3. Школи менеджменту

	Кредисов А.И. История учений менеджмента. – Киев: ВИРА-Р, 2000. –336 с.

Класична школа

Народження менеджменту пов’язане з ім’ям Тейлора (америк.) та Файоля (франц.). Файоля називають батьком менеджменту. Народження класичної школи відбулося на початок 20-го сторіччя.

Перший вперше визначив теоретичні положення класичної школи у частині організації праці.

Другий сформулював принципи управління.

Напрямки класичної школи:

• наукова організація праці працівників (розділення і кооперація праці, нормування, диференціація оплати праці, майстерність, умови праці тощо);

• наукова організація управління (функціональне розділення обов’язків, співвідношення обов’язків та відповідальності, цільова діяльність, планування, стандартизація, заохочення, контроль тощо).

Школа “чоловічих відносин”

Народилася у 30-40 роки 20-го сторіччя.

Засновник школи Е.Мейо.

Школа “чоловічих відносин” вважає, що працівник повинен бути задоволений не тільки матеріально, але й духовно. За рахунок цього виховується працівник, відданий фірмі.

Цим, як правило, повинен займатися перший керівник організації. Найбільших успіхів у цьому досягли японці.

Напрямки школи:

• надання соціальних пільг працівникам підприємства;

• поліпшення умов праці та побуту;

• створення нормального морального та психологічного клімату у колективі.

Школа соціальних систем

Народилася у 40-50 роки 20-го сторіччя.

Засновники школи Д.Марч, Г.Саймон, А.Етціоні та інші.

Школа поглибшає вирішення проблем людських відносин. Представники цієї школи вважають, що соціальні пільги та матеріальне задоволення повинні бути диференційовані в залежності від соціального стану, професії, трудового вкладу. При цьому необхідно визначити оптимальне співвідношення матеріального та соціального задоволення, виходячи з цілей суспільства, соціального походження усіх верств населення.

Головне для людини та цивілізованої держави – це розвиток інтелекту людини, забезпечення її здоров’я (тобто освіта та медицина). Тому у цивілізованих країнах оплата цієї соціальної групи працівників найвища. У нас навпаки!

Школа соціальних систем також передбачає більш поглиблене вивчення індивідів, груп, групових відносин, формальних та неформальних факторів у праці.

Якщо класична школа вважала, що конфлікти між робітниками та організацією можна вирішувати шляхом заохочення або покаранням, то школа “соціальних систем” вважала, що це може бути вирішено методами “гуманізації”. Для цього треба вивчати поведінку окремої людини, груп, причини такої поведінки, та знаходити принципові компромісні рішення. Наприклад, переформування колективів, груп.

Нова школа

Народилася у 50-60 роки 20-го сторіччя. Народження цієї школи пов’язане з виникненням науки кібернетики, дослідження операцій, системотехніки, комп’ютерної та організаційної техніки.

Засновники школи – Акоф, Арноф, Бертоланді, С.Бір, Гольдберг.

Напрямки школи:

• застосування методів точних наук в управлінні (математичні моделі у плануванні, моделі прийняття управлінських рішень тощо);

• комп’ютеризація та технічне оснащення менеджерів.

У даній школі народилася теорія управлінських рішень.