Аудитор повинен його консультувати з питань капіталовкладень, а також провести перевірку річної звітності акціонерного товариства, акціонером якого є підприємець.
Чи можливо, виходячи з принципів незалежності, дати однозначну оцінку діяльності аудитора як консультанта і аудитора, який проводить перевірку річної звітності?
Рішення ситуації 1.3
Аудитор не має права проводити перевірку річної звітності, оскільки підприємець оплатив його подорож, тобто порушив принцип незалежності. Є підстави для тверження, що аудитор не вільний у своїх діях.
Що стосується діяльності аудитора як консультанта, то немає будь-яких заперечень. Консультуючи, аудитор захищав господарські інтереси замовника. Отриманий гонорар, у вигляді оплати відпочинку, за надане консультування не є підставою для відмови від перевірки річної звітності.
Ситуація 1.4
Аудитор обговорює із своїм колегою ще не оприлюднений баланс одного із замовників.
Чи порушує він при цьому зобов'язання збереження таємниці?
Рішення ситуації 1.4
У тому випадку, коли аудитори є колегами, працюють разом у робочій групі (об'єднанні, аудиторській фірмі), аудитор не зобов'язаний по відношенню до колег зберігати таємницю інформації.
Аудитор не має права використовувати надані йому підприємством відомості в особистих цілях і, використовуючи їх, наприклад, спекулювати на біржі.
(Cm. 20 Закону України "Про аудиторську діяльність" від 14.09.2006 № 140-V [5]; "Кодекс етики професійних бухгалтерів" Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики. Видання 2006 року. [6])
58
ВИВЧАЄМО МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ АУДИТУ, НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ ТА ЕТИКИ
(Витяг) Кодекс етики професійних бухгалтерів. Розділ 8 "Незалежність"
8.32. "Загроза особистих та сімейних стосунків" має місце, якщо завдяки тісним стосункам з клієнтом, посадовими особами чи працівниками, фірма або член групи з надання впевненості занадто співчуває інтересам^ клієнта.
Приклади обставин, які можуть створювати таку загрозу, охоплюють, але не обмежуються, таким:
а) член групи з надання впевненості має найближчого родича або близько го родича, який є директором або посадовою особою клієнта з надання впе вненості;
б) член групи з надання впевненості має найближчого родича або близько го родича, який як працівник клієнта з надання впевненості, може справля ти прямий та значний вплив на предмет завдання з надання впевненості;
в) колишній партнер фірми є директором або посадовою особою клієнта з надання впевненості чи працівником, який має справляти прямий та знач ний вплив на предмет завдання з надання впевненості;
г) тривалі стосунки старшого члена групи з надання впевненості з клієн том з надання впевненості;
д) прийняття подарунків та сувенірів, якщо їхня вартість не є явно не значною, від клієнта з надання впевненості, його директорів, посадових осіб чи працівників.
8.33. "Загроза тиску" має місце, якщо член групи з надання впевненості утримується від об'єктивних дій чи здійснення професійного судження під загрозами, фактичними чи відчутними, з боку директорів, посадових осіб чи працівників клієнта з надання впевненості.
Приклади обставин, які можуть створювати таку загрозу, визначаються, але не обмежуються таким:
а) загроза заміни через незгоду зі застосуванням облікового принципу;
б) тиск, щоб неналежно занизити обсяг виконаної роботи для зменшення суми гонорарів.
59
Тема 3. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання
У темі розглядаються такі питання:
Метод аудиторської діяльності.
Ознаки та критерії оцінювання фінансової звітності.
Вибір методів і прийомів аудиторської перевірки.
Ключові слова та поняття: метод аудиту, метод аудиторської діяльності, методика аудиту, прийоми аудиту, критерії, оцінка, експрес-аудит.
Рекомендована література: 6, 9, 12, 17, 19, 20, 29, 34, 43, 50
Після вивчення теми ви повинні вміти:
характеризувати методичні прийоми аудиту;
застосовувати методи дослідження, які використовуються в світовій та національній практиці;
класифікувати прийоми, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що досліджуються;
визначати перелік критерій ознак аудиторського оцінювання фінансової звітності;
вирішувати самостійно, які конкретно способи і прийоми доцільно застосовувати для оцінювання фінансової звітності за певними ознаками;
опрацьовувати власні методичні прийоми, які не суперечили б стандартам аудиту;
визначати переваги і недоліки окремих методів і прийомів аудиту;
застосовувати прийоми оперативного експрес-аудиту з метою оцінювання стану і динаміки розвитку підприємства;
визначати конкретне практичне завдання проведення аудиту по суті;
застосовувати чинні стандарти для визначення аудиторських завдань з надання впевненості.
60
3.1. Метод аудиторської діяльності
Метод аудиторської діяльності сформувався в системі прикладних економічних наук. Крім того, він використовує загальнонаукові методи дослідження, що грунтуються на філософських принципах.
Дослідженню питань методу аудиту присвячено численні доробки зарубіжних та вітчизняних науковців і практиків. Характеристика і класифікація методів аудиту, яку проведено Білухою М.Т., викладена нижче.
Метод (від грець, methodos - дослідження) - прийом дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що досліджуються, тобто шлях наукового пізнання і встановлення істини.
У практиці аудиту широко апробовані різні методи і прийоми (рис. 1.16).
Загальнонаукові метод: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо.
Органолептичні методи (від грець, organon - знаряддя, інструмент) - це інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові й суцільні спостереження, технологічний та хіміко-технологічний контроль, експертизи, службові розслідування, експеримент.
Під час аудиту також: використовують розрахунково-аналітичні методи —статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, економічний аналіз тощо.
В аудиті також: використовують документальні способи перевірки - дослідження документів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження, групування недоліків, формальну й арифметичну перевірку документів, нормативну (юридичну) оцінку документально оформлених господарських операцій, логічну перевірку, зустрічну перевірку, балансовий метод, порівняння, оцінювання законності й обгрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку тощо. При цьому джерелами інформації є: первинні документи, в тому числі технічні носії інформації, реєстри синтетичного аналітичного обліку, фінансова, податкова, статистична й оперативна звітність тощо.
61
Фактична перевірка • Суцільний
Документальна перевірка • Вибірковий -перевірка по суті • Аналітичний -формальна • Комбінований -арифметична
Підтвердження
Спостереження
Обстеження
Опитування
Перевірка механічної точності
Аналітичні тести
Сканування
Спеціальна перевірка
Зустрічна перевірка
Рис. 1.16. Класифікація методів аудиту [19]
Узагальнення і реалізація результатів аудиту - сукупність прийомів синтезування результатів аудиту і прийняття відповідних рішень щодо виправлення недоліків і запобігання їх повторенню в майбутньому (групування недоліків і правопорушень, економічне обгрунтування, систематизація недоліків у висновку аудитора, рішень за результатами аудиту).
Отже, метод аудиту -це скупність прийомів і способів аудиту за процесами розширеного відтворення національного продукту і дотримання його законодавчого та нормативно-правового регулювання за умов ринкової економіки.
Метод аудиторської діяльності -це сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюють стан об'єктів, що досліджуються[19] .
Велика кількість цих прийомів об'єднується в три групи:
• прийоми першої групи дозволяють визначити кількісний стан об'єкта (огляд, перерахунок, вимірювання, взвішування, лабораторний аналіз тощо);
62
прийоми другої групи дають змогу зіставити показники {фактичної наявності з реальними потребами і нормативами, фактичного використання у виробництві сировини і матеріалів до діючих норм, дані бухгалтерського обліку з інформацією яка міститься в небухгалтерських документах та відповідних документах інших підприємств, результати контрольних замірів з обсягами робіт, фактичних показників з прогнозними та відповідними даними минулих періодів, з показниками аналогічних підприємств та середньогалузевими показниками, зміст господарських операцій з відповідними положеннями законодавства та інших нормативних документів, діючі на підприємстві системи управління з їх вітчизняними і зарубіжними аналогами);
прийоми третьої групи пов'язані з оцінюванням минулого, теперішнього і майбутнього стану об'єктів аудиторської перевірки, вони є логічним завершенням процесу зіставлення. Тобто оцінюється стан об'єктів, по відношенню до яких застосовувалися обидва попередні прийоми.