Органи кровообігу

Перкусія:

Границі відносної та абсолютної тупості. Спочатку визначають нижню границю правої легені по Linea medioclavicularis, потім палець-плесиметр переносять на одне міжребір’я доверху, розташовують паралельно грудині, тихою перкусією визначають границі відносної серцевої тупості, далі продовжують найтихішу перкусію для визначення границі абсолютної серцевої тупості. Для визначення лівої границі палець-плесиметр розташовують латеральніше верхівкового поштовху і тихо перкутують по направленню до грудини. Верхню границю визначають по вертикальній лінії на 1 см лівіше Linea sternalis sinistra. Палець-плесиметр встановлюють паралельно ребрам.

Для визначення границь абсолютної серцевої тупості, відмітив границю відносної тупості серця, продовжують найтихішу перкусію.

Нормальні границі серцевої тупості представлені в табл.1.2.

Таблиця 1.2

Нормальне розташування границь серцевої тупості

Границя	Відносна тупість	Абсолютна тупість
Права	На 1 см праворуч від правого краю грудини	Лівий край грудини
Ліва	На 1-2 см досередини від Linea medioclavicularis sinistra у V міжребір’ї	На 2-4 см досередини від від Linea medioclavicularis sinistra у V міжребір’ї
Верхівкова	III ребро	IV ребро

Аускультація серця:

Серце хворого вислуховується у лежачому положенні, навстоячки, при необхідності – після фізичного навантаження. Клапани вислуховуються у порядку убиваючої частоти їх ураження: мітральний клапан біля верхівки серця, клапан аорти – у другому міжребір’ї справа від грудини, клапан легеневого стовбура – у другому міжребір’ї зліва від грудини, трьох стулчастий клапан – біля основи мечовидного відростка грудини, аортальний клапан – у точці Боткіна-Ерба (ІІІ міжребір’є, лівий край грудини).

Характеристика тонів серця включає оцінку їх наявності, звучності, акцентів, роздвоєння, визначення додаткових тонів – третій та четвертий тони, тон відкриття мітрального клапану при мітральному стенозі.

Оцінюють ритм серця (правильний, екстрасистолія, миготлива аритмія, тахікардія, ембріокардія, брадикардія, аритмія з паузами).

Визначають наявність серцевих шумів, систолічний, діастолічний або систоло-діастолічний характер шуму, властивості шуму, його характер, силу, тривалість, місце найкращого вислуховування, іррадіацію. Враховують в якому положенні хворого краще вислуховується шум.

Органи травлення

Порожнина рота:

Необхідно оглянути зуби, ясна, язик, глотку і мигдалики.

Огляд живота:

1. Оцінити форму живота (симетрична, асиметрична, збільшений або зменшений в об’ємі, вип’ячування або западання ділянок живота).

2. Участь в акті дихання.

3. Визначити наявність вільної рідини (при асциті зміни форми живота від положення тіла), стан пупка (вип’ячений, втягнутий), розширені підшкірні вени, наявність грижі (грижі білої лінії, пупкові, пахвові).

Пальпація:

1. Поверхова (больові точки, напруження м’язів). Звертається увага на стан шкірного покрову живота і підшкірної клітковини, відмічають наявність напруження черевної стінки.

2. Глибока методична ковзка пальпація за методом Образцова і Стрижеско.