- •Конспект лекцій
- •2. Мета та основні завдання програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України
- •3. Основні заходи передбачені програмою дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України
- •4. Очікувані результати виконання заходів
- •Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •1. Розширення доступу до вищої освіти
- •2. Індивідуалізація підготовки фахівців
- •3. Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти
- •Тема 3. Організація навчального процесу в університеті
- •1. Кредитно-модульній системі підготовки фахівців (кмсонп): основні терміни та поняття
- •2. Мета та завдання кмсонп
- •3. Загальні положення кмсонп
- •4. Принципи кмсонп
- •9. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента
- •1. Форми організації навчання
- •2. Організаційно-методичне забезпечення
- •3. Контроль успішності студента
- •4. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
- •5. Стипендіальне забезпечення студентів
- •Тема 4. Фахова підготовка у вищому навчальному закладі: вступ до спеціальності
- •1. Виникнення кібернетики як науки.
- •2. Виникнення економічної кібернетики. Предмет і метод
- •3. Визначення предмета економічної кібернетики
- •4. Методи економічної кібернетики
- •1. Поняття “система”
- •2. Структура систем
- •3. Класифікація систем
- •4. Системний підхід до аналізу та синтезу економічних систем
- •5. Аналіз та синтез економічних систем
- •Тема 5. Бібліотека університету і правила користування її фондами
- •1. Загальна інформація про бібліотеку
- •2. Автоматизація бібліотеки
- •3. Система Ірбіс
- •Тема 6. Соціально-культурна інфраструктура університету
- •1. Гуртожитки університету
- •2. Студентський клуб
- •3. Спорт в університеті
- •4. Спортивно-оздоровчий табір "Сосновий гай"
- •Тема 7. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи
- •1. Профспілковий комітет студентів
- •2. Студентська Рада
- •3. Цілі, завдання та напрямки діяльності студентського самоврядування:
- •Література Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
4. Системний підхід до аналізу та синтезу економічних систем
Системний аналіз є методологією вивчення складних і важкоформалізуємих економічних явищ і чинників шляхом дослідження їх в якості взаємопов'язаних економічних підсистем єдиної системи народного господарства. Системний аналіз використовується, насамперед, для вивчення цілей розвитку економічного об'єкта. З цих цілей будуть випливати цілі розвитку і вдосконалення системи управління.
Особливо важливе значення системний аналіз має для дослідження складних економічних систем, як галузі і сектори економіки, економіка в цілому та система управління нею. Розглянемо основні ідеї та концептуальні засади системного підходу на прикладі галузі.
Метод системного аналізу на галузевому рівні характеризується наступними рисами: цілі та перспективи розвитку галузі виходять із загальнодержавних цілей розвитку суспільства і потреби економіки загалом в її продукції і послугах. Галузь, як комплекс підприємств, підпорядкованих певному міністерству, вивчається в складі певних екномічних секторів загальних макроекономічних цілей, що виділяються згідно з їх місцем в досягненні стратегічних цілей країни.
Галузь розглядається як відносно ізольована система з урахуванням її технологічної спеціалізації в процесі виробництва, специфіки її економічної організації як самостійної господарської підсистеми, соціальної структури зайнятого в даній галузі населення, її розміщення на території країни тощо.
Для галузі розглядаються усі складові її підсистеми, які частково утворять самостійні господарські об'єкти, частково являють собою управлінські організації і різного типу інформаційні системи, через які здійснюється взаємозв'язок. Галузь розглядається в динаміці свого розвитку як в довготерміновій перспективі (15 20 років), так і вкороткостроковій динаміці, тобто з позицій її ефективного функціонування в кожний поточний період.
Для системного аналізу використовується комплекс економіко-математичних моделей досліджуваної системи. На галузевому рівні метод математичного моделювання характеризується наступними рисами: модель розвитку даної галузі загалом являє собою один з блоків загального комплексу моделей розвитку економіки на перспективу; технологія і економіка даної галузі описуються загальною балансовою економічною моделлю; процеси розвитку галузі характеризуються комплексом динамічних моделей; комплекс моделей галузі включає економіко-математичні моделі кожного господарського об'єкта даної галузі, моделі адресовані конкретним органам, керуючим галуззю; весь комплекс моделей розвитку і поточного функціонування даної галузі пов'язаний єдиним комплексом критеріїв оптимальності (і відповідних ним планових і облікових показників), які випливають з системного аналізу ролі даної галузі в перспективному розвитку народного господарства.
Складна і відносно трудомістка робота по системному аналізу, що вимагає високої кваліфікації дослідників і залучення експертів різних спеціальностей, може бути поділена на декілька стадій.
Першою стадією системного аналізу є визначення системи, її загальної мети (яка витікає з розгляду ролі системи в народногосподарської надсистемі) і критеріїв, що забезпечує подальший вибір оптимального шляху досягнення цієї загальної мети.
Вираження галузевого критерію в кількісній формі забезпечує можливість точного кількісного вираження цілей підсистем, критеріїв оцінки їх функціонування, а також формування, з одного боку, критеріїв оптимальності для усього взаємопов'язаного комплексу моделей планування і регулювання галузі, а з іншого боку - системи показників та важелів економічного регулювання. Іноді вдається сформулювати критерії тільки на якісному рівні.
Друга стадія системного аналізу полягає в побудові і аналізі дерева цілей. Це найбільш трудомісткий і результативний етап роботи. Побудова дерева цілей має доводитись до рівня задач, розв’язання яких вже не викликає принципових труднощів.
Третя стадія системного аналізу розвитку галузі починається з складання вичерпного плану заходів щодо досягнення цілей галузі. Ці заходи мають бути на нижньому рівні дерева цілей і відбираються за допомогою системи моделей розвитку галузі. Заходи можуть носити самий різний характер, тому для зручності класифікуємо їх по п'яти великих групах: 1) економічні; 2) адміністративно-правові; 3) в області вдосконалення управління; 4) в області капіталовкладень і будівництва; 5) в області науково-технічного прогресу і модернізації фондів.
Для забезпечення реальності здійснення цих заходів вони повинні бути згруповані також по ознаці компетентності урядових органів, міжвідомчого узгодження, даного міністерства, господарських організацій галузі.
Найбільш важливим і результативним угрупуванням заходів є їх розподіл по мірі ефективності. Ефективність розглядається по відношенню до досягнення цілей, сформульованих в дереві цілей, де, зокрема, досягнення певної економічної ефективності є однією з цілей. Розрахунку ефективності служить розрахункова обробка дерева цілей по відомому методу «Дельфі» або іншому. На основі експертних оцінок заходи групуються в логічній і тимчасовій послідовності і оформляються у вигляді стандартної моделі типу «ПЕРТ».
Наступним за системним аналізом, є діагноз, т, е, виявлення всього комплексу актуальних невирішених проблем, диспропорцій та їх причин. Мета діагнозу - специфікація системи, що розробляється, уточнення вимог до неї, підбір коштів, що використовуються в ній і методів і, що дуже важливо, створення організаційного плану послідовної побудови системи.
На відміну від системного аналізу, що являє собою переважно науково-теоретичне дослідження «кабінетного» типу, діагноз системи являє собою «польове» дослідження і базується на безпосередньому обстеженні об'єкта, він включає масове виявлення і аналіз думок працівників управління і вивчення поточної документації.
Системний аналіз і діагноз, як по задачах, так і по методах, взаємно доповнюють один одну і багато в чому взаємно переплітаються. У нижчих ланках управління господарством на підприємствах, у виробничих об'єднаннях переважаюче значення має діагностика, оскільки цілі цих об'єктів більш або менш ясні і стабільні, а об'єкти невеликі і спостерігаємі.
На вищих рівнях в галузях, секторах, економіці в цілому внаслідок складності цілей і проблем переважає системний аналіз. У масштабах економіки в цілому діагностика може мати тільки допоміжне значення для виявлення проблем міжвідомчих розбіжностей і перешкод до просування інформації, оскільки тут апарат управління практично неозорий.
Методологія діагностики за останні роки була відпрацьована для промислових підприємств і сформульована в основних рисах для організацій середньої ланки. Група, що здійснює обстеження і аналіз, повинна складатися з невеликого числа висококваліфікованих фахівців, абсолютно незалежних від керівництва організації, що обстежується, оскільки це є гарантією об'єктивності її висновків. У особистих бесідах або за допомогою анкетного методу група збирає масовий матеріал думки, пропозиції від працівників даної організації, її вищестоящих і підлеглих організацій і суміжників з наступних питань: про найближчі цілі і задачі організації, труднощі і недоліки в роботі, кошти їх усунення і заходи до досягнення цілей.
При цьому користуються стандартними запитувачами, пристосованими до особливостей галузі і рівня управління. Надзвичайно важливо забезпечення чистоти (в статистичному значенні) матеріалів, що отримуються, думки повинні бути незалежними, не пов'язаними концепціями і розпорядженнями, рівнозначними. Одержаний матеріал не є основою для безпосередніх висновків, а є скоріше початковою сировиною для ретельної і багатоетапної аналітичної переробки.
Результати аналізу на кожному послідовному етапі розробляються і фіксуються в наступних стандартних таблицях:
1. Виявлення головних областей аналізу.
2. Аналіз формулювань і розуміння цілей.
3. Аналіз взаємозв'язку заходів, що пропонуються щодо досягнення цілей.
4. Виявлення основних перешкод до досягнення цілей.
5. Відбір і оцінка комплексу заходів щодо вдосконалення технології, організації, економіки.
6. Відбір і оцінка заходів щодо вдосконалення інформаційної системи управління.
7. Послідовність реалізації заходів у вигляді мереженої моделі з обмеженням з ресурсів або графіка Ганта.
Переважна більшість інформації, яка може бути одержана при обстеженні, відноситься не до «хвороб» управління, а швидше до симптомів, в яких виявляється розлад інформаційної системи управління. Як правило, причини цих розладів усвідомлюються рідко, тому основна робота групи діагнозу полягає у встановленні цих причин. На основі аналізу матеріалів опитування визначається комплекс симптомів розладу управління в термінах «нестач управління»; на основі його аналізу виявляються розлади інформаційної системи в термінах кібернетичних систем і їх причини; відбираються інформаційні механізми управління; формулюються їх взаємозв’язані комплекси.
Діагностичний аналіз проблем управління макроекономікою загалом включає наступні основні етапи:
виявлення проблем, управління на основі вивчення симптомів і дисфункцій міжгалузевих, територіально-виробничих, технологічних і функціональних комплексів і економіки в цілому;
ідентифікація і опис проблем;
побудова дерева проблем;
виявлення першочергових проблем і виробіток рекомендацій по черговості їх рішення;
відбір методів і коштів, вирішальних першочергові проблеми з оцінкою ефективності їх реалізації;
уточнення дерева цілей, комплексів моделей і мережевого графіка створення інформаційної системи, розробленої на стадії системного аналізу;
розробка організаційного проекту створення інформаційної системи.
Діагностика виконується по міжгалузевих, територіально-промислових, технологічних і функціональних комплексах народного господарства.
Результати діагностичного аналізу на народногосподарському рівні повинні включати: уточнений варіант дерева цілей і критеріїв розвитку народного господарства і пов'язані з ним дерева цілей міжгалузевих, територіально-виробничих, технологічних і функціональних комплексів; перелік основних проблем по кожному комплексу і їх зв'язок між собою і проблемами розвитку народного господарства загалом (дерево проблем); перелік і зв'язок основних дисфункцій по кожному комплексу, між собою і дисфункцій народного господарства загалом у виробничому і управлінському розрізах по основних областях діяльності; аналіз основних причин виникнення проблем і дисфункцій; конкретні рекомендації по вдосконаленню діючої системи планування і управління, згруповані по основних областях діяльності; проект організаційного плану науково-дослідних, проектно-конструкторських і дослідно-впроваджувальних робіт; уточнений варіант мережевого графіка створення системи.