- •1.1. Знайомство із клавіатурою. Робота в Windows з папками й файлами
- •1.2. Робота з файлами, папками, ярликами в Провіднику
- •1.3. Текстовий процесор Word - створення документа, його редагування й форматування
- •1.4. Текстовий процесор Word - робота з таблицями
- •1.5. Текстовий процесор Word - робота з формульним редактором, набір і редагування математичних формул
- •1.6. Текстовий процесор Word - робота із графічними об'єктами - створення малюнків
- •1.7. Табличний процесор Excel - створення й занесення даних у
- •1.8. Табличний процесор Excel – робота з майстром формул
- •1.9. Табличний процесор Excel – робота з діаграмами й графіками
- •1.10. Табличний процесор Excel – рішення пошукових завдань лінійного програмування
- •2. Програмування мовою vba
- •2.1. Вступ
- •2.2. Робота у вікні модуля. Структура програми
- •2.3. Основні типи даних
- •2.4. Змінні, масиви, константи і їхній опис
- •2.5. Операції vba
- •2.5.1. Арифметичні операції
- •2.5.2. Операції порівняння
- •2.5.3. Логічні операції
- •2.6. Стандартні функції
- •2.7. Вирази
- •2.8. Оператор присвоювання
- •2.9. Введення даних користувачем
- •2.10. Виведення даних
- •2.11. Оператори переходу. Програмування розгалужуваних обчислювальних процесів
- •If умова Then оператор
- •If умова Then
- •If умова Then
- •2.12. Оператори циклу. Програмування циклічних обчислювальних процесів
- •Dim p As Single, I As Integer, n As Variant
- •2.13. Процедури
- •1) Function Sum(n Аs Integer, a As Single) Аs Integer
- •2)Private Function f1(a As Single, ParamArray X) As Single
- •2) Ім'я Список аргументів
- •3. Список літератури
1.5. Текстовий процесор Word - робота з формульним редактором, набір і редагування математичних формул
Для створення математичних формул у редакторі Word передбачена спеціальна підпрограма, яка викликається при виборі пунктів меню Вставка\Объєкт\Microsoft Equation (Редактор формул). Створена в редакторі формула вміщується в документ MS Word як об'єкт, аналогічно малюнкам, діаграмам і іншим графічним елементам. При необхідності можна швидко відкрити редактор формул і відредагувати формулу прямо в документі. Внести зміни у формулу без допомоги редактора формул у документі неможливо, але можна перемістити й змінити її розмір за допомогою миші стандартними прийомами системи Windows.
При цьому редактop формул автоматично змінює розміри шрифту й форматування відповідно до загальноприйнятих принципів написання формул. На екрані при цьому виникає панель шаблонів (рис.1.3)
Рис.1.3 - Панель шаблонів формульного редактора
Шаблонами називаються символи, що включають у себе деякі знаки (наприклад, знак кореня), і порожні поля для заповнення їхніми символами. Верхній рядок кнопок на даній панелі інструментів призначений для вставки більше, ніж півтори сотень математичних символів, багатьох з яких ви не знайдете в шрифтах Windows. Нижній рядок кнопок призначений для вставки шаблонів формул, таких як матриці, інтеграли, логарифми, суми й т.д. (призначення їх на панелі можна зрозуміти інтуїтивно, за видом математичних символів на кнопках). Шаблони містять поля для введення індексів, цифр і інших символів. Для створення складних формул можна поміщати в поля шаблона інші шаблони.
При виборі однієї із кнопок панелі формульного редактора з'являється допоміжна панель, у якій деталізуються обрані символи.
Обраний математичний знак розміщується в заздалегідь виділене місце в тексті, при цьому місця під поля, у які потрібно вставити якісь символи, на екрані позначаються чорними квадратиками. Перехід від одного квадрата до другого здійснюється натисканням клавіші Tab.
Створення формул зводиться до складання її з окремих елементів за допомогою панелі інструментів, команд меню й символів, введених із клавіатури. У процесі створення формули можна не тільки зібрати її з різних частин, використовуючи шаблони й символи, але й ввести числа й текст коментаря із клавіатури. Символи вводяться в строго визначені місця, поля, позначені пунктирним прямокутником у позицію, обрану вами й позначену курсором. Виділений прямокутник, що позначає місце вставки, переміщується в міру заповнення простору, відведеного для створення формули.
Для переміщення курсора використовуються звичайні засоби — миша або клавіші-стрілки й Tab. У процесі введення символів редактор формул сам регулює інтервали. Однак крім автоматичної установки інтервалів можна використовувати команди меню. Те ж стосується й форматування символів. Крім того, можна використовувати різні шрифти й стилі. При створенні формули потрібно керуватися наступними правилами:
- введення символів у редакторі формул здійснюється, як звичайно в MS Word;
- для видалення символів використовуються клавіші Backspace і Delete;
- клавіша Spacebar, що установлює пробіл, працює тільки при введенні тексту, тобто при виборі команди Стиль\Текст або комбінації клавіш Ctrl+Shift+E. У всіх інших випадках пробіл регулюється автоматично;
- при натисканні клавіші Enter , як звичайно, починається новий рядок;
- виділення елементів формули, як звичайно, здійснюється або за допомогою миші, або комбінацією клавіш Shift+.
Після створення формули її можна отформатувати. Користувачеві надається можливість змінити наступні параметри форматування, установлені за замовчуванням:
- вирівнювання елементів формули;
- розміщення пробілів у формулі;
- шрифт;
- розмір символів формули.