Методичка

Тема 2. Державний Захист Цивільних Прав

Семінар – 2 години

1.Державний суд та цивільні судові процеси у Стародавньому Римі.

2.Поняття та види позовів.

3.Додаткові засоби преторського захисту.

4.Позовна давність і терміни давності як захист цивільних прав.

Теми рефератів

1.Кровна помста і приватне правосуддя.

2.Соціальний та правовий статус судді в римському суспільстві

Література

13-15, 21

Тема 3. Суб’єкти Приватного Права

Семінар – 2 години

1.Поняття особи та суб’єкта права.

2.Правоздатність: поняття, структура, виникнення і припинення.

3.Дієздатність та її обмеження.

4.Поняття та види юридичних осіб.

Література

4, 9, 13-17, 20

Тема 4. Сімейне право у стародавньому Римі

Семінар – 2 години

1.Поняття сім’ї та сімейного права. Види, лінії і ступені рідства в римському праві.

2.Шлюб в римському праві (умови укладання та припинення шлюбу).

3.Особисті та майнові відносини між подружжям.

4.Поняття та види батьківської влади.

Теми рефератів

1.Опіка і піклування: порядок встановлення та припинення.

2.Юридичний статус жінки у Стародавньому Римі.

Література

2, 7, 13, 15, 16

Тема 5. Речі, право володіння та право власності

Семінар – 2 години

1.Поняття та види речових прав. Поняття та класифікація речей.

2.Поняття та зміст та види права власності.

3.Способи набуття та втрата права власності.

4.Захист права власності.

112

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Навчальна дисципліна "Безпека життєдіяльності та цивільний захист" є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності та цивільний захист" визначений згідно державних вимог (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 "Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України") і становить 72 академічних годин (2 кредити EСTS). Форма підсумкового контролю знань – диференційований залік.

Навчальна дисципліна "Безпека життєдіяльності та цивільний захист" є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук з філософії, біології, фізики, хімії, соціології, психології, екології, економіки, менеджменту тощо і дозволяє випускнику вирішувати професійні завдання за певною спеціальністю з урахуванням ризику виникнення внутрішніх і зовнішніх небезпек, що спричиняють надзвичайні ситуації та їхніх негативних наслідків.

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентами компетенційних знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації, формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку, здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності, а також досягнень науково-технічного прогресу.

Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Засвоївши дисципліну "Безпека життєдіяльності та цивільний захист" студенти повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності та цивільний захист" студенти повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні

117

компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

–культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності;

–знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;

–вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;

–здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень;

–вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з цивільного захисту (далі ЦЗ);

–знання методів та інструментарію моніторингу надзвичайних ситуацій (далі НС), побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціальноекономічних наслідків;

–здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень. Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

організаційно-управлінська діяльність:

–здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;

–знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;

–вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

педагогічно-консультативна діяльність:

–обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

–вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

–оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення його рівня;

–здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування

118

з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинила загибель

людей чи створює на об'єкті або території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Аварійно-рятувальні роботи – роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей, захист матеріальних і культурних цінностей та довкілля під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, із залученням працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.

Безпека – збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, при якому з певною вірогідністю виключена можливість нанесення шкоди її здоров’ю.

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій –

сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Небезпека – сукупність факторів, що діє постійно або виникає внаслідок певної ініціюючої події і певного збігу обставин, що чинять (здатні чинити) негативний вплив на реципієнтів.

Стихійне лихо – випадок, який пов'язано зі стихійними явищами на Землі, і які призвели до руйнувань.

Цивільна оборона України – державна система органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Цивільний захист – система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій.

119

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Форма підсумкового контролю – залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1.Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // ВВРУ. – 1994. – № 27.

2.Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.

3.Про пожежну безпеку: Закон України. – К., 1993.

4.Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.

5.ДСТУ 3891-99 "Безпека у надзвичайних ситуаціях". Київ. Держ. Стандарт. 1999р.

6.Закон України "Про цивільну оборону України". – К., Голос України, 06.03.1993. (додаток – 24.03.1999р).

7.Закон України "Про захист людини від інфекційних хвороб". – К., 06.04.2000. №1645-III.

8.Закон України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації". – К.13.07.2000. – №1908-III.

120