Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kriminalistika_2012.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
504.32 Кб
Скачать

Тема 1.4.4. Криміналістичне вчення про механізм вчинення злочину – 8 год.

Лекційне заняття - год.

Семінарське заняття - 2 год.

Практичне заняття - 2 год.

Самостійна робота - 4 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Діяльність – це взаємодія людини, суспільства загалом чи всього людства з навколишньою природою і матеріальним світом. Тому підхід до розуміння об’єкта і предмета криміналістики з боку діяльності буде найточнішим. Отже, в криміналістиці можна виділити два об’єкти чи двоєдиний об’єкт пізнання – злочинну діяльність та криміналістичну діяльність, розслідування першої та її запобіганню.

Злочинна діяльність окреслена і нормативно описана в кримінальному кодексі. Злочинні дії можуть учинятися індивідуально чи групою суб’єктів і мають ретельно продуманий і організований характер.

Семінарське заняття – 2 год.

Мета заняття: з’ясування поняття механізму вчинення злочинів, а також злочинної діяльності, її структури та елементів для розкриття і розслідування злочинів.

План семінару:

1. Поняття злочинної діяльності, її структура та елементи.

2. Механізм злочинної діяльності та його відображення в навколишньому середовищі.

3. Види взаємодій та їх енергетична сутність.

Практичне заняття – 2 год.

Мета заняття: з’ясування значення криміналістичної інформації, що міститься у протоколах слідчих дій та висновках експертів, для розкриття і розслідування окремих видів злочинів.

Контрольні питання:

1. Поняття криміналістичної(доказової) інформації та її джерела.

2. Сліди злочину як джерела криміналістичної інформації.

3. Характеристика джерел криміналістичної інформації

Теми рефератів, доповідей

1. Криміналістичне поняття способу вчинення злочину.

2. Детермінованість і повторюваність способів вчинення і приховання злочинів.

Питання для самостійної роботи:

Поняття та система механізму вчинення злочинів. Функціональна сторона злочину як об`єкт криміналістичного вивчення. Елементи механізму вчинення злочинів.

Виникнення інформації про злочин. Закономірності її виникнення. Інформація та доказ, їх взаємозв’язок та ознаки. Відображення інформації в об`єктах та суб`єктах злочину. Характеристика етапів відображення інформації та виникнення доказів.

Форми інформації про злочин, їх поняття та класифікація.

Поняття доказу, його ознаки. Встановлення доказів. Об’єктивні та суб’єктивні фактори, які впливають на виникнення доказів. Використання доказів. Вимоги, яким повинні відповідати докази.

Література до теми: [1-42,93,178-188, 208-212]

Тема 1.5.5. Криміналістична ідентифікація і діагностика – 8 год.

Лекційне заняття - 2 год.

Семінарське заняття - год.

Практичне заняття - 4год.

Самостійна робота - 2 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Теорія ідентифікації – це система правил і понять, необхідних для встановлення тотожності чи її відсутності.

Ідентифікація (від лат. identifiko– той самий) означає ототожнення, тобто встановлення об’єкта за якимись його властивостями чи ознаками. Тому ідентифікація – це пізнавальний процес виділення індивідуального, конкретного із загального.

Криміналістична ідентифікація – це процес порівняльного дослідження об’єктів, пов’язаних з подією, що розслідується, для вирішення питання щодо їх тотожності чи групової належності.

Теорія діагностики – це процес пізнання, в основі якого лежать загальні події (явища, факти), за їх результатами.

Діагностика (від грец. diagnostis– здібність розпізнавати), тобто установити схожість ситуації, що досліджується, з деякою типовою моделлю чи виявити щось конкретне, притаманне лише цій ситуації.

Криміналістична діагностика – це процес дослідження властивостей і стану об’єкта (ситуації) з метою установлення змін, які відбулися в ньому, причини цих змін і їх зв’язок із вчиненим злочином. Іншими словами, діагностика являє собою уявну реконструкцію вчиненого злочину, у ході якої мають перевагу висновки “зворотного напрямку”: від наслідку - до причини, від явища – до його суті, від відображення – до аналізу властивостей і стану відображення об’єкта.

Ідентифікація; діагностика; групофікація; ідентифікаційний період; ідентифікаційне поле; об’єкти і суб’єкти ідентифікації; види ідентифікації; диференціація; ідентифікаційне дослідження; експертиза; висновок експерта.

Практичне заняття – 4 год.

Мета заняття: перевірка й поглиблення знань студентів щодо видів іформ криміналістичної ідентифікації, встановлення групової приналежності тадіагностики під час розслідування злочинів.

Контрольні питання:

1. Поняття криміналістичної ідентифікації як методу пізнання і одержання доказів при розслідуванні злочинів.

2. Об'єкти ідентифікації та їх ознаки. Види і форми ідентифікації.

3. Встановлення групової належності об'єкту і його доказове значення.

4. Поняття криміналістичної діагностики та її значення в розкритті і розслідуванні злочинів.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття та сутність криміналістичної ідентифікації як методу пізнання при розслідуванні злочинів.

2. Об’єкти ідентифікації та їх ознаки. Види і форми ідентифікації.

3. Поняття та сутність групофікації об’єктів та їх доказове значення.

4. Поняття та сутність криміналістичної діагностики та її значення в розкритті і розслідуванні злочинів.

Теми рефератів, доповідей

1. Поняття і наукові засади теорії криміналістичної ідентифікації.

2. Поняття і наукові засади теорії криміналістичної діагностики.

3. Класифікація криміналістичних ідентифікаційних і діагностичних завдань.

Питання для самостійної роботи:

Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності. Види та форми криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація. Ототожнення і встановлення групової належності. Об'єкти і суб'єкти криміналістичної ідентифікації.

Процес криміналістичної ідентифікації. Методика ідентифікаційних досліджень. Застосування математичних і кібернетичних методів у ідентифікаційних дослідженнях.

Поняття і сутність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики. Діагностичні завдання та методика їх вирішення. Значення криміналістичної діагностики для розкриття та розслідування злочинів.

Література до теми: [1-42, 178-188,208-212]

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]