ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ
Аудитор будь-якого суб'єкта господарювання адаптує методику аудиту до специфіки конкретного суб'єкта господарювання і конкретного завдання. Аудит малого підприємства відрізняється від аудиту великого суб'єкта господарювання тим, що документація малого підприємства спрощена, а сам аудит не такий складний та потребує меншої кількості асистентів.
Положення з міжнародної практики аудиту 1005. Особливості аудиту малих підприємств [б, С.814].
8.3. Порядок складання та подання аудиторських висновків
Практика аудиторської діяльності в Україні показує доцільність оформлення суб'єктами аудиторської діяльності висновку на титульному (фірменому) аркуші з назвою аудиторської фірми (чи ПІБ аудитора - приватного підприємця) та їхніми реквізитами, номер свідоцтва про включення в Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності, стверджене протоколом засідання АПУ, дата, термін дії.
Висновок аудитора повинен адресуватися відповідно до обставин завдання (акціонерам, раді директорів, кредиторам та ін.). Виходячи з цього, доцільно ще в договорі на аудит визначити адресата аудиторського висновку.
Національні закони та нормативні акти України (Цивільний кодекс, Господарський кодекс, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів, розпорядження відомств та ін.) вказують, кому повинен адресуватись аудиторський висновок щодо фінансових звітів загального призначення в даній країні.
В аудиторському висновку розмежовується відповідальність управлінського персоналу та аудитора шляхом подання в окремому параграфі інформації про відповідальність управлінського персо-
195
налу. Зокрема зазначається, що відповідальність за підготовку та достовірне відображення інформації в фінансових звітах відповідно до застосованої концептуальної основи фінансової звітності покладається на керівництво суб'єкта господарювання.
В окремому параграфі аудиторського висновку вказується, що відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки.
В аудиторському висновку необхідно вказати, що аудит проводився відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, пояснити, що ці стандарти потребують від аудитора дотримання етичних вимог та відповідного планування і виконання аудиту для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.
У висновку аудитор описує виконанння аудиторських процедур, порядок іхнього вибору, судження аудитора щодо отримання відповідних аудиторських доказів, чи є вони достатніми та відповідними для висловлення аудиторської думки.
Аудитор висловлює свою думку щодо ефективності внутрішнього контролю, включає оцінку відповідності використаної облікової політики, коректності облікових оцінок управлінського персоналу та загального представлення фінансової інформації.
У параграфі, в якому висловлюється думка аудитора щодо фінансових звітів, вказується концептуальна основа їх складання - Міжнародні стандарти фінансової звітності МСФЗ), національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) тощо.
Окремі законодавчі чи нормативні акти державних регуляторних органів можуть вимагати від аудитора або дозволяти йому детально описувати питання, що надають додаткове пояснення стосовно відповідальності аудитора під час аудиторської перевірки фінансових звітів або стосовно аудиторського висновку. Аудитор може мати додаткові обов'язки щодо висловлення думки про фінансові звіти, або додаткові завдання щодо деяких питань та виконання додаткових поцедур.
В Україні державні регулівні органи - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДК ЦПФР), Національний банк України (НБУ), Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (ДК РРФП) встановлюють спеціальні вимоги щодо обов'язків аудитора стосовно конкретних додаткових питань під час надання висновку.
196
У навчально-методичних матеріалах по застосуванню стандартів аудиту в Україні, виданих АПУ, подано перелік видів аудиторських завдань та звітних документів, які аудитори повинні складати і подавати замовникам у відповідно до МСА та чинних нормативних документів державних органів управління [12] (Додаток Е).
Аудиторський висновок від імені аудиторської фірми підписує її керівник або керівник і аудитор, який проводив аудит, оскільки відповідальність за проведений аудит згідно ст.19 Закону України "Про аудиторську діяльність" несе аудиторська фірма.
Аудиторський висновок подається в письмовому вигляді (це стосується як документальної копії, так і копії в електронному форматі). Усні та інші форми висловлення висновку можуть бути неправильно розтлумачені без підтвердження письмовим висновком.
Окремі стандарти аудиту не потребують стандартизованої форми висновку для всіх завдань з надання впевненості, але вони повинні ідентифікувати основні елементи, з яких складається висновок незалежного аудитора.
Висновки, які, як правило, складаються лише з основних елементів, - це стиль "стислої форми ". Висновки, в яких докладно описують умови завдання, використовувані критерії, дані, пов'язані з конкретними аспектами завдання, та в деяких випадках рекомендації, а також основні елементи - це стиль "докладної форми ".
Будь-які дані та рекомендації чітко відокремлюються від висновку аудитора щодо інформації про предмет перевірки. Аудитор може використати заголовки, номери параграфів, друкарські засоби, наприклад, виділення тексту напівжирним шрифтом та інше, для більшої якості та зручності читання аудиторського висновку.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ
Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або суд 'єкту господарювання України підлягає підтвердженню аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.
Cm. 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність " від 14.09.2006р. № 140-V [5].
197
8.4. Інші підсумкові документи за наслідками аудиту
Виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації, які узгоджуються із замовником або з користувачем звіту аудитора, та виконання завдань з підготовки фінансової інформації, наприклад, складання фінансової звітності або податкової декларації на підставі бухгалтерського обліку клієнта, - не передбачають, що аудитор буде висловлювати свою думку стосовно них. У зв'язку з цим МССП 4400 «Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації» описує підсумкові документи щодо виконання цих завдань, як складання Звітів.
У цих звітах треба зазначити мету й погоджені процедури завдання, для того щоб надати користувачеві можливість зрозуміти характер і обсяг виконаної роботи.
У Додатку П міститься зразок звіту про фактичні результати, наданого у зв'язку із завданням з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації.
Метою МССП 4410 «Завдання з підготовки фінансової інформації» є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно професійних обов'язків "бухгалтера" при виконанні завдань з підготовки фінансової інформації, а також щодо форми і змісту висновку, який "бухгалтер" надає у зв'язку з такою підготовкою.
Стандарт використовує термін "бухгалтер", а не "аудитор" з метою проведення розмежування між аудиторською перевіркою й виконанням завдання з підготовки інформації, при якому аудитор вважається професійним бухгалтером-практиком.
Приклади звітів щодо завдань з підготовки інформації наведені в Додатку Р.
Додаткова підсумкова документація не є обов'язковою і надається замовникові тільки в тому випадку, коли аудитор вважає це необхідним, або у випадку, коли це обумовлено в договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом.
Додаткова документація оформлюється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ. Як додаток до аудиторського висновку додаткова підсумкова документація оформлюється, якщо аудитор у висновку посилається на неї. В іншому випадку додаткова підсумкова документація є самостійним документом. Аудитор може не посилатися у висновку на додаткову документацію в
198
тому разі, якщо викладене в ній не настільки істотне, щоб вплинути на зміст аудиторського висновку. Зміст та форми додаткової підсумкової документації аудиту визначає сам аудитор.
Додаткова підсумкова документація аудиту може оформлюватися під одною з таких назв: "Аудиторський звіт", "Звіт про проведення аудиту", "Звіт про результати проведення аудиту", "Звіт про експрес-огляд", "Експертний огляд", "Зауваження та рекомендації за результатами аудиторської перевірки", "Лист-інформування клієнта" тощо.
Після завершення аудиту один примірник підсумкової документації (аудиторський висновок та додаткова документація) залишається в аудитора (аудиторській фірмі). З урахуванням забезпечення зберігання та конфіденційності аудиторська фірма (аудитор) встановлює порядок зберігання підсумкової документації. Заборонено її вимагати або вилучати в аудитора (аудиторської фірми), за винятком випадків, передбачених законодавством.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ
За будь-яких обставин, якщо ім 'я аудитора асоціюється з фінансовою інформацією, зібраною ним, він повинен подати звіт.
Закріплення головного
ЧИ ЗАСВОЇЛИ ВИ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ?
Які підсумкові документи складаються за результатами аудиту?
Охарактеризуйте структуру аудиторського висновку.
Які види висновків складаються та які відмінності між ними?
За яких обставин аудитор може відмовитися від видачі аудиторського висновку?
5. Яка різниця між висновком і звітом аудитора?
199
ЗАВДАННЯ
Оцініть наведені ситуації.
Визначте, який вид аудиторського висновку можна скласти за їхніми наслідками.
Визначте вплив обставин, виявлених аудитором у ході перевірки, на зміст аудиторського висновку.
Ситуація 2.5
У ході перевірки мало місце суттєве обмеження її обсягу, в результаті чого аудитор не отримав необхідних доказів. Крім того, проти підприємства порушено судову справу з приводу невиконання договірних зобов'язань перед постачальником. Розмір компенсації збитків за позовом може суттєво вплинути на фінансовий стан клієнта.
Ситуація 2.6
У ході аудиту виявлено розбіжності між окремими положеннями облікової політики підприємства ABC та загальноприйнятими принципами обліку в Україні. Внутрішньою зустрічною перевіркою встановлено розбіжності між показниками журналів-ордерів та Головної книги.
Ситуація 2.7
На підставі договору проведено аудит на фірмі "Онікс" за минулий рік. Метою аудиту є визначення достовірності ведення обліку товарних запасів і основних засобів. Програма аудиту містить такі пункти: 1) перевірка обліку руху товарів на складах; 2) перевірка повноти оприбуткування основних засобів; 3) перевірка обгрунтованості списання товарних втрат; 4) перевірка відображення ліквідації основних засобів; 5) перевірка правильності розрахунку амортизаційних відрахувань основних засобів; 6) перевірка обліку ремонтів.
200
ВИВЧАЄМО МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ
АУДИТУ, НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ
ТА ЕТИКИ
(Витяг)
МСА 701 "Модифікація висновку незалежного аудитора" Питання, що впливають на думку аудитора
Умовно-позитивну думку слід висловити тоді, коли аудитор дійде висновку про неможливість висловлення безумовно-позитивної думки, але вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом чи обмеження обсягу не настільки суттєві та всеохопні, щоб висловити негативну думку або відмовитися від висловлення думки. Умовно-позитивну думку слід висловлювати так: "за винятком " впливу питання, якого стосується модифікація.
Відмову від висловлення думки слід висловити тоді, коли можливий вплив обмеження обсягу настільки суттєвий та всеохопний, що аудитор не може отримати достатні та відповідні аудиторські докази і, відповідно, висловити думку щодо фінансових звітів.
Негативну думку слід висловити тоді, коли вплив на фінансові звіти незгоди з управлінським персоналом настільки суттєвий та всеохопний, що (на думку аудитора) модифікація висновку не є адекватною для розкриття оманливого або неповного характеру фінансових звітів.
Якщо аудитор висловлює думку, іншу ніж: безумовно-позитивна, він повинен чітко описати у висновку всі обгрунтовані причини і, по змозі, дати кількісний опис можливого впливу на фінансові звіти. Як правило, ця інформація наводиться в окремому параграфі, який передує висловленню думки або відмові від висловлення думки й може містити посилання на докладнішу інформацію, якщо вона є, у примітках до фінансових звітів.