Обстеження за системами органів Органи дихання

Огляд:

1. Необхідно дати оцінку форми грудної клітки (нормальна нормостенічна, гіперстенічна, астенічна або патологічна бочкоподібна, паралітична, рахітична, воронкоподібна, човновидна).

2. Виключити наявність скривлення хребта (сколіоз, лордоз, кіфоз, кіфосколіоз).

3. Оцінити симетричність розміщення ключиць, заповнення надключичних та підключичних ямок, звернути увагу на ширину міжреберних проміжків, прилягання лопаток, симетричність рухів грудної клітки при диханні.

4. Визначити тип дихання (грудний, черевний, змішаний), глибину та ритм дихання (поверхове, глибоке, ритмічне, патологічне дихання Біота, дихання Чейна-Стокса, Куссмауля, Грокка).

5. Підрахувати кількість дихань на хвилину.

6. При наявності задишки оцінити її характер (інспіраторна, експіраторна, змішана).

Пальпація:

1. Провірити наявність болючості при пальпації грудної клітки; визначити її резистентність.

2. Визначити голосове тремтіння над симетричними ділянками легень (хворий вимовляє низьким голосом слова з вібруючим звуком р: «триста тридцять три»).

Перкусія:

1. Проводиться порівняльна перкусія спочатку над верхівками легень спереду, по ключицям, нижче ключиць – до рівня IV ребра, у пахвових, у надлопаткових, міжлопаткових і підлопаткових ділянках. Палець-плесиметр встановлюють паралельно ключицям або ребрам, у міжлопатковому просторі – вертикально.

2. Оцінюють дані топографічної перкусії легень: висота стояння верхівок легень спереду і ззаду, ширина полів Креніга (по передньому краю трапецієвидного м’язу); нижня межа легень визначається по вертикальним топографічним лініям.

У здорових людей верхівки виступають над ключицями на 3-4 см, ззаду розташовуються на рівні остистого відростка VII шийного хребця. Ширина полів Креніга складає 5-6 см. Нормальне роз положення нижніх меж легень представлені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Розташування нижніх границь легень в нормі

Лінія	Права легеня	Ліва легеня
Linea parasternalis Linea medioclavicularis Linea axillaris anterion Linea axillaries media Linea axillaries posterion Linea scapularis Linea paravertebralis	П’яте міжребір’я VI ребро VII ребро VIII ребро IX ребро X ребро Остистий відросток XI грудного хребця	– – VII ребро VIII ребро IX ребро X ребро Остистий відросток XI грудного хребця

3. Визначається рухомість легеневих країв при максимальному вдиху і видиху справа по трьом лініям – Linea medioclavicularis, axillaries media et linea scapularis, зліва по двом – Linea axillaries media et Linea scapularis. Спочатку знаходять нижню межу легень при нормальному диханні, потім пацієнт робить глибокий вдих і затримує дихання. Перкусію продовжують донизу і роблять відмітку при зникненні легеневого звуку. Потім хворий робить максимальний видих і знову затримує дихання. Перкусію продовжують доверху до появи легеневого звуку, роблять відмітку. Дозволяють хворому дихати нормально.

В середньому рухомість нижніх країв легень на вдиху і на видиху складає 2-4 см, сумарна рухомість – 4-8 см.

Аускультація:

1. Оцінюють характер дихального шуму (везикулярне дихання над легеневою тканиною, бронхіальне дихання над гортанню, трахеєю, над крупними бронхами), наявність патологічного послаблення або посилення дихання; визначення бронхіального дихання у нетиповому місці.

2. Визначають наявність і характер сухих або вологих хрипів, крепітації, шуму тертя плеври.

3. Провіряють зміни бронхофонії, коли пацієнт пошепки промовляє слова з шиплячими звуками, наприклад, «чашка чаю».