10.Кореляційнийаналіз.

Кореляційнийаналіз - це процедура для вивченняспіввідношенняміжнезалежнимизмінними. Зв´язокміжцими величинами виявляється у взаємнійпогодженостіспостережуванихзмін. Обчислюєтьсякоефіцієнткореляції. Чим вищим є коефіцієнткореляціїміждвомазмінними, тимточнішеможнапрогнозуватизначенняоднієї з них за значеннямінших.

11.Факторнийаналіз.

Факторнийаналіздаєможливістьвстановитибагатомірнізв´язкизмінних величин закількомаознаками. На основіпарнихкореляцій, отриманих у результатікореляційногоаналізу, одержуютьнабірнових, укрупненихознак - факторів. У результатіпослідовноїпроцедуриотримуютьфактори другого, третього та іншихрівнів. Факторнийаналіздаєзмогу подати отриманірезультати в узагальненомувигляді.

12.Метод імплікаційних шкал.

Метод імплікаційних шкал - ценаочна форма виміру таоцінкиотриманихданих, якіградуюються за кількістюабоінтенсивністюознак. Шкаликласифікуються за типами аборівнемвиміру. Простішкалидаютьоднозначнуоцінкутієїчиіншоїознаки. Серію шкал (так звану батарею) можнаперетворити в єдину шкалу значеньокремихознак. Ця процедура називаєтьсяшкалюванням (схема 9).

13. Контент-аналіз.

Контент-аналіз (англ. contentanalysis; від content - зміст); формалізований метод вивчення текстової і графічної інформації, який полягає у представленні інформації в кількісних показниках і її статистичній обробці. Характеризується великою точністю і систематичністю.Сутність методу контент-аналізу полягає у фіксації визначених одиниць змісту, який вивчають, а також у квантифікації одержаних даних.Обєктом контент-аналізу може бути зміст різних друкованих видань, радіо- і телепередач, кінофільмів, рекламних повідомлень, документів, публічних виступів, матеріалів анкет.Контент-аналіз почав використовуватись в соціальних науках з 30-х рр. ХХ ст. в США. Цей метод був вперше використаний в журналістиці літературознавстві. Основні процедури контент-аналізу були розроблені американськими соціологами Г. Лассуелом і Б. Берелсоном. Г. Лассуел використав його в кінці 1930-х років для дослідження в сфері політики і пропаганди. Він модернізував контент-аналіз, ввів нові процедури і категорії, приділяв особливу увагу квантифікації даних.РозвитокЗМІ викликав збільшення Конвент-аналітичних досліджень в цій сфері. В часи другої світової деякі державні установи США та Англії використовували контент-аналіз для вивчення пропаганди в різних країнах, а також з метою розвідки. Досвід контент-аналітичних досліджень був підсумований в книзі Б. Берелсона„Контент-аналіз в комунікаційних дослідженнях” (поч. 50-х рр.). Автор дав визначення методу контент-аналізу, а також різним його видам, категоріям і одиницям для кількісного дослідження. Книга Б. Берелсона то цих пір є фундаментальним описом, який дає розуміння основних положень контент-аналізу.Пізніше в США зявилось багато досліджень де було застосовано контент-аналіз з різними цілями. Найбільш цікавою інновацією була методика „зв’язаності символів” Ч. Осгуда (1959), яка дозволяла виявити зв’язані елементи змісту. Західноєвропейські дослідники при використанні контент-аналізу користувались в основному американським досвідом. Проте, тут також зявилось кілька оригінальних методик кількісно-якісного аналізу змісту (Ж. Клейзер, А. Моль).Сьогодні до основних процедур контент-аналізу відносять:

Виявлення смислових одиниць контент-аналізу, якими можуть бути:

а) поняття виражені окремими термінами;

б) теми виражені в цілих смислових абзацах, частинах тексту, статтях, радіопередачах, ...;

в) імена, прізвища людей;

г) події, факти, ...;

д) зміст апеляцій до потенційного адресата.

Одиниці контент-аналізу виділяються в залежності від змісту, цілей, задач і гіпотез конкретного дослідження.

2. Виділення одиниць рахунку, які можуть співпадати чи не співпадати з одиницями аналізу. В першому випадку процедура зводиться до підрахунку частоти згадування визначеної смислової одиниці, в другому – дослідник на основі аналізованого матеріалу і здорового глузду сам висуває одиниці підрахунку якими можуть бути:

а) фізична протяжність текстів;

б) площа тексту, заповнення смисловими одиницями;

в) кількість рядків (абзаців, знаків, колонок тексту);

г) тривалість трансляції по радіо чи ТБ;

д) метраж плівки при аудіо- і відеозаписах;

е) кількість малюнків із визначеним змістом, сюжетом, тощо.

3. Процедура підрахунку загалом схожа із стандартними прийомами класифікацій за виділеними групами. Використовують складання спеціальних таблиць і формул, використовують компютерні програми (напр., „формула оцінки питомої ваги смислових категорій в загальному об’ємі тексту”), статистичні розрахунки зрозумілості і атрактивності тексту.

Метод контент-аналізу широко використовується як допоміжний засіб в психології , соціології та інших науках при аналізі відповідей на відкриті питання анкет, матеріалів досліджень, результатів психологічного тестування (а саме в проективних методиках), для аналізу результатів при використанні методу фокусу груп. Схожі методи використовуються також в дослідження масових комунікацій, в маркетингових та інших дослідженнях. Контент-аналіз може використовуватись для дослідження більшої частини документальних джерел, проте, найкраще він працює при відносно великій кількості одно порядкових даних.

Проведення контент-аналізу

Слово „контент” означає зміст документа. Контент-аналізом називають метод збору кількісних даних, що містяться в документах про процеси чи явища, які вивчаються. Під документом тут розуміють не лише офіційний текст (напр., інструкція чи правовий закон), а також і все написане чи сказане, все що стало комунікацією. Контент-аналізові підлягають книги, газетні і журнальні статті, оголошення, телевізійні виступи, кіно- і відеозаписи, фотографії, лозунги, етикетки, рисунки, інші витвори мистецтва, а також і офіційні документи.

Соціологи використовують метод контент-аналізу вже більше 100 років. З його допомогою вивчали релігійну символіку і популярні пісні, встановлювали міру ефективності політичних слоганів (лозунгів, які використовуються у передвиборчих кампаніях), реклам і ворожої пропаганди, визначались особливості суїцидальної поведінки, яка проявляється в передсмертних записках самогубців, стереотипи свідомості різних соціальних груп, виявляли спрямованість демонстрацій людей певної національності на телеекранах, а також дослідження і в інших сферах. В останні десятиріччя даний соціологічний метод запозичили і активно використовують ті представники соціогуманітарних наук (юристи, історики, журналісти, мовознавці, літературознавці, політологи, психологи, економісти, педагоги, соціальні працівники, культурологи, бібліотекарі та інші), які зацікавлені в установленні обєктивних ознак різних людських комунікацій.

Які документи підлягають контент-аналізу? Відповідь на це запитання залежить від програми дослідження, об’кту, предмету, цілей, завдань і гіпотез дослідження. Якщо, скажімо, нам потрібно визначити перспективи страйку працівників на підприємстві (продовжимо цей приклад), то стане очевидною потреба в контент-аналізі, як мінімум, протоколів зібрань працівників, рішень відповідних профспілкових комітетів, розпоряджень керівників, законів, які регулюють страйкову боротьбу і т. д.

Контент-аналіз не відміняє необхідності звичайного (тобто змістового) аналізу документа. Перший доповнює інший, їй поєднання поглиблює розуміння змісту будь-якого тексту. Контент-аналіз дозволяє виявити в документі те, що не потрапляє до поверхневого погляду при його традиційному вивченні, те що має важливий соціальний зміст. Принципова відмінність цих методів аналізу полягає в явно вираженій строгості, формалізованості, систематизованості контент-аналізу. Він спрямований на вироблення кількісного опису смислового і символічного змісту документа, на фіксацію його об’єктивних ознак і їй підрахунок. На думку ряду соціологів (Маркоффа, Шапіро, Вейтмана та ін.), контент-аналіз можна було б назвати „текстуальним кодуванням”, оскільки він передбачає одержання кількісної інформації про зміст документа на основі його кодування. Крім того, контент-аналіз відрізняється від всіх інших способів вивчення документів тим, що він дозволяє „вписати” зміст документа в соціальний контекст, осмислити його одночасно і як прояв, і як оцінку соціально життя. „Вписування” документу в проблему, що вивчається передбачає виявлення того, що:

а) існувало до нього і відображене в ньому;

б) присутнє тільки в ньому;

в) буде після нього, тобто стане висновком його сприйняття адресатом.

Формалізованість, систематизованість і строгість контент-аналізу проявляється в наступному. Перш ніж безпосередньо аналізувати текст документа дослідник визначає категорії аналізу, тобто, ключові поняття (смислові одиниці), які присутні в тексті і відповідають тим дефініціям і їх емпіричним індикаторам, які зафіксовані в програмі дослідження. При цьому бажано уникати крайнощів. Якщо за категорії буде взято надто загальні (абстрактні) поняття, то аналіз буде поверховим і не дозволить заглибитись у зміст тексту. Якщо ж категорії аналізу будуть надто конкретними, то їх буде дуже багато, що призведе не до аналізу тексту, а до його короткого перказу (конспекту). Потрібно знайти золоту середину і постаратись досягнути того, щоб категорії були:

а) умісними (відповідали розв’язанню дослідницьких задач);

б) вичерпними (достатньо повно відображали зміст основних понять дослідження);

в) взаємовиключними (одна і та ж одиниця аналізу не повинна входити до різних категорій);

г) надійними (бути такими, які б не викликали суперечок між дослідниками з приводу того що потрібно віднести до тої чи іншої категорії в процесі аналізу документа).

Після визначення системи категорій аналізу вибирають відповідну їм одиницю аналізу тексту. За одиницю аналізу може бути взято:

слово;

речення;

тема;

ідея;

автор;

персонаж;

соціальна ситуація;

частина ткесту, об’єднана чимось, що відповідає смислу категорії аналізу.

Коли контент-аналіз виступає єдиним методом інформації, то керуються не одно, а відразу кількома одиницями аналізу. Потім встановлюють одиницю підрахунку, тобто кількісну міру одиниці аналізу, яка дозволяє реєструвати частоту (регулярність) з якою проявляється ознака категорії аналізу в тексті. Одиницями підрахунку може бути кількість визначених слів чи їх поєднань, кількість рядків, печатних знаків, сторінок, абзаців, авторських листів, площа тексту, виражена в фізичних просторових величинах і багато іншого. Проведення контент-аналізу потребує попередньої розробки ряду дослідницьких інструментів. З них обов’язковими є:

класифікатор контент-аналізу,

протокол висновків аналізу, який має друге визначення – бланк контент-аналізу,

реєстраційна карточка чи кодувальна матриця,

інструкція досліднику, який безпосередньо займається реєстрацією і кодуванням одиниць підрахунку,

каталог (список) проаналізованих документів.

Класифікатором контент-аналізу називається загальна таблиця, в якій зведені всі категорії (і підкатегорії) аналізу і одиниці аналізу. Її основне призначення; чітко зафіксувати те, в яких одиницях виражається кожна категорія, яка використовується в дослідженні. Класифікатор можна прирівняти до анкети, де категорії аналізу відіграють роль запитань, а одиниці аналізу – відповідей. Він є основним методичним документом контент-аналізу, який передбачає зміст всіх інших інструментів цього методу.

Протокол (бланк) контент-аналізу вміщує: по-перше, відомості про документ (його автора, часу видання, об’єм і т.д.); по-друге, висновки його аналізу (кількість випадків вживання в ньому визначених одиниць аналізу і звідси висновки відносно категорій аналізу). Протоколи заповняються, як правило, в закодованому вигляді, але не задля збереження таємниці висновків аналізу, а для того щоб помістити всі дані про документ на одній сторінці, щоб зручніше було співставляти один з одним результати аналізу різних документів. Якщо в дослідженні здійснюють контент-аналіз малої кількості документів, то можна обійтись без кодування і заповнювати ці протоколи в відкрито-змістовому виді.

Реєстраційна картка; це кодувальна матриця, в якій відзначається кількість одиниць підрахунку, що характеризують одиниці аналізу. Протокол контент-аналізу кожного конкретного документа заповнюється на основі підрахунку даних всіх реєстраційних карток, які відносяться до даного документа. Формалізованість контент-аналізу і складність його інструментарію часто відштовхують соціологів-початківців від використання цього методу. Цим, вони обіднюють свої дослідження і знижують їх евристичність. Якщо цей метод застосовується вперше, то допускаються чисельні помилки. Визначимо прорахунки, які зустрічаються найчастіше:

аналіз документів випереджає розробку дослідницької програми;

аналізуються документи, не пов’язані з гіпотезами дослідження (вони сходяться з темою дослідження лише за назвою);

не перевірена правдивість документа;

не уточнене авторство документа;

призначення документа взято до уваги неповністю;

категорії аналізу не визначені до такої міри, яка дозволяє чітко розрізнити смислові одиниці тексту документу;

категорії аналізу не субординарні і відповідають тим дефініціям і термінам, які зафіксовані впрограмі дослідження;

категорії аналізу не співставляються зі змістом і мовою тексту аналізованого документа;

одинці аналізу характеризують категорії аналізу лише ззовні, а не з середини, а тому вони не дозволяють ідентифікувати зміст документа в повній відповідності до категорій аналізу;

10) аналіз документа проводиться без попередньої підготовки всього комплексу методичних експериментів;

11) класифікатор складений із прорахунками, порушеннями правил логіки;

12) реєстратори (кодувальник) не пройшли відповідної підготовки;

13) інструкція з реєстрації і кодування не достатньо повна, складена дослідником, який сам попередньо не випробував інструментарій;

14) кодування не відповідає програмі математичної обробки даних дослідження;

15) результати контент-аналізу не перевірені інформацією, зібранлю іншими методами.