4. Призначення й побудова стереографа проф. Ф. В. Дробишева (сд)

Стереограф (СД) - універсальний прилад механічного типу, призначений для створення карт великих і середніх масштабів і для згущення висотно-планового обґрунтування. На приладі обробляють планові аерофотознімки формату 18X18 див, отримані камерами з фокусною відстанню f = 55 - 210 мм при постійній фокусній відстані проектування в приладі F = 130 мм. Обробка фотознімків ведеться з перетвореними зв'язками проектуючих.

Форма засічки в приладі – трикутник + паралелограм. Фотознімки мають оригінальне розташування один за одним, завдяки чому прилад вийшов дуже компактним. Спостереження стереомоделі ведеться оптичним способом, стерео вимірювання - методом позорової марки. Вимірювальні марки чорного кольору у формі крапок.

Перша модель стереографа створена в 1956 р., на підставі якої був випущений серійний виробничий прилад СД-1. У наступне десятиліття в конструкцію приладу вводилися різні вдосконалення, що привели до виготовлення поліпшених зразків приладу: СД-1М, СД-2 і СД-3 - для створення графічного плану й УСД - для просторового фототріангулювания. На базі СД-3 був створений також стереограф з фотоприставкою ОФПД (ортофотопроектор), що дозволяє створювати карту рельєфної місцевості на основі фотоплану.

При використанні доданого СД-1М пантографа співвідношення масштабів створюваної карти й фотознімка може дорівнювати 0,5-2 . У моделі СД-2 і наступних, де пантограф замінений координатографом, R = 0,5 - 3 . Максимальне перевищення в межах однієї стереопари - 0,35 H.

Принципова схема всіх моделей приладу зводиться до наступного. На станині приладу по напрямних X переміщається каретка X. У лівій частині каретки X укріплена вертикальна напрямна Z для переміщення висотно-базисної каретки Kz. У середній частині каретки X змонтовані напрямні диференціальних кареток, на яких перебувають знімкотримачі. Фотознімки в приладі завжди горизонтальні й можуть обертатися на кут κ . Висотно-базисна каретка несе супорти В_Х, B_Y і Bz, на кульові шпинделі яких Мл і Мп опираються високоточні проективні важелі, пропущені через нижні кардани Кл і Кп, зв'язані зі знімкотримачами, та через верхні кардани Sл і Sп , що слугують механічними центрами проекції в приладі. Кардани Sл і Sn нерухомо укріплені на станині приладу. Базис проектування встановлюється між нижніми кінцями важелів, що проектують, причому лівому (ближньому) важелю доданий рух Вх, а правому (далекому) - рухи B_Y і Bz. Відстань SK при прямовисному положенні важеля, є фокусною відстанню проектування Fп. Фотознімки висвітлюються знизу лампами, а над ними укріплена нерухома спостережна система, що дозволяє вести спостереження ортогональним зоровим променем.

При роботі штурвалами X, У и Z переміщається висотно-базисна каретка, а разом з нею й кульові шпинделі Мл і МП, проекційні важелі, обертаючись біля точок S, тягнуть за собою кардани К, пов'язані з фотознімками.

Фотознімки переміщаються в площині XY (на ту ж величину, що й кардани) відносно спостережливої системи. Коли візирні марки збігаються з однойменними точками двох фотознімків, проекційні важелі, повторюючи хід променів, що проектують, будують своїми нижніми кінцями точку геометричної моделі місцевості. Тому що точка М не завжди нижче, ніж точка ДО, масштаб геометричної моделі крупніше масштабу фотознімків. Координати точок можуть бути відлічені по лічильниках X, Y,Z.