- •I Правовий статус суб'єктів
- •11 Визнання угод недійсними 411
- •1. Правовий статус суб'єктів
- •1.1. Підприємства. Об'єднання підприємств. Господарські товариства
- •1.2. Нешдприємницькі організації
- •2. Право власності
- •3. Інтелектуальна власність
- •4. Основні засади підприємництва
- •5. Зовнішньоекономічна діяльність. Валютне регулювання
- •6. Митне регулювання
- •7. Податки і збори. Бюджетні відносини
- •8. Захист економічної конкуренції
- •9. Зобов'язання
- •10. Окремі види договорів 10.1. Поставка
- •10.2. Контрактація
- •10.3. Майновий найом. Оренда. Лізинг
- •10.4. Підряд
- •10.5. Перевезення
- •10.6. Страхування
- •10.7. Кредитування. Банківська діяльність
- •10.8. Сумісна діяльність
- •10.9. Постачання енергоресурсів
- •10.10. Інші види договорів
- •11. Визнання угод недійсними
- •12. Позадоговірні зобов'язання
- •13. Забезпечення виконання зобов'язань 13.1. Застава
- •13.2. Порука
- •14. Розрахунки
- •15. Вексельний обіг
- •16. Відносини приватизації
- •17. Земельні відносини
- •18. Екологічні відносини
- •19. Інформація і зв'язок
- •20. Цінні папери. Фондовий ринок
- •21. Банкрутство
- •22. Визнання недійсними актів
- •23. Позовна давність
23. Позовна давність
1. Відповідно до статті 366 Цивільного кодексу України та статті 167 Статуту автомобільного транспорту для позовів вантажовідправників і вантажоодержувачів до автотранспортного підприємства, що випливають зі Статуту, встановлений двомісячний строк позовної давності. Перебіг цього строку починається з дня одержання відповіді на претензію або з дня закінчення строку, встановленого для відповіді, тобто трьох місяців при перевезеннях в автомобільному сполученні, шести місяців у прямому змішаному сполученні і 45 днів по претензіях про сплату штрафів (стаття 365 Цивільного кодексу України та стаття 166 Статуту).
[п.2.1. Роз'яснення від 21.07.92 р. № 01-6/856 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевозок вантажів автомобільним транспортом»].
1. Для позовів автотранспортних підприємств до вантажовідправника (вантажоодержувача), що випливають із Статуту, статтею 366 Цивільного кодексу України та статтею 168 Статуту встановлений шестимісячний строк позовної давності. Цей строк обчислюється з дня настання події, що стала підставою пред'явлення позову.
[п.2.2. Роз'яснення від 21.07.92 р. № 01-6/856 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевозок вантажів автомобільним транспортом»].
3. Для позовів про стягнення штрафу за непред'явлення вантажу у передбаченому договором (разовим замовленням) обсязі перебіг строку позовної давності починається з дня закінчення строку, встановленого для звірення записів в обліковому документі по виконанню договору або разового замовлення (параграф 23 додатка 2 до розділу 1 Правил).
[п.2.2. Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/856 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевозок вантажів автомобільним транспортом»].
4. Арбітражний суд має право поновити строк позовної давності, якщо визнає поважною причину його пропуску (ч. 2 статті 80 Цивільного кодексу України).
[п.2.3. Роз'яснення від 21.07.92 р. № 01-6/856 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевозок вантажів автомобільним транспортом»].
624
5. Оскільки чинне законодавство, зокрема, стаття 83 Цивільного кодексу України, не передбачає виключення щодо поширення позовної давності на вимоги про визнання недійсними актів державних та інших органів, то до цих позовів слід застосовувати загальний строк позовної давності, встановлений статтею 71 Цивільного кодексу України.
[Лист від 27.08.92р. № 01-8/979 -«Про результати вивчення практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів»].
6. Згідно зі статтею 76 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права. Таким чином, перебіг строку позовної давності для стягнення штрафу за прострочку повернення засобів упаковки починається з наступного дня періоду, за який стягується штраф. Оскільки зобов'язання щодо повернення засобів упаковки вважається виконаним належним чином, якщо вони будуть здані перевізнику в останній день строку повернення, при обчисленні перебігу строку позовної давності необхідно враховувати строк доставки вантажу.
[п.7 Роз'яснення від 30.03.93 р. № 01-6/368 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поверненням засобів упаковки і повторним використанням дерев'яної і картонної тари та паперових мішків»].
1. Відповідно до пункту 12 Правил повторного використання дерев'яної, картонної тари та паперових мішків перевірку руху тари і мішків у тароздавачів здійснює представник тарного підприємства з урахуванням залишків їх на початок перевірки. За результатами перевірки складається акт. Тарозда-вачам надається пільговий строк - 5 днів для здачі тари і якщо протягом цього строку тароздавач здасть тару, штраф з нього не стягується (пункт 45 Правил). Перебіг шестимісячного строку позовної давності для стягнення штрафу починається з дати складання акта з доданням п'яти днів, наданих тароздава-чу для здачі тари.
[п.7 Роз'яснення від 30.03.93 р. № 01-6/368 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поверненням засобів упаковки і повторним використанням дерев'яної і картонної тари та паперових мішків»].
402-304 625
8. Загальний строк позовної давності, встановлений статтею 71 Цивільного кодексу України у редакції Закону України від 11 липня 1995 року «Про внесення змін до статті 71 Цивільного кодексу України», застосовується з 27 липня 1995 року за позовами усіх осіб, право яких порушено, тобто як фізичних, так і юридичних.
[п. 1 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
9. Загальний строк позовної давності у три роки слід застосовувати до позовів, у яких до 27 липня 1995 року не закінчився раніше встановлений загальний строк позовної давності в один рік. Якщо до набрання чинності згаданим Законом загальний строк позовної давності в один рік закінчився, у господарського суду відсутні правові підстави для застосування після 27 липня 1995 року до таких позовів загального строку позовної давності у три роки. Виняток становлять позови, пов'язані з вимогою власника про повернення свого майна з чужого незаконного володіння (віндикацію), оскільки щодо таких вимог статтею 50 Закону України «Про власність», введеного в дію з 15 квітня 1991 року, було встановлено трирічну позовну давність. Це положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління або іншій підставі, передбаченій законом чи договором (пункт 5 статті 48 Закону України «Про власність»).
[п.1 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
10. Що ж до правомірного володіння майном (добросовісний набувач), то до позовів власника про витребування майна від такого набувача застосовуються правила статті 71 Цивільного кодексу України. При цьому володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, господарським або третейським судом (стаття 49 Закону України «Про власність»). Отже, господарський суд вирішує питання про застосування статті 71 Цивільного кодексу України або статті 50 Закону України «Про власність» у залежності від визнання володіння майном правомірним або неправомірним.
[п.1 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
626
11. Об'єктом віндикаційного позову може бути тільки індивідуально визначене майно, а не майно, яке визначається за родовими ознаками. Оскільки грошові суми визначаються за родовими ознаками, позови про повернення грошових сум з чужого незаконного володіння, наприклад, безпідставно стягнутих у безспірному порядку, не є віндикаційними і до них застосовуються правила статті 71 Цивільного кодексу України.
[п. 1 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
12. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» продавець зобов'язаний за вибором покупця, якому продано товар неналежної якості, виявленої у межах гарантійного строку, забезпечити заміну аналогічним товаром належної якості, або відповідне зниження його купівельної ціни, або безплатне усунення недоліків товару чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення, або у разі розірвання договору відшкодувати збитки, яких він зазнав. Якщо на вимогу покупця торговельне підприємство (організація) здійснило відповідне зниження купівельної ціни товару, або безплатне усунення недоліків чи відшкодування затрат покупця на їх виправлення, або повернуло покупцеві вартість товару, перебіг шестимісячного строку давності за позовом торговельного підприємства (організації) до підприємства-виготовлювача про відшкодування завданих цим збитків і сплати відповідної суми штрафу починається з дня вчинення зазначених дій.
[п.2 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
13. За наявності товару вимога покупця про його заміну підлягає негайному задоволенню, а у разі, коли виникає необхідність перевірки якості, - протягом 14 днів за домовленістю сторін. За відсутності товару вимога покупця про заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту відповідної заяви. У цьому випадку перебіг строку позовної давності за позовом торговельного підприємства (організації), пов'язаним з поверненням покупцем-громадянином товарів неналежної якості, що стверджене відповідним висновком (актом) експертизи, починається з дня задоволення у встановлений строк торговельним підприємством (організацією) вимоги покупця-громадянина.
[п.2 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
40-2-304
627
14. Якщо господарський суд поновив строк позовної давності, сума неустойки (штрафу, пені) підлягає стягненню на користь позивача, а не в доход бюджету. Згідно з статтею 80 Цивільного кодексу України, якщо арбітражний суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові. Отже у разі поновлення строку позовної давності відповідна сума основної заборгованості і неустойки (штрафу, пені) підлягає стягненню на користь позивача, а не оберненню в доход бюджету тільки на тій підставі, що позивач звернувся з позовом після закінчення строку позовної давності.
[пЗ Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
15. Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством. Згідно зі статтею 76 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Отже, перебіг строку позовної давності щодо вимоги наймодавця про повернення устаткування, переданого за договором майнового найму, починається після закінчення строку, обумовленого договором. Відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України, коли договір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на не-визначений строк і кожна із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це у письмовій формі другу сторону за три місяці. Таким чином, якщо договір майнового найму укладено без зазначення строку, перебіг строку позовної давності слід обчислювати після закінчення строку, вказаного в письмовому попередженні наймодавця, але не менше трьох місяців з моменту направлення попередження.
[п.4 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
16. Якщо за договором постачальник (виготовлювач) відвантажує продукцію вузлами, зобов'язання вважається виконаним належним чином після відвантаження останнього виробу (складової частини комплекту) в обумовлений договором строк. Оскільки у випадку порушення цього зобов'язання у по-
628
купця (одержувача) нема необхідності складати акт про некомплектність продукції, строк позовної давності за позовом, що випливає з факту поставки некомплектної продукції, слід обчислювати з дня закінчення строку поставки останнього вузла (складової частини комплекту) з урахуванням строку доставки. [п.5 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
17. Коли ж продукцію поставляють (відвантажують) вузлами, однак по одній з відправок встановлено недостачу вузла або якої-небудь його частини, строк позовної давності необхідно обчислювати не з моменту складання акта про недостачу цього вузла (складової частини), тобто по проміжній відправці, а з дня складання акта про некомплектність продукції після закінчення відвантаження.
[п.5 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
18. Перебіг строку позовної давності зупиняється тільки за обставин, наведених у статті 78 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 78 Цивільного кодексу України у відносинах між підприємствами і організаціями перебіг строку позовної давності зупиняється, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (непереборна сила), а також у зв'язку з встановленою законодавством України відстрочкою виконання зобов'язань (мораторій). Таким чином, інші обставини, наприклад, проведення розслідування за фактом зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки, не зупиняють перебігу строку позовної давності. У даному разі, виходячи зі статті 76 Цивільного кодексу України, перебіг строку позовної давності починається не з дати винесення постанови слідчих органів за фактом автоаварії або вироку суду, а з дати завдання збитків. При цьому слід мати на увазі, що час, необхідний для встановлення остаточної суми збитків, не впливає на вирішення питання про початковий момент перебігу строку позовної давності.
[п.6 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
19. У позовах, що виникають з розрахунків за повернену тару, від оплати якої постачальник відмовився у зв'язку з її недоброякісністю, застосовується загальний строк позовної давності. Згідно зі статтею 249 Цивільного кодексу України шестимісячний строк позовної давності застосовується у позовах, що вин-
629
ливають з поставки продукції неналежної якості, тобто тоді, коли продукцію відвантажено на виконання договору поставки.
[п.7 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
20. Якщо покупець продукції звернувся до постачальника з позовом про стягнення вартості повернутої тари (повністю або частково недоплаченої суми), ці вимоги не випливають з відносин по поставках тари і тому до них слід застосовувати загальний строк позовної давності.
[п.7 Роз'яснення від 16.04.93 р. № 01-6/438 •«Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
21. Визнання боргу не перериває перебігу строків позовної давності. За загальним правилом статті 79 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову у встановленому порядку. Тільки у спорах, в яких однією або обома сторонами є громадяни, перебіг строку позовної давності переривається також вчиненням зобов'язаною особою дій, що свідчать про визнання боргу. Отже, щодо позовів юридичних осіб вчинення зобов'язаною стороною (боржником) дій, що свідчать про визнання боргу, не перериває перебігу строків позовної давності.
[п.8 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
22. Відповідно до Положень про поставки продукції і товарів виготовлювачу (постачальнику) і покупцю (одержувачу) надане право погодити строк усунення виявлених в продукції дефектів, про що вони укладають угоду. По суті така угода означає визнання виготовлювачем (постачальником) факту поставки неякісної продукції. Однак укладена угода не перериває перебігу строку позовної давності, початок перебігу якого відповідно до статті 249 Цивільного кодексу України починається з дня встановлення покупцем (одержувачем) у належному порядку недоліків поставленої йому продукції.
[п.8 Роз'яснення від 16.04.93р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
23. Згідно зі статтею 79 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову у встановленому порядку. У випадках непідсудності справи даному арбітражному суду або зміни підсудності спра-
630
ви у процесі її розгляду господарський суд повинен надіслати позовні матеріали за встановленою підсудністю (стаття 17 ГПК). За цих обставин перебіг строку позовної давності переривається поданням позову до господарського суду, який надсилає позовні матеріали за встановленою підсудністю.
[п.10 Роз'яснення від 16.04.93 р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»]
24. Якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.
[п.11 Роз'яснення від 16.04.93 р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
25. Деякі нормативні акти передбачають майнову відповідальність боржника у вигляді неустойки в твердій сумі або пені за кожний день порушення зобов'язання. Наприклад, така відповідальність встановлена пунктом 36 Правил про договори підряду на капітальне будівництво. Ці санкції стягують до повного виконання зобов'язання. За цих обставин строк позовної давності слід обчислювати щодо кожного дня прострочки виконання зобов'язання за попередні шість місяців з дня подання позову.
[п.11 Роз'яснення від 16.04.93 р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
26. Якщо після задоволення позову зобов'язання не буде виконане, позивач має право знову звернутись до арбітражного суду з позовом про стягнення санкцій за наступні шість місяців.
[п.11 Роз'яснення від 16.04.93 р. № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»].
27. До позовів, пов'язаних з погіршенням якості продукції і товарів при їх поверненні постачальнику (виготовлювачу) застосовується загальний строк позовної давності. В практиці вирішення господарських спорів мають місце випадки, коли покупець (одержувач), повертаючи з різних підстав постачальнику (виготовлювачу) продукцію і товари, погіршив їх якість. У зв'язку з цим постає питання про строк позовної давності в позовах поставщиків до покупця про стягнення збитків, заподіяних погіршенням якості продукції (товарів). Згідно з статтею 72 Цивільного кодексу України скорочений строк позовної давності застосовується до вимог, які випливають з поставки про-
631
дукцп неналежної якості, тобто у випадках встановлення неналежної якості продукції, відвантаженої на виконання договору поставки постачальником (виготовлювачем) Оскільки покупець (одержувач), повертаючи проду кцію^не виступає як постачальник (виготовлювач), то його відповідальність за погіршення якості продукції регулюється загальними нормами цивільного законодавства, І у цьому разі застосовується строк позовної давності, встановлений статтею 71 Цивільного кодексу України
[п 12 Роз'яснення від 160493р № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»]
28 До позовів про визнання недійсними актів державних чи Інших органів застосовується загальний строк позовної давності Акти державних та Інших органів зачіпають майнові І пов'язані з ними особисті немайнові права та охоронювані законом Інтереси юридичних осіб У зв'язку з тим, що законодавство розглядає визнання недійсними актів державних та Інших органів, що не відповідають чинному законодавству, як засіб захисту цивільних прав, до позовних заяв юридичних осіб про визнання недійсними таких актів застосовуються строки позовної давності, передбачені статтею 71 Цивільного кодексу України
[п 13 Роз'яснення від 160493р № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»]
29 Правовідносини, які виникають у зв'язку Із застосуванням державними органами щодо підприємств, установ, організацій встановленої законодавством відповідальності за вчинення протиправних дій, у тому числі за порушення встановлених правил здійснення підприємницької діяльності, не є цивільно-правовими Тому відсутні правові підстави для застосування до відповідних правовідносин строків позовної давності, передбачених Цивільним кодексом України
[п 14 Роз'яснення від 16 04 93 р № 01-6/438 «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»]
30 Позовна давність застосовується арбітражним судом незалежно від заяви сторін (ст 75 Цивільного кодексу України)
[пЗ Листа від 170693 р № 01 8/683 «Про окремі недоліки у вирішенні господарських спорів»]
31 ^ Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином Виходячи з цього, пеня, встановлена чинним зако-
632
нодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання з урахуванням 6-мІсячного строку позовної давності
[п 5 Роз'яснення від 29 04 94 р № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»]
32 Відповідно до статей 72 та 249 Цивільного кодексу України скорочений строк позовної давності у шість місяців застосовується, зокрема, до позовів, що випливають з поставки продукції неналежної якості Початок перебігу цього строку позовної давності починається з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленої йому продукції Отже, виходячи зі змісту чинного законодавства України, шестимісячний строк позовної давності встановлений для позовів покупців (одержувачів) про стягнення з поставщиків (виготовлювачів) зайво сплачених сум у зв'язку з неналежною якістю поставленої продукції, завданих цим збитків та відповідних сум штрафу
[Роз'яснення від 20 0794 р № 02-5/468 «Про строк позовної давності за позовом поставщиків (виготовлювачів) про стягнення вар тості поставленої продукції, від сплати якої покупець (одержувач) повністю або частково відмовився за мотивом п неналежної якості»]
33 Що ж до позовів поставщиків (виготовлювачів) до покупців (одержувачів) про стягнення вартості продукції, від оплати якої останні відмовились за мотивом її неналежної якості, то до таких спорів слід застосувати загальний строк позовної давності, оскільки ці вимоги пов'язані з розрахунками за поставлену продукцію
[Роз'яснення від 20 07 94 р № 02-5/468 «Про строк позовної дав ності за позовом поставщиків (виготовлювачів) про стягнення вартості поставленої продукції, від сплати якої покупець (одержувач) повністю або частково відмовився за мотивом її неналежної якості»]
34 Оскільки проценти за наданий кредит, у тому числі у підвищеному розмірі, за своїм характером є платою, а не неустойкою, то до позовів про стягнення цих процентів застосовується загальний, а не скорочений строк позовної давності
[п 7 Роз'яснення від 06 1094 р TV» 02-5/706 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів»]
35 Відповідно до статті 76 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності для позову банку про звернен-
633
ня стягнення на предмет застави починається з наступного дня після настання строку виконання зобов'язання щодо повернення кредиту.
[п.8.4 Роз'яснення від 06.10.94 р. № 02-5/706 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів»].
36. Згідно зі статтею 20 Закону «Про заставу» при припиненні (реорганізації, ліквідації) юридичної особи-заставодавця заста-водержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Отже, за таких обставин перебіг строку позовної давності починається з дня, коли банк дізнався або повинен був дізнатися про наявність зазначених обставин.
[п.8.4 Роз'яснення від 06.10.94 р. № 02-5/706 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів»].
37. До регресних позовів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних поставкою продукції неналежної якості, застосовується шестимісячний строк позовної давності.
[п.5.4 Роз'яснення від 30.03.95 р. № 02-5/218 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки»].
38. Відносини, що виникають між підприємствами, установами, організаціями і державною податковою інспекцією у зв'язку із здійсненням нею своїх контрольних функцій відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не є цивільно-правовими. Тому строки позовної давності, встановлені статтями 71 і 72 Цивільного кодексу України, до них не застосовуються.
[п.9 Роз'яснення від 12.05.95 р. № 02-5/451 «Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів»].
39. Чинне законодавство не передбачає винятків щодо поширення позовної давності на вимоги про визнання недійсними актів державних органів. Тому до позовів про визнання недійсними актів державних податкових інспекцій слід застосовувати загальний строк позовної давності, тобто три роки.
[п.9 Роз'яснення від 12.05.95 р. № 02-5/451 «Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів»].
634
40. Загальний строк позовної давності, встановлений статтею 71 Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 11 липня 1995 року «Про внесення змін до статті 71 Цивільного кодексу України», з 27 липня 1995 року застосовується за позовами усіх осіб, право яких порушено, тобто як фізичних, так і юридичних.
[п.1 Роз'яснення від 18.08.95р. № 02-5/594 <<Про практику застосування Закону України «Про внесення змін до статті 71 Цивільного кодексу України»].
41. Загальний строк позовної давності у три роки слід застосовувати до позовів, за якими до 27 липня 1995 року не закінчився раніше встановлений загальний строк позовної давності в один рік.
[п.2 Роз'яснення від 18.08.95р. № 02-5/594 «Про практику застосування Закону України «Про внесення змін до статті 71 Цивільного кодексу України»].
42. Якщо до набуття чинності Закону України «Про внесення змін до статті 71 Цивільного кодексу України» загальний строк позовної давності в один рік закінчився, у арбітражного суду відсутні правові підстави для застосування після 27 липня 1995 року до таких позовів загального строку позовної давності у три роки.
[пЗ Роз'яснення від 18.08.95р. № 02-5/594 «Про практику застосування Закону України «Про внесення змін до статті 71 Цивільного кодексу України»].
43. Моральна шкода пов'язана з порушенням немайнових прав. Відповідно до статті 83 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, передбачених законом. Згідно зі статтею 7 Цивільного кодексу України щодо вимог про компенсацію моральної шкоди, заподіяної відомостями, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать ділову репутацію, встановлено строк позовної давності в один рік.
[п.5 Роз'яснення від 29.02.96 р. № 02-5/95 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди»].
44. Оскільки стаття 83 Цивільного кодексу не передбачає виключень щодо поширення позовної давності на вимоги про визнання недійсними рішень відповідних державних органів
635
про повернення чи передачу культових будівель або майна у власність, то до цих вимог застосовується загальний строк позовної давності, встановлений статтею 71 Цивільного кодексу України. Перебіг зазначеного строку починається з дня, коли заінтересована релігійна громада дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (стаття 76 Цивільного кодексу). Якщо релігійна організація отримала статус юридичної особи після винесення державним органом зазначеного рішення, то право на позов у такої організації виникає з дня реєстрації її статуту в установленому законом порядку.
[п.9.5 Роз'яснення від 29.02.96 р. № 02-5/109 «Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»].
45. До позовів про визнання недійсними відповідних рішень Рад слід застосувати загальний строк позовної давності, який відповідно до статті 71 Цивільного кодексу України становить три роки.
[пЛ Листа від 10.06.96р. № 01-8/207 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].
46. Відповідальність покупця за невиконання умов договору купівлі-продажу в частині внесення інвестицій, передбачена пунктом 5 статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», застосовується протягом усього періоду чинності такого договору з урахуванням строків позовної давності (статті 71 і 72 Цивільного кодексу України), які обчислюються з дати, коли інвестиції повинні були бути внесені.
[п.2 Листа від 17.08.98р. № 01-8/314 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].
47. Для позовів автотранспортних підприємств про стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів слід застосовувати шестимісячний строк позовної давності, встановлений статтею 366 Цивільного кодексу України та статтею 168 Статуту автомобільного транспорту Української РСР. Цей строк обчислюється з дня настання події, що стала підставою подання позову.
[п.8 Листа від 29.01.99 р. № 01-8/46 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].
636
48. Недійсні угоди, як правило, не породжують для сторін прав та обов'язків, тому до вимог про визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються. Однак необхідно мати на увазі, що до вимог про визнання недійсними угод, які можуть бути визнані такими лише за позовами осіб, зазначених у статтях 56 і 57 Цивільного кодексу, діють загальні правила щодо строку позовної давності, оскільки спеціальних правил стосовно цих випадків законодавство не передбачає.
[п.3.3 Роз'яснення від 12.03.99 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»].
49. За змістом частини третьої статті 2 Цивільного кодексу України відносини, що виникають внаслідок застосування податковими органами майнової відповідальності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті та ввезення товарів за бартерними операціями, не регулюються цивільним законодавством. Тому відсутні правові підстави для застосування до цих відносин статті 72 Цивільного кодексу України.
[п. 1.1 Листа від 21.06.99 № 01-8/292 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства»].
50. Чинним законодавством України не передбачено винятків щодо застосування позовної давності до вимог про визнання актів недійсними як форми захисту цивільних прав. Тому до таких позовів застосовується загальний строк позовної давності, встановлений статтею 71 Цивільного кодексу України.
[п.4 Роз'яснення від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»].
51. Зазначені у статті 214 Цивільного кодексу України проценти річних за своєю правовою природою є неустойкою, і, отже, до них застосовуються правила про скорочені строки позовної давності (стаття 72 названого Кодексу).
[п.Ю Листа від 29.08.2001 р. № 01-8/935 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].
52. Згідно зі статтею 78 Цивільного кодексу перебіг строку позовної давності зупиняється, зокрема, в силу встановленої законодавством відстрочки виконання зобов'язань (мораторій). Отже, господарські суди повинні враховувати, що за
637
позовами про звернення стягнення на майно підприємств, зазначених у статті 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», зупинено перебіг строку позовної давності на весь час дії мораторію.
[п.7 Інформаційного листа від 13.02.2002р. № 01-8/152 «Про Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»].
53. Для подання позовів до залізниці згідно зі статтею 366 Цивільного кодексу та статтею 136 Статуту залізниць України встановлено двомісячний строк позовної давності. Перебіг цього строку починається з дня одержання відповіді на претензію або з дня закінчення строку, встановленого для такої відповіді (стаття 135 Статуту). У разі коли згаданий двомісячний строк пропущено з поважних причин, суд має право поновити цей строк на підставі статті 80 Цивільного кодексу.
[п.2.13 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].
54. Якщо претензію не було пред'явлено, але залізниця залучається до участі у справі з ініціативи господарського суду, строк позовної давності обчислюється з дня, коли позивач повинен був одержати відповідь на претензію у разі її своєчасного пред'явлення.
[п.2.13 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].
55. У вирішенні спору за позовом до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача) може виявитися, що строк позовної давності за позовом вантажовідправника (вантажоодержувача) менший, ніж загальний строк для пред'явлення претензії та подання позову до залізниці. За цих обставин питання про поновлення строку позовної давності за позовом до вантажовідправника (вантажоодержувача) за наявності поважних причин підлягає вирішенню господарським судом на загальних підставах.
[п.2.13 Роз'яснення від29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякіпитан-ня практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].
56. Для подання залізницею позовів до вантажовідправника (вантажоодержувача), що випливають з перевезення ван-
638
тажів, встановлено 6-місячний строк позовної давності (стаття 366 Цивільного кодексу та стаття 137 Статуту залізниць України).
[п.2.13 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].
57. Строк позовної давності, встановлений статтею 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, згідно з параграфом 4 статті 31 Угоди не підлягає поновленню судом навіть за поважних причин його пропуску.
[п.2.13 Роз'яснення від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»].
ВИРІШЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ
Застосування норм матеріального права в роз'ясненнях і листах Вищого господарського суду України
Укладач БЕЛЯНЕВИЧ В.Е.
За загальною редакцією
Голови Вищого господарського суду України
Д. М. Притики
Комп'ютерна верстка: Норець В.Е., Мельник О.Ю.
Відповідальний редактор: Максимова С.В.
Дизайн обкладинки: Кудляк В.М.
Підписано до друку 31.10.2002 р. Формат 84x108/32. Папір офсетний. Гарнітура Тип Тайме
Умовно друк, аркуші 33,6 Тираж 4000 зкз. Замовл. № 2-304
Оригінал-макет виготовлений ТОВ ВО «ЮСТІНІАН»,
23684, Київ 04050, вул. Герцена 17-25, оф. 91,
тел. 230-0173, т/факс 230-0174
Київ 04053, а/с № 39
Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи
до державного реєстру видавців, виготівників
і розповсюджувачів видавничої продукції:
Серія ДК № 849 від 12.03.2002 p.,
видано Державним комітетом інформаційної
політики, телебачення і радіомовлення України.
Надруковано в ВАТ «Книжкова друкарня наукової думки»,
вул. Баговутівська 17/21
Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи
до державного реєстру видавців, виготівників
і розповсюджувачів видавничої продукції:
Серія ДК № 352 від 05.03.2001 р.