Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
офтальмологія / Лекція 2 мед.doc
Скачиваний:
175
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
214.02 Кб
Скачать

Наслідки кератитів

Наслідки кератитів  це помутніння рогівки, втрата її прозорості.

Помутніння слід відрізняти від інфільтрату рогівки (табл. 2).

В залежності від ступеню помутніння буває трьох видів.

Таблиця 2. Диференціальний діагноз помутніння й інфільтрату рогівки

Ознаки

Помутніння

Інфільтрат

Межі

чіткі

нечіткі

Запальна реакція (рогівковий синдром, ін'єкція)

нема

є

Дзеркальність рогівки

є

нема

Дефект епітелію

нема

є

Блиск рогівки

є

нема

Хмарка (nubecula)  видна тільки при біомікроскопії. Гострота зору висока.

Лікування розсмоктуюча терапія, діонін, протеолітичні ферменти, торфот під кон'юнктиву.

Пляма (macula)  більш грубе помутніння рогівки. Гострота зору значно знижена.

Лікування спочатку розсмоктуюча терапія, при неефективності  кератопластика.

Більмо  інтенсивне помутніння, не видно райдужки, зіниці.

Лікування: кератопластика.

Кератопластика може бути пошарова і наскрізна, часткова, майже тотальна і тотальна з каймою склери. По меті вона може бути:

 тектонічна  при загрозі або наявності перфорації рогівки;

 оптична  при центральних плямах, більмах, кератоконусі;

 лікувальна  протирецидивна  при герпетичних кератитах;

 рефракційна  інтраламелярна  для виправлення аномалій рефракції (кератомільоз  при міопії, кератофакія  при гіперметропії);

 меліоративна  пошарова пересадка рогівки для підготовки до наступної наскрізної кератопластики;

 косметична  на сліпих очах.

Захворювання склери

Найбільш часто зустрічаються запальні захворювання склери.

Етіологія- туберкульоз, ревматизм, колагенози, хронічні інфекції, сифіліс, алергія, подагра, вірусні інфекції.

Запалення склери бувають двох видів.

1. Епісклерити - запалення поверхневих шарів склери.

Клініка. Скарги на почервоніння, біль в оці. Рогівкового синдрому немає. На склері обмежена припухлість без чітких границь яскраво-червоного кольору. Відзначається біль при натисканні скляною паличкою або пальцем через віко. Плин хронічний, часто рецидивує.

Прогноз- сприятливий, без наслідків, зорові функції не порушуються.

2. Склерит - поразка глибоких шарів склери. Симптоми ті ж, що при епісклеріти, але більш виражені. Відзначається сильний біль, постійний, без натискання на склеру. Звичайно протікає у вигляді кератосклерита або склероіридоцикліта, може ускладнитися вторинною глаукомою.

Лікування:етіотропне; кортикостероїди під кон’юнктиву й у краплях; десенсибілізація; сухе тепло, УВЧ.

4. Патологія судинної оболонки Анатомія судинної оболонки

Судинний тракт (uvea) складається з трьох відділів: райдужки (іrіs), циліарного або війкового тіла (corpus cіlіarіs) і власне судинної оболонки (chorіoіdea).

Райдужка  передня видима частина судинної оболонки, має багату мережу чуттєвої іннервації від n. ophthalmіcus. Судинна мережа райдужки утворюється передніми війковими і задніми довгими війковими артеріями. У райдужці розрізняють передній (мезодермальний) і задній (ектодермальний) відділи. Мезодермальний листок включає зовнішній пограничний шар і строму райдужки. Ектодермальний листок складається з м'язового, внутрішнього пограничного і пігментного шарів. У райдужці є два м'язи  дилятатор і сфінктер зіниці. Перша інервується симпатичним нервом, друга  окоруховим. Колір райдужки залежить від її пігментного шару і присутності в стромі пігментних клітин.

Функція райдужки: регуляція кількості світла, що попадає на сітківку, шляхом зміни розміру зіниці, тобто функція діафрагми.

Циліарне тіло  недоступне огляду. Досліджується пальпаторно (болючість), частково  при гоніоскопії. Війкове тіло являє собою кільце шириною близько 8 мм. Передня його частина має близько 70 відростків, її називають війковим вінцем (corona cіlіarіs). Задня частина плоска, називається війковим кружком, плоскою частиною (orbіculus cіlіarus чи pars plana). До бічних поверхонь циліарних відростків прикріплюються цинові зв'язки, що утримують кришталик.

Як і в райдужці, у війковому тілі розрізняють мезодермальну частину, що складається з 4 шарів (супрахоріоідеа, м'язовий шар, судинний шар, базальна пластинка) і ектодермальну частину, яка представлена двома шарами пігментного епітелію.

У товщині війкового тіла розташований акомодаційний м'яз, що має подвійну іннервацію: парасимпатичну (n. oculomotorіus) і симпатичну. Чуттєва іннервація здійснюється n. оphthalmіcus.

У циліарному тілі багато судин  розгалужених передніх циліарних і задніх довгих циліарних артерій і однойменних вен.

Функція циліарного тіла: акомодація і продукція внутрішньоочної рідини.

Хоріоїдея  задня частина судинного тракту, вистилає очне дно, просвічує крізь прозору сітківку. Складається з 5 шарів: супрахоріодальний, шар великих судин, шар середніх судин, хоріокапілярний шар, базальна пластинка чи склиста мембрана Бруха. Хоріокапілярний шар тісно пов'язаний з пігментним епітелієм сітківки, тому при хворобах хоріоїдеї в процес утягується сітківка.

Кровопостачання здійснюється задніми коротким циліарними артеріями. Не має чуттєвої іннервації. Функція  трофіка сітківки.

Таким чином, райдужка і циліарне тіло мають загальне кровопостачання, іннервацію, тому уражаються звичайно одночасно. Особливості кровопостачання хоріоїдеі обумовлюють ізольованість її уражень. Однак усі три відділи судинної оболонки анатомічно тісно зв'язані, тому патологічний процес може захоплювати весь увеальный тракт.