Методика фотомеханічного трансформування знімків рівнинної місцевості:

1. Укласти аеронегатив емульсією вниз до касети фототрансформатора між скляними пластинами, сумістив головну точку аеронегатива з центром касети.

2. Закласти касету до фототрансформатора.

3. Привести прилад у вихідне положення. Для цього екран приводять по шкалі кутів нахилу в горизонтальне положення, а на лімбах шкал децентрацій встановлюють нульові відмітки.

4. Покласти на екран опорний планшетик, а під нього – підкладену розрахованої товщини. Зверху на опорний планшеток покласти покривне скло.

5. Змінюючи масштаб оптичного зображення, нахиляючи екран та повертаючи, на фототрансформаторі, аеронегатив і основу в своїй площині на кут розвороту κ, досягти найбільш точного суміщення зображення орієнтуючих точок (рис. 21) на екрані з існуючими точками основи. Величина несумісності не повинна перевищувати 0,4 мм.

6. Прибрати опорний планшеток з підкладки та закрити об'єктив оранжевим світлофільтром; встановити необхідний отвір діафрагми і пробним друком визначити нормальну витримку.

7. Виконати на екрані експонування фотопаперу, а потім її фотографічний обробіток.

Значно перспективнiшим способом обробки аеронегативiв мiсцевостi з великими перепадами висот є ортофото-трансформування. Мета ортофототрансформування - перетворити зображення аерофотознiмкiв в ортогональну проекцiю (усунути слотворення через нахил знiмкiв i рельеф мiсцевостi). Ця робота в цифровій фотоrрамметрії виконується для будь-якої нерiвнинної мiсцевостi та замiнює фототрансформування по зонах.

На виробництвi цей спосiб широко впроваджуеться на таких аналiтичних приладах, як стереоанаграф або на цифрових фотограмметричних станцiях "Дельта", що виготовленi на Вiнницькому виробничому об'єднаннi "Аерогеоприлад" та iнших приладах.

Фотопланом називається одномасштабне фотографічне зображення місцевості, що змонтоване з трансформованих фотознімків.

Фотоплани значно перевищують графічні плани за детальністю зображення і не поступаються їм в точності.

Залежно від меж, в рамках яких складаються фотоплани, вони складаються :

• в рамках трапеції державної розграфи;

• в межах землекористувань;

• в межах умовної розграфки.

Монтаж фотоплана виконується на твердій основі з трансформаційними та іншими точками та виготовляється перед трансформуванням. Такий монтаж в оригіналі називають мозаїчним фотопланом.

Фотоплани та їх копії використовуються при проведенні таких землевпорядних робіт:

• при складанні проектів землеустрою;

• при перенесенні проектів в натуру;

• при складанні робочих проектів;

• при коректуванні планів землекористування (землеволодіння);

• при проведенні земельного кадастру, облікових та інших

Монтаж фотоплану рівнинної місцевості починають з підготовки, яка полягає в тому, що на трансформованих фотознімках пуансоном пробивають орієнтуючі та центральні точки діаметром отвору 1 мм і для перевірки трансформованих аерофотознімків їх накладають на основу (відхилення отвору від точки не повинно перевищувати 0,5 мм).

Монтаж починають з накладання на основу лівого аерофотознімка верхнього маршруту, з'єднуючи так, щоб їх пробиті отвори найкращим чином співпали з відповідними точками і притискають їх важками. Таким же чином накладають наступний аерофотознімок того самого маршруту і виконують сумісний поріз ланцетом між цими аерофотознімками.

Аналогічним чином виконують накладання і поріз аерофотознімків наступних маршрутів. Потім виконують сумісний маршрут між маршрутами.

Після закінчення робіт, виконують поріз вздовж сторін трапеції або меж землекористування, відступаючи від них по 1 см.

Монтаж фотоплану нерівнинної місцевості виконують з трансформованих по зонах аерофотознімках. На кожному з аеро­фотознімків вводять поправки за рельєф в положення орієнтуючих точок і отримані точки пробивають пуансоном.

На основі накладають аерофотознімок першої зони таким чином, щоб в пробитих отворах було видно відповідні точки основи і приклеюють його. По тих же точках основи накладають аерофотознімок іншої зони і притискають його важками, після чого ланцетом виконують поріз по межі між першою і другою зонами.

Оптичний монтаж - це трансформування аерофотознімків із складним рельєфом по зонах, при якому експонування виконується декілька раз на один аркуш фотопаперу. Це дозволяє об'єднати трансформування з монтажем фотоплану і виконується при коефіцієнті трансформування К, < 4 і кількості зон більше 2-3. При цьому використовується "сорочка" (чорний світлонепроникливий папір з нанесенними зонами трансформування), яку ріжуть по зонах, піднімають і експонують фотопапір по частинах після попереднього приведення фототрансформатора. Цей метод поширений на виробництві.

Контроль мозаїчних фотопланів виконують за їх точністю і фотографічною якістю. Контроль за точністю виконують по точках, по порізах та по зведеннях, а для фіксації результатів контролю виготовляють коректурний лист.

Контроль по точках визначається як відхилення центрів отворів від однойменної точки основи і вказується напрямок зміщення. При цьому допустиме перевищення для рівнинної і горбистої місцевості -0,5 мм, а для гірських районів - 0,7 мм .

Контроль по порізах виконують з використанням обрізків, що отримані в результаті монтування фотопланів і проводиться способом суміщення обрізків. Величина відхилення не повинна перебільшувати на краях 0,7 мм, а при коефіцієнті збільшення більше 1,5 мм та при трансформуванні по зонах допускається 1 мм.

Контроль по зведеннях виконують по зарамочних обрізках сусідніх фотопланів. Наколи чітких контурів виконують через кожні З см. Розбіжність в рівнинних і горбистих районах не повинна перевищувати 1 мм, а в гірських районах - 1,5 мм.

Фотоплан, що виготовлений способом оптичного монтажу, контролюється за несумісністю засвічених кружечків із зображенням наколів аерофотонегативів, а також за межами зон і за зведеннями.