- •I Правовий статус суб'єктів
- •11 Визнання угод недійсними 411
- •1. Правовий статус суб'єктів
- •1.1. Підприємства. Об'єднання підприємств. Господарські товариства
- •1.2. Нешдприємницькі організації
- •2. Право власності
- •3. Інтелектуальна власність
- •4. Основні засади підприємництва
- •5. Зовнішньоекономічна діяльність. Валютне регулювання
- •6. Митне регулювання
- •7. Податки і збори. Бюджетні відносини
- •8. Захист економічної конкуренції
- •9. Зобов'язання
- •10. Окремі види договорів 10.1. Поставка
- •10.2. Контрактація
- •10.3. Майновий найом. Оренда. Лізинг
- •10.4. Підряд
- •10.5. Перевезення
- •10.6. Страхування
- •10.7. Кредитування. Банківська діяльність
- •10.8. Сумісна діяльність
- •10.9. Постачання енергоресурсів
- •10.10. Інші види договорів
- •11. Визнання угод недійсними
- •12. Позадоговірні зобов'язання
- •13. Забезпечення виконання зобов'язань 13.1. Застава
- •13.2. Порука
- •14. Розрахунки
- •15. Вексельний обіг
- •16. Відносини приватизації
- •17. Земельні відносини
- •18. Екологічні відносини
- •19. Інформація і зв'язок
- •20. Цінні папери. Фондовий ринок
- •21. Банкрутство
- •22. Визнання недійсними актів
- •23. Позовна давність
16. Відносини приватизації
1 Згідно Із статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 05 93 № 57-93 «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду» рішення про приватизацію цілісних майнових комплексів, зданих в оренду з правом викупу, приймаються державними органами приватизації, якщо на це є згода орендаря В Інших випадках, тобто коли об'єктом оренди не є цілісний майновий комплекс, відповідне рішення приймається органом приватизації без згоди орендаря Названий Декрет Кабінету Міністрів України, встановлюючи можливість прийняття рішення про приватизацію зданого в оренду цілісного майнового комплексу лише за згодою орендаря, виходив з того, що у протилежному випадку це означало б дострокове розірвання договору оренди з підстав, не передбачених чинним законодавством
[п 1 Листа від 05 1093 р № 01 8/1076 «Про деякі питання практики застосування чинного законодавства при вирішенні спорів»]
2 Реєстрація товариства покупців (стаття 8 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств») не виключає необхідності подачі покупцем - юридичною особою до відповідного органу приватизації заяви про приватизацію згідно з п 4 ст 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»
[п 8 1 Листа від 07 04 94р JV° 01-8/237 «Про деякі питання застосування чинного законодавства при вирішенні спорів »]
3 Відповідно до статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» однією з умов викупу об'єктів малої приватизації працівниками цих об'єктів є подача заяви про приватизацію не пізніше як через 15 днів з дня опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу Тільки у випадках, коли покупці не подали заяви на приватизацію у встановлений термін, об'єкт може бути проданий на аукціоні, за конкурсом
[п 8 2 Листа від 07 04 94р № 01-8/237 «Про деякі питання застосування чинного законодавства при вирішенні спорів»]
491
4. Згідно з п. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» орган приватизації може відмовити покупцям у приватизації у випадку, коли місцева Рада народних депутатів не затвердила відповідного переліку підприємств.
[п.8.3 Листа від 07.04.94 р. № 01-8/237 «Про деякі питання застосування чинного законодавства при вирішенні спорів»].
5. Встановлений статтею 20 Закону України «Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» строк є присічним і до нього не можуть застосовуватись правила щодо перебігу та поновлення строків позовної давності. Цей строк встановлено для визнання недійсними угод, пов'язаних з організацією та проведенням аукціону, конкурсу, тому він не стосується договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, що укладається за результатами аукціону, конкурсу. Щодо визнання недійсними таких договорів повинні застосовуватись загальні правила, встановлені нормами глави 3 Цивільного кодексу України.
[п.З Листа від 26.06.95р. № 01-8/453 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].
6. У Відомостях Верховної Ради України № 24, 1994 року, ст. 183, опубліковано Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», в якому друге речення частини другої статті 8 Закону викладене в такій редакції: «За умови, що товариство покупців об'єднує більш як 50 відсотків працюючих, воно користується пріоритетним правом у виборі способу приватизації, крім випадків, щодо яких встановлені обмеження законами України». 13 травня 1994 року газета «Голос України», яка є офіційним органом Верховної Ради України, надрукувала уточнення до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», в якому друге речення частини другої статті 8 викладено так: «При цьому товариство покупців повинно об'єднувати більше 50 відсотків працюючих на підприємстві (у структурному підрозділі)». У зв'язку із суттєвими розбіжностями у текстах, які мають принципове значення для вирішення спорів, Вищий арбітражний суд України звернувся
492
з відповідним запитом до Верховної Ради України. Контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації листом від 14.03.96 № 06-24/9-132 повідомила, що при вирішенні спорів, пов'язаних з приватизацією майна державних підприємств, слід керуватись статтею 8 у редакції, вміщеній у Відомостях Верховної Ради України, оскільки надруковане в газеті уточнення Верховною Радою України не приймалось.
[Лист від 21.03.96р. № 01-8/120 «Про редакцію частини 2 статті 8 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»-].
1. Пунктом 2 статті 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлено місячний строк для подання заяв про визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Що ж до заяви про визнання недійсним рішення органу приватизації про затвердження протоколу конкурсної комісії, то строк подання її названою статтею не обмежується.
[п.4.1 Листа від 10.06.96 р. № 01-8/207 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].
8. Угоди, укладені за результатами конкурсу, можуть визнаватися недійсними з підстав, передбачених статтею 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», а також за правилами глави 3 Цивільного кодексу України. Відсутність рішення органу приватизації про затвердження протоколу конкурсної комісії не може бути підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між органом приватизації і покупцем, оскільки укладання такого договору фактично є згодою продавця з результатами конкурсу. Крім того, рішення органу приватизації про затвердження протоколу конкурсної комісії є актом ненормативного характеру.
[п.4.1 Листа від 10.06.96 р. № 01-8/207 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].
9. Стаття II Указу Президента України від 30.12.94 р. № 827 «Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні» не ставить право товариства покупців на одержання 10 % коштів, що надійшли за проданий об'єкт малої приватизації, у залежність від форми оплати придбаного об'єкта.
493
У відповідності зтгунктом 3 статті 1 Закону України «Про приватизаційні папери» одним із обов'язкових реквізитів приватизаційного паперу є його номінальне значення у вартісному (тобто грошовому) обчисленні. Отже, належні товариству покупців 10 % коштів, одержаних за проданий об'єкт, обчислюються, виходячи з загальної ціни продажу у грошовому вираженні, включаючи і вартість вкладених приватизаційних паперів у їх номінальному значенні.
[п.1.1 Інформаційного листа від 01.07.96р. № 01-8/241 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].
10. Частиною другою статті II названого вище Указу Президента України передбачено право товариства покупців, яке не стало переможцем аукціону або конкурсу, одержати 10 % з ціни продажу об'єкта з відповідного позабюджетного фонду приватизації або з рахунку орендодавця приміщення (бюджету місцевого самоврядування), а не від покупця. Тому та обставина, що покупець не розрахувався за придбаний об'єкт малої приватизації, не повинна ущемляти майнові інтереси товариства покупців.
[п. 1.2 Інформаційного листа від 01.07.96р. № 01-8/241 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].
11. Пунктом 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютою України визнається єдиний законний засіб платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. У відповідності зі статтею 2 Указу Президента України від 07.11.92 р. № 549/92 «Про реформу грошової системи України» такими засобами платежу є український (тобто національний) карбованець, представником якого виступає купон Національного банку України. Отже, національною валютою України до Указу Президента від 25.08.96 р. «Про грошову реформу в Україні» був український карбованець. Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» було прийнято до введення в обіг українського карбованця як єдиного законного засобу платежу.
[п.10.2 Листа від 30.09.96 р. № 01-8/342 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].
494
12. Згідно з Законом України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» приватизації підлягають підприємства агропромислового комплексу, які перебувають у загальнодержавній, республіканській (Автономної Республіки Крим) та комунальній власності, для яких основним видом діяльності є виробництво, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції та продукції рибного і лісового господарства, виконання робіт і надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам. Перелік таких підприємств затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.96 р. № 638 «Про підприємства, що приватизуються з урахуванням особливостей, визначених законодавством для агропромислового комплексу» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 р. № 1144).
[п.1 Листа від 18.03.97 р. ЛС° 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].
13. На відміну від переліку способів приватизації, вміщеного у статті 15 Закону України «Про приватизацію державного майна», підприємства агропромислового комплексу можуть приватизуватись шляхом перетворення їх тільки або у колективні сільськогосподарські підприємства, або у відкриті акціонерні товариства в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.96 № 1099 «Про затвердження Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства». Отже підприємства агропромислового комплексу, як правило, не можуть бути продані з аукціону або за конкурсом, у тому числі з виключним застосуванням майнових сертифікатів чи вільно конвертованої валюти, а також приватизовані шляхом викупу зданого в оренду майна або продажу державної частки (акцій, паїв) у майні підприємства, що приватизується, на фондовій біржі чи в інший спосіб, що передбачає конкуренцію покупців. Рішення органу приватизації, яким визначений інший ніж передбачено Законом України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» спосіб приватизації підприємства агропромислового комплексу, не відповідатиме вимогам цього Закону.
[п.2 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].
495
14. У відповідності до статті 2, частини третьої статті 8 та статей 9,11, 13,14 і 15 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» приватизація майна перелічених у цих статтях підприємств здійснюється шляхом перетворення їх виключно у відкриті акціонерні товариства. Виняток з цього правила складають ті з названих у статті 2 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» підприємства та підприємства зі змішаною формою власності, сума вартості майна яких є недостатньою для формування статутного фонду відкритого акціонерного товариства (стаття 24 Закону України «Про господарські товариства»). Такі підприємства можуть приватизуватись шляхом викупу майна працівниками цих підприємств і прирівняними до них особами (частина третя статті 3 Закону) за власні кошти, приватизаційні і компенсаційні сертифікати на умовах, передбачених статтею 3 Закону, або за кошти підприємств зі змішаною формою власності.
[п.З Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].
15. Підприємства, зазначені у статтях 2, 13 і 15 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», які створені шляхом викупу зданого в оренду державного майна, до набрання чинності Законом, підлягають перетворенню у відкриті акціонерні товариства, якщо вони мали або мають прямі договірні зв'язки з сільськогосподарськими товаровиробниками, що є для них постачальниками сировини, споживачами робіт чи послуг.
[п.4 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].
16. Приватизація майна підприємств, зазначених у статті 11 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Перелік таких об'єктів наведений у додатку до Постанови Верховної Ради України від 10.07.96 р. № 291/96-ВР «Про порядок введення в дію Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» (з доповненням, внесеним Постановою Верховної Ради України від 27.12.96 р. № 661/96-ВР).
[п.5 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].
496
17. Приватизація об'єктів незавершеного будівництва агропромислового комплексу, які не були приватизовані до набрання чинності Законом України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», має суттєву відмінність від загальних правил приватизації, визначених Указом Президента України від 14.10.93 р. № 456/93 «Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва» (зі змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 02.06.95 р. № 416/95). Ця відмінність полягає у тому, що об'єкти незавершеного будівництва агропромислового комплексу у відповідності зі статтею 17 Закону можуть передаватись органами приватизації сільськогосподарським підприємствам (у тому числі недержавним) для завершення їх будівництва з наступним пріоритетним правом викупу працівниками цих підприємств частки державного майна у зазначених об'єктах.
[п.6 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].
18. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про приватизацію державного майна» інформація про приватизацію будь-якого об'єкта повинна вміщувати, зокрема, умови його продажу. Такою умовою щодо об'єкта незавершеного будівництва агропромислового комплексу є обов'язок потенційного покупця добудувати об'єкт, після чого він набуває пріоритетного права викупу частки державного майна у даному об'єкті.
[п.6 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].
19. Оскільки стаття 17 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» не носить імперативного характеру, слід дійти висновку, що у разі, коли жодне з сільськогосподарських підприємств після опублікування переліку об'єктів незавершеного будівництва, які підлягають приватизації (стаття 19 Закону України «Про приватизацію державного майна» та пункт 1 статті 7 Закону України про малу приватизацію), протягом тридцяти днів з дня опублікування переліку не звернеться з відповідною заявою до органу приватизації, останній, керуючись частиною другою статті 4 названого вище Указу Президента України від 14.10.93 р. № 456/93 (в редакції Указу від 02.06.95 № 416/95),
32 2-ЗМ
497
вправі прийняти рішення про продаж цього об'єкта з аукціону або за конкурсом на- загальних підставах, тобто без вимоги щодо завершення будівництва.
[п.6 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].
20. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» наявні у державних підприємств агропромислового комплексу (крім перелічених у статті 14 Закону) об'єкти соціально-побутового призначення, інженерні мережі та споруди комунального господарства, у тому числі і побудовані за кошти фонду соціального розвитку, приватизації разом з майном підприємства не підлягають. Ці об'єкти за згодою власників підприємств передаються органами приватизації у комунальну власність, а заклади фізкультурно-спортивного призначення - сільським спортивним товариствам. Таким чином, зазначені у частині першій статті 19 Закону об'єкти не змінюють своєї приналежності, тобто залишаються власністю держави у формі комунальної власності.
[п.7 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].
21. Однією з особливостей приватизації майна агропромислового комплексу є те, що на відміну від вимог пункту 4 статті 10 Закону України «Про аудиторську діяльність» проведення аудиту в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств визнано не обов'язковим (стаття 24 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»). Отже, у випадках приватизації підприємств інших форм власності їх аудит проводиться на загальних підставах.
[п.8 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].
22. У відповідності зі статтею 5 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» рішення щодо майбутньої організаційної форми підприємства, що приватизується, - колективне підприємство або відкрите акціонерне товариство - приймають загальні збори працівників (збори уповноважених). За відсутності згоди загальних зборів (зборів уповноважених)
498
відкритого акціонерного товариства орган приватизації не вправі самостійно визначити майбутню організаційну форму підприємства, що приватизується.
[п.9 Листа від 18.03.97 р. № 01-8/91 «Про Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»].
23. Згідно з пунктом 1 статті 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» конкурс може бути припинено або об'єкт приватизації знімається з конкурсного відбору в разі істотних порушень правил оголошення і проведення конкурсу, передбачених цим Законом (наприклад, якщо на конкурс подано заяву лише одним покупцем замість двох, як цього вимагає пункт 1 статті 16 названого Закону). Припинення конкурсу або зняття об'єкта приватизації з конкурсного відбору до компетенції арбітражного суду не належить. У разі якщо конкурсна комісія, незважаючи на наявність істотних порушень правил оголошення і проведення конкурсу, прийняла рішення про продаж об'єкта, орган приватизації вправі не затверджувати протокол засідання конкурсної комісії як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства і тому не породжує будь-яких правових наслідків для учасників конкурсу. І тільки якщо орган приватизації затвердив такий протокол, учасник конкурсу або і сам орган приватизації на підставі пункту 2 статті 20 згаданого Закону вправі звернутись до арбітражного суду з заявою про визнання недійсною угоди, укладеної за результатами конкурсу.
[п.1.1 Листа від 15.05.97р. № 01-8/167 Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].
24. Оскільки укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації за конкурсом неможливе без затвердження органом приватизації результатів конкурсу, (стаття 18 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», у разі відмови органу приватизації затвердити протокол конкурсної комісії і укласти договір купівлі-продажу об'єкта приватизації з покупцем останній вправі звернутись за захистом своїх законних інтересів до арбітражного суду на загальних підставах (стаття ЗО Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»).
32-2.304
499
Вирішуючи такий спір, арбітражний суд повинен звернути увагу на обгрунтованість відмови органу приватизації затвердити протокол конкурсної комісії.
[п.1.2 Листа від 15.05.92Р- № 01-8/167 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].
25. Передбачений частиною другою статті 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» місячний строк для подання заяв про визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі, встановлено, по-перше, для певного кола суб'єктів правовідносин, пов'язаних з приватизацією (учасників аукціону, конкурсу та органів приватизації), по-друге, виключно щодо тих випадків, які наведені у частині першій цієї статті. Позов про визнання укладеної на аукціоні, конкурсі угоди недійсною може бути поданий іншою особою та/або з інших підстав, ніж зазначені у статті 20 названого Закону.
[п.8Листа від 24.11.97р. № 01-8/452 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].
26. Приватизація об'єктів електроенергетики здійснюється відповідно до законодавства України про приватизацію, але з урахуванням особливостей, визначених Законом. Зокрема, у разі приватизації об'єктів електроенергетики Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України приймає рішення про закріплення у державній власності пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі об'єктів електроенергетики. Окрім того, не підлягає приватизації майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні і міждержавні електричні мережі, а також майно наукових установ загальнодержавного значення (частина третя і четверта статті 6 Закону України «Про електроенергетику»).
[Лист від 25.02.98р. № 01-8/73 Про Закон України «Яро електроенергетику»].
27. Відповідно до пункту 2 статті 20 Закону України «Про приватизацію державного майна» у разі приватизації об'єкта шляхом викупу оцінка його вартості здійснюється експертним
500
шляхом або способом, що враховує потенційну прибутковість. Згідно з пунктом 6 Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.96 р. № 961, державний орган приватизації вправі самостійно обирати метод визначення вартості майна -за масовою чи експертною оцінкою. У випадку, якщо покупці, зокрема трудовий колектив підприємства, майно якого приватизується, не погоджуються з планом приватизації, який передбачає початкову ціну об'єкта приватизації, арбітражному суду слід керуватися статтею 14 Закону України «Про приватизацію державного майна».
[п.6 Листа від 10.03.98 р. № 01-8/91 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].
28. Частиною другою пункту 6 статті 17 Закону про малу приватизацію передбачено, що протокол аукціону підписується ліцитатором як уповноваженим представником органу приватизації-продавця (пункт 1 статті 17 цього Закону) і покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Оскільки відповідно до статті 41 Цивільного кодексу України дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав чи обов'язків, визнаються угодами, можна дійти висновку, що підписання протоколу аукціону обома сторонами також слід вважати укладенням ними угоди. У такому випадку орган приватизації, не згодний з результатами аукціону, повинен згідно з пунктом 2 статті 20 Закону про малу приватизацію порушувати питання про визнання угоди недійсною з підстав, зазначених у пункті 1 цієї ж статті, а не скасовувати результати аукціону своїм наказом чи розпорядженням.
[Лист від 06.04.98 р. № 05-2/99 «Про надіслання довідки про результати вивчення практики розгляду спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів органів приватизації»].
29. Орган приватизації не вправі був анулювати результати аукціону, але має право звернутися до арбітражного суду із заявою про визнання недійсним протоколу цього аукціону як укладеної угоди.
[Лист від 06.04.98 р. № 05-2/99 «Про надіслання довідки про результати вивчення практики розгляду спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів органів приватизації»].
501
30. Арбітражний суд не має повноважень щодо визначення способу приватизації.
[Лист від 06.04.98 р~№ 05-2/99 «Про надіслання довідки про результати вивчення практики розгляду спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів органів приватизації»].
31. Закон України про малу приватизацію та стаття 162 Цивільного кодексу України не надають продавцю права односторонньої відмови від виконання зобов'язання за договором.
[Лист від 06.04.98 р. № 05-2/99 «Про надіслання довідки про результати вивчення практики розгляду спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів органів приватизації»].
32. Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного майна» (аналогічна норма містилася і у попередній редакції цього Закону) контрольні комісії, утворені місцевою радою, створюються лише для забезпечення контролю за ходом приватизації. Питання ж про способи приватизації вирішує виключно власник майна.
[Лист від 06.04.98 р. № 05-2/99 «Про надіслання довідки про результати вивчення практики розгляду спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів органів приватизації»].
33. Згідно з пунктом 7 Порядку створення та реєстрації товариства покупців у процесі приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.05.93 № 235, товариство покупців, створене з метою придбання об'єктів приватизації, припиняє свою діяльність після досягнення поставленої мети. У разі якщо договорами, укладеними між відділенням Фонду державного майна України і товариствами покупців, було передбачено обов'язок останніх щодо внесення інвестицій і такий обов'язок не виконано, то мету діяльності відповідного товариства не можна вважати досягнутою, а його діяльність - припиненою. Отже, таке товариство покупців може бути відповідачем у справі за позовом відділення Фонду державного майна України. Що ж до відповідальності покупця за невиконання умов договору купівлі-продажу в частині внесення інвестицій, передбаченої пунктом 5 статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», то вона застосовується протягом усього періоду чинності такого договору
502
з урахуванням строків позовної давності (статті 71 і 72 Цивільного кодексу України), які обчислюються з дати, коли інвестиції повинні були бути внесені.
[п.2 Листа від 17.08.98р. № 01-8/314 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].
34. Згідно з пунктом 5.1.19 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції від 26.09.97) від цього виду оподаткування звільнено операції з приватизації державного майна в обмін на приватизаційні папери або компенсаційні сертифікати, а також з безоплатної приватизації житлового фонду, присадибних земельних ділянок та земельних паїв. Відповідно до пункту 7 статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані місцевими радами, які згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» є платниками цього податку (див. також пункт 1.4 цієї статті).
[п.1.1 Листа від 29.01.99р. № 01-8/46 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].
35. Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, узгодженим з Міністерством економіки України, затверджує перелік військового майна, яке не підлягає приватизації (частина третя статті 1 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»).
[пЗ Листа від 11.11.99 р. № 01-8/531 «Про Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»].
36. Договір купівлі-продажу об'єкта приватизації може бути розірваний, якщо його умови щодо внесення інвестицій не виконані. Порядок оформлення угод приватизації регламентовано статтею 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», пунктом 2 якої передбачено, що умова про внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміри та строки є обов'язковою для договору купівлі-продажу. Пунктом 5 цієї ж норми встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням арбітражного суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених цим договором, у визначені стро-
503
ки Закон не ставить застосування відповідних санкцій у залежність від тієї обставини, чи зазначені вони у договорі кушвлі-продажу
[п 1 Листа від 28 04 2000 р № 01-8/188 «Про деякі питання прак тики вирішення спорів за участю Фонду державного майна України (за матеріалами судової колеги Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»]
37 Договір кушвлі-продажу пакетів акцій може бути визнано недійсним у разі невиконання покупцем умов договору щодо порядку відчуження пакету акцій та розрахунків за них
[п 3 Листа від 28 04 2000 р № 01 8/188 «Про деякі питання практики вирішення спорів за участю Фонду державного майна України (за матеріалами судової колеги Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»]
38 За пропозицією однієї Із сторін ціна об'єкта приватизації під час укладання договору кушвлі-продажу майна може бути збільшена з урахуванням податку на додану вартість
[п 4 Листа від 28 04 2000 р №01 8/188 «Про деякі питання практики вирішення спорів за участю Фонду державного майна України (за матеріалами судової колеги Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»]
39 Внесення до договору кушвлі-продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства змін у частині умов Інвестування, у тому числі щодо розміру сум, строків та напрямку Інвестування, здійснюється виключно за угодою сторін
[п 6 Оглядового листа від 22 09 2000 р № 01-8/516 «Про практи ку вирішення окремих категорій спорів»]
40 Відсутність згоди Фонду державного майна України на перевід боржником свого боргу за договором купівлі-продажу пакета акцій на Іншу особу є підставою для визнання укладеного договору недійсним як такого, що не відповідає вимогам закону
[п 2 1 Оглядового листа від 04 12 2000 р № 01-8/719 «Про де які питання практики вирішення спорів, пов'язаних j функціонуванням ринку цінних паперів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, по станов)»]
41 Укладення Фондом майна Автономної Республіки Крим від свого Імені договору купівлі-продажу пакета акцій,
504
що є об'єктом загальнодержавної власності, за наявності відповідних повноважень, наданих Фондом державного майна України, є правомірним
[п 2 2 Оглядового листа від 04 122000 р № 01-8/719 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з функціонуванням ринку цінних паперів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»]
42 У здійсненні продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства за конкурсом невиконання покупцем умов участі у конкурсі є підставою для визнання недійсним договору кушвлі-продажу пакета акцій, укладеного за результатами конкурсу
[п23 Оглядового листа від 04 12 2000 р № 01-8/719 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з функціонуванням ринку цінних паперів (за матеріалами судової колеги Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»]
43 Здійснення повноважень власника державного майна у процесі приватизації покладено на державні органи приватизації (пункт 3 статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна») Разом з тим, слід мати на увазі, що обсяг відповідних повноважень не може виходити за межі, визначені правовими актами, які регулюють діяльність згаданих органів, а саме Тимчасовим положенням про Фонд державного майна України, положеннями про регіональні відділення цього Фонду та законами України про приватизацію державного майна Зокрема, органи приватизації не вправі на власний розсуд здійснювати перерозподіл майна між підприємствами
[п 12 Листа від 31 012001 р № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані Із здійсненням права власності та його захистом»]
44 Чинне законодавство, у тому числі Цивільний кодекс України, Закони України «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства», «Про приватизацію державного майна» тощо, не ставить можливість звернення стягнення на майно підприємства-боржника за рішенням суду у залежність від тієї обставини, чи належить відповідне підприємство до об'єктів, що не підлягають приватизації
[п 2 Інформаційного листа від 20 04 2001 р № 01-8/480 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»]
505
45. Нормативно-правові акти з питань приватизації, у тому числі видані Фондом Державного майна України, застосовуються у вирішенні пов'язаних з приватизацією спорів, якщо вони відповідають вимогам законів з питань приватизації.
[п. 1 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
46. До відносин приватизації застосовується законодавство, чинне на момент виникнення цих відносин.
[п. 1 Листа від 25.04.2001 р. № 01 -8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
47. Відповідно до частини другої статті 1 Закону про малу приватизацію до не врегульованих ним відносин з приватизації невеликих державних підприємств застосовуються норми Закону. Згідно зі статтею ЗО Закону України «Про приватизацію державного майна» спори, що виникають у процесі приватизації, вирішуються в установленому порядку судом або арбітражним судом відповідно до їх компетенції.
[п.2 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
48. Коло суб'єктів приватизації визначено статтею 6 Закону України «Про приватизацію державного майна», згідно з якою цими суб'єктами є: державні органи приватизації, покупці (їх представники) та посередники. Перелік осіб, які можуть бути покупцями, наведено у статті 8 Закону.
[п.З Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
49. Абзацом четвертим частини другої статті 5 Закону про малу приватизацію з числа осіб, що можуть бути покупцями, виключено тих, яким законодавством заборонено займатися підприємницькою діяльністю (стаття 2 Закону України «Про підприємництво»). Стаття 5 Закону про малу приватизацію не передбачає також участі посередників у малій приватизації.
[п.З Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
506
50. Здійснення приватизації державного майна покладено на органи, перелік яких наведено у частинах першій, шостій і сьомій статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна». Такими органами є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо майна, яке є державною власністю; органи приватизації в Автономній Республіці Крим - щодо майна, яке є у власності Автономної Республіки Крим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.94 № 238 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю та власністю Автономної Республіки Крим». Названі органи складають єдину систему державних органів приватизації в Україні, повноваження яких визначено частиною третьою статті 7 Закону. До компетенції цих органів віднесено, зокрема, продаж державного майна у процесі його приватизації.
[п.4 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
51. Закон України «Про приватизацію державного майна» не надає державним органам приватизації права делегувати свої повноваження будь-якому іншому органу, тому договори купівлі-продажу, укладені іншим, ніж державний орган приватизації, продавцем, повинні визнаватись недійсними на підставі статті 48 Цивільного кодексу України.
[п.4 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
52. Продаж майна, яке перебуває у комунальній власності здійснюється органами, створюваними відповідними місцевими радами та їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними (частина сьома статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна»).
[п.4 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
53. Перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, визначено частиною першою статті 5 Закону «Про приватизацію державного майна». Разом з тим, у частині другій цієї ж статті визначено об'єкти, які не підлягають при-
507
ватизацп у зв язку з їх загальнодержавним значенням, а також передбачено, що не підлягають приватизації казенні підприємства. Вирішуючи питання про належність конкретного об'єкта до одного з відповідних переліків, арбітражні суди повинні виходити також з вимог Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та Постанови Верховної Ради України від 10.07.96 р. № 291/96-ВР «Про порядок введення в дію Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», якою, зокрема, затверджено Перелік державних підприємств та організацій агропромислового комплексу, приватизація майна яких здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України (з подальшими змінами). [п.5 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
54. На підставі частини четвертої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» та частини шостої статті 7 Закону про малу приватизацію з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства стосовно цього підприємства припиняється чинність окремих норм Закону України «Про підприємства в Україні». Такі підприємства не вправі без дозволу органу приватизації укладати угоди купівлі-продажу, передачі, обміну, здачі в оренду майна, що знаходиться у віданні підприємства, надавати це майно безоплатно, списувати його, випускати та придбавати цінні папери, надавати та одержувати певного розміру кредити. Укладені у цей період підприємством всупереч вимогам названих норм угоди повинні визнаватись недійсними як такі, що не відповідають закону (стаття 48 Цивільного кодексу України).
[п.6 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
55. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» ініціатива щодо приватизації певного об'єкта може виходити як від органів приватизації, так і від покупців, що визнаються такими відповідно до статті 8 Закону. Відмова у приватизації припустима лише з підстав, визначе-
508
них частиною третьою статті 12 Закону та абзацом другим частини п'ятої статті 7 Закону про малу приватизацію. Акти органів приватизації про відмову у приватизації можуть визнаватись недійсними на загальних підставах за заявами заінтересованих осіб.
[п. 7 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
56. У разі ухилення державного органу приватизації від розгляду заяви про приватизацію особа, заяву якої не розглянуто у встановлений законом строк, не позбавлена права звернутись до арбітражного суду з заявою про спонукання державного органу приватизації прийняти належне рішення.
[п. 7 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
57. Арбітражним судам слід мати на увазі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп, яким передбачено таке. Положення частин першої, третьої статті 7 Закону про малу приватизацію щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема, шляхом викупу. Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону про малу приватизацію та іншими законами.
[п.7 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
58. Положення частини п'ятої статті 7 Закону про малу приватизацію слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб,
509
або прийняти рішення про відмову в приватизації. Включення підприємства до іншого,/ніж пропонує покупець, переліку об'єктів приватизації не може розглядатися як відмова у приватизації.
[п. 7 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
59. Вичерпний перелік способів приватизації державного майна визначено статтею 15 Закону України «Про приватизацію державного майна», статтею 3 Закону про малу приватизацію, відповідними статтями Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі та Програмою.
[п.8 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
60. Пунктом 51 розділу IX Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки (затверджена Законом України від 18.05.2000 р. № 1723-ІП) передбачено право пріоритетного (пільгового) викупу орендарем орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) за умови здійснення ним за рахунок власних коштів за згодою орендодавця невідокремле-ного поліпшення (капітального ремонту тощо) вартістю не менше 25 % залишкової вартості будівлі (споруди, приміщення). У випадку якщо залишкова вартість такого поліпшення менша 25 % (поточний ремонт), орендована будівля (споруда, приміщення) приватизується на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), а орендар, який не став переможцем конкурсу, аукціону, одержує право на грошову компенсацію вартості здійсненного поліпшення за рахунок коштів, отриманих від продажу об'єкта приватизації. У випадку відмови державного органу приватизації сплатити орендареві таку компенсацію спірні питання щодо її стягнення можуть бути предметом судового розгляду. У разі здійснення поліпшення орендованого майна за власною ініціативою без погодження з орендодавцем орендар не набуває права пільгового викупу державного майна та втрачає право на відповідну грошову компенсацію незалежно від обсягу та вартості невідокремленого поліпшення (абзац 3 частини другої статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»). Зазначене
510
І Іе стосується продажу об'єктів незавершеного будівництва шляхом некомерційного конкурсу з умовою завершення спорудження довгобудів.
[п.8 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
61. Здійснення приватизації способом, не передбаченим чинним законодавством для даного об'єкта, є підставою для визнання угоди приватизації недійсною. Наприклад, якщо приватизація об'єкта оренди здійснюється не шляхом викупу орендованого майна, цей об'єкт повинен бути виставлений на аукціон або конкурс. Інші, неконкурентні способи продажу державного майна можуть застосовуватись лише щодо об'єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом, і у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої статті 21 Закону про малу приватизацію.
[п.8 Листа від 25.04.2001р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
62. Арбітражний суд, визнаючи недійсним акт відповідного органу приватизації, не вправі своїм рішенням змінювати чи скасовувати визначений згідно з законодавством спосіб приватизації конкретного об'єкта. Вимоги заінтересованої особи щодо зміни чи скасування способу приватизації розгляду арбітражним судом не підлягають.
[п.8 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
63. Одним із способів приватизації державного майна є викуп його за договором оренди. Якщо договір оренди не припинив свого існування (стаття 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»), державний орган приватизації не вправі приймати рішення про приватизацію цього майна іншим крім викупу способом, а в разі прийняття такого рішення воно повинно визнаватись недійсним за позовом заінтересованої особи. Винятком з цього правила є відсутність заяви працівників орендного підприємства на його приватизацію.
[п.9 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
511
64. Відповідно до частини дев'ятої статті 17 Закону України «Про приватизацію державного майна» орендар має право на викуп об'єкта оренди, якща це було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Якщо ж договір оренди укладено після набрання чинності цим Законом або в договорі, укладеному до набрання ним чинності, не передбачено викуп об'єкта оренди, приватизація такого об'єкта здійснюється відповідно до чинного законодавства (стаття 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
[п.9.1 Листа від 25.04.2001 p. № 01-8/50O «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
65. У випадках приватизації шляхом викупу орендного підприємства як цілісного майнового комплексу укладення договору купівлі-продажу є обов'язковим, хоча б у договорі оренди і було передбачено всі необхідні умови викупу, визначені абзацом другим частини дев'ятої статті 17 Закону України «Про приватизацію державного майна» (частина перша статті 27 Закону).
[п.9.2 Листа від 25.04.2001 p. № 01-8/50O «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
66. Закон надає орендареві право відмовитись від викупу об'єкта оренди (абзац третій частини дев'ятої статті 17 Закону України «Про приватизацію державного майна»). Отже, якщо державний орган приватизації включив такий об'єкт до переліку тих, що приватизуються шляхом викупу, за відсутності згоди орендаря на приватизацію, у тому числі шляхом викупу, арбітражний суд не повинен зобов'язувати орендаря виконувати цю умову договору оренди. Зі свого боку орендар, відмовившись від приватизації об'єкта оренди, втрачає право ініціювати продовження строку дії договору оренди після його закінчення (частина друга статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.92 № 9-92 «Про додаткове регулювання орендних відносин» з подальшими змінами та доповненнями).
[п.9.3 Листа від 25.04.2001 p. № 01-8/50O «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
67. З метою приватизації орендованого цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх струк-
512
турних підрозділів (крім невеликих державних підприємств) державні органи приватизації та орендарі можуть заснувати відкрите акціонерне товариство (частина перша статті 17 Закону України «Про приватизацію державного майна»), яке підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, а товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря (частина третя статті 17 Закону).
[п.9.4 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
68. Якщо орендар відмовиться виступити засновником акціонерного товариства, приватизація зданого в оренду майна здійснюється без його згоди шляхом продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у майні акціонерного товариства (частина восьма статті 17 та стаття 18 Закону України «Про приватизацію державного майна»). У цьому випадку договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна до кінця строку дії договору оренди.
[п.9.4 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
69. Порядок перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.96 № 1099 (з подальшими змінами і доповненнями).
[п.9.4 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
70. У вирішенні спорів, пов'язаних з продажем на аукціоні, за конкурсом об'єктів незавершеного будівництва, що знаходяться на балансі державних чи комунальних підприємств, необхідно враховувати, що ці об'єкти входять до складу майнових активів таких підприємств і можуть бути продані на умовах і в порядку, передбаченому Законом про малу приватизацію.
[п.10 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
332-зм 513
71. Згідно з абзацом першим пункту 25 Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1554, акти оцінки вартості майна, а також висновки експерта про вартість оцінюваного майна, тобто вірогідної ціни продажу, підлягають затвердженню керівником державного органу приватизації у двомісячний термін з дати оцінки (крім випадків, зазначених у підпункті 10 пункту 12 Методики). Затверджені у встановленому порядку акт оцінки або висновок експерта можуть оспорюватись і визнаватись недійсними на загальних підставах. У випадку порушення державним органом приватизації строку затвердження акта оцінки (висновку експерта) заінтересована сторона вправі звернутись з відповідною заявою за підпорядкованістю.
[п.11 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
72. Термін дії акта оцінки майна (висновку експерта про вартість оцінюваного майна та звіту про експертну оцінку) обмежений двома місяцями з дня його затвердження; термін дії висновку експерта та звіту експерта про експертну оцінку оцінюваного майна для реєстрації статуту господарського товариства, що створюється на базі державного майна, - 6 місяців від дати затвердження. В окремих випадках цей термін може бути продовжений за рішенням державного органу приватизації, але не більш ніж на 3 місяці, або на строк, необхідний для повторного проведення аукціону (конкурсу), погодження у передбачених законодавством випадках умов приватизації об'єкта з Кабінетом Міністрів України, іншими органами виконавчої влади.
[п.11 Листа від 25.04.2001 p. № 01-S/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
73. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про приватизацію державного майна» державний орган приватизації затверджує склад комісії з приватизації і встановлює строк подання проекту плану приватизації. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 14 Закону до розробки проекту плану приватизації може бути включено проект реорганізації об'єкта, у
514
якому передбачено створення на основі його структурних підрозділів юридичних осіб.
[п. 12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
74. У вирішенні спорів, пов'язаних з реорганізацією підприємств у процесі їх приватизації шляхом виділу структурних підрозділів і створення на їх основі самостійних підприємств, арбітражним судам доцільно враховувати таке. Згадана реорганізація може здійснюватись лише після прийняття рішення про приватизацію підприємства (а не його структурного підрозділу, перетворюваного у самостійне підприємство), у тому числі і на підставі заявки трудового колективу структурного підрозділу, поданої у порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про приватизацію державного майна». Після прийняття рішення про приватизацію підприємства у цілому державний орган приватизації вправі здійснити реорганізацію даного підприємства, у тому числі шляхом виділу з його складу одного чи декількох структурних підрозділів, для чого не потрібна згода всього трудового колективу підприємства.
[п.12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
75. У разі виникнення спору, пов'язаного з перетворенням структурних підрозділів державних чи комунальних підприємств у відкриті акціонерні товариства, арбітражний суд має врахувати, що таке перетворення здійснюється за рішенням трудового колективу цього підрозділу і представника власника, тобто згода трудових колективів інших структурних підрозділів підприємства не потрібна.
/п.12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
76. Примусовий поділ господарюючого суб'єкта можливий за умов, передбачених розділом 3 Положення про порядок поділу підприємств і об'єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Ан-тимонопольного комітету України від 20.04.94 № 43/79/5, а са-
33*2-304
515
ме: можливості організаційного та/або територіального відокремлення структурного підрозділу; відсутності тісного технологічного зв'язку структурного підрозділу з підприємством; дотримання вимог антимонопольного законодавства.
[п.12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
77. Якщо рішення про заснування акціонерного товариства на базі структурного підрозділу прийнято без дотримання цих умов, воно може бути визнане недійсним арбітражним судом на загальних підставах. Крім того, арбітражний суд може визнати недійсними установчі документи такого акціонерного товариства або рішення про його реєстрацію.
[п.12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
78. Підприємства не позбавлені права на звернення до арбітражного суду із заявами про визнання недійсними виданих у процесі підготовки до приватизації актів державних чи інших органів щодо створення, реорганізації чи ліквідації підприємств. До таких актів належать, зокрема, рішення про перетворення підприємства у відкрите акціонерне товариство, про виділ зі складу підприємства структурних підрозділів, про створення на базі цих підрозділів самостійних підприємств тощо.
[п.12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
79. Державні органи приватизації можуть звертатись до арбітражного суду у справах, пов'язаних з захистом майнових інтересів держави, у тому числі з заявами про визнання недійсними актів державних чи інших органів, виданих з питань, які чинним законодавством віднесені до компетенції державних органів приватизації.
[п.12 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
80. Згідно з частиною четвертою статті 14 Закону України «Про приватизацію державного майна» проект плану приватизації, розроблений комісією з приватизації (статті 13 і 14 Закону),
516
та альтернативний проект плану, поданий трудовим колективом підприємства, майно якого приватизується (частина третя статті 14 Закону), розглядаються місцевими органами ФДМУ. План приватизації підлягає затвердженню цим органом і доведенню до заінтересованих осіб протягом 10 днів з дати одержання проектів. [п.13 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
81. Рішення про затвердження плану приватизації відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про приватизацію державного майна» може бути оскаржено у десятиденний строк безпосередньо до ФДМУ чи Верховної Ради Автономної Республіки Крим незалежно від того, органом якого рівня воно прийняте.
[п.13 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
82. Закон України «Про приватизацію державного майна» не визначає терміну, з якого слід обчислювати зазначений у частині п'ятій статті 14 цього Закону строк. Проте, оскільки право оскарження рішення державного органу приватизації надано заінтересованим особам, слід дійти висновку, що цей строк повинен обчислюватись з дати одержання рішення заінтересованою особою, а не з дати його прийняття.
[п.13.1 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
83. Недотримання порядку оскарження рішення про затвердження плану приватизації не позбавляє заінтересованих осіб права звернутись за судовим захистом їх прав та інтересів на загальних підставах.
[п. 13.1 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
84. Органам приватизації, створеним місцевими радами (частина сьома статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна»), не надано право затверджувати плани приватизації. Отже, у випадку прийняття цими органами такого рішення воно повинно бути визнано недійсним як таке,
517
що прийняте з перевищенням даним органом його компетенції. На зазначені рішення не поширюється порядок оскарження, передбачений частиною п'ятою статті 14 Закону.
[п.13.2 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
85. Одним із способів приватизації державного майна, визначених статтею 15 Закону України «Про приватизацію державного майна», є продаж об'єктів приватизації на аукціоні або за конкурсом, організацію і проведення яких статтями 17 та 18 Закону про малу приватизацію покладено на органи приватизації.
[п.14 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
86. Відповідно до статті 15 Закону України «Про приватизацію державного майна» продаж об'єктів приватизації на аукціоні або за конкурсом здійснюється в порядку, встановленому розділом IV Закону про малу приватизацію. Арбітражним судам необхідно мати на увазі, що на аукціоні або за конкурсом не можуть продаватись об'єкти, які підлягають приватизації шляхом викупу за договором оренди, крім випадків, коли працівники орендного підприємства не подали заявки на приватизацію.
[п.14 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
87. Відповідно до абзацу третього частини шостої статті 17 Закону про малу приватизацію протокол аукціону, підписаний ліцитатором і покупцем, підлягає затвердженню органом приватизації, який проводив аукціон. Аналогічна вимога міститься в абзаці третьому частини сьомої статті 18 цього ж Закону щодо протоколу засідання конкурсної комісії.
[п.14 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
88. Відсутність згоди державного органу приватизації на затвердження протоколів аукціону чи конкурсної комісії не є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами аукціону, конкурсу, між органом
518
приватизації як продавцем і покупцем об'єкта, оскільки укладення такого договору фактично є згодою продавця з наслідками аукціону, конкурсу.
[п.14 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
89. Вирішуючи спори про визнання недійсними актів державних органів приватизації, арбітражні суди повинні враховувати, що згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про представництво Фонду державного майна України у районі, місті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.94 р. № 412, у питаннях приватизації майна, яке перебуває у комунальній власності району чи міста, представництво ФДМУ підзвітне відповідній раді, тобто власнику майна. Отже, вищестоящий орган ФДМУ не вправі скасовувати акти представництва з питань приватизації або пропонувати скасувати їх представництву.
[п. 14 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
90. Частиною другою статті 20 Закону про малу приватизацію право звертатись з заявами про визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі, надано будь-якому учаснику аукціону, конкурсу або державному органу приватизації. Проте арбітражним судам необхідно мати на увазі, що обмеження кола суб'єктів, які вправі звертатись з такими заявами, стосується лише випадків припинення аукціону, конкурсу і зняття об'єкта з торгів чи конкурсного відбору з підстав, перелічених у частині першій цієї ж статті. З усіх інших підстав із заявою про визнання недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі, може звернутись як учасник аукціону (конкурсу), так і будь-яка особа, чиї права і охоронювані законом інтереси порушено.
[п.16 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
91. Право звернення таких осіб із заявами про визнання укладених за результатами аукціону, конкурсу угод недійсними не обмежено будь-яким конкретним строком, крім строку позовної давності. Що ж до учасників аукціону, конкурсу і органів приватизації, то для них встановлений частиною другою
519
статті 20 Закону про малу приватизацію строк подання заяви про визнання угоди недійсною з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, є присічним, і до нього не можуть застосовуватись правила перебігу та відновлення строків позовної давності, як і правила статті 53 АПК. Цей строк встановлено для визнання недійсними угод, пов'язаних з організацією та проведенням аукціону, конкурсу, тому він не стосується договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, що укладається за результатами аукціону, конкурсу. Щодо визнання недійсними таких договорів повинні застосовуватись загальні правила, встановлені нормами глави 3 Цивільного кодексу України.
[п.16 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
92. Під зазначеними у частині першій статті 20 Закону про малу приватизацію «іншими правилами оголошення та проведення аукціону, конкурсу», істотне порушення яких може бути підставою для визнання укладеної на аукціоні, конкурсі угоди недійсною, слід розуміти порушення вимог абзацу другого частини шостої і частини сьомої статті 16, частини п'ятої і шостої статті 17, статті 18 та ін. Закону про малу приватизацію.
[п.16 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
93. Із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами аукціону або конкурсу, вправі звернутись до арбітражного суду потенційний покупець, якому державний орган приватизації, що організував проведення аукціону чи конкурсу, відмовив у праві брати участь в аукціоні, конкурсі. Відповідачами у такій справі можуть бути покупець, що придбав об'єкт на аукціоні чи за конкурсом, і державний орган приватизації, що виступав як продавець об'єкта.
[п.17 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»-].
94. Вирішуючи питання про визнання договору купівлі-продажу недійсним, арбітражний суд має враховувати визначений частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного майна» перелік осіб, які не можуть вважа-
520
тись покупцями, і оцінювати причини відмови таким особам у праві брати участь в аукціоні, конкурсі, виходячи з відповідності цих причин чинному законодавству.
[п.17 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
95. Згідно з частиною другою статті 8 Закону із членів трудового колективу підприємства, що приватизується, може бути створено господарське товариство. Положення про порядок створення господарських товариств для участі в приватизації об'єктів групи А затверджено наказом ФДМУ від 08.10.96 р. № 1182 (з подальшими змінами і доповненнями).
[п.18 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
96. Господарське товариство, до складу якого увійшло не менше 50 відсотків працівників підприємства, що приватизується шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом, користується пільгами, встановленими частиною третьою статті 25 Закону. Проте Законом України «Про приватизацію державного майна» не визначено, на який момент слід обчислювати співвідношення між загальною чисельністю трудового колективу і кількістю працівників, що увійшли до складу засновників господарського товариства. Зважаючи на те, що встановлені названою вище нормою пільги стосуються оплати придбаного на аукціоні, за конкурсом об'єкта приватизації, можна дійти висновку, що таке співвідношення слід обчислювати на момент надання пільг, тобто укладення договору купівлі-про-дажу. Необхідно також мати на увазі, що особи, зазначені у частині другій статті 25 Закону, мають право лише на пільги, встановлені частиною першою цієї ж статті, оскільки ці особи не є працівниками підприємства, що приватизується. Отже, у разі коли з матеріалів справи буде встановлено, що до складу господарського товариства увійшли сторонні особи, у арбітражного суду є правові підстави для визнання недійсними як установчих документів такого товариства, так і укладеного ним договору купівлі-продажу.
[п.18 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
521
97. Якщо господарське товариство, створене членами трудового колективу, не стало переможцем конкурсу (аукціону), воно згідно з частиною другою статті 11 Указу Президента України від 30.12.94 № 827/94 «Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні» (з подальшими змінами та доповненнями) має право одержати 10 % з ціни продажу об'єкта з відповідного позабюджетного фонду приватизації або з рахунка орендодавця приміщення (бюджету місцевого самоврядування). Тому та обставина, що покупець не розрахувався за придбаний об'єкт, не повинна ущемляти майнові інтереси цього товариства. Належні товариству 10 % коштів з ціни продажу обчислюються, виходячи з загальної ціни у грошовому вираженні, хоча б об'єкт було продано за майнові сертифікати, земельні бони тощо.
[п.18 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про 'деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
98. Статтею 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та статтею 23 Закону про малу приватизацію передбачено укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу об'єкта приватизації. Ці угоди як окрема юридична категорія угод мають назву «угоди приватизації» (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. У разі ухилення однієї з сторін від укладення такого договору арбітражний суд вправі спонукати укласти цей договір лише продавця.
[п.19 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
99. Відмова у приватизації можлива виключно у випадках, зазначених відповідно у частині третій статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» та абзаці другому частини п'ятої статті 7 Закону про малу приватизацію. У решті випадків, тобто коли державними органами приватизації у встановленому порядку прийнято рішення щодо приватизації об'єкта, такий орган в подальшому не вправі відмовити в укладенні договору купівлі-продажу об'єкта приватизації. У разі його ухилення від укладення такого договору арбітражний суд за позовом покупця
522
вправі спонукати продавця укласти названий договір, за умови, що рішення про приватизацію об'єкта не суперечить закону.
[п.19 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
100. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону про малу приватизацію до договору купівлі-продажу державного майна включаються зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки невиконання умов договору. У разі виникнення спору щодо включення до проекту договору купівлі-продажу відповідних пунктів або внесення їх до вже укладеного договору (якщо з якоїсь причини їх не було включено до проекту) арбітражному суду необхідно виходити з того, що згаданий припис закону має імперативний характер, і зазначені в ньому умови обов'язково мають міститися у договорі.
[п.19 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
101. Оскільки відповідно до частини четвертої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та частини першої статті 23 Закону про малу приватизацію договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню, ухилення покупця від посвідчення договору повинно тягти за собою наслідки, передбачені статтею 47 Цивільного кодексу України.
[п.20 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
102. Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду або арбітражного суду у разі невиконання однією з сторін у визначені строки зобов'язань, передбачених договором, зокрема, тих, перелік яких наведений у частині другій статті 5 Закону.
[п.21 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
103. Відповідальність покупців за порушення умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації передбачено частина-
523
ми четвертою і п'ятою статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.97 р. № 910 «Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації». Вирішуючи пов'язані з порушенням покупцем умов договору купівлі-продажу спори, арбітражний суд повинен виходити з того, що зазначена у пункті другому названої постанови пеня за несвоєчасну сплату неустойки чинним законодавством не передбачена.
[п.21 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
104. Санкції, зазначені у статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», у тому числі з питань внесення інвестицій застосовуються протягом дії договору купівлі-продажу з урахуванням строків позовної давності (статті 71 і 72 Цивільного кодексу України), які обчислюються з дати, коли певні суми повинні були бути внесені.
[п.21 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
105. Порядок повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 32. Відповідно до пункту 8 Порядку розмір збитків, завданих об'єкту приватизації за час володіння ним покупцем, обчислюється згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116. Що ж до інших збитків, крім завданих об'єкту приватизації, то вони за змістом пункту 9 Порядку відшкодовуються на загальних підставах, визначених законодавством.
[п.21 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
106. Зазначені у частині другій статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» зобов'язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт приватизації у разі його відчу-
524
ження протягом терміну дії цих зобов'язань. Таке відчуження можливо виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за виконанням зобов'язань (частина друга статті 27 Закону). Недодержання цієї вимоги є підставою для визнання відповідної угоди недійсною згідно із статтею 48 Цивільного кодексу України. Порядок надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження об'єктів, придбаних покупцями державного майна за договорами купівлі-продажу, затверджено наказом ФДМУ від 30.03.2001 р. № 500.
[п.22 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
107. Згідно з Законом про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі приватизації підлягають підприємства агропромислового комплексу, які перебувають у загальнодержавній, республіканській (Автономної Республіки Крим) та комунальній власності, для яких основним видом діяльності є виробництво, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції та продукції рибного і лісового господарства, виконання робіт і надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам. Перелік таких підприємств затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.96 р. № 638 «Про підприємства, що приватизуються з урахуванням особливостей, визначених законодавством для агропромислового комплексу» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 р. № 1144).
[п.23 Листа від 25.04.2001р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
108. Підприємства агропромислового комплексу, на відміну від інших, можуть приватизуватись тільки шляхом перетворення їх або у колективні сільськогосподарські підприємства, або у відкриті акціонерні товариства в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.96 р. № 1099. Тобто підприємства агропромислового комплексу, як правило, не можуть бути продані з аукціону або за конкурсом, а також приватизовані шляхом викупу зданого в оренду майна чи продажу державної частки (акцій, паїв) у майні підприємства, що приватизується, на фондовій біржі
525
або в інший спосоіб, який передбачає конкуренцію покупців. Рішення державного органу приватизації, яким визначено інший, ніж передбачено Законом про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі, спосіб приватизації, не відповідатиме вимогам цього Закону.
[п.23 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
109. Відповідно до статті 2, частини третьої статті 8, статей 9, 11,13, 14І15 Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі приватизація майна перелічених у цих статтях підприємств здійснюється шляхом перетворення їх виключно у відкриті акціонерні товариства. Виняток з цього правила становлять ті з названих у статті 2 Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі підприємства та підприємства зі змішаною формою власності, сума вартості майна яких недостатня для формування статутного фонду відкритого акціонерного товариства (стаття 24 Закону України «Про господарські товариства»). Такі підприємства можуть приватизуватись шляхом викупу майна їх працівниками і прирівняними до них особами (частина третя статті 3 Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі).
[п.24 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
110. Підприємства, зазначені у статтях 2,13 і 15 Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі, які створені шляхом викупу зданого в оренду державного майна до набрання ним чинності, підлягають перетворенню у відкриті акціонерні товариства, якщо вони мають або мали прямі договірні зв'язки з сільськогосподарськими товаровиробниками, що є для них постачальниками сировини, споживачами робіт чи послуг.
[п.25 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
111. Частиною другою пункту 12 Постанови Верховної Ради України від 17.06.94 р. № 59/94-ВР «Про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі» органам приватизації за-
526
боронено укладати договори оренди майна підприємств і організацій агропромислового комплексу та додаткові угоди на право його викупу без участі сільськогосподарських товаровиробників. Угоди, укладені без їх участі, слід визнавати недійсними як такі, що не відповідають вимогам законодавства.
[п.25 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
112. Приватизація об'єктів незавершеного будівництва агропромислового комплексу, які не були приватизовані до набрання чинності Законом про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі, відрізняється від загальних правил, визначених іншим законодавством України з питань приватизації державного майна. Ця відмінність полягає у тому, що об'єкти незавершеного будівництва агропромислового комплексу можуть передаватись органами приватизації сільськогосподарським підприємствам (у тому числі недержавним) для завершення їх будівництва з наступним пріоритетним правом викупу працівниками цих підприємств державної частки майна у зазначених об'єктах (стаття 17 Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі).
[п.26 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
113. Згідно зі статтею 19 Закону України «Про приватизацію державного майна» інформація про приватизацію будь-якого об'єкта повинна вміщувати, зокрема, умови його продажу. Такою умовою щодо об'єкта незавершеного будівництва агропромислового комплексу є обов'язок потенційного покупця добудувати об'єкт, після чого покупець набуває пріоритетного права викупу державної частки майна у даному об'єкті.
/п.26 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
114. Оскільки стаття 17 Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі не носить імперативного характеру, слід дійти висновку, що в разі, коли жодне сільськогосподарське підприємство протягом ЗО днів з дня опублікування переліку об'єктів незавершеного будівництва,
527
які підлягають приватизації, не звернеться з відповідною заявою до органу приватизації, останній, керуючись статтею 14 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» вправі прийняти рішення про продаж цього об'єкта на аукціоні або за конкурсом на загальних підставах, тобто як з вимогою щодо завершення будівництва, так і без неї (частина друга статті 16 Закону про малу приватизацію).
[п.27 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
115. На підставі Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі наказом ФДМУ від 17.08.2000 р. № 1718 затверджено Положення про план приватизації несільськогосподарських підприємств і організацій агропромислового комплексу. Перелік таких підприємств наведено у пункті 2 розділу 1 цього Положення. Одночасно у пункті 2 Положення про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також заснованих на їх базі орендних підприємств, затвердженого вищеназваним наказом, визначено підприємства, що вважаються сільськогосподарськими. До таких віднесено підприємства, які згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), затвердженою і введеною в дію наказом Держстандарту України від 22.10.96 р. № 441, мають коди від 01.1 до 01.3. Отже, у вирішенні спорів, пов'язаних з приватизацією підприємств агропромислового комплексу, арбітражним судам необхідно керуватись згаданими вище Положеннями та Класифікацією видів економічної діяльності.
[п.28 Листа від 25.04.2001 р. № 01-8/500 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна»].
116. Передача у заставу майна відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі корпоратизації, з моменту прийняття рішення про його приватизацію потребує дозволу відповідного органу приватизації.
[п.З Оглядового листа від 30.05.2001 р. № 01-8/637 «Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних із забезпеченням виконання зобов'язань (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»].
528