Типи безпровідних каналів зв’язку:

• Радіорелейні канали зв'язку. Радіорелейні канали зв'язку складаються з послідовності станцій, що є ретрансляторами. Зв'язок здійснюється в межах прямої видимості, відстань між сусідніми станціями - до 50 км. Цифрові радіорелейні лінії зв'язку застосовують як регіональні чи місцеві системи зв'язку та передачі даних, а також для зв'язку між базовими станціями мобільного зв'язку.

• Супутникові канали зв'язку. В супутникових системах використовуються антени СВЧ-діапазону частот для прийому радіосигналів від наземних станцій і ретрансляції цих сигналів назад до наземних станцій. В супутникових мережах використовуються три основні типи супутників, які знаходяться на геостаціонарних орбітах, середніх або низьких орбітах. Супутники запускаються, як правило, групами. Рознесені один від одного вони можуть забезпечити обхват майже всієї поверхні Землі.

Супутниковий зв'язок доцільно використовувати для організації каналу зв'язку між станціями, що розташовані на дуже великих відстанях, і можливості обслуговування абонентів у важкодоступних місцях.

Рис. 1.14 - Супутниковий канал передачі даних

Пропускна здатність є високою – кілька десятків Мбіт/c.

• Мобільні канали зв'язку. Радіоканали мобільного зв'язку створюють за принципами мобільних телефонних мереж. Мобільний зв'язок - це безпровідна телекомунікаційна система, що складається з мережі наземних базових станцій, які працюють на прийом/передачу і мобільного комутатора (або центру комутації мобільного зв'язку).

Базові станції під’єднані до центру комутації, який забезпечує зв'язок, як між базовими станціями, так і між іншими телефонними мережами та глобальною мережею Інтернет. За своїми функціями центр комутації є аналогічним до звичайної АТС провідного зв'язку.

• Радіоканали WIMAX (Worldwide Interoperability for Microwave Access) аналогічні Wi-Fi. WIMAX, на відміну від традиційних технологій радіодоступу, працює на відбитому сигналі, поза зони прямої видимості базової станції. Експерти вважають, що мобільні мережі WIMAX відкривають набагато цікавіші перспективи для користувачів, ніж фіксований WIMAX, призначений для корпоративних замовників. Інформацію можна передавати на відстані до 50 км. зі швидкістю до 70 Мбіт/с.

• Радіоканали MMDS (Multichannel Multipoint Distribution System). Ці системи здатні обслуговувати територію в радіусі 50—60 км., при цьому пряма видимість передавача оператора не є обов'язковою. Середня гарантована швидкість передачі даних складає 500 Кбіт/с — 1 Мбіт/с, але можна забезпечити до 56 Мбіт/с на один канал.

• Радіоканали для локальних мереж. Стандартом безпровідного зв'язку для локальних мереж є технологія Wi-Fi. Wi-Fi забезпечує під’єднання в двох режимах: "точка-точка" (для об’єднання двох комп’ютерів) і багатоточкове з'єднання (для під’єднання кількох комп’ютерів до одної точки доступу). Швидкість обміну даними до 11 Мбіт/с при з'єднанні "точка-точка" і до 54 Мбіт/с при інфраструктурному з'єднанні.

• Радіоканали Bluetooht. Це технологія передачі даних на короткі відстані (не більше 10 м) і може бути використана для створення домашніх мереж. Швидкість передачі даних не перевищує 1 Мбіт/с.

1.1.3.3. Пристрої логічної та фізичної структуризації мережі

Як проміжне комунікаційне устаткування застосовуються: трансивери (transceivers), повторювачі (repeaters), концентратори (hubs), комутатори (switches), мости (bridges), маршрутизатори (routers) і шлюзи (gateways). Проміжне комунікаційне устаткування комп’ютерних мереж використовується для посилення і перетворення сигналів, для об'єднання ПК у фізичні сегменти, для розділення комп’ютерних мереж на підмережі (логічні сегменти) з метою збільшення продуктивності мережі, а також для об'єднання підмереж (сегментів) і мереж в єдину комп’ютерну мережу. Фізична структуризація комп’ютерних мереж об'єднує ПК в загальне середовище передачі даних, тобто утворює фізичні сегменти мережі, але при цьому не змінює напрям потоків даних. Фізичні сегменти спрощують підключення до мережі великого числа ПК. Логічна структуризація розділяє загальне середовище передачі даних на логічні сегменти і тим самим усуває зіткнення (колізії) даних в обчислювальних мережах. Логічні сегменти або підмережі можуть працювати автономно і в міру необхідності комп'ютери з різних сегментів можуть обмінюватися даними між собою.

Трансивери і повторювачі забезпечують посилення і перетворення сигналів в комп’ютерних мережах. Концентратори і комутатори служать для об'єднання декількох комп'ютерів в необхідну конфігурацію локальної комп’ютерної мережі.

Концентратори є засобом фізичної структуризації обчислювальної мережі, оскільки розбивають мережу на сегменти.

Комутатори призначені для логічної структуризації комп'ютерної мережі, оскільки розділяють загальне середовище передачі даних на логічні сегменти і тим самим усувають зіткнення.

Для з'єднання підмереж (логічних сегментів) і різних комп’ютерних мереж між собою як міжмережевий інтерфейс застосовуються комутатори, мости, маршрутизатори і шлюзи.

Повторювачі – це апаратні пристрої, призначені для відновлення і посилення сигналів в комп’ютерних мережах з метою збільшення їх довжини.

Трансивери або приймачі – це апаратні пристрої, які служать для двонаправленої передачі між адаптером і мережевим кабелем або двома сегментами кабелю. Основною функцією трансивера є посилення сигналів. Трансивери застосовуються і як конвертори для перетворення електричних сигналів в інші види сигналів (оптичні або радіосигнали) з метою використання інших середовищ передачі інформації.

Концентратори – це апаратні пристрої множинного доступу, які об'єднують в одній точці окремі фізичні відрізки кабелю, утворюють загальне середовище передачі даних або фізичні сегменти мережі.

Комутатори – це програмно – апаратні пристрої, які ділять загальне середовище передачі даних на логічні сегменти. Логічний сегмент утворюється шляхом об'єднання декількох фізичних сегментів за допомогою концентраторів. Кожен логічний сегмент підключається до окремого порту комутатора.

Мости – це програмно – апаратні пристрої, які забезпечують з'єднання декількох локальних мереж між собою або декілька частин однієї і тієї ж мережі, що працюють з різними протоколами. Мости призначені для логічної структуризації мережі або для з'єднання в основному ідентичних мереж, що мають деякі фізичні відмінності. Міст ізолює трафік однієї частини мережі від трафіка іншої частини, підвищуючи загальну продуктивність передачі даних.

Маршрутизатори. Це комунікаційне устаткування, яке забезпечує вибір маршруту передачі даних між декількома мережами, що мають різну архітектуру або протоколи. Маршрутизатори застосовують тільки для зв'язку однорідних мереж і в розгалужених мережах, що мають декілька паралельних маршрутів. Маршрутизаторами і програмними модулями мережевої операційної системи реалізуються функції мережевого рівня.

Шлюзи – це комунікаційне устаткування (наприклад, комп'ютер), що служить для об'єднання різнорідних мереж з різними протоколами обміну. Шлюзи повністю перетворюють весь потік даних, включаючи коди, формати, методи управління і так далі.

Комунікаційне устаткування: мости, маршрутизатори і шлюзи в локальній обчислювальній мережі - це, як правило, виділені комп'ютери із спеціальним програмним забезпеченням.