- •I Правовий статус суб'єктів
- •11 Визнання угод недійсними 411
- •1. Правовий статус суб'єктів
- •1.1. Підприємства. Об'єднання підприємств. Господарські товариства
- •1.2. Нешдприємницькі організації
- •2. Право власності
- •3. Інтелектуальна власність
- •4. Основні засади підприємництва
- •5. Зовнішньоекономічна діяльність. Валютне регулювання
- •6. Митне регулювання
- •7. Податки і збори. Бюджетні відносини
- •8. Захист економічної конкуренції
- •9. Зобов'язання
- •10. Окремі види договорів 10.1. Поставка
- •10.2. Контрактація
- •10.3. Майновий найом. Оренда. Лізинг
- •10.4. Підряд
- •10.5. Перевезення
- •10.6. Страхування
- •10.7. Кредитування. Банківська діяльність
- •10.8. Сумісна діяльність
- •10.9. Постачання енергоресурсів
- •10.10. Інші види договорів
- •11. Визнання угод недійсними
- •12. Позадоговірні зобов'язання
- •13. Забезпечення виконання зобов'язань 13.1. Застава
- •13.2. Порука
- •14. Розрахунки
- •15. Вексельний обіг
- •16. Відносини приватизації
- •17. Земельні відносини
- •18. Екологічні відносини
- •19. Інформація і зв'язок
- •20. Цінні папери. Фондовий ринок
- •21. Банкрутство
- •22. Визнання недійсними актів
- •23. Позовна давність
10.2. Контрактація
1. Кабінетом Міністрів України ЗО грудня 1991 року постановою № 395 затверджено Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік, яке є обов'язковим при укладанні і виконанні договорів контрактації для всіх виробників сільськогосподарської продукції і сировини незалежно від форм власності, відомчої підпорядкованості господарств і заготівельних організацій .
[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].
1. Положенням про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік, зокрема, передбачено, що для забезпечення внутрішніх потреб республіки в продовольстві і сировині, виконання міжурядових угод та створення необхідних резервів запроваджується державне замовлення на сільськогосподарську продукцію, обсяги якого доводяться до товаровиробників, у тому числі селянських (фермерських) господарств. Визначені обсяги державного замовлення є основою для укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції.
[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].
3. Вивезення, експедирування та розвантаження законтрактованої продукції забезпечують заготівельні організації за свій рахунок власним або залученим транспортом. За домовленістю вивезення цієї продукції може провадитись транспортом господарств з відшкодуванням витрат заготівельними організаціями.
[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].
4. Положенням про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік встановлена майнова відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору
279
контрактації сільськогосподарської продукції, а також за про-строчку поставки або недопоставку продукції виробничо-технічного призначення, невиконання робіт (послуг) районним підприємством матеріально-технічного і сервісного забезпечення та районним виробничим об'єднанням по аг* рохіїмічному обслуговуванню відповідно до укладеної з господарством угоди.
[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].
5. У разі невиконання договорів контрактації господарства сплачують заготівельним організаціям і переробним підприємствам штраф у розмірі вартості недопоставленої продукції, крім випадків недобору продукції внаслідок стихійного лиха.
[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].
6. За невиконання договірних зобов'язань по прийманню сільськогосподарської продукції заготівельники сплачують господарствам штраф у розмірі вартості неприйнятої про-дукідії за цінами, визначеними в договорах, а також відшкодовують витрати по доставці її в обидва кінці. У разі неправильного визначення кількості, якості і вартості прийнятої сільськогосподарської продукції заготівельник повертає господарству недоплачену суму та сплачує до позабюджетних фондів штраф у розмірі 200 відсотків від цієї суми.
[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].
7. За невиконання договірних зобов'язань по зустрічному продажу цукру, олії, макухи (шротів), меляси, жому, а також неповернення знежиреного молока за подану сировину заготівельник несе відповідальність у вигляді сплати господарству вартості недопоставленої продукції переробки, що не звільняє його від поставки її в повному обсязі.
[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].
280
8. Районні підприємства матеріально-технічного і сервісного забезпечення та районні виробничі об'єднання по агрохімічному обслуговуванню за прострочку поставки або недопоставку продукції виробничо-технічного призначення, невиконання робіт (послуг) відповідно до укладеної угоди сплачують господарствам штраф у розмірі вартості недопоставленої продукції або невиконаних робіт (послуг). Таку ж відповідальність несуть промислові підприємства України за прострочку або недопоставку продукції виробничо-технічного призначення за договорами з постачальницькими організаціями агропромислового комплексу.
[Інформаційний лист від 27.01.92 р. № 01-7/103 «Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації на 1992 рік»].
9. Відповідно до урядової Програми надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України та виходу її з кризового стану, погодженої Верховною Радою України, постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1991 р. № 136 «Про встановлення єдиного державного замовлення Української РСР на поставку продукції та виконання робіт (послуг) на 1992 рік» для забезпечення стабілізації економіки республіки на 1992 рік для підприємств, об'єднань і організацій незалежно від форм власності запроваджується єдине, державне замовлення на поставку продукції, у тому числі сільгосппродукції.
[п.1 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання застосування при вирішенні господарських спорів Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].
10. Указом Президента України від 4 травня 1992 року «Про державне замовлення в Україні» передбачено, що на час переходу економіки України до ринкових відносин, формування вільного ринку продукції сільського господарства державне замовлення є обов'язковим до виконання.
[п.1 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання застосування при вирішенні господарських спорів Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].
11. При вирішенні господарських спорів, пов'язаних з укладанням і виконанням договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік, арбітражним судам слід керу-
281
ватись Положенням про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від ЗО грудня 1991 р. № 395.
[п. 1 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання застосування при вирішенні господарських спорів Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].
12. При вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням і виконанням договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік, Положення про порядок укладання і виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції застосовується в частині, що не протирічить Положенню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від ЗО грудня 1991 р. № 395.
[п.1 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання застосування при вирішенні господарських спорів Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].
13. Підставою для укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції є державне замовлення, обсяги якого доводяться безпосередньо до товаровиробників, у тому числі до селянських (фермерських) господарств Радою Міністрів Республіки Крим, облвиконкомами, міськ(рай)ви-конкомами, місцевою державною адміністрацією в межах встановленого їм державного замовлення. У разі незгоди з доведеним державним замовленням на сільськогосподарську продукцію підприємства-товаровиробники, на які поширюється дія Закону України «Про підприємства в Українській РСР» на підставі пункту 2 статті 27 цього Закону мають право звернутись до арбітражного суду з заявою про визнання державного замовлення повністю або частково недійсним. Оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» відносини, пов'язані з створенням і діяльністю цих господарств, регулюються Законом «Про підприємства в Українській РСР», селянське (фермерське) господарство також має право звернутись до арбітражного суду з аналогічною заявою. Щодо споживчої організації, то таке право їй надане пунктом 7 статті 17 Закону України «Про спо-
282
живчу кооперацію». «Колгоспи мають право звернутись до арбітражного суду з заявою про визнання недійсним державного замовлення на підставі пункту 2 статті 10 Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР».
[п.2 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 •«Про деякі питання застосування при вирішенні господарських спорів Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].
14. Якщо у встановленому порядку до державного замовлення не внесені зміни, при вирішенні спорів по умовах договору щодо кількості і асортименту продукції необхідно виходити з того, що ці умови повинні відповідати державному замовленню.
[п.З Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання застосування при вирішенні господарських спорів Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].
15. Відповідно до Положення закупівля всього обсягу сільськогосподарської продукції і сировини в 1992 р. в рахунок державного замовлення провадиться за цінами згідно з домовленістю. Таким чином, спори, що виникають при погодженні ціни, підлягають вирішенню арбітражним судом на загальних підставах. При цьому необхідно враховувати, що до договірної ціни не включаються витрати по вивезенню, експедируванню та розвантаженню законтрактованої продукції. Згідно з Положенням перелічені витрати відносяться за рахунок заготівельних організацій.
[п.4 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 •«Про деякі питання застосування при вирішенні господарських спорів Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].
16. У випадку невиконання договору контрактації щодо кількості та асортименту належної до здачі продукції в 1992 році господарства сплачують заготівельнику і переробним підприємствам неустойку у розмірі вартості незданої продукції за цінами, визначеними в договорі. Як зазначено у Положенні, цю неустойку господарство сплачує крім випадків недобору продукції внаслідок стихійного лиха. Однак це не означає, що тільки стихійне лихо є підставою для звільнення господарства від відповідальності, тобто що воно несе
283
відповідальність без вини. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з того, що крім стихійного лиха можуть бути і інші обставини, які свідчать про відсутність вини господарства у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання (стаття 209 Цивільного кодексу України). Щодо стихійного лиха, то при вирішенні спорів слід оцінювати подані господарством документи (висновок компетентних органів, довідки метеослужби, акти органів страхування тощо) і визначити, у якій мірі стихійне лихо вплинуло на неналежне виконання зобов'язання за договором контрактації.
[п.5 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання застосування при вирішенні господарських спорів Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].
17. Відповідно до Положення за невиконання договірних зобов'язань по прийманню сільськогосподарської продукції заготівельник сплачує господарству неустойку у розмірі вартості неприйнятої продукції в цінах, визначених в договорі. При вирішенні спорів щодо застосування цієї відповідальності слід виходити з умов договору про місце здачі-прий-мання продукції з поданих доказів про наявність або відсутність у господарстві продукції, яка підлягає прийманню за погодженим графіком, відмову заготівельника від приймання продукції, яку доставлено на прийомний пункт засобами господарства тощо. Зокрема, такими доказами можуть бути товарно-транспортні документи, акти, звітні документи господарства.
[п.6 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання застосування при вирішенні господарських спорів Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].
18. Відповідальність заготівельника перед господарством за неправильне визначення кількості, якості і неправильну оплату прийнятої сільськогосподарської продукції передбачена статтею 33 Положення про порядок укладання і виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції. Таким чином, встановлену Положенням відповідальність заготівельника за ці порушення у вигляді сплати до позабюджетних фондів штрафу у розмірі 200 відсотків від неоплаченої у зв'яз-
284
ку з цим суми слід розглядати як додаткову, тобто таку, яка застосовується поряд з сумою штрафу, що стягується на користь господарства.
[п.7 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання застосування при вирішенні господарських спорів Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].
19. Виходячи з вартості законтрактованої продукції господарствам видаються сертифікати для придбання матеріально-технічних ресурсів. На підставі цих сертифікатів господарства та інші товаровиробники укладають договори поставки з районними підприємствами матеріально-технічного і сервісного забезпечення, агрохімічного обслуговування відповідно до розподілу фондів управлінням сільського господарства або органом, що виконує ці функції.
[п.8 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання застосування при вирішенні господарських спорів Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].
20. При вирішенні питання щодо розміру майнової відповідальності перед господарством (товаровиробником) за прострочку поставки або недопоставку продукції, а також відповідальності підприємств України перед постачальницькими організаціями агропромислового комплексу за такі порушення зобов'язань необхідно керуватись не Положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення, а цим Положенням, тобто стягувати неустойку у розмірі вартості недопоставленої продукції.
[п.8 Роз'яснення від 21.07.92р. № 01-6/857 «Про деякі питання застосування при вирішенні господарських спорів Положення про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільськогосподарської продукції на 1992 рік»].
21. Закупівля ж сільськогосподарської продукції і продовольства для загальнодержавних потреб регулюється Указом Президента України від 18.01.96 № 62/96 «Про задоволення державних і регіональних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік».
[Лист від 12.03.96 р. № 01-8/110 «Про Закон України «Про поставки продукції для державних потреб»].
285