Відомчий контроль.

Стаття 23 КВК України встановлює, що за діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відомчий контроль органами управління і посадовими особами Державного департаменту України з питань виконання покарань. Згідно з п.3 Положення про нього завданням Департаменту є:

• забезпечення додержання вимог законодавства в органах і установах виконання покарань;

• запобігання злочинам, дисциплінарним проступкам з боку засуджених до позбавлення волі та щодо них, їх припинення та виявлення і розкриття злочинів, вчинених в органах і установах виконання покарань, проведення дізнання в справах про ці злочини, здійснення оперативно-розшукової діяльності;

- правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького складу, працівників кримінально-виконавчої системи.

Департамент відповідно до покладених на нього завдань:

1) контролює виконання актів законодавства з питань, що належать до його компетенції, вироків, постанов і ухвал судів, забезпечує розподіл та тримання засуджених до позбавлення волі та осіб, взятих під варту;

2) організовує і контролює оперативно-розшукову діяльність, налагоджує взаємодію з відповідними підрозділами державних органів, які проводять таку діяльність;

3) використовує банки даних оперативно-довідкової, розшукової, статистичної та іншої інформації, здійснює довідково-інформаційне обслуговування органів і установ виконання покарань, заінтересованих державних органів;

4) здійснює медичний контроль за станом здоров'я засуджених до позбавлення волі, осіб, взятих під варту, і осіб, яких тримають у лікувально-трудових профілакторіях.

Громадський контроль

Згідно зі статею 25 КВК України для забезпечення громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання кримiнальних покарань при виконавчіх комітетах місцевих Рад народних депутатів створюються спостережні комісії. Ст.1 Положення про них встановлює, що вони утворюються при виконавчих комітетах районних, міських (міст обласного і республіканського підпорядкування) районних у містах та обласних Рад народних депутатів.

Основним завданнями спостережних комісій (ст. 6 Положення) є здійснення постійного громадського контролю за діяльністю установ виконання покарань, додержанням цими установами режиму та порядку утримання засуджених, за правильністю їх трудового використання та організацією їх праці, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, проведенням виховної роботи і правильністю застосування до засуджених стягнень та заохочень.

Для виконання зазначених завдань спостережні комісії при виконавчих комітетах районних, міських (міст без районного поділу), районних у містах Рад народних депутатів мають право:

а) перевіряти в межах своєї компетенції діяльність адміністрації установ виконання покарань;

б) вимагати від адміністрації установ, зазначених у пункті "а", потрібні для роботи комісії документи і довідки;

в) проводити прийом засуджених, знайомитися з їх особовими справами, приймати від них і розглядати пропозиції, заяви і скарги;

г) заслуховувати на своїх засіданнях звіти адміністрації установ і органів, зазначених у пункті "а", про роботу по виправленню і перевихованню засуджених;

д)входити спільно з органами, які відають виконанням покарання, з поданнями до суду у випадках, передбачених чинним законодавством:

е) давати згоду в порядку, встановленому чинним законодавством, на:

- зміну умов утримання засуджених в межах однієї колонії та шляхом переведення у виправну колонію іншого рівня;

- на проживання поза колонією засуджених жінок на час звільнення їх від роботи в зв'язку з вагітністю та родами, а також до досягнення дитиною дворічного віку і на повернення цих засуджених у колонію для дальшого відбування покарання;

є) виділяти своїх представників для участі в судових засіданнях при розгляді питань про засуджених у випадках, передбачених чинним законодавством.

Обласні і міські (міст з районним поділом) спостережні комісії розробляють і проводять у життя відповідно в межах області, міста заходи по здійсненню громадського контролю за діяльністю установ виконання покарань, по організації виховної роботи з засудженими, а також здійснюють інші заходи по запобіганню злочинності і правопорушенням, по усуненню причин і умов, що їх породжують,координують, спрямовують і контролюють діяльність відповідно районних, міських (міст без районного поділу), районних у містах спостережних комісій, подають їм методичну допомогу.

Прийняті в межах компетенції постанови спостережних комісій про усунення недоліків, підлягають обов'язковому виконанню. Адміністрація установ і органів, які виконують кримінальні покарання повинні в двотижневий термін повідомити спостережну комісію про заходи, ужиті по виконанню її постанови.

Згідно зі ст.1 закону України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх покладається на служби у справах неповнолітніх обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад. Окрім іншого, їх завданням є здійснення контролю за умовами утримання і виховання неповнолітніх у спеціальних установах для неповнолітніх. Для цього служби у справах неповнолітніх мають право:

- перевіряти умови утримання і виховання осіб, які не досягли повноліття, у спеціальних установах;

- приймати з питань, віднесених до їх компетенції, рішення, які є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, посадовими особами і громадянами;

- звертатися у разі порушення прав та інтересів неповнолітніх, а також з питань працевлаштування, подання їм іншої допомоги до відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно із законодавством засоби массової інформації України мають право висвітлювати усі аспекти діяльності органів державної влади, в тому числі і тих, які виконують кримінальні покарання. Органи державної влади зобов´язані надавати їм відомості про свою діяльність через відповідні інформаційні служби, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, не чинити на них будь-якого тиску i не втручатися в їх виробничий процес. Засоби масової інформації можуть проводити власне розслідування i аналіз діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати.

Згідно зі статтею 24 КВК України представники засобів масової інформації можуть відвідувати установи виконання покарань за спеціальним дозволом адміністрації цих установ або органів управління зазначеними установими.