2. Виникнення економічної кібернетики. Предмет і метод

Виникнення економічної кібернетики як самостійного наукового напрямку відносять до 60-х років ХХ ст., що було значною мірою обумовлено розвитком як якісних, так і кількісних уявлень про економічні процеси, розширенням досліджень в галузі системного аналізу економіки, економічно-математичного моделювання, проблемам економічної інформації і використанню ЕОМ в обробці інформації.

Вперше термін «Економічна кібернетика» з'явився майже одночасно і незалежно в працях академіка В.С. Немчинова, польських вчених О. Ланге і Г. Гриневского, англійського вченого С. Біра. Саме вони намітили первісне коло проблем цієї науки, приділивши особливу увагу зв'язку системного аналізу економіки з теорією регулювання, логічними і математичними моделями, теорією інформації.

Значний внесок внесли Н.Е. Кобринский, Б.З. Майминас, В.Д. Смирнов, Гранберг, Ю.І. Черяк, М.М. Моісєєв та інші.

Магістральну лінію формування цього напрямку утворив синтез економіко-математичного моделювання з загальними принципами кібернетики.

3. Визначення предмета економічної кібернетики

Економічна кібернетика розглядає економіку, а також її структурні і функціональні ланки як системи, у яких протікають процеси керування, реалізовані рухом і перетворенням інформації.

Об'єктом економічної кібернетики є економічна система.

Предметом дослідження – функціонування і розвиток економіки як керуючої системи, і насамперед інформаційні по своєму змісти механізми керування економічними процесами.

Економічна кібернетика концентрує свою увагу на інформаційному відображенні і настроюванні процесів у системі керування.

У цьому змісті безпосереднім субстратом досліджуваних економічною кібернетикою процесів є циркулююча в економічній системі інформація.

Економічна кібернетика тісно стикається з наукою керування, плануванням народного господарства і широким колом конкретних економічних дисциплін, а також соціологією, соціальною психологією, правознавством.

Використовуючи результати цих наук, економічна кібернетика формує цілісне представлення про економіку як складнк динамічну систему, вивчає взаємодію її виробничо-технічної, соціально-економічної й організаційно-господарської структур у процесах керування, функціонування і розвиткоу цієї системи.

Системне розуміння і моделювання економічного розвитку є необхідними умовами оптимізації господарських рішень.

4. Методи економічної кібернетики

Кібернетичні підходи в економіці використовуються, насамперед, у тій мірі, у якій виявляються загальні риси й аналогії в її функціонуванні і розвитку, в процесах керування складними динамічними системами інших типів.

Але самі по собі ці аналогії не дозволяють розкрити зміст процесів, що протікають в економіці. Кожен тип динамічних систем – технічних, біологічних і соціальних – має свою якісну специфіку. Без її всебічного вивчення цілісне уявлення про управління відповідним типом систем неможливо. Тому економічна кібернетика використовує досягнення інших економічних дисциплін.

Оскільки економічна кібернетика має справу з моделями, то залучаються досягнення інших дисциплін з галузі моделювання, зокрема, економіко-математичне моделювання, результати системного аналізу, теорії управління, теорії автоматичного регулювання.

Економічна кібернетика досліджує інформаційні процеси та їхні перетворення в процесах управління, тому вона використовує дослідження теорії інформації таі передачі повідомлень. При обробці економічної інформації застосовуються методи статистики та широко використовуються сучасні інформаційні системи і технології.

Оскільки економічна кібернетика є прикладним розділом теоретичної кібернетики і разом з тим частиною комплексу економічних наук, то вона виступає сполучною ланкою між ними.

Таким чином, кібернетичний підхід до економіки дозволяє синтезувати і використовувати багато методів і результати соціальних, природних і технічних наук. Насамперед, це відноситися до комплексного застосування математичних методів і моделей.

Лекція 2. Поняття про системи та системний аналіз