- •Конспект лекцій
- •2. Мета та основні завдання програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України
- •3. Основні заходи передбачені програмою дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України
- •4. Очікувані результати виконання заходів
- •Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •1. Розширення доступу до вищої освіти
- •2. Індивідуалізація підготовки фахівців
- •3. Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти
- •Тема 3. Організація навчального процесу в університеті
- •1. Кредитно-модульній системі підготовки фахівців (кмсонп): основні терміни та поняття
- •2. Мета та завдання кмсонп
- •3. Загальні положення кмсонп
- •4. Принципи кмсонп
- •9. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •1. Форми організації навчання
- •2. Організаційно-методичне забезпечення
- •3. Контроль успішності студента
- •4. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •5. Стипендіальне забезпечення студентів
- •Тема 4. Фахова підготовка у вищому навчальному закладі: вступ до спеціальності
- •1. Виникнення кібернетики як науки.
- •2. Виникнення економічної кібернетики. Предмет і метод
- •3. Визначення предмета економічної кібернетики
- •4. Методи економічної кібернетики
- •1. Поняття “система”
- •2. Структура систем
- •3. Класифікація систем
- •4. Системний підхід до аналізу та синтезу економічних систем
- •5. Аналіз та синтез економічних систем
- •Тема 5. Бібліотека університету і правила користування її фондами
- •1. Загальна інформація про бібліотеку
- •2. Автоматизація бібліотеки
- •3. Система Ірбіс
- •Тема 6. Соціально-культурна інфраструктура університету
- •1. Гуртожитки університету
- •2. Студентський клуб
- •3. Спорт в університеті
- •4. Спортивно-оздоровчий табір "Сосновий гай"
- •Тема 7. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи
- •1. Профспілковий комітет студентів
- •2. Студентська Рада
- •3. Цілі, завдання та напрямки діяльності студентського самоврядування:
- •Література Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
1. Поняття “система”
Термін “система” широко використовується як в науковій літературі, так і в повсякденному житті. Під системою розуміють сукупність об'єктів, що розглядаються як єдине ціле: системи виробництва, система управління економікою, торгова система, системи кровообігу, обчислювальна система, система математичних рівнянь тощо.
Ми бачимо, що в систему поєднують як матеріальні (економічні, біологічні, технічні), так і ідеальні абстрактні об'єкти (наукові, математичні). Це об'єднання здійснюється за деякими системотвірними ознаками, наприклад, за ознакою організаційної підпорядкованості (система міністерства), спільності територій і функцій (фінансово-кредитна система, торгова система), субстрату і процесу (системи кровообігу).
Довільний реальний об'єкт має практично необмежену кількість властивостей і тому може бути за різними своїми характеристиками віднесений до різних систем в якості їхнього елемента.
Так, наприклад, якщо розглядати в якості окремої системи університет, то для ректора, прорекора з фінансово-господарських питань, головного бухгалтера, начальника служби охорони він буде складатись із різних підсистем та елементів із різними функціональними властивостями.
В загальному випадку, виділення системи із зовнішнього середовища вимагає наявності наступних складових:
об'єкта, що складається з множини елементів, зв'язаних у деяку сукупність. Цими елементами можуть бути люди, природні об'єкти, технічні пристрої або їхні частини, знаки-символи, слова природної мови тощо;
суб'єкта дослідження – «спостерігача»;
задачі, що характеризує відносини спостерігача до об'єкта та зумовлює поділ системи на складові (елементи та підсистеми) та вибір їхніх істотних властивостей.
Сукупність цих вимог та певна суб'єктивність, що є неминучою при виборі системотвірних ознак спричиняє значні труднощі при намаганні дати універсальне визначення системи. Тому, в залежності від мети дослідження, використовують різні підходи до трактування терміну “система”, які відрізняються рівнем абстракції. Ми обмежимося наступним визначенням:
Під системою S будемо розуміти множину взаємопов’язаних, взаємозалежних елементів будь-якої природи, які з'єднані за деякими системотвірними ознаками і утворюють єдине ціле та мають певну спільну мету.
Зовнішнє середовище Е – усе те, що не ввійшло в систему, вважається зовнішнім середовищем.
Система взаємодіє з зовнішнім середовищем за допомогою своїх «входів» і «виходів».
Вхід системи – це вплив зовнішнього середовища Е на систему S. Через входи з зовнішнього середовища у визначені моменти часу надходить речовина, енергія, інформація.
Вихід системи – це вплив системи S на зовнішнє середовище. Результати процесів перетворення входу (речовина, енергія, інформація) надходять у зовнішнє середовище через «вихід».
Елемент системи – це неподільна частина системи. Тобто елемент є неподільною частиною системи при даному способі розбиття її на частини системи, що має певну самостійність відносно всієї системи. Неподільність елементів є відносною та розглядається як недоцільність врахування в межах моделі даної системи його внутрішньої структури.
Сам елемент характеризується тільки зовнішніми проявами у вигляді його взаємодії з іншими елементами, що обумовлено наявністю між ними зв'язків.
Зв'язок елемента з зовнішнім середовищем, до якого відносяться й інші елементи системи, моделюється за допомогою входів і виходів.
X1 Y1
Y2
Xn Ym
Рис. 1
Кількісною мірою взаємодії входу (виходу) є його інтенсивність. На мал.1 показана графічна схема елемента.
Внутрішній стан елемента – це його істотні властивості. Ці властивості позначимо через .
В загальному випадку елемент розглядається як перетворювач входів у виходи, тобто Y=RX, де R – символічне позначення сукупності перетворень множини входів у множину виходів.
Будь-який об'єкт, прийнятий у якості первинного, може бути представлений в якості елемента (підсистеми) деякої системи більш високого рангу. Підсистема – частина системи, виділена за тими чи іншими системотвірними (наприклад, функціональним) ознаками. Так, якщо розглядати в якості системи економіку країни, то в якості підсистем можна розглядати окреми сектори та галузі економіки.