1. Поняття “система”

Термін “система” широко використовується як в науковій літературі, так і в повсякденному житті. Під системою розуміють сукупність об'єктів, що розглядаються як єдине ціле: системи виробництва, система управління економікою, торгова система, системи кровообігу, обчислювальна система, система математичних рівнянь тощо.

Ми бачимо, що в систему поєднують як матеріальні (економічні, біологічні, технічні), так і ідеальні абстрактні об'єкти (наукові, математичні). Це об'єднання здійснюється за деякими системотвірними ознаками, наприклад, за ознакою організаційної підпорядкованості (система міністерства), спільності територій і функцій (фінансово-кредитна система, торгова система), субстрату і процесу (системи кровообігу).

Довільний реальний об'єкт має практично необмежену кількість властивостей і тому може бути за різними своїми характеристиками віднесений до різних систем в якості їхнього елемента.

Так, наприклад, якщо розглядати в якості окремої системи університет, то для ректора, прорекора з фінансово-господарських питань, головного бухгалтера, начальника служби охорони він буде складатись із різних підсистем та елементів із різними функціональними властивостями.

В загальному випадку, виділення системи із зовнішнього середовища вимагає наявності наступних складових:

• об'єкта, що складається з множини елементів, зв'язаних у деяку сукупність. Цими елементами можуть бути люди, природні об'єкти, технічні пристрої або їхні частини, знаки-символи, слова природної мови тощо;

• суб'єкта дослідження – «спостерігача»;

• задачі, що характеризує відносини спостерігача до об'єкта та зумовлює поділ системи на складові (елементи та підсистеми) та вибір їхніх істотних властивостей.

Сукупність цих вимог та певна суб'єктивність, що є неминучою при виборі системотвірних ознак спричиняє значні труднощі при намаганні дати універсальне визначення системи. Тому, в залежності від мети дослідження, використовують різні підходи до трактування терміну “система”, які відрізняються рівнем абстракції. Ми обмежимося наступним визначенням:

Під системою S будемо розуміти множину взаємопов’язаних, взаємозалежних елементів будь-якої природи, які з'єднані за деякими системотвірними ознаками і утворюють єдине ціле та мають певну спільну мету.

Зовнішнє середовище Е – усе те, що не ввійшло в систему, вважається зовнішнім середовищем.

Система взаємодіє з зовнішнім середовищем за допомогою своїх «входів» і «виходів».

Вхід системи – це вплив зовнішнього середовища Е на систему S. Через входи з зовнішнього середовища у визначені моменти часу надходить речовина, енергія, інформація.

Вихід системи – це вплив системи S на зовнішнє середовище. Результати процесів перетворення входу (речовина, енергія, інформація) надходять у зовнішнє середовище через «вихід».

Елемент системи – це неподільна частина системи. Тобто елемент є неподільною частиною системи при даному способі розбиття її на частини системи, що має певну самостійність відносно всієї системи. Неподільність елементів є відносною та розглядається як недоцільність врахування в межах моделі даної системи його внутрішньої структури.

Сам елемент характеризується тільки зовнішніми проявами у вигляді його взаємодії з іншими елементами, що обумовлено наявністю між ними зв'язків.

Зв'язок елемента з зовнішнім середовищем, до якого відносяться й інші елементи системи, моделюється за допомогою входів і виходів.

X₁ Y₁

Y₂

X_n Y_m

Рис. 1

Кількісною мірою взаємодії входу (виходу) є його інтенсивність. На мал.1 показана графічна схема елемента.

Внутрішній стан елемента – це його істотні властивості. Ці властивості позначимо через .

В загальному випадку елемент розглядається як перетворювач входів у виходи, тобто Y=RX, де R – символічне позначення сукупності перетворень множини входів у множину виходів.

Будь-який об'єкт, прийнятий у якості первинного, може бути представлений в якості елемента (підсистеми) деякої системи більш високого рангу. Підсистема – частина системи, виділена за тими чи іншими системотвірними (наприклад, функціональним) ознаками. Так, якщо розглядати в якості системи економіку країни, то в якості підсистем можна розглядати окреми сектори та галузі економіки.