10.4. Підряд

1. Колегія Державного комітету України у справах архітек-; тури, будівництва І охорони історичного середовища постано­вою від 4 грудня 1991 року № 59 затвердила Загальні умови-складання підрядних контрактів у капітальному будівництві України на 1992 рік, якими необхідно керуватись при розгляді господарських спорів.

[Інформаційний лист від 05.03.92 р. № 01-8/302 «Про Загальні умови складання підрядних контрактів у капітальному будівництві України на 1992 рік»].

1. Відповідно до статті 357 Цивільного кодексу України в даний час договори підряду на капітальне будівництво на те­риторії України укладаються І виконуються відповідно до Правил про договори підряду на капітальне будівництво, за­тверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 року № 1550

[п. 1 Листа від 20.11.92 р. № 01-8/1386 «Про деякі питання прак­тики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво»].

3. Згідно з п. 4 постанови Ради Міністрів СРСР від ЗО лип­ня 1988 року № 929 майнову відповідальність за порушення зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво, встановлену зазначеними Правилами, застосовують до замов­ника і підрядчика тільки за умови будівництва об'єктів за дер­жавним замовленням. В усіх інших випадках відповідальність за порушення зобов'язань щодо будівництва об'єктів сторони мають право передбачати в договорі.

[п.1 Листа від 20.11.92 р. № 01-8/1386 «Про деякі питання прак­тики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво»].

4. При вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням та вико­нанням договорів підряду на капітальне будівництво, арбітражним судам перш за все необхідно з'ясувати підстави укладання договору, тобто чи будується об'єкт за державним замовленням.

[п.1 Листа від 20.1192 р. № 01-8/1386 «Про деякі питання прак­тики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво»].

314

5. Щодо укладення і виконання договорів між генеральними підрядчиками та субпідрядними організаціями, то з цих питань слід керуватись Положенням про взаємовідносини організацій - генеральних підрядчиків з субпідрядними організаціями.

[п.1 Листа від 20.11.92 р. № 01-8/1386 «Про деякі питання прак­тики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво»].

6. Якщо договір підряду сторони укладають на підставі дер­жавного замовлення, вони мають право передбачити в дого­ворі санкції за невиконання таких зобов'язань, за порушення яких чинним законодавством санкції не встановлені (пункт 37 Правил про договори підряду на капітальне будівництво).

[п.3 Листа від 20.11.92 р. № 01-8/1386 «Про деякі питання прак­тики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво»].

7. Правила не надають сторонам права при укладанні догово­ру підряду на капітальне будівництво за державним замовленням підвищувати розмір встановлених цими Правилами санкцій. Щодо інших договорів підряду на капітальне будівництво, то сто­рони не обмежені у визначенні розміру майнових санкцій за не­виконання або неналежне виконання зобов'язань.

[п.З Листа від 20.11.92 р. № 01-8/1386 «Про деякі питання прак­тики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво»].

8. Щодо обсягу відповідальності сторін за договором підря­ду на капітальне будівництво, то незалежно від підстав укла­дення таких договорів цей обсяг визначається статтею 356 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за невиконан­ня або неналежне виконання обов'язків відповідальна сторона відшкодовує в сумі, не покритій неустойкою, збитки, що вира­зилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна. Таким чином, законом встановлена об­межена відповідальність сторін за порушення договору підря­ду на капітальне будівництво.

[п.З Листа від 20.11.92 р. № 01-8/1386 «Про деякі питання прак­тики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво»].

9. При вирішенні спорів деякі арбітражні суди погоджують­ся з вимогами підрядчика щодо обов'язку замовника відшкоду-

315

вати збитки, заподіяні порушеннями окремих умов договору, тобто без врахування того, що відповідно до статті 356 Цивільного кодексу України та пункту 38 Правил ці збитки сторона відшкодовує в сумі, не покритій неустойкою, яку стяг­нуто не за порушення окремої умови, а в цілому за договором. [п.З Листа від 20.11.92 р. № 01-8/1386 «Про деякі питання прак­тики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво»].

10. Правила не передбачають майнової відповідальності за­мовника за необгрунтовану відмову від оплати рахунків за вико­нані монтажно-будівельні роботи та прострочку платежу. При вирішенні розбіжностей щодо встановлення в договорі цієї відповідальності слід виходити з того, що згідно з пунктом 13 по­станови Ради Міністрів СРСР від ЗО липня 1988 року № 929 за необгрунтовану повну або часткову відмову від акцепту платіжної вимоги за виконані роботи замовник сплачує підряд­чику штраф у розмірі 5 відсотків суми, від оплати якої він відмо­вився. Що ж до неустойки (пені) за порушення строків платежів за виконані роботи (надані послуги), то з цього питання слід ке­руватися Законом України «Про відповідальність за несвоєчас­не виконання грошових зобов'язань», а з моменту набрання чин­ності Законом України «Про майнову відповідальність за пору­шення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» - статтею 5 названого Закону.

[п.4 Листа від 20.11.92 р. № 01-8/1386 «Про деякі питання прак­тики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво»].

11. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будів­ництвом об'єктів державного замовлення встановлено поста­новою Кабінету Міністрів України від 05.08.92 № 449, якою затверджено відповідне Положення.

[п.6 Листа від 20.11.92 р. № 01-8/1386 «Про деякі питання прак­тики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво»].

12. Відповідно до статей 207, 208 Цивільного кодексу Ук­раїни зобов'язання має бути виконане в натурі. Виконання в натурі договору підряду законодавством не обмежується стро­ком дії договору. Обов'язку боржника виконати зобов'язання в натурі протиставлене право кредитора в разі прострочки

316

відмовитись від прийняття виконання (стаття 213 Цивільного кодексу України). Таким чином, якщо замовник не відмовився від виконання простроченого підрядчиком зобов'язання, ос­танній має нести майнову відповідальність у вигляді штрафу (пені) до моменту виконання зобов'язання в натурі або відмо­ви замовника від прийняття виконання.

[п.2 Листа від 14.06.93р. № 01-8/672 «Про деякі питання практи­ки застосування чинного законодавства при вирішенні господарських спорів»].

13. Відповідно до статті 27 Житлового кодексу Української РСР жила площа у будинках, споруджених із залученням у по­рядку пайової участі коштів підприємств, установ та ор­ганізацій, розподіляється для заселення між учасниками будівництва пропорційно переданим ними коштам. У випад­ках, коли для будівництва певного жилого будинку дольщик перерахував основному замовнику кошти і у договорі визна­чені умови щодо кількості квартир з однієї, двох, трьох і більше кімнат, які належить передати дольщику після прийняття бу­динку в експлуатацію, слід виходити з такого. Якщо замовник не виконує свого зобов'язання щодо передачі обумовленої до­говором жилої площі дольщику, останній має право звернутись до арбітражного суду із позовом і вимагати передачі площі у натурі. У разі відсутності у договорі умови щодо конкретних квартир, які належить передати дольщику, і спір вирішується до видачі ордерів громадянам та до заселення прийнятого до експлуатації будинку, арбітражний суд може прийняти рішен­ня про передачу замовником дольщику певних квартир.

[п.5 Листа від 06.06.94р. № 01-8/368 «Про деякі питання практи­ки вирішення господарських спорів»].

14. Якщо при вирішенні спору буде виявлено, що у процесі будівництва жилого будинку сталося його подорожчання і дольщик на обгрунтовану вимогу замовника не перерахував додаткові кошти, то рішення про зобов'язання замовника пе­редати дольщику квартири слід приймати у межах раніше пе­реданих коштів. При цьому кількість квартир, що неналежить дольщику, визначається виходячи з вартості жилої площі на момент виділення квартир.

[п.5 Листа від 06.06.94р. № 01-8/368 «Про деякі питання практи­ки вирішення господарських спорів»].

317

15. У тих випадках, коли при вирішенні спору встановлено, що жилий будинок заселений на підставі належно виданих ор­дерів, арбітражний суд за заявою позивача (дольщика) має право змінити підставу або предмет позову, наприклад, замість передачі жилої площі в натурі вирішити питання про стягнен­ня із замовника вартості належних де передачі квартир або стягнути із замовника кошти, внесені дольщиком на будівництво будинку. В останньому випадку дольщик має пра­во вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання, зокрема, пов'язаних з придбанням відповідної кількості квартир.

[п.5 Листа від 06.06.94р. № 01-8/368 «Про деякі питання практи­ки вирішення господарських спорів»].

16. Згідно зі статтею 332 Цивільного кодексу України вико­нання підрядчиком на свій ризик певних робіт по ремонту та обслуговуванню ліфтів спеціалізованими ремонтно-будівель­ними організаціями за завданням замовника здійснюється за договором підряду і не є наданням комунальних послуг у ро­зумінні названого вище Указу Президента України від 26.09.95 № 884 «Про оплату за комунальні послуги та електроенергію бюджетними установами і організаціями».

[п.6 Листа від 07.12.95р. № 01-8/870 «Про деякі питання практи­ки застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»-].

17. Закон України «Про поставки продукції для державних потреб» регулює цивільно-правові відносини, пов'язані не ли­ше з поставками продукції (товарів), але й з підрядом. Тому-то у вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням державних контрактів, арбітражним судам слід керуватися відповідними нормами законодавства, що регулюють такі відносини, зокрема Цивільним кодексом України.

[Лист від 12.03.96 р. № 01-8/110 «Про Закон України «Про по­ставки продукції для державних потреб»].

18. Відсутність проектно-кошторисної документації за до­говором підряду є підставою для визнання його неукладеним.

[п. 7 Оглядового листа від 20.04.2001 р. № 01-8/481 «Про деякі пи­тання практики вирішення спорів про визнання угод недійсними (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по пе­регляду рішень, ухвал, постанов)»].

318