§ 5. Порядок зняття з обліку осіб, засуджених до виправних робіт

Виконання покарання у виді виправних робіт припиняється, і засуджені знімаються з обліку у зв'язку з :

– відбуттям призначеного вироком суду покарання – за наявності розрахункових відомостей про час, який було включено в строк відбування покарання, заробіток та проведені з нього відрахування. При цьому затримка перерахування утриманих сум не є перешкодою для зняття засудженого з обліку;

– засудженням за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт – за наявності копії вироку, що набрав законної сили;

– амністією – за наявності постанови суду про застосування амністії;

– помилуванням – за наявності розпорядження Управління з питань помилування адміністрації Президента України про виконання Указу Президента України про помилування;

– скасуванням вироку – за наявності відповідної постанови суду;

– винесенням судом постанови про умовно-дострокове звільнення – за наявності такої постанови;

– заміною виправних робіт штрафом – за наявності відповідної постанови суду;

– звільненням від відбування покарання – за наявності відповідної постанови суду.

З обліку також знімаються:

– померлі – за наявності відповідної довідки з органу реєстрації актів громадянського стану;

– особи, засуджені за вчинення нового злочину – за наявності копії вироку, що набрав законної сили;

– засуджені особи, які вибули з території обслуговування у зв'язку зі зміною місця роботи – за наявності підтвердження про отримання справи інспекцією за новим місцем роботи.

Після повного відбуття засудженим покарання у день закінчення його строку (тобто в день отримання останніх розрахункових відомостей з підприємства), а при звільненні за іншими підставами – не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів, інспекція надсилає повідомлення власнику підприємства, на якому працює засуджений, про припинення відрахувань з його заробітку і знімає засуджену особу з обліку (ч. 6 ст. 153 КВК України). Зняття засудженої особи з обліку за іншими підставами здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції. Відносно особи, знятої з обліку, яка підлягає призову на строкову військову службу, в десятиденний термін направляється повідомлення у відповідний військкомат. В такий самий термін про зняття з обліку засудженої особи направляється повідомлення до відділу у справах громадянства, імміграції, та реєстрації фізичних осіб.

Особі, яка відбула призначений судом строк виправних робіт, за її вимогою може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього.

Тема 12. Виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців

Стаття 58 Кримінального кодексу України містить в собі загальну характеристику нового для вітчизняного кримінального законодавства покарання –службові обмеження для військовослужбовців. (1) Покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців відповідно до частини 1 статті 58 Кримінального кодексу України є основним покаранням.Тобто, воно призначається у випадках скоення військовослужбовцями тих злочинів проти військової служби, за які санкціями відповідних статей особливої частини Кримінального кодексу таке покарання передбачене. Крім цього, зазначене покарання може призначатися і в тих випадках, коли воно не передбачене санкцією статті особливої частини Кримінального кодексу, але суд, зважаючи на обставини справи та особу засудженого, вважає за доцільне замість обмеження чи позбавлення волі на строк не більш ніж два роки призначити військовослужбовцю службові обмеження на той самий строк.

Покарання у виді службових обмежень може бути також застосоване до військовослужбовця в порядку заміни покарання або невідбутої його частини більш м'яким на підставі частини 4 статті 83 чи статей 85-87 Кримінального кодексу України.

Зміст кримінального покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців полягає у тому, що протягом строку його відбування, визначеного вироком суду:

• засуджений не підлягає підвищенню за посадою;

• не може бути підвищений у військовому званні;

• покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання;

• із суми його грошового забезпечення в обов'

• язковому порядку здійснюється відрахування в доход держави в межах від десяти до двадцяти відсотків з усієї суми грошового забезпечення незалежно від наявності претензій до засудженого за виконавчими документами.

Покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців є строковим, тобто його виконання обмежується певними рамками в часі, які визначаються вироком суду в кожному конкретному випадку виходячи з положень частини 1 статті 58 Кримінального кодексу України, де встановлено, що службові обмеження застосовуються на строк від шести місяців до двох років.

За своєю суттю покарання у виді службових обмежень дуже схоже на покарання у виді виправних робіт, але насправді це покарання є спеціальним, оскільки застосовується тільки до військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) і відбувається засудженим за місцем його військової служби.

До числа військовослужбовців, які несуть відповідальність у виді службо-вих обмежень відносятся : військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи іінших військових формувань, створених у відповідності з законами України.

Порядок виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців визначається статею 47 Кримінально-виконавчого кодексу України (2), де зазначено,що суд, який виніс вирок про службове обмеження для військовослужбовця, після набуття ним законної сили надсилає копію цього вироку командиру військової частини або начальнику того органу, де проходить службу засуджений військовослужбовець.

Після отримання копії вироку командир військової частини або начальник іншого органу видає відповідний наказ, в якому зазначається розмір утримань в дохід держави з грошового утримання засудженого військовослужбовця, строк, впродовж якого його не може бути підвищено в посаді, в військовому званні, а також який строк не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання. Наказ в обов'язковому порядку оголошується особовому складу військової частини або іншого органу, де проходить службу засуджений і доводиться до відома засудженного військовослужбовця.

Такий порядок реалізації вимог вироку суду говорить про те, що командир військової частини або іншого органу, видаючи зазначений наказ, несе персональну відповідальність за його чітке виконання.

Про прийняття вироку до виконання командир військової частини або інший відповідний начальник на протягом трьох днів сповіщає суд, який виніс вирок.

Оскільки зміст покарання у виді службових обмежень містить в собі елементи, що стосуються порядку проходження служби військовослужбовцями (просування по службі, отримання чергового військового звання, вислуга років, грошове утримання), розглянемо більш детально питання, що стосуються реального виконання цього покарання, базуючись на відповідній нормативній базі.

Указом Президента України «Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців» №1053/2001 від 7 листопада 2001 року із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №381/2002 від 25 квітня 2002 року та №469/2002 від 17 травня 2002 року введені в дію Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України та Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України. При цьому, в пункті 2 цього Указу зазначається що чинність Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України поширюється на військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, а також інших військових формувань, утворених відповідно до

законів України, крім військовослужбовців Служби безпеки України, яка, як вже зазначалося, має своє відповідне положення. (3)

1. Згідно з пунктом 21 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прпорщиками (мічманами) Збройних Сил України ( для військовослужбовців Служби безпеки України – пункт 31 відповідного Положення) чергові військові звання молодшого і старшого офіцерського складу присвоюються послідовно за наявності позитивної характеристики та відповідності чергових звань військовим званням, передбаченим штатними посадами, які вони займають, після закінчення встановленого строку вислуги у попередніх військових званнях. Пунктом 24 зазначеного положення ( для військовослужбовців Служби безпеки України – пунктом 34 відповідного Положення) встановлюються такі строки вислуги у військовому званні:

• молодшого лейтенанта, лейтенанта – 2 роки;

• старшого лейтенанта, капітана - 3 роки;

• майора (капітана 3 рангу) - 4 роки;

• підполковника ( капітана 2 рангу) - 5 років.

Строк вислуги у військових званнях полковника (капітана 1 рангу) і вище не встановлюється.

Це загальне правило, але в разі засудження військовослужбовця до покарання у виді службових обмежень, навіть за умов наявності зазначеної вище вислуги років, чергове військове званняв межах строку відбування покарання йому не присвоюється ( пункт 25 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України). Більш того, відповідно до частини 2 статті 58 Кримінального кодексу України строк відбування цього покарання не зараховується засудженому військовослужбовцю в строквислуги років дляприсвоєння чергового військового звання. Тобто, відрахування вислуги років в данному випадку припиняється до дого моменту, коли військовослужбовець звільняється від відбування покарання за будь якої передбаченої законом підстави.

Питанням призначення на посади та переміщення по службі присвячено розділ 4 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (для військовослужбовців Служби безпеки України – розділ 4 відповідного положення).

Слід мати на увазі, що стаття 58 Кримінального кодексу України встановлює обмеження впродовж відбування покарання не на будь-яке переміщення по службі, а тільки переміщення на вищу посаду.

Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатним розписом передбачено вище військове звання, а за умови рівних військових звань – біль -

ший посадовий оклад. У разі коли штатом передбачено два військових звання або деференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або вищий посадовий оклад ( пункт 35 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прпорщиками (мічманами) Збройних Сил України).

З зазначеного вище випливає, що на рівну або нижчу посаду засуджений військовослужбовець під час відбування покарання у виді службових обмежень може переводитись на загальних засадах.

Крім розглянутих вище обмежень для засуджених військовослужбовців, мається ще одне досить суттєве – це обов’язкові відрахування з їх грошового утримання.

Розмір грошових відрахувань з грошового утримання військовослужбовців, засуджених до службових обмежень, визначається частиною 2 статті 58 Кримінального кодексу України і складає суму в межах від десяти до двадцяти відсотків.

Розмір грошового утримання військовослужбовців визначається Постановою Кабінету Міністрів №829 від 22 травня 2000 року “ Про грошове забезпечення військовослужбовців”, а також Постановою Кабінету Міністрів України №452 від 6 квітня 1998 року “Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців”. (4)

В межах строку відбування засудженим військовослужбовцем покарання у виді службових обмежень передбачені вироком суду відрахування здійснюються щомісячно з усієї суми його грошового утримання не залежно від наявності претензій до засудженого за виконавчими документами.

Контроль за здійсненням грошових відрахувань, а також інших, передбачених статею 58 Кримінального кодексу України обмежень, покладається на командира військової частини або іншого начальника, який видав наказ про виконання вироку.

Військовослужбовець, засуджений до службових обмежень, може бути звільнений від їх відбування:

• після відбуття визначеного вироком суду строку покарання;

• з випробуванням ( стаття 75 Кримінального кодексу);

• умовно-достроково ( стаття 81 Кримінального кодексу);

• у зв’язку з хворобою (частина 3 статті 84 Кримінального кодексу);

• у зв'язку з актом амністії ( статті 85-86 Кримінального кодексу);

• у зв’зку з помилуванням ( стаття 87 Кримінального кодексу).

Частина 5 статті 47 Кримінально-виконавчого кодексу України визначає, що засуджені, які відбувають покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців і визнані військово-лікарняною комісією непридатними за станом здоров”я до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби в мирний час, звільняються судом від по-карання за поданням командира військової частини або іншого начальника і висновком військово-лікарняної комісії.

За три дні до закінчення встановленого вироком суду строку службового обмеження для військовослужбовця командир військової частини або інший начальник видає наказ про припинення його виконання з визначенням дати припинення, з якої всі передбачені законом обмеження скасовуються.