Методичка
.pdfнаселення, поширення міського способу життя.
Фемінізм – науковий напрям і суспільний рух, метою якого є повна рівноправність чоловіків та жінок у всіх сферах життя.
Футурологія – сукупність уявлень про майбутнє людства; галузь наукових знань, що охоплює перспективи соціальних процесів.
Цінність – суспільне ставлення особистості, яке переносить її потреби та інтереси на матеріальні та духовні явища, надає їм визначальних соціальних рис.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
|
|
|
Кількість годин |
||
№ |
|
Назви тем |
|
Семі- |
Прак- |
з/п |
|
Лекції |
тичні |
||
|
|
нари |
|||
|
|
|
|
заняття |
|
|
|
|
|
|
|
1. |
|
Предмет, структура й функції та |
2 |
2 |
|
|
методи соціології |
|
|||
|
|
|
|
|
|
2. |
|
Соціальна структура суспільства |
2 |
2 |
|
3. |
|
Соціологія особистості |
2 |
2 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
6 |
6 |
|
|
Форма підсумкового контролю – залік.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ
1. Анурин В.Ф. Социология: Учебник для вузов / В.Ф. Анурин, А.И. Кравченко. – СПб.: Питер, 2010. – 432 с.
2.Вербець В.В. Соціологія: Навч. посібник для студ. вищих навчальних закладів – Київ: Кондор, 2009. – 550 с.
3.Давидов П.Г., Кальянов А.В., Кирилова О.М., Поцулко О.А., Фадєєва Г.С. Соціологія у схемах, таблицях та коментарях: Навч. посіб. для студ. ВНЗ / МОН України. – 2-е вид., перероб. і доп. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. –
216 с.
4.Демків О.Б. Девіантогенні аспекти організації міського простору: досвід концептуалізації та емпіричного дослідження // Вісник Львівського національного університету ім. І. Франка. Серія Соціологічна. Видавничий центр Львівського національного університету ім. І. Франка. – Вип. 2. –
Львів, 2008. – С. 110-125.
5.Демків О.Б. Теоретико-методологічні засади досліджень девіантогенних аспектів організації міського простору // Вісник Одеського національного університету. – Т.13. – Вип. 5. Соціологія і політичні науки. – Львів, 2008.
– С. 423-434.
6. Добреньков В.И. Методология и методика социологического исследования: Учебник / В.И. Добреньков, А.И. Кравченко. – М.: Альма Матер, 2009. – 537 с.
161
7.Кондович В.Ю. Соціологія (схеми і таблиці) / Чернігівський держ. ін-т права, соціальних технологій та праці. – Чернігів, 2009. – 167 с.
8.Контрольні завдання з навчальної дисципліни "Соціологія" для студентів усіх напрямів підготовки заочної форми навчання/ Харківський національний економічний ун-т / Уклад. Л.О. Сасіна. – Х.: ХНЕУ, 2009. –
27 с.
9.Королько В.Г., Некрасова О.В. Зв’язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика: Підруч. для студ. вищ. навч. закл., які навч. за напрямом підготов. "Соціологія". – Вид. 3-є, допов. і переробл. – К.: ВД "Києво-Могилянська академія", 2009. – 831 c.
10.Кравченко А.И. Социология в вопросах и ответах / А.И. Кравченко. – М.: Проспект Велби, 2009. – 240 с.
11.Кризис в Украине: зоны поражения. Взгляд социологов – К.: ТОВ "Друкарня "Бізнесполіграф", 2010. – 104 с.
12.Мацко І.В. Соціальна мобільність та іммобільність: визначення понять та традиція вивчення // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Харків: ВЦ Харківського національного ун-ту ім. В.Н.Каразіна, 2008. – С. 123-125.
13.Нестуля О.О., Нестуля С.І. Соціологія: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с
14.Нецветаев В.Г. Социология: Учебник. 2-е изд. / В.Г. Нецветаев. – М.:
Изд-во "Маркет ДС", 2010. – 240 с.
15. Осипов Г.В. Социология. Основы общей теории / Г.В. Осипов, Л.Н. Москвичев, А.В. Кабыща. – М.: Норма, 2009. – 912 с.
16.Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія та методологія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії : навчальний посібник / Є.В. Сірий ; МОНУ. – Вид. 3-є, виправл. та доп. – Київ : Атіка, 2009. – 492 с.
17.Социология. 2-е изд. перераб. и дополн. / Под ред. Скворцова Н.Г. – М.:
Проспект, 2010. – 352 с.
18.Соціологія / Навч. посібник / За ред. Макєєва С.О. – К.: Знання, 2008. – 566 с.
19.Соціологія другого модерну: проблема перевизначення понять
суспільствознавчого дискурсу: Зб. наук. – Луганськ: ДЗ "ЛНУ ім. Т. Шевченка", 2009. – 296 с.
20.Соціологія / Посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За редакцією В.Г. Городяненка. – К.: Видавничий центр "Академія", 2008. – 392 с.
21.Сучасний стан і перспективи розвитку соціології в Україні та Європі / За наук. ред. Є.І. Головахи, О.Г. Стегнія. – К.: ІС НАНУ, 2008. – 188 с.
22.Тенденції соціальних змін в Україні та Європі: за результатами "Європейського соціального дослідження", 2005-2007-2009/ Є.І. Головаха, А.П. Горбачик; НАН України, Ін-т соціології, Міжнар. фонд "Відродження". – К.: [Ін-т соціології НАНУ: ТОВ "РПФ "Азбука"], 2010. – 117 с.: табл. –ISBN 978-966-02-5815-0.
162
23.Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання / 5-е вид., перероб. і доп./ Н.Й. Черниш. – К.: Знання, 2009. – 486 с.
24.Исаев А. А. Вопросы социологии. Эгоизм, дружелюбие, классовые интересы. – М.: Либроком, 2011. – 242 с.
25.Павленок П.П. Краткий словарь по социологии. – М.: Инфра-М , 2011. – 256 с.
26.Гартман Л. М. Об историческом развитии. Введение в историческую социологию. – М.: Либроком, 2011. – 124 с.
27.Молевич Е. Ф. Общая социология. – М.: Едиториал УРСС , 2011. – 328 с.
28.Фролов С.С. Общая социология. – М.: Проспект, 2011. – 384 с.
29.Демидов Н.М. Основы социологии и политологии. – М.: Академия, 2011. – 208 с.
30.Ковалевский М.М. Очерк происхождения и развития семьи и собственности. – М.: Либроком, 2011. – 152 с.
31.Елсуков А.Н., Данилов А.Н. Предыстория социологии. – М.: ТетраСистемс, 2011. – 192 с.
32.Шелер М. Проблемы социологии знания. – М.: Ин.-т общегуманитарных исследований, 2011. – 304 с.
33.Бугле C. Социальная наука в современной Германии. – М.: Либроком,
2011. – 176 с.
ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Предмет, структура й функції та методи соціології
Лекція – 2 години
1.Предмет і об’єкт пізнання соціології. Поняття соціального.
2.Соціологія та інші науки про суспільство.
3.Структура соціології.
4.Теоретичні засади соціології.
5.Функції, категорії та закони соціології.
Семінар – 2 години
1.Наука як система знань. Етапи наукового пізнання.
2.Предмет, структура та функції соціології.
3.Комплексний підхід до пізнання соціальних феноменів.
4.Закони й категорії соціології.
5.Методи та функції соціології.
Завдання для самостійної роботи по темі
1.Предмет і об'єкт соціології.
2.Роль соціології в соціальному реформуванні суспільства.
3.Соціологія і ідеологія.
4.Місце соціології в професійній підготовці молодих спеціалістів.
5.Поняття соціологічного дослідження.
6.Соціологічні методи збору соціальної інформації.
163
7.Етапи соціологічних досліджень.
8.Структура програми досліджень.
9.Поняття генеральної та вибіркової сукупності, принцип репрезентативності.
10.Порівняльна характеристика методів інтерв’ювання та анкетування.
Основні терміни та поняття
Соціологія, соціум, соціальний закон, категорії соціології, предмет соціології, об'єкт соціології, методи соціології, функції соціології.
Література
2, 6, 8, 10, 13, 16, 18, 20, 21, 23
Тема 2. Соціальна структура суспільства
Лекція – 2 години
1.Соціальна структура як сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих груп та відносин між ними.
2.Основні елементи соціальної структури. Типи соціальної структури.
3.Стратифікація соціальної структури. Теорія стратифікації.
4.Теорії соціальної аномії в західній соціології.
Семінар – 2 години
1.Визначення суспільства. Основні ознаки суспільства.
2.Основні концепції виникнення суспільства.
3.Суспільство як базова категорія соціології.
4.Основні теорії соціальної структури суспільства.
Завдання для самостійної роботи по темі
1.Сучасний світ: постіндустріальне (інформаційне ) суспільство.
2.Співвідношення понять "суспільство", "держава", "громадянське суспільство".
3.Основні методологічні підходи до розгляду суспільства.
4.Індустріальне та постіндустріальне суспільство. Глобальні проблеми сучасного суспільного розвитку.
5.Світове співтовариство.
Основні терміни та поняття
Суспільство, громадянське суспільство, типи суспільства, аграрне суспільство, індустріальне суспільство, постіндустріальне (інформаційне) суспільство, модернізація, глобалізація.
Література
1-3, 6, 8-10, 13, 16, 18, 20, 21, 23-28
164
Тема 3. Соціологія особистості
Лекція – 2 години
1.Особистість як система й суб'єкт соціальних відносин.
2.Основні компоненти структури особистості: цінності, потреби, інтереси, мотиви, мета, поведінка.
3.Соціологічні теорії особистості
4.Соціалізація особи, фази та стадії соціалізації. Соціопсихологічні механізми соціалізації.
Семінар – 2 години
1.Суть понять: людина, індивід, особистість у структурі гуманітарних наук.
2.Основні теорії особистості.
3.Соціальна структура особистості.
4.Соціалізація особи , фази та стадії соціалізації. Соціопсихологічні механізми соціалізації.
5.Інститути соціалізації.
Завдання для самостійної підготовки по темі
1.Теорія статусу та рольової поведінки.
2.Парсонс про систему координат діяльності.
3.В. Ядов Символічні та примордиальні солідарності.
4.Соціальні якості людини.
5.Види соціальної поведінки за Мертоном.
6.Теорія девіації.
Основні терміни та поняття
Людина, індивід, особистість, соціалізація, соціальні якості людини, інститути соціалізації, статус, рольова поведінка.
Література
2-5, 7-9, 12-14, 16, 18, 20, 21, 23-33
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ
1.Наука як система знань.
2.Етапи наукового пізнання.
3.Предмет та об'єкт соціології.
4.Структура соціологічної науки за Мертоном.
5.Закони й категорії соціології.
6.Комплексний підхід до пізнання соціальних феноменів.
7.Місце соціології у системі суспільствознавчих наук.
8.Методи та функції.
9.О. Конт – основоположник соціології.
10.Теорія соціальної еволюції Г. Спенсера.
11.Соціально-історичний детермінізм К. Маркса.
12.Теоретичні джерела соціології Е. Дюркгейма.
13.Розуміюча соціологія М. Вебера.
14.Соціологічна концепція П. Сорокіна.
165
15.Структурний функціоналізм у соціології (Т. Парсонс, Р. Мертон).
16.Суть понять: людина, індивід, особистість у структурі гуманітарних наук.
17.Соціальні якості людини.
18.Соціальна структура особистості.
19.Основні теорії особистості.
20.Теорія статусу та рольової поведінки.
21.Типологія статусів.
22.Характеристика ролей за Парсонсом.
23.Види соціальної поведінки за Мертоном.
24.Соціалізація особи.
25.Фази соціалізації.
26.Стадії соціалізації.
27.Інститути соціалізації.
28.Соціо-психологічні механізми соціалізації.
29.Визначення суспільства.
30.Основні ознаки суспільства.
31.Основні концепції виникнення суспільства.
32.Теорія "модернізації".
33.Громадянське суспільство.
34.Поняття соціальної структури.
35.Базові елементи соціальної структури.
36.Поняття та ознаки соціальної групи.
37.Поняття та ознаки соціальної спільноти.
38.Співвідношення понять соціальної групи та соціальної спільноти.
39.Соціально-класова теорія соціальної структури суспільства.
40.Семистратова система стратифікації.
41.Теорія "середнього класу".
42.Поняття соціальної організації.
43.Поняття Синергії.
44.Формальні й неформальні організації.
45.Бюрократія як соціальне явище.
46.Позитивні та негативні риси бюрократії за М. Вебером.
47.Поняття соціального інституту.
48.Умови виникнення та функціонування процесу соціалізації.
49.Типологія соціальних інститутів.
50.Функції соціальних інститутів.
51.Дисфункції соціальних інститутів.
52.Поняття суспільних відносин.
53.Основні форми суспільних відносин.
54.Місце соціальних відносин у системі суспільних відносин.
55.Поняття соціальної взаємодії, основні теорії соціальної взаємодії.
56.Теорія соціальної дії.
57.Соціальний конфлікт як форма взаємодії.
58.Структура соціального конфлікту.
59.Стадії конфлікту.
166
60.Функції конфліктів.
61.Причини конфліктів.
62.Типологія конфліктів.
63.Розв'язання конфлікту.
64.Поняття соціологічного дослідження.
65.Конкретно-соціологічні методи досліджень.
66.Типологія соціологічних досліджень.
67.Етапи соціологічних досліджень.
68.Структура програми досліджень.
69.Поняття генеральної та вибіркової сукупності.
70.Зміст та функціональне навантаження питань анкети.
167
ЛОГІКА
Логічні закони і методи відіграють принципову роль в юридичній теорії та практиці. Юридична діяльність відзначається не лише певними процесуальними діями, але й інтелектуальною взаємодією – дискусією осіб, втягнених до процесу обговорення та вирішення правових проблем, правового пізнання, встановлення істини та її реалізації. Фундаментальною підвалиною всієї юридичної діяльності виступає такий принцип логіки, як обґрунтованість. Адже усі рішення правника повинні бути строго доказові та чітко аргументовані. Через це на межі логіки та юриспруденції виникла така дисципліна, як юридична логіка.
Юридична логіка вивчає закони і форми юридичного мислення, спрямованого на пошук істини, навчає, як у процесі юридичної діяльності правильно будувати умовиводи, доведення, прищеплює вміння правильно оперувати поняттями й судженнями, застерігає від можливих логічних помилок. Незнання її законів та правил, невміння користуватися ними в процесі правового дослідження нерідко призводять до різноманітних логічних помилок, котрі в професійній діяльності юриста одночасно виявляються юридичними помилками. Тому законодавець визнав за необхідне закріпити вимоги основних законів логіки в нормах права, перевести їх до рангу нормативних вимог.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Абстрактне мислення – це вища форма активного відображення дійсності,
яка полягає в цілеспрямованому, опосередкованому, узагальненому відображенні істотних зв’язків.
Відчуття – перша елементарна форма чуттєвого пізнання зовнішнього світу. Відчуття дають безпосереднє відображення дійсності. Предмети і явища навколишнього світу, діючи на органи чуття людини, викликають різні відчуття
– зорові, слухові, дотикові. Відчуття відображають окремі ознаки, властивості, якості речей. На основі відчуттів виникають сприйняття.
Диз’юнкція – вид складних суджень, в яких міститься певна альтернатива. Оскільки сполучник "або", який є аналогом оператора диз’юнкції, має два значення, диз’юнктивні судження бувають двох видів: прості і строгі (сильні). У першому випадку диз’юнкція використовується для позначення альтернатив, які не виключають одна одну (вони можуть бути одночасно істинними, але не можуть бути одночасно хибними). У другому випадку диз’юнкція використовується для позначення ситуації, коли ці альтернативи є такими, що виключають одна одну (вони не можуть бути одночасно істинними і не можуть бути одночасно хибними).
Еквіваленція – вид складних суджень, які будуть істинними у тому разі, коли збігатимуться істиннісні значення тих суджень, із яких вони складаються, тобто тоді, коли обидві її частини будуть або разом істинні, або разом хибні. Оператор еквіваленції позначається символами: "↔", "≡". Аналогом оператора еквіваленції в українській мові є сполучник "якщо і тільки якщо..., то...".
168
Екзистенційні судження є окремим видом атрибутивних суджень, в яких ідеться про наявність або відсутність самого предмета думки. Предикат них позначається словами: "існує" ("не існує"), "є" ("не є"), "був" ("не був") тощо. Елементарні (прості) судження містять у своїй структурі лише один суб’єкт і один предикат.
Закони логіки – об’єктивні суттєві зв’язки між думками.
Імплікація (матеріальна імплікація) є складним умовним судженням,що складається з двох частин (вони, в свою чергу, можуть бути простими або складними судженнями). Перша частина імплікації є умовою (основою, антецедентом), а друга – наслідком (консеквентом).
Кон’юнкція – вид складних суджень, які будуть істинними лише у тому разі, коли всі їх складові частини (їх може бути дві чи більше) будуть представлені істинними судженнями. Основним аналогом оператора кон’юнкції в українській мові є сполучник "і".
Логіка – наука про абстрактне мислення: закони мислення та логічні форми. Логіка висловлювання – це перша складова математичної логіки, котра
досліджує операції із висловлюванням у цій логіці розуміється будь-яка пропозиція, стосовно якої можна сказати, що вона або істинна або хибна.
Логіка предикатів – розділ математичної логіки, який досліджує операції про висловлювання, розчленовані на суб’єкт та предикат.
Метод логіки (формалізація) – це створення формальних аналогів, що відповідають висловлюванню природною мовою.
Мова – знакова система, необхідна умова виникнення думки і процесу мислення. За допомогою мови відбувається перехід від сприймання й уявлення до понять, здійснюється формування узагальненої думки; матеріальна оболонка думки, засіб спілкування людей.
Поняття – це форма мислення, яка віддзеркалює предмет у його суттєвих ознаках.
Призначення формалізації – є описом міркування та виявлення правильних схем міркування, діагностики неправильних міркувань.
Судження – це форма мислення, в якій що-небудь стверджується або заперечується про предмет думки.
Сприйняття – це дещо складніша, ніж відчуття, форма пізнання дійсності. Сприйняття є віддзеркалення предметів і явищ у їх наочній цілісності. На базі сприйняття і відчуттів виникають уявлення, у яких відтворюються відчуття і сприйняття.
Уявлення – це чуттєвий образ тих предметів і явищ, які людина сприймала раніше. Уявлення виникають із чуттєвих сприймань, але, на відміну від них, вони безпосередньо не пов’язані з предметами. Утворення уявлень не потребує безпосернього впливу речей на органи чуттів у даний момент.
Умовивід – це форма мислення, в якій з одного чи більше суджень виводиться нове судження – висновок.
Формальна логіка – наука про форми, закони, прийоми та методи абстрактного мислення, вивчаючи мислення з боку його логічної структури, відхиляється від конкретного змісту думки, це логіка, що вивчає структуру
169
мислення, досліджує закони будови нашої думки.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
|
|
|
|
Кількість годин |
||
№ |
|
Назви тем |
|
|
Семі- |
Прак- |
з/п |
|
Лекції |
тичні |
|||
|
|
нари |
||||
|
|
|
|
|
заняття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Предмет логіки (юридичної логіки) |
|
|
|
|
1. |
|
та її практичне значення. Поняття |
2 |
|
|
|
|
|
як форма мислення |
|
|
|
|
|
|
Судження та його роль в |
|
|
|
|
2. |
|
юриспруденції. Умовивід як форма |
2 |
|
|
|
|
|
мислення |
|
|
|
|
|
|
Закони логіки висловлювань. |
|
|
|
|
3. |
|
Співвідношення логічних та |
2 |
|
|
|
|
|
юридичних законів |
|
|
|
|
4. |
|
Логічні основи теорії аргументації |
2 |
|
|
|
5. |
|
Поняття як форма мислення |
|
|
2 |
2 |
6. |
|
Судження та його роль в |
|
|
2 |
2 |
|
юриспруденції |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Умовивід як форма мислення. |
|
|
|
|
|
|
Система натурального виводу |
|
|
|
|
7. |
|
логіки висловлювань та її |
|
|
2 |
2 |
|
|
застосування у практиці |
|
|
|
|
|
|
розслідування злочинів |
|
|
|
|
Всього |
|
8 |
|
6 |
6 |
|
Форма підсумкового контролю – залік.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ
1.Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки. – Х.: Вид-во Ун-ту внутрішніх справ України, 1999. – 164 с.
2.Бочаров В.А., Маркин В.И. Основы логики. – М., 2007. – 235 с.
3.Гвоздик О.И. Логика. – К.: НАВСУ, 1994. – 300 с.
4.Гринів О. Логіка : курс лекцій . – Л.: Тріада плюс, 2010. – 139 с.
5.Гетманова А.Д. Логика. – М., 2007. – 337 с.
6.Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. – Кобеляки: "Кобеляки", 2001. – 128 с.
7.Жоль К.К. Логика для юристов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 287 с.
8.Иванов Е.А. Логика. – М., 2007. – 321 с.
9.Ивин А.А. Логика. – М., 2009. – 320 с.
10.Ивин А.А. Логика для юристов. – М.: "Гардарики", 2008. – 288 с.
11.Ивин А.А. Логика и теория аргументации: элементарный курс. – М., 2007.
12.Ивин А.А., Никифоров А.Л. Словарь по логике. – М., 1998. – 268 с.
13.Ивлев Ю.В. Логика. – М.: "Дело", 2010. – 264 с.
170