Методичка
.pdf9.Закон України "Про об’єкти підвищеної небезпеки". – К., 18.01.2001. – №2245-III.
10.Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". – К.: ВВРУ, 1991. – № 41. – Ст. 546.
11.Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". – К.: ВВРУ, 1991. – № 16. – Ст. 198; 1992., № 13. – Ст. 177.
12.Закон України "Про екологічну експертизу". – К.: ВВРУ, 1995. – № 8. – Ст. 54.
13.Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру". – К., Урядовий кур’єр,
16.09.2000. – №149.
14.Постанова КМ України 24.03.2004 р. № 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями".
15.Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки: Навч. посібник/ В.В. Бєгун, І.М. Науменко – К., 2004. – 328с.
16.Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/ За ред. Є.П. Желібо, В.М. Пічі. – Львів: Піча Ю.В., К.: "Каравела", Львів: "Новий Світ., 2002. – 328 с.
17.Лапін В.М. Безпека життєдіяльності та цивільний захист: навч. посіб. /7-е вид. перероб. і допов. – К.: Знання, 2011 – 334 с.
18.Михайлюк В.О. Цивільний захист: Навч.посібник. Миколаїв: НУК,. – ч.1. Соціальна, техногенна і природна безпека, 2005. – 136 с.
19.Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека: Навчальний посібник.
– К.: Центр учбової літератури, 2008. – 158 с.
20.Мохняк С.М., Дацько О.С., Козій О.І., Романів А.С., Петрук М.П., Скіра В.В., Васійчук В.О., Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. Львів. Видавництво НУ "Львівська політехніка", 2009. – 264 с.
21.Плахтій Д.Б., Савчук А.М., Підгорний В.К. Безпека життєдіяльності та цивільний захист в запитаннях і відповідях: навч. посіб./Камянець-Поділ. нац. ун-т ім.. Огієнка – 2-е видання: Медоборн – 2010. – 247 с.
22.Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист. Підручник – 2-е вид. перероб. Затверджено МОН – К., 2010. – 487 с.
23.Черняков О.Г., Кочін І.В., Сидоренко П.І., Букін В.Є, Костенецький М.І. Медицина катастроф. Навч. посібник. К.: "Здоров’я". 2001. – 348 с.
24.Чепкашин О.В. Безпека життєдіяльності та цивільний захист: навч. посіб. /головне управління МНС України в Луган. обл. Луганськ – 2010. – 134 с.
25.Мельничук О.В. Безпека життєдіяльності та цивільний захист: методвказівки з підготов. до семінар. занять: навч. посіб для студ. усіх спец. вищ. навч. зал./ Мельничук О.В., Селиніхін А.В., Шевчук О.Г., Ніжин. держ. пед. ун-т ім. М. Гоголя. – Ніжин: вид-во НДУ ім. М. Гоголя. – 2010. – 78 с.
121
26.Яким Р.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Львів: Видавництво
"Бескид Біт", 2005. – 304 с.
Internet-джерела
27.Верховна Рада України http://www.rada.kiev.ua .
28.Кабінет Міністрів України http://www.kmu.gov.ua/.
29.Міністерство екології та природних ресурсів України http://www.menr.gov.ua/.
30.Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи http://www.mns.gov.ua/.
31.Рада національної безпеки і оборони України http://www.rainbow.gov.ua/.
32.Новини про поточні події у світі, в т. ч. про надзвичайні ситуації http://www.100top.ru/news/ (російською мовою).
33.Сайт, присвячений землетрусам та сейсмічному районуванню території http://www.scgis.ru/russian/.
34.Український інститут досліджень навколишнього середовища i ресурсів при Раді національної безпеки i оборони України http://www.erriu.ukrtel.net/index.htm.
35.http://www.dnop.kiev.ua – Офіційний сайт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду).
36.http://www.nau.ua – Інформаційно-пошукова правова система "Нормативні акти України (НАУ)".
ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
Лекція – 1 година
1.Предмет, завдання та основні поняття безпеки життєдіяльності.
2.Види небезпек, їх таксономія, ідентифікація та квантифікація.
Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
Лекція – 1 година
1.Класифікація природних небезпечних і шкідливих чинників у середовищі існування людини.
2.Надзвичайні ситуації, їх види та рівні.
Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах
Лекція – 1 година
1.Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
122
2.Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику.
Поведінкові реакції населення у НС
Лекція – 1 година
1.Глобальні проблеми людства, їх характеристика, імовірні шляхи вирішення.
2.Соціально-політичні конфлікти: види та характеристика.
Тема 5. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
Лекція – 1 година
1.Цивільний захист: сутність, принципи, нормативна база, історія створення.
2.Єдина державна система цивільного захисту населення і територій, її структура та порядок функціонування.
Тема 6. Планування заходів з питань цивільного захисту
Лекція – 1 година
1.План цивільної оборони об’єкту. Принци планування заходів цивільної оборони.
2.Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
Семінар – 1 година
1.Теоретичні та методологічні основи безпеки життєдіяльності.
2.Засади державної політики в галузі проблем життєдіяльності людини.
3.Види небезпек, їх таксономія, ідентифікація та квантифікація.
Література
14, 16-18, 25
Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
Семінар - 1 година
1.Види природних небезпечних і шкідливих чинників у середовищі існування людини.
2.Класифікація надзвичайних ситуацій природного походження.
3.Рівні надзвичайних ситуацій.
123
Література
14, 16, 17, 20, 21
Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах
Семінар - 1 година
1.Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
2.Промислові аварії і катастрофи.
3.Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
Література
9, 14-17, 21
Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику.
Поведінкові реакції населення у НС
Семінар - 1 година
1.Глобальні проблеми людства, їх характеристика, імовірні шляхи вирішення.
2.Соціально-політичні конфлікти використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.
3.Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори.
Література
15-17, 20, 21
Тема 5. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
Семінар – 1 година
1.Цивільний захист: сутність, принципи, нормативна база, історія створення.
2.Єдина державна система цивільного захисту населення і територій, її структура та порядок функціонування.
3.Основні способи захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійному лиху та застосуванні засобів ураження.
Література
6, 13, 17-19, 22, 25
Тема 6. Планування заходів з питань цивільного захисту
Семінар – 1 година
1.План цивільної оборони об’єкту. Вимоги до складу, змісту та форми плануючої документації.
2.Принци планування заходів цивільної оборони.
124
3.Методика розроблення планів з попередження НС.
Література
13, 17, 19, 22, 24, 25
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ
1.Предмет і завдання безпеки життєдіяльності.
2.Теоретичні та методологічні основи безпеки життєдіяльності.
3.Головні визначення безпеки життєдіяльності, їх тлумачення.
4.Система державних органів, що здійснюють управління та нагляд за безпекою життєдіяльності населення.
5.Засади державної політики в галузі проблем життєдіяльності людини.
6.Характеристика масштабів і рівнів ризику.
7.Ризик як кількісна оцінка рівня небезпеки. Види ризиків.
8.Безпека людини, суспільства, національна безпека: характеристика.
9.Види небезпек, їх таксономія, ідентифікація та квантифікація.
10.Ризик як кількісна оцінка небезпек.
11.Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
12.Небезпечні та шкідливі фактори, породжені природними джерелами небезпеки.
13.Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
14.Види природних небезпечних і шкідливих чинників у середовищі існування людини.
15.Надзвичайні ситуації природного походження, їх класифікація та характеристики.
16.Рівні надзвичайних ситуацій, їх перелік та особливості.
17.Характеристика та види небезпечних геологічних процесів і явищ.
18.Негативний вплив на життєдіяльність людей вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ.
19.Характеристика та види небезпечних гідрологічних процесів і явищ.
20.Пожежі у природних екосистемах: характеристика та види.
21.Біологічні небезпеки: характеристика та види.
22.Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.
23.Загальні закономірності виникнення техногенних небезпек.
24.Межа гострої та хронічної дії.
25.Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
26.Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
27.Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, впливом на організм людини.
28.Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини. Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР).
29.Шляхи надходження шкідливих речовин в організм людини.
125
30.Порядок нормування хімічних речовин у навколишньому середовищі.
31.Джерела радіації та одиниці її вимірювання.
32.Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами.
33.Ознаки радіаційного ураження.
34.Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини.
35.Соціально-політичні небезпеки, їх види та характеристики.
36.Глобальні проблеми людства, їх характеристика, імовірні шляхи вирішення.
37.Соціально-політичні конфлікти, спричинені використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.
38.Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори.
39.Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.
40.Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини.
41.Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.
42.Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.
43.Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика.
44.Цивільний захист: сутність, принципи, історія створення.
45.Нормативно правові засади цивільного захисту.
46.Єдина державна система цивільного захисту населення і територій, її структура та порядок функціонування.
47.Основні способи захисту населення при аваріях та катастрофах.
48.Основні способи захисту населення при стихійному лиху.
49.Основні способи захисту населення при застосуванні засобів ураження.
50.Режими функціонування системи цивільного захисту.
51.Режим повсякденної діяльності системи цивільного захисту.
52.Режим підвищеної готовності системи цивільного захисту.
53.Режим надзвичайної ситуації у системі цивільного захисту.
54.Керівництво Цивільною обороною України: структура та повноваження.
55.Завдання та система Цивільної оборони України.
56.Загальні принципи превентивного та аварійного планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації.
57.Методика розроблення планів з попередження надзвичайних ситуацій.
58.Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
59.Види потенційно-небезпечних об’єктів.
60.Класифікація та сутність принципів захисту населення і територій.
126
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Побудова незалежної демократичної України можлива за умови поваги до національної історії та духовної культури, осягненні вагомості її історичної спадщини. Законодавство України закріплює положення про те, що історичні знання, нагромаджений протягом тисячоліть досвід розглядається як неодмінна складова буття народу, невід’ємна частина його розвитку та творення суверенної державності. Досвід суперечливої, нелегкої, повчальної історії українського народу повинен бути збережений в пам’яті поколінь.
Курс історії України покликаний показати історичний шлях українського народу, розкрити багатогранність історичного минулого та сучасності в органічному взаємозв'язку із загальноісторичним процесом, показати боротьбу нації за незалежність і соціальне визволення, що сприяло створенню самостійної держави. Значення історії – це не лише утримування в пам'яті певної кількості історичної інформації та здатність її відтворення, а й вміння виявляти суть історичних фактів, причинно-наслідкові зв’язки між окремими подіями, здатність зіставляти факти і порівнювати їх. Структурно курс побудований так, щоб дати всебічне уявлення про основні періоди історії України у хронологічній послідовності.
Мета: ознайомлення з найважливішими проблемами вітчизняної історії, формування у студентів об’єктивних знань.
Предмет: суспільно-політичні та соціально-економічні трансформації, культурно-цивілізаційний поступ, міжнародні та міждержавні відносини з їх зумовленістю та конкретними наслідками.
знати:
основні явища та процеси суспільно-політичного, соціально-економічного, національно-культурного життя українського народу;
українські національні інтереси в геополітичних проблемах сучасного світу.
вміти:
використовувати наукову та науково-популярну літературу, документальні джерела для пізнання історії;
самостійно пояснювати найважливіші процеси у вітчизняній історії,
простежувати та аналізувати їх.
Крім того, вивчення історії України повинно стати обов'язковою передумовою засвоєння ряду навчальних курсів, зумовлених специфікою нашого вищого навчального закладу. Насамперед це стосується дисциплін: "Історії української культури", "Історії держави та права України" та інших дисциплін.
Вивчення історії України будується згідно з навчальним планом академії. У ході навчання студенти мають змогу прослухати настанови: лекції, закріпити і поглибити знання на семінарських заняттях. Завершується вивчення історії України екзаменом. Настановчі лекції сплановані таким чином, щоб акцентувати увагу студентів на найбільш важливих темах і проблемах історії
127
нашої держави – від стародавньої доби до сьогодення. До того ж, на лекціях студенти матимуть змогу зорієнтуватись у джерелах та науковій літературі, отримають методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять і підготовки до екзамену. На семінарські заняття виносяться теми, що потребують поглибленого вивчення. Планами семінарських занять передбачено розгляд семи вузлових проблем курсу, рекомендується література до їх вивчення.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Автономія – самоврядування певної частини держави, що здійснюється в
межах, передбачених загальнодержавним законом (конституцією).
Анексія – насильницьке приєднання, загарбання однією державою частини або всієї території іншої держави або народу.
Імперія – форма державного устрою великої колоніальної держави; монархічна держава, глава якої має титул імператор.
Історіографія – спеціальна галузь наукових знань, що вивчає історію історичної науки.
Демократія – форма політичної організації суспільства, що ґрунтується на визнанні народу як джерела влади, на принципах рівності і свободи.
Депортація – примусове виселення народу з місць їхнього постійного проживання.
Дисиденство – виступ проти панівного державного ладу або протистояння офіційній ідеології та політиці.
Екзил – вигнання або заслання (переможених урядів) за межі держави. Еволюція – процес поступових змін, суть яких полягає у спрощенні або
ускладненні розвитку чого-небуть або кого-небуть.
Кодифікація – спосіб упорядкування, систематизації законодавства, що полягає у перегляді чинних внесенні нових норм, і як результат прийняття нового правового акту, який вносить зміни в регулювання певної сфери суспільних відносин.
Колабораціонізм – співробітництво населення з окупаційною владою та армією ворожої держави в період Другої світової війни.
Легітимність – визначення або підтвердження законності якогось права чи повноваження.
Монархія – форма державного правління, за якої верховна державна влада здійснюється однією особою і передається у спадок.
Плюралізм – одна з концепцій суспільно-політичного розвитку, що являє собою конкуренцію багатьох політичних партій та організацій, які виражають інтереси певних соціальних груп.
Прелімінарні договори – попередні договори, угоди.
Протекторат – форма завуальованої колоніальної залежності, яка встановлюється у результаті залежності однієї із сторін.
Революція – докорінний переворот у житті суспільства, який завершується ліквідацією попереднього суспільного ладу й утвердження нового.
Реформа – перетворення, зміна, нововведення, яке не знищує основ існуючої
128
структури.
Секуляризація – вилучення чого-небуть (землі) з церковного відання й передача у світське, цивільне.
Суверенітет – необхідна політична та юридична ознака держави, її незалежність від інших держав у зовнішній та внутрішній політиці.
Тоталітаризм – політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких засобів у процесі управління суспільством, з відсутністю демократичних свобод і обмеженням політичних прав громадян.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
|
|
|
Кількість годин |
||
№ |
|
Назви тем |
|
Семі- |
Прак- |
з/п |
|
Лекції |
тичні |
||
|
|
нари |
|||
|
|
|
|
заняття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Феномен і витоки української |
|
|
|
1. |
|
історії. Княжа доба. Українські |
2 |
|
|
|
|
землі у складі Литви та Польщі |
|
|
|
|
|
Виникнення козацтва та його роль в |
|
|
|
2. |
|
історії українського народу. |
2 |
|
|
|
|
Козацька держава |
|
|
|
3. |
|
Національно-визвольні змагання |
2 |
|
|
|
українського народу 1917-1921 рр. |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
4. |
|
Україна у другій половині ХХ – на |
2 |
|
|
|
початку ХХІ століть |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Історія України як наука. Еволюція |
|
|
|
5. |
|
людини і найдавніші цивілізації на |
|
2 |
|
|
|
території України |
|
|
|
6. |
|
Україна в добу Середньовіччя |
|
2 |
|
7. |
|
Виникнення козацтва. Українська |
|
2 |
|
|
козацька держава |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
8. |
|
Українські землі у складі Російської |
|
2 |
|
|
та Австрійської імперій |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
9. |
|
Національно-визвольні змагання |
|
2 |
|
|
українського народу в 1917-1921 рр. |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
10. |
|
Україна в ХХ ст. |
|
2 |
|
11. |
|
Україна в умовах незалежності |
|
2 |
|
Всього |
|
8 |
14 |
|
|
Форма підсумкового контролю – екзамен.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ
1.Конституція України. – К., 1996.
2.Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верховної Радою України 24 серпня 1991 р. // Голос України. – 1991. – № 165.
129
3.Акимова Л.И. Гениальный Никто // Древнее святилище Каменная Могила.
–К., 2001.
4.Бажан О.Г., Данилюк Ю.З. Опозиція в Україні (друга половина 50-х –
80-ті рр. XX ст.) – К., 2010
5.Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Історія України: Хронологічний довідник. – К., 1995.
6.Видатні постаті в історії України ІХ-ХІХ ст.: Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети. – К., 2002.
7.Войтович Л. Формування кримськотатарського народу: вступ до етногенезу. – Біла Церква, 2009.
8.Горобець В. Україна: Люблінська унія та народження нової вітчизни. – К.,
2009.
9.Горєлов М.Є., Моця О.П. Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України.
–К., 2005.
10.Грицак Я.Й. Нарис історії Укрїани: формування модерної нації ХІХ-ХХ ст. – К., 2000.
11.Грицюк В.М. Стратегічні та фронтові операції Великої Вітчизняної війни на території України, – К., 2010. – Вип.1.
12.Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К., 1990.
13.Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – К., 1992-1998.
14.Гуржій О.І. Сто великих постатей і подій козацької України. – К., 2008.
15.Даниленко В.М. Кам’яна Могила – К., 1986.
16.Довідник з історії України. – 2-е вид. – Л., 2001.
17.Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2-х т. – К., 1991.
18.Енциклопедія Історії України: В 6-ти т. – К., 2003. – 2006.
19.Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України: Затверджений колегією МВС України 5.10.2000 р.
20.Іванова Л., Іванченко Р. Громадівський рух в Україні: Проблеми. ідеологія.
–К., 1999.
21.Історія України: нове бачення. – К., 2002.
22.Історія українського війська (від княжих часів до 20-х рр. ХХ ст.) – Л.,
1992.
23.Історія українського війська (1917-1995) – Л., 1996.
24.Історія українського козацтва: Нариси у 2-х т. – К., 2006.
25.Історія українського парламентаризму: Від допарламентських форм організації політичного життя до сьогодення. – Т. 1-3. – К., 2010.
26.Кирило-Мефодіївське товариство: У 3-х т./ За ред. П.С. Соханя. – К., 1990.
27.Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк – Львів, 1993.
28.Котляр М.Ф. Нариси воєнного мистецтва Давньої Русі. – К., 2010.
29.Литвин В.М. Україна: хроніка поступу 2001-2010. – К., 2011.
30.Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу
(1921-1928). – К., 2010.
31.Ольговський С. Володарі степу. Військова справа й озброєння скіфів. VII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. – К., 2010.
130