І.2 Зміст навчального модуля

Розділ 1. Основи будови стрілецького озброєння

Тема 1. Стрілецьке озброєння індивідуального використання

Озброєння підрозділів Сухопутних військ.

9-мм пістолет Макарова ПМ, будова і дія механізмів, підготовка пістолета до стрільби.

5,45-мм автомат АК74 і кулемет РПК74 Калашникова, будова та дія механізмів, підготовка автомата АК74 та кулемета РПК74 до стрільби.

Будова і дія механізмів 40-мм підствольного гранатомета ГП-25. Підготовка автомату АК74 та 40-мм підствольного гранатомету ГП-25 до стрільби.

7,62-мм снайперська гвинтівка Драгунова СВД, підготовка гвинтівки до стрільби.

Особливості будови стрілецької зброї спеціального призначення.

Підготовка зброї індивідуального використання до стрільби.

Тема 2. Стрілецьке озброєння групового використання

7,62-мм кулемети Калашникова ПКМ, ПКМС, дія механізмів кулеметів, підготовка кулеметів до стрільби.

12,7-мм кулемети НСВ “ Утес ” і НСВТ, будова і дія механізмів, підготовка кулеметів НСВ, НСВТ до стрільби.

Виконання нормативів з вогневої підготовки.

Модульний контроль з розділу 1.

Розділ 2. Основи будови засобів ближнього бою

Тема 3. Гранатомети та протитанкові ракетні комплекси

40-мм ручні протитанкові гранатомети РПГ-7,РПГ-7Д , підготовка гранатометів до стрільби.

30-мм автоматичний гранатомет на станку АГС-17, будова і дія механізмів гранатомета. Підготовка гранатомета АГС-17 до стрільби.

Протитанкові ракетні комплекси 9К111 “Фагот ” та 9К115 “Метис ”.

Підготовка гранатометів і ПТРК до стрільби.

Тема 4. Озброєння бойових машин

7,62-мм кулемет Калашникова ПКТ.

14,5-мм кулемет Владимирова КПВТ, дія механізмів кулемета.

Підготовка кулеметів КПВТ і ПКТ до стрільби.

30-мм автоматична гармата 2А42, підготовка гармати до стрільби.

Модульний контроль з розділу 2.

Екзамен.

2. Явище пострілу та його періоди.

Балістика – це наука про рух кулі (снаряда, гранати) при стрільбі.

Балістика поділяється на внутрішню та зовнішню.

Внутрішня балістика – це наука, яка вивчає закони руху кулі у каналі ствола зброї, а також процеси, які супроводжують цей рух.

Зовнішня балістика - це наука, яка вивчає закони руху кулі після припинення дії на її порохових газів , а також сили, які впливають на рух кулі на траєкторії.

Постріл - це процес викидання кулі з каналу ствола зброї енергією газів, яка створюється при згоранні порохового заряду.

Постріл – складний термодинамічний і газодинамічний процес дуже швидкого, майже миттєвого, перетворення хімічної енергії пороху спочатку в теплову, а з часом у кінетичну енергію порохових газів, збуджуючих рух кулі у каналі ствола зброї.

При пострілі зі стрілецької зброї відбуваються наступні явища:

Від удару бійка по капсулю бойового патрона, якого дослали у патронник, вибухає ударна речовина капсуля і утворюється полум’я, яке через отвори у дні гільзи проникає до порохового заряду і запалює його.

При згоранні порохового заряду утворюється велика кількість сильно нагрітих газів, які створюють у каналі ствола високий тиск на дно кулі, дно і стінки гільзи, а потім також на стінки ствола і затвора.

В результаті тиску газів на дно кулі вона зрушується з місця і врізується у нарізи; обертаючись по ним, пересувається по каналу ствола із все більше зростаючою швидкістю і викидається зовні за напрямом осі каналу ствола. Тиск газів на дно гільзи викликає рух зброї (ствола) назад. Від тиску газів на стінки гільзи і ствола відбувається їх розтягування (пружна деформація), і гільза, щільно притискуючись до патронника, перешкоджає прориву газів у бік затвора.

Одночасно при пострілі виникає коливальний рух (вібрація) ствола і відбувається його нагрівання. Розжарені гази і частинки пороху, що не згоріли, після вильоту із каналу ствола слідом за кулею, при зустрічі з повітрям утворюють полум’я і створюють ударну хвилю; ця ударна хвиля і є джерелом звуку при пострілі.

При пострілі із автоматичної зброї, будова якого заснована на принципі використання енергії порохових газів, які відводяться через отвір у стінці ствола (наприклад, автомат і кулемет Калашникова АК74, РПК74, ПКМ, снайперська гвинтівка Драгунова (СВД) частина порохових газів, крім того, після проходження кулею газовідвідного отвору проходить через нього в газову камеру, вдаряє у поршень і відкидає поршень із затворною рамою назад.

При пострілі із автоматичної зброї, будова якого заснована на принципі використання енергії віддачі (наприклад, пістолет Макарова ПМ , автоматичний пістолет Стєчкіна АПС), тиск газів через дно гільзи передається на затвор і викликає рух затвора з гільзою назад.

Постріл відбувається у дуже короткий проміжок часу (0,001 – 0,06 с). При пострілі розрізняють послідовні періоди:

1 – попередній; ( форсування)

2 – перший; (основний);

3 – другий; (період дії газів )

4 – третій (період післядії газів).

Попередній період (форсування) триває від початку горіння порохового заряду до повного врізання оболонки кулі у нарізи ствола. На протязі цього періоду у каналі ствола створюється тиск газів, який необхідний для того, щоб зрушити кулю з місця і подолати опір її оболонки врізанню у нарізи ствола. Цей тиск має назву тиск форсування; він досягає 250-500 кг/см ² .

Приймають, що горіння порохового заряду в цей період відбувається у постійному об’ємі, оболонка врізається у нарізи миттєво, а рух кулі починається відразу ж при досягненні у каналі ствола тиску форсування.

Перший (основний) період триває від початку руху кулі до моменту повного згорання порохового заряду. У цей період горіння порохового заряду відбувається у об’ємі, який швидко змінюється. На початку періоду, коли швидкість руху кулі по каналу ствола ще не велика, кількість газів зростає швидше, ніж об’єм за кульного простору, тиск газів швидко підвищується і досягає найбільшої величини (наприклад у стрілецької зброї під патрон зразку 1943р. – 2800кг/см² , а під гвинтівочний патрон – 2900 кг/см ²). Цей тиск називається максимальним тиском. Він створюється у стрілецької зброї при проходженні кулею шляху у 2- 4 калібру. Потім внаслідок швидкого збільшення швидкості руху кулі об’єм за кульного простору збільшується швидше притоку нових газів, тиск починає падати, наприкінці періоду він дорівнює приблизно 2/3 максимального тиску. Швидкість руху кулі постійно збільшується і до кінця періоду досягає приблизно ¾ початкової швидкості. Пороховий заряд у розрахунку повністю згорає незадовго до того, як куля вилетить із каналу ствола.

Другий період (період дії газів) триває від моменту повного згорання порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. З початком цього періоду притік порохових газів припиняється, проте сильно стиснуті і нагріті гази розширюються і, надаючи тиск на кулю, збільшують швидкість її руху. Спад тиску у другому періоді відбувається дуже швидко і у дульного зрізу – дульний тиск – складає 300 – 900 кг/см² . Швидкість кулі у момент вильоту її з каналу ствола (дульна швидкість) трохи менше початкової швидкості.

У деяких видів стрілецької зброї, особливо коротко ствольної (наприклад, пістолет Макарова), другий період відсутній, тому що повного згорання порохового заряду до моменту вильоту кулі із каналу ствола фактично не відбувається.

Третій період (період післядії газів) продовжується від моменту вильоту кулі із каналу ствола до моменту припинення дії порохових газів на кулю. Продовж цього періоду порохові гази, які витікають із каналу ствола з швидкістю 1200-2000м/с, продовжують діяти на кулю і надають їй додаткову швидкість. Найбільшої (максимальної) швидкості куля досягає у кінці третього періоду на відстані декількох десятків сантиметрів від дульного зрізу ствола. Цей період закінчується у той момент, коли тиск порохових газів на дно кулі буде урівноважено опором повітря.

Початковою швидкістю кули (V_o ) – це умовна швидкість руху кулі у дульного зрізу ствола.

Початкова швидкість кулі є одною з найбільш важливих характеристик бойових властивостей зброї.

Величина початкової швидкості залежить від

• довжини ствола;

• маси кулі;

• маси і температури порохового заряду;

• форми і розміру зерен пороху;

• калорійності пороху;

• щільності заряджання.

Чим довший ствол, тим більше часу діють на кулю порохові гази і тим більше початкова швидкість. Так, наприклад:

Довжина ствола кулемета РПК74 – 590 мм, V_o - 960 м/сек.,

довжина ствола автомата АК74  ‑ 415 мм, V_o - 900 м/сек.,

довжина ствола автомата АКС74У – 200 мм, V_o - 735 м/сек.;

А у свою чергу від значення початкової швидкості залежить:

- дальність польоту кулі,

- дальність прямого пострілу,

- убивча і пробивна дія кулі,

- настильність траєкторії,

- простір, що уражується,

- рівень впливу зовнішніх умов на політ кулі.

Прямий постріл - постріл, при якому траєкторія на всьому протязі польоту кулі до цілі не перевищує висоту цілі та не знижується нижче лінії прицілювання.

Мішень №4:

Грудна фігура з колами

Кулемет РПК74 : – Vо = 960 м/сек., Дпв (гф) = 460м.

Автомат АК74: – Vо = 900 м/сек., Дпв (гф) = 440м.

Автомат АКС74У:– Vо = 735 м/сек., Дпв (гф) = 360м.

Дальність прямого пострілу визначається із основної таблиці стрільби для зразка стрілецької зброї по грудній фігурі (мішень № 4, № 6, В = 50 см) та ростовій фігурі (мішень № 8, В = 150 см).