося, у кількох формах. Слід підкреслити, що дві форми — досудове провадження, яке включає в себе підготовку і звернення до суду з заявами та позовами, а також участь у розгляді в судах цивільних або господарських справ — є обов'язковими складовими елементами функції представництва. Третя форма — внесення апеляційного та касаційного подання або заяви про перегляд за нововиявленими та винятковими обставинами — застосовується прокурором, коли виникають певні обставини при розгляді справ у суді.