
Рух центра маси механічної системи
Для системи, яка складається
з
матеріальних точок, положення центра
маси механічної системи (радіус-вектор
)
визначається виразом
=
, (1)
де
– радіус-вектори матеріальних точок,
що входять до системи.
Виходячи з визначення головного
вектора зовнішніх сил, можна показати,
що центр маси механічної системи
рухається як вільна матеріальна точка,
маса якої дорівнює сумі мас всіх елементів
системи ()
і на яку діє сила, що дорівнює головному
вектору зовнішніх сил
=
. (2)
Остання формула є математичним
записом теореми про рух центра маси
механічної системи, в якому
– прискорення центра маси.
Векторне рівняння (1.2) еквівалентне трьом скалярним:
,
,
, (3)
в яких
,
та
– компоненти вектора швидкості центра
маси, а
,
та
– координати центра маси.
З наведеної теореми випливають наступні наслідки:
1) внутрішні сили не змінюють характер руху центру маси системи;
2) якщо головний вектор зовнішніх сил дорівнює нулю, то центр маси системи рухається рівномірно та прямолінійно, або знаходиться в стані спокою, тобто
, (4)
де
– початкова швидкість центра маси. Якщо
= 0, то
, (5)
тобто центр маси системи не змінює свого положення в просторі;
3) якщо проекція головного
вектора зовнішніх сил на деяку нерухому
вісь (наприклад,
)
дорівнює нулю, то проекція швидкості
центра маси системи на цю вісь не
змінюється(
),
і якщо
= 0, то
, (6)
тобто центр маси системи не
змінює свого положення відносно осі
.
Методика розв’язання задач
1) Визначити тіла, що входять до механічної системи.
2) Визначити зовнішні сили, що діють на систему.
3) Якщо всі зовнішні сили
паралельні, обрати систему координат
і одну з осей (наприклад,
)
спрямувати перпендикулярно до лінії
їхньої дії. В проекції на цю вісь
диференціальне рівняння руху центра
маси приймає вигляд
= 0, (7)
де
– координата центра маси.
4) Двічі інтегруючі (1.7) за умовою, що у початковий момент часу центр маси системи знаходився в стані спокою, знаходимо що
=
= const. (8)
5) Рівняння (1.8) еквівалентно рівнянню
,
звідки отримуємо
= 0, (9)
в якому
– абсолютні зміщення елементів системи.
Ці зміщення можуть бути знайдені як
алгебраїчні суми абсолютного зміщення
одного з тіл (основного) та зміщень інших
тіл відносно нього. З рівняння (9)
визначаємо
–абсолютне зміщення основного тіла.
6) Якщо зовнішні сили діють з
рівнодійною
вздовж осі
,
то теорема про рух центра маси дає
=
=
, (10)
де
–
абсолютне прискорення кожного тіла.
Беремо другі похідні від абсолютних
зміщень
кожного тіла за умовою, що
= 0 і отриманий вираз (1.10) визначає силу
.
Приклад 1.
Призма 3 (рис. 1) масою
= 12 кг з закріпленим на ньому електродвигуном
(
= 5 кг) та блоком
(
= 1 кг) може ковзати вздовж горизонтальної
поверхні без тертя. Два вантажі, маси
яких
= 4 кг та
= 3 кг можуть ковзати по гладким поверхням
призми, які утворюють кути
= 45º та
= 60º з горизонтом, бо з’єднані мотузками
з двигуном
та блоком
.
Електродвигун
(радіуси шківів якого
= 15 см та
= 5 см), зв’язаний з блоком
(радіуси шківів якого
= 20 см та
= 10 см), неперехресною пасовою передачею.
В момент часу
= 0 вал електродвигуна починає обертатися
за законом
рад. Знайти:
1. Закон
зміщення
призми
від часу.
2. Реакцію упорів, які утримують призму в закріпленому стані.
3. Обчислити
зміщення призми і реакцію упору на
момент часу
= 1 с.
Додатному напряму обертання
відповідає обертання валу двигуна
проти руху стрілки годинника. Вагою
мотузок та пасу нехтувати і вважати їх
нерозтяжними.
Розв’язання.
В даному випадку механічна система
складається з п’яти елементів.
Зовнішніми силами є сили тяжіння, а
також нормальна реакція горизонтальної
площини, які спрямовані вертикально.
Введемо декартову систему відліку
(дивись рис.1), спрямувавши вісь
горизонтально. Тоді сума проекцій усіх
зовнішніх сил на вісь
дорівнює нулю і, згідно з теоремою про
рух центра маси механічної системи, з
урахуванням того, що в початковий момент
часу система знаходиться у стані спокою,
маємо
= 0, (1)
де
– абсолютні зміщення елементів системи
вздовж осі
.
Абсолютні
зміщення тіл 1, 2,
та
знайдемо як алгебраїчну суму їхніх
зміщень відносно призми та абсолютного
зміщення призми
=
відносно нерухомої системи координат.
Будемо вважати, що призма змістилася
праворуч від початкового положення
(рис.2). Електродвигун
та блок
не зміщуються відносно призми, тому
=
=
=
. (2)
Для визначення зміщень
першого та другого тіла відносно призми,
треба визначити на який кут повернувся
вал двигуна протягом часу
і в якому напрямі відбулися відповідні
лінійні зміщення тіл 1 і 2.
Додатнім напрямом обертання
валу двигуна ми вважаємо його обертання
в напрямі проти руху стрілки годинника
(рис. 1.4). В такому випадку тіло 1 рухається
ліворуч вниз. З врахуванням передачі
між електродвигуном А
та блоком
,
останній обертається також проти напряму
руху стрілки годинника і тіло 2 рухається
по похилій площині догори ліворуч.
Модуль відносного зміщення тіла 1 вздовж
похилої площини
знайдемо як
=
,
тоді абсолютне
зміщення
першого тіла вздовж осі
визначиться як
=
–
. (3)
Блок
за той самий проміжок часу повернеться
на кут
проти руху стрілки годинника, який ми
знайдемо за умовами нерозтяжності
пасової передачі та відсутності ковзання
між блоками та пасом
=
,
звідки знайдемо кут повороту
блока
.
Це дає можливість визначити
модуль відносного зміщення тіла 2 вздовж
похилої площини
=
,
та знайти абсолютне
зміщення
другого тіла вздовж осі
=
–
. (4)
Підставимо (2), (3), (4) в (1) і отримаємо
= 0.
Якщо розкрити дужки та провести алгебраїчні перетворення, то дістанемо
. (5)
Отриманий вираз дає зміщення
тіла 3 в будь-який момент часу. Підставляючи
умови задачі в формулу (5) на момент часу
= 1 с отримуємо
= 0,09 (м).
Для відповіді на друге
запитання перепишемо закон руху центра
маси механічної системи у вигляді, який
визначає реакцію упору
, (6)
При наявності упорів тіло 3 не рухається, отже
=
= 0. (7)
Візьмемо другі похідні від (3) та (4) і, з урахуванням (7), для реакції упору отримаємо
=
=
=
=
. (8)
Знайдемо другу похідну по
часу від
:
,
(рад/с2),
і, підставляючи в (8) дані
задачі на моменту часу
= 1 с, знайдемо
=
– 1,2 (Н).
Відповідь:
м,
(1)
= 0,09 м,
=
,
(1)
= – 1,2 Н.