16

Лек7-ПланувФоПвитратФінансів Тема 7 – Планування праці, фоп, виробничих витрат та фінансів

Питання:

1. Зміст плану по праці і оплаті праці

2. Планування чисельності працюючих

3. Планування витрат на оплату праці та продуктивності праці

4. Зміст плану та калькуляцій собівартості продукції (послуг), об'єкти калькулювання

5. Методика планування собівартості продукції (витрат обігу)

6. Планування фінансів

Література:	Філіппов, стор. 210-225
	Типовые структуры управления, типовые штаты и нормативы численности рабочих, инженерно-технических работников и служащих зерноперерабатывающих и хлебоприемных предприятий системы Министерства хлебопродуктов СССР. Минхлебопродуктов СССР, ВНИИЗ. - М.: ЦНИИТЭИ Минзаг СССР, 1987.
	Галузева тарифна угода системи хлібопродуктів
	Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. Посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002
	Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання витрат обігу заготівельних підприємств. Одеса: «Аспект», 2004
	Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції борошномельно-круп’яних та комбікормових підприємств. Одеса: «Аспект», 2004

1. Зміст плану по праці і оплаті праці

Основними завданнями плану по праці і оплаті праці є:

- забезпечити виробничо-господарську діяльність підприємства трудовими ресурсами потрібної кількості і кваліфікації;

- утворити ФОП, який дозволяє здійснити оплату праці працівників в залежності від їх трудового вкладу та на “стимулюючому рівні”;

- визначити темпи зростання продуктивності праці;

- визначити потреби та забезпечити підготовку та підвищення кваліфікації працюючих.

При цьому необхідно:

- забезпечити заохочення високоефективної і добросовісної праці;

- забезпечити безперервне зростання середньої заробітної плати;

- стимулювати упровадження провідного досвіду.

При плануванні виконуються такі розрахунки:

- чисельності працюючих по категоріях і підрозділах;

- ФОП і середньої заробітної плати;

- продуктивності праці, темпів її зростання;

- потреби у підготовці та підвищенні кваліфікації працюючих.

Вихідними даними при складанні плану по праці є:

- виробнича програма підприємства;

- трудові норми і нормативи (норми виробітку, норми обслуговування, норми чисельності, норми управляємості тощо);

- типовий штатний розклад, типові штатні розстановки працівників.

Вихідними даними при плануванні ФОП є:

- чисельність працюючих;

- тарифні ставки, посадові оклади, норми доплат і надбавок, розміри премій та інших виплат;

- обмеження ФОП (тобто ФОП, який може отримати підприємство).

Отримані при складанні плану показники використовуються у наступних розрахунках плану по собівартості.

При визначення плану по праці необхідно дотримуватися Галузевої тарифної угоди системи хлібопродуктів та діючих положень по оплаті праці.

2. Планування чисельності працюючих

Чисельність працюючих планують по групах, категоріях і підрозділах.

Групи працюючих:

- промислово-виробничий персонал (ПВП);

- непромисловий персонал.

ПВП включає працівників, які пов’язані з основною діяльністю підприємства (основних і допоміжних цехів, заводоуправління, ВТЛ, складів, охорони).

ПВП розподіляється на такі категорії працюючих: робітники, ІТР і службовці, МОП, працівники пожежно-сторожової охорони, учні.

До непромислового персоналу відносяться працівники підсобних господарств, яслів, дитячих садків, клубів, гуртожитків, баз відпочинку, медичних установ та інші, які виконують функції соціального обслуговування працівників підприємства.

З точки зору постійності праці персонал розподіляється на: постійний та тимчасовий (сезонний).

При визначенні чисельності робітників їх розподіляють на 2 групи: відрядників та почасовиків.

Чисельність відрядників визначається виходячи з обсягів виробництва продукції (обсягів робіт) та норм виробітку за формулою:

, приклад  робітника

де Q – обсяг виробництва;

Нвир – норма виробітку одного працівника за зміну;

Фпл – плановий фонд часу праці одного працівника, днів;

Кум – коефіцієнт, що враховує умови праці, 1,1-1,3;

Кн – коефіцієнт виконання норм праці.

, де Т – трудоємкість вироблення продукції у людино-змінах

Чисельність почасовиків визначається за формулою:

,

де: m – кількість агрегатів, які обслуговуються;

Нобсл – норма обслуговування одного агрегату;

t – період обслуговування.

Чпоч може визначатися виходячи із штатної розстановки.

За наведеними формулами визначається Чяв (явочна чисельність, тобто чисельність, яка повинна бути присутній на роботі – з’явитися на роботу), якщо плановий фонд часу робітника – Фпл дорівнює номінальному фонду часу - Фном.

Фном – це фонд часу, який повинен відпрацювати працівник протягом року.

Фном визначається за формулою:

Фном = Фкаленд – Фнероб

де – Фкаленд – календарний фонд часу за рік:

Фнероб – неробочі дні, до яких відносять недільні і святкові дні, дні відпусток.

Оскільки на підприємстві трапляються неявки працівників на роботу за різними причинами, корисний фонд часу працівника - Фкор стає менше, ніж номінальний.

Фкор визначається за формулою:

Фкор = Фном – Фнеявок

де - Фнеявок – дні неявок, до яких відносять дні виконання держобов’язків, допоміжні відпуски, роди тощо.

У випадку, якщо Фкор менше, ніж Фном, потрібна додаткова чисельність працівників. В результаті у штатному розкладі підприємства списочна (облікова) чисельність - Чспис збільшується проти явочної чисельності.

Чспис = Чяв * Квч

Квч – коефіцієнт використання часу, який дорівнює:

В сучасних умовах на підприємства, як правило, додаткову чисельність не створюють. Неявки окремих працівників відпрацьовують інші працівники підприємства. Тому Чспис = Чяв.

Якщо підприємство працює у безперервному режимі, тобто і у недільні дні, спискова чисельність визначається за формулою:

Чспис = Чяв * Квч * Кбезп

Наприклад, Кбезп = (365-6-24)/(365-6-24-92) = 1,38

Відповідно, визначається потреба у додатковій – четвертій зміні:

Кзмін = 3*Кбезп = 3 * 1,38 = 4,14  4 зміни

Чисельність тимчасового персоналу перераховується на середньорічну чисельність за формулою:

де: Чі –чисельність і-ої категорії працюючих;

ti – період праці і-ої категорії працюючих.

Чисельність ІТР і службовців визначається на підставі діючих у галузі нормативів чисельності, типових структур апарату управління підприємством і виробничих підрозділів.

Чисельність МОП визначається по нормативах обслуговування (прибиральників – по кількості кв. метрів площі приміщень, вахтери – по кількості постів та режиму охорони тощо).

Чисельність охорони визначається по кількості постів і в залежності від режиму охорони.

Чпож – по кількості пожежних машин, нормах їх обслуговування і режиму праці.

Чисельність учнів визначається виходячи з потреб у робочій силі.

Розподіл працівників по підрозділах, посадах, професіях, розрядах оформлюється у вигляді штатного розкладу.

Загальна чисельність працюючих (Чзаг) повинна відповідати таким умовам:

,

де: ФОПобмеж – обмеження по фонду оплати праці підприємства;

Зсер – середньорічна заробітна плата на підприємстві

При плануванні потреб у персоналі необхідно враховувати рух чисельності у зв’язку із збільшенням обсягів виробництва, очікуваним вибуттям працівників (на пенсію, до армії та інших причинах).

Для заміни і поповнення чисельності працюючих складається план підготовки персоналу (власними силами, навчальними закладами) та план підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на курсах, факультетах, інститутах спеціального призначення, як правило, з відривом від виробництва.