Еталон відповіді:

1) Нефротичний синдром

2) Агресивна терапія передбачає застосування глюкокортикоїдів, цитостатиків та альтернативних препаратів.

Глюкокортикоїди призначаються тривало в максимальній дозі, потім переходять на підтримуючу терапію. В окремих хворих застосовується "пульс"- терапія преднізолоном чи метілпреднізолоном.

Цитостатичні препарати застосовуються в разі

• установленої гормонорезистентності

• первинної терапії НС одночасно з ГК при прогнозованій гормонорезистентності,

• первинної терапії у підлітків,

• рецидиву НС.

Найчастіше використовуються алкілуючі агенти (хлорбутін, циклофосфан).

Селективні імунодепресанти: такролімус, циклоспорін А, мофетил мікофенолат (Селл-септ) .

Препарати призначаються тривало в максимальній дозі, потім переходять на підтримуючу терапію. "Пульс"-терапія циклофосфаном проводиться при швидкопрогресуючому ГН, гормонорезистентності чи гормонозалежності у окремих хворих.

"Зберігаючими" патогенетичними засобами з нефропротекторною дією є антиагреганти, хінолінові препарати, інгібітори АПФ, антагоністи кальція, АРА, мембраностабілізатори.