2.1. Коротка характеристика процесів ґрунтоутворення
Більша частина території господарства розташована у степовій зоні, крайня північна частина - у лісостепу.
Тип водного режиму – непромивний. Тому карбонати у степових чорноземiв вимитi неглибоко, пiдзолистий процес не вiдбувається , iнколи на деякiй глибинi зустрiчаються солi й гiпс.
Утворення чорноземів безпосередньо пов'язане з трав'яною рослинністю, роль якої полягає в тому, що під нею розвивається дерновий процес ґрунтоутворення. Гумус, в складі якого переважають гумінові кислоти, формується за рахунок відмерлої надземної маси.
Дерновий процес характеризується інтенсивним гумусоутворенням, гумусонакопиченням, акумуляцією біофільних елементів під дією трав’яної рослинності, особливо коренів. Утворюється темний грудкуватий або зернистий дерновий (перегнійний) горизонт, який на ½ по об’єму складається із кореневих систем рослин. Дерновий процес спостерігається під трав’янистою рослинністю під час утворення чорноземів, дернових, лугових грунтів. Коренева система трав акумулює велику кількість Са² і Mg² , які майже повністю насичують ґрунтовий вбирний комплекс. Внаслідок цього реакція ґрунту наближається до нейтральної, утворюються слаборозчинні гумати кальцію, що попереджує вимивання в нижні горизонти гумусових речовин, а нагромадження гумусу в верхньому шарі забезпечує оструктурювання ґрунту. В гумусованих горизонтах накопичується велика кількість азоту та зольних елементів живлення рослин. В умовах Степу сформувалися чорноземи звичайнi ( на пiвночi) i чорноземи пiвденнi ( на пiвднi) – потенцiйно найродючiшi грунти. Грунтовою породою найчастiше виступає лес.
Внаслiдок господарсько-виробничої дiяльностi людини, нерацiональної експлуатацї землi , гонитвою за максимальними прибутками , в данiй зонi, утворилися такi негативнi явища , як : засолення грунтiв ( накопичення водорозчинних солей у грунті. Причиною засолення є неприйнятні сільськогосподарські технології, наприклад, використання засоленої води для поливу або обробка грунту, яка перешкоджає вимиванню солей ), вітрова ерозія, або дефляція (виникає за умови сильних вітрів та неправильнiй агротегнiцi, вiдсутностi вiтрозатримуючих лiсосмуг ) ,переущiльнення грунту ( причиною цього є рух важких машин та неправильний обробток грунту), рiзного роду забруднення грунту , в тому числi й радiацiйними забруднювачами, важкими металами i т.д.[9].
2.2. Характеристика морфологічних ознак, складу і властивостей найбільш поширених ґрунтів господарства
До морфологiчних ознак грунтiв належить форма елементів, характер їх меж, забарвлення, взаємне розташування та співвідношення в просторі твердих часток і зв’язаних з ними пор, характер поверхні, щільність, твердість, липкість, пластичність, гранулометричний склад, загальна потужність ґрунтового профілю і окремих його генетичних горизонтів, характер переходів між горизонтами, форми новоутворень і включень тощо. Склад грунту – це складна система, що включає органічну і мінеральну частини.
Таблиця 4. Перелік основних типів грунтів ТОВ «Агро» Новоукраїнського району Кіровоградської області.
|
№ п/п |
тип |
підтип |
рід |
вид |
підвид |
різновидність |
розряд |
Площа ґрунту, га |
% від обстеження |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
1. |
Чорнозем |
звичайний |
карбонатний |
середньо-гумусний
|
слабкосолонцюватий |
важкосуглинковий |
на лесі |
709,1 |
21,6 |
|
2. |
Чорнозем |
звичайний |
карбонатний |
середньо-гумусний
|
слабкосолонцюватий слабкозмитий |
важкосуглинковий |
на лесі |
610,6 |
18,6 |
|
3. |
Чорнозем |
звичайний |
карбонатний |
середньо-гумусний
|
слабкосолонцюватий середньозмитий |
важкосуглинковий |
на лесі |
1017,7 |
31 |
|
4. |
Чорнозем |
звичайний |
карбонатний |
середньо-гумусний
|
слабкосолонцюватий сильнозмитий |
важкосуглинковий |
на лесі |
82 |
2,5 |
|
5. |
Чорнозем |
звичайний |
карбонатний |
середньо-гумусний
|
слабкосолонцюватий намитий |
важкосуглинковий |
на лесі |
49,2 |
1,5 |
|
6. |
Чорнозем |
пiвденний |
карбонатний |
малогумусний |
слабкосолонцюватий |
середньосуглинковий |
на лесi |
814,2 |
24,8 |
Характеристика профілю грунту
Чорнозем звичайний середньогумусний глибокий карбонатний на лесi
Рис.3. Профіль грунту чорнозему звичайного середньогумусного карбонатного на лесi
Hе 0-50 – гумусовий горизонт ; рiвномiрно гумусований , темно-сiрий, орний шар пилувато-грудкуватий або пилувато-брилистий, пiдорний –дрiбнозернистий, розсипчастий, iнколи з карбонатною цвiллю на окремостях структури.
Hp/к 50-70 – верхнiй перехiдний горизонт ; темно-сiрий з слабким буруватим чи бiлуватим вiдтiнком , обумовлений «цвiллю» голчастих карбонатних видiлень, грудкувато-горiхуватий вiд крупних релiктових копролiтiв.
Phк 70-110 – нижнiй перехiдний горизонт ; слабко гумусований, темнувато-бурий, збагачений на релiктовi округло-довгастi копролiти, з рясними вицвiтами карбонатiв, численними кротовинами.
Pk 110-150 – лес , переритий кротовинами i червориїнами , карбонатнi скупчення у виглядi «бiлозiрки»[10]
Чорнозем пiвденний середньогумусний на лесi
Рис.4 Профiль грунту чорнозему пiвденного карбонатного малогумусного на лесi
H 0-40 – гумусовий горизонт; темно-сiрий, орний шар пилувато-грудкуватий, часом брилистий, пiдорний – зернистий з рясними копролiтами.
Hp(i) 40-60 – верхнiй перехiдний горизонт; темно-сiрий з буруватим вiдтiнком , грудкуватий.
Ph(i)к 60-75 – нижнiй перехiдний горизонт; темно-бурий, грудкувато-горiхуватий , ущiльнений, з натяками i плямами гумусових речовин.
Pk 75-120 – лес, палево-бурий, з рясною бiлозiркою. З глибини 200-400 см i глибше мiстить друзи гiпсу.[10]
Гранулометричний склад – це досить стабільна властивість грунту від якого залежить водно-повітряний, тепловий та поживний режими. Тверда фаза грунту і грунтотворних порід складається із часточок різної величини, які знаходяться у грунті у вільному або агрегатному стані, властивості яких змінюються залежно від їх розмірів. Знання гранулометричного складу з урахуванням інших властивостей дозволяє вирішувати ряд важливих питань генезису і раціонального використання грунтів. (Таб.5)
Таблиця 5. Грунулометричний склад грунтів, найбільш поширених у господарстві
|
Горизонт (ум. познач.), глибина залягання, см |
Вміст механічних елементів за фракціями, % | |||||
|
|
(1,0-0,25) |
(0,25-0,05) |
(0,05-0,01) |
(0,01-0,005) |
(0,005-0,001) |
‹0,001 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Чорнозем звичайний середньогумусний глибокий карбонатний на лесi | ||||||
|
Hп (0-10) |
0,10 |
4,36 |
34,80 |
14,56 |
12,34 |
33,84 |
|
H (10-40) |
2,11 |
4,49 |
35,30 |
12,09 |
12,11 |
33,90 |
|
Нр/k(40-60) |
1,00 |
4,24 |
33,80 |
12,80 |
15,61 |
32,55 |
|
Нр/k (60-70) |
0,60 |
7,33 |
34,10 |
11,96 |
14,70 |
31,31 |
|
Phk (70-85) |
0,80 |
8,55 |
32,50 |
13,00 |
11,64 |
33,51 |
|
Phk (85-95) |
0,70 |
9,69 |
32,90 |
11,30 |
12,30 |
33,11 |
|
Pk (95-130) |
1,00 |
9,38 |
33,70 |
10,10 |
11,31 |
34,51 |
|
Чорнозем пiвденний малогумусний на лесi | ||||||
|
Нп (0-10) |
0,21 |
3,55 |
36,25 |
8,05 |
11,66 |
40,28 |
|
Нp(i) (10- 35) |
0,32 |
5,57 |
34,84 |
11,98 |
5,24 |
42,05 |
|
Phi/k (35-50) |
0,35 |
0,20 |
37,26 |
10,76 |
12,34 |
39,08 |
|
P(h)k (50-60) |
0,24 |
7,52 |
35,30 |
9,10 |
10,82 |
37,02 |
|
P(h)k (60-80) |
0,13 |
5,75 |
34,25 |
9,75 |
11,62 |
38,50 |
|
Pk (90-100) |
0,13 |
6,36 |
32,42 |
9,19 |
12,82 |
39,08 |
З даних таблиці видно, що в грунтах нашого господарства переважають фракції 0,05-0,01 і ‹0,001 мм, отже вони схильні до змивання та ущільнення[10].
До основних фізичних властивостей належать фізичні показники, що характеризують тверду фазу грунтів. До них відносять питому масу, об’ємну масу, пористість і щільність грунту. Різні властивості грунту в значній мірі залежать від вмісту в ньому води. До водних властивостей грунту належать: вологоємність, водопроникність, водовіддача, водоутримуюча здатність, водопідйомна здатність.
Таблиця 6. Водно-фізичні властивості грунтів, найбільш поширених у господарстві
|
Горизонт (ум. познач.), глибина залягання, см
|
Щільність ґрунту (об'ємна маса), г/см3
|
Щільність твердої фази (питома маса), г/см3
|
% до сухого ґрунту | ||||
|
Максимальна гігроскопічність
|
Повна вологоємність
|
Вологість стійкого в’янення |
волога | ||||
|
доступна |
недоступна | ||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
Чорнозем звичайний середньогумусний глибокий карбонатний на лесi | |||||||
|
Hеп (0-10) |
1,10 |
2,60 |
9,00 |
31,6 |
12,06 |
18,5 |
14,4 |
|
Hе (10-40) |
1,20 |
2,60 |
8,96 |
26,6 |
12,00 |
12,2 |
13,2 |
|
Нрi/k(40-60) |
1,25 |
2,62 |
8,84 |
27,7 |
11,84 |
13,5 |
10,6 |
|
Рhik(60-80) |
1,27 |
2,62 |
9,11 |
26,4 |
12,20 |
12,4 |
7,6 |
|
Рk (80-100) |
1,35 |
2,64 |
8,93 |
25,2 |
11,96 |
11,6 |
6,1 |
|
Чорнозем пiвденний середньогумусний на лесi | |||||||
|
Нп (0-10) |
1,00 |
2,60 |
8,20 |
28,20 |
11,00 |
16,8 |
10,4 |
|
Н (10- 35) |
1,26 |
2,62 |
8,30 |
30,00 |
11,12 |
15,1 |
8,9 |
|
Hpk (35-70) |
1,32 |
2,63 |
9,60 |
27,00 |
12,86 |
13,4 |
9,1 |
|
Phk (70-100) |
1,42 |
2,65 |
8,10 |
23,00 |
10,90 |
16,2 |
7,0 |
Гумус – це система, що складається з негумусових речовин, органічних решток, проміжних продуктів їх розпаду та власне гумусових речовин. Гумус є найважливішим фактором родючості грунту. Він безпосередньо впливає на фізико-хімічні та водно-фізичні властивості грунту.
Кислотністю грунту називається здатність його у водних або сольових розчинах проявляти себе як кислота, тобто продукувати в розчини іони водню. Кисла реакція грунтів є негативним показником для рослин і корисних мікроорганізмів.
Таблиця 7. Фізико-хімічні властивості грунтів, найбільш поширених у господарстві.
|
Горизонт (ум.. познач.), глибина залягання, см |
Вміст гумусу, % |
Кислотність |
Сума обмінних основ, мг-екв/100 г ґрунту (S) |
Ємність поглинання, мг-екв/100 г ґрунту (E=Hr+S) |
Ступінь насичення основами, % (V=100x(S:E)) |
Вміст, мг/100 г ґрунту |
Обмінні катіони, мг-екв/100 г ґрунту | |||||||||||||
|
Обмінна, рНксl |
Гідролітична, мг-екв/100 г ґрунту (Нг) |
N |
Р |
К |
Са2+ |
Mg2+ |
Na+ |
К+ |
Н+ | |||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 | ||||||
|
Чорнозем звичайний середньогумусний глибокий карбонатний на лесi | ||||||||||||||||||||
|
Hп (0-10) |
6.1 |
6.1 |
3.10 |
38.3 |
48.43 |
94.34 |
15.8 |
10.6 |
12.1 |
44.31 |
5.48 |
0.90 |
1.00 |
0.9 | ||||||
|
H (10-40) |
5.7 |
6.5 |
2.30 |
36.1 |
47.51 |
95.25 |
» |
» |
» |
43.41 |
5.60 |
0.81 |
0.90 |
0.7 | ||||||
|
Нр/ k(40-60) |
4.0 |
6.8 |
» |
36.0 |
48.31 |
» |
» |
» |
» |
40.61 |
6.00 |
0.84 |
0.85 |
» | ||||||
|
Hp/k(60-70) |
4.0 |
6.9 |
» |
32.0 |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» | ||||||
|
Рhk(70-80) |
2.5 |
7.2 |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» | ||||||
|
Phk ( 80-100) |
2.3 |
7.4 |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» | ||||||
|
Pk (100-130)
|
0.8 |
7.4 |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» | ||||||
Продовження Таб.7
|
Чорнозем пiвденний карбонатний середньогумусний на лесi | ||||||||||||||
|
Нп (0-20) |
3.1 |
6.2 |
1.6 |
36.1 |
36.44 |
95.70 |
13.1 |
15.4 |
8.5 |
25.96 |
8.34 |
0.40 |
0.91 |
0,7 |
|
Нp(i) (20- 30) |
2.6 |
6.4 |
1.2 |
37.0 |
34.60 |
96.44 |
» |
» |
» |
24.05 |
7.43 |
0.50 |
0.59 |
0,4 |
|
Phi/k(30-50) |
1.5 |
6.9 |
» |
33.8 |
34.02 |
» |
» |
» |
» |
22.98 |
7.56 |
0.57 |
0.53 |
0,3 |
|
P(h)k (50-60) |
0.9 |
7.5 |
» |
» |
25.00 |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
|
P(h)k (60-80) |
0.6 |
7.5 |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
|
Pk (90-100) |
0.5 |
7.6 |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
» |
Данi грунти мають близьку до нормальної pH та середнiй ( чорнозем звичайний) i малий (чорнозем пiвденний) вмiст гумусу.[10],[11].
Таблиця 8. Рівень ознак грунту за його фізико-хімічними властивостями
|
Назва ґрунту |
За вмістом гумусу |
За кислотністю |
За вмістом | ||
|
N |
Р |
К | |||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Чорнозем звичайний середньогумусний глибокий карбонатний на лесi |
середньогумусний |
нейтральний |
підвищений |
підвищений
|
підвищений
|
|
Чорнозем пiвденний середньогумусний на лесi |
середньогумусний |
близький до нейтрального |
середнiй |
високий |
середнiй |
Згiдно з таб.8 данi грунти мiстять високий, пiдвищений та середнiй вмiст комплексу елементiв N, P, K в грунтi, що в свою чергу позитивно впливає на вирощування с/г рослин.