Новоутворення повік

На повіках зустрічаються різноманітні доброякісні та злоякісні пухлини різного гістогенезу: епітеліальні (папіломи, шкірний ріг, аденоми, дермоїдні кісти), мезодермальні (фіброми, ліпоми, гемангіоми), нейрогенні та пігментні (меланоми, невус, нейрофіброми).

Лікування: хірургічне, кріодеструкція, діатермо,  лазеркоагуляція, за показаннями  близькофокусна рентгентерапія.

Із злоякісних пухлин найбільш часто бувають карциноми (епітеліоми), які починаються, як правило, поблизу краю повіки, частіше нижньої, у вигляді щільного вузлика. Через деякий час вузлик ульцерується. Як правило, по сусідству виникають нові вузлики. В результаті утворюється велика виразка з горбкуватими, щільними краями. Хвороба триває довго без метастазування, може зруйнувати повіки, перейти на очне яблуко і поширитися на орбіту. Карцинома може мати свій початок з мейбомієвої залози (аденокарцинома). Перший час її помилково діагностують як халязіон.

Лікування. Цілком добрі результати дає близькофокусна рентгентерапія та кріодеструкція.

Саркома трапляється дуже рідко, здебільшого у вигляді меланосаркоми, фібросаркоми чи лімфосаркоми. Лікування  екзентерація орбіти, хіміотерапія, рентгентерапія.

Кон’юнктива та її захворювання

Сполучна оболонка або кон’юнктива (conjunctiva) вистилає всю задню поверхню повік, переходить з них на передню поверхню очного яблука і не закінчується біля краю рогової оболонки, а вкриває її в трохи зміненому вигляді.

Щілинна порожнина між задньою поверхнею повік і переднім сегментом очного яблука має назву кон’юнктивального мішка.

В кон’юнктиві розрізняють три частини: частину, що вистилає задню поверхню повік,  кон’юнктиву хряща (conjunctiva tarsi); частину, що вкриває передню поверхню очного яблука,  кон’юнктиву очного яблука (conjunctiva bulbi); частину, що з’єднує обидві ці частини,  кон’юнктиву склепіння (conjunctiva fornicis) чи перехідну складку.

Біля внутрішнього кута ока кон’юнктива утворює вертикальну складку (plica semilunaris), що являє собою філогенетичний залишок третьої повіки. Назовні від неї розташоване слізне м’ясце.

Кон’юнктива хряща і склепіння вкрита багатошаровим циліндричним епітелієм, кон’юнктива очного яблука – багатошаровим плоским епітелієм.

Залози кон’юнктиви. В тарзальній частині кон’юнктиви є келихоподібні клітини циліндричного епітелію, а також трубчасті заглибини епітелію (залози Іванова), які продукують рідину.

Додаткові сльозові залози  розгалужені трубчасті залози, схожі за своєю будовою на сльозову залозу, розміщуються, вони головним чином, біля верхнього краю хряща (залози Вальдейєра), а також в склепінні кон’юнктиви (залози Краузе).

Судини сполучної оболонки.Кон’юнктива повік, перехідних складок і, частково, очного яблука живляться гілками aa. рalpebralis mediales et laterales і arcus tarseus – задніми кон’юнктивальними артеріями. Кон’юнктива, що прилягає до лімба рогівки, живиться передніми кон’юнктивальними судинами з системи передніх циліарних артерій. Задні і передні кон’юнктивальні судини анастомозують між собою.

При огляді кон’юнктиви треба звернути увагу на її колір, прозорість, гладкість і наявність виділень та рубців. Нормальна сполучна оболонка прозора, зволожена і має гладку поверхню. В тарзальній частині крізь неї просвічують мейбомієві залози.