Сімейне право

Серед різноманітних суспільних відносин, урегульованих правом, виокремлюють сферу досить складних людських стосунків, які засновані на родинних зв’язках або спрямовані на їх створення та водночас можуть містити елементи економічного характеру. Це — сімейні правовідносини. Вони виникають на основі укладеного шлюбу, народження дітей чи іншого родства, усиновлення дітей, прийняття дітей на виховання. Ці стосунки за своїм змістом дуже близькі до цивільних і по суті є такими. Однак вони мають особливості, які дають підстави виділити їх в окрему сферу, а норми, що їх регулюють, — в окрему галузь права — сімейне право.

Таким чином, сімейне право — це система правових норм, спрямованих на врегулювання особистих немайнових та майнових відносин між:подружжям, батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими,опікунами,піклувальникамита підопічними, патронатними вихователями та їх вихованцями та інших сімейних відносин між членами сім'ї та родичами.

Курс «Сімейне право» є однією з професійно орієнтованих нормативних дисциплін навчального плану підготовки юристів.

Мета курсу полягає в ознайомленні та засвоєнні основних понять сімейного права, передусім таких категорій, як сім’я, шлюб, умови та порядок укладення шлюбу, усиновлення, патронат тощо.

Конституцією України, деякими законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими в Україні останнім часом, проголошено пріоритетність напрямків у сфері охорони сім’ї, дитинства, материнства та батьківства.

На семінарські заняття виносяться найбільш складні теоретичні питання курсу. Підготовка до них буде дієвою, якщо студент творчо підійде до вивчення рекомендованих джерел, дасть їм критичний аналіз, висловить власну думку, обґрунтує її прикладами з судової практики. До семінарського заняття студент повинен підготувати короткі виступи з кожного контрольного питання теми.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати:

• поняття та зміст основних правових категорій; джерела правового регулювання;

• поняття та зміст сімейного права, сімейних правовідносин;

• інститут шлюбу; зміст шлюбного договору; права та обов’язки батьків та дітей;

• особливості та порядок влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування;

• права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів; зміст норм сімейного законодавства;

• стан науково-теоретичного дослідження проблематики сімейних правовідносин;

Уміти:

• використовувати норми сімейного законодавства, правильно їх тлумачити та застосовувати для вирішення конкретних життєвих ситуацій, аналізувати відносини, що складають суть справи, та наводити обґрунтовані рішення з посиланням на відповідні правові норми чинного законодавства.

Основні терміни дисципліни

Сім’я – це особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права та обов’язки.

Шлюб – сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Сімейні правовідносини – це суспільні відносини, врегульовані нормами сімейного права.

Суб’єктивні сімейні права – це міра можливої поведінки субʼєкта сімейних

правовідносин.

Материнство – це забезпечена законом можливість жінки здійснювати репродуктивну функцію (народжувати здорових дітей), належним чином утримувати їх та виховувати в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Припинення шлюбу – зумовлене настанням певних юридичних фактів припинення правових відносин, що виникли між подружжям у юридично оформленому шлюбі.

Недійсність шлюбу – це особливий вид сімейно-правової санкції, яка застосовується у випадках порушення передбачених законом умов укладення шлюбу і означає анулювання тих юридичних наслідків, які законом пов’язуються з дійсним шлюбом.

Шлюбний договір – угода, укладена між членами подружжя щодо визначення їхніх майнових прав та обов’язків, інших майнових відносин.

Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду.

Неповна сім’я – сім’я, що складається з матері або батька і дитини (дітей).

Прийомна сім’я – сім’я, яка добровільно взяла у закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання.

Договір патронату – це домовленість, за якою орган опіки та пілкування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного виховання) до досягнення дитиною повноліття, за плату.