1.2. Засоби поточного, модульного та підсумкового контролю знань, умінь та навичок

Контроль навчальної роботи студентів денної форми навчання у міжсесійний період здійснюється в перебігу аудиторних занять, що провадяться відповідно до розкладу, а також шляхом перевірки результатів самостійно виконаних ними завдань, передбачених чинною програмою з криміналістики. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 року № 161, контроль навчальної роботи студентів може бути поточним, модульним і підсумковим.

Поточний контроль - здійснюється під час проведення семінарських і практичних занять шляхом опитування студентів і виступає засобом активізації навчального процесу та підвищення його ефективності. Він включає як традиційні методи оцінки знань студентів у відповідності до розроблених критеріїв, так і методи експрес-аналізу знань за допомогою програмованого контролю чи комп'ютерної техніки.

Модульний контроль - здійснюється після вивчення кожної теми і розділу програми, виходячи з оцінок поточного контролю, результатів виконання практикумів з криміналістики (лабораторних робіт) з окремих тем курсу та співбесіди викладача з студентами з вивчених тем, а також шляхом рубіжного тестування (виконання тестових завдань), експрес-аналізу знань за допомогою технічних засобів навчання.

Результати модульного контролю використовуються викладачем для забезпечення ритмічної навчальної роботи студентів, прищеплювання останнім уміння чітко організувати свою працю, своєчасного виявлення відстаючих і надання ним допомоги у вивченні програмного матеріалу, а також для організації індивідуальних занять творчого характеру з найбільш підготовленими студентами(відмінниками).

Підсумковий контроль - здійснюється за результатами вивчення курсу у формі підсумкового заліку чи іспиту під час екзаменаційної сесії. З професійно-орієнтовних і спеціальних дисциплін складається усний екзамен у відповідності до навчальної програми та розроблених кафедрою на її основі іспитових квитків, затверджених у встановленому порядку.

Студент вважається допущеним до іспиту чи заліку, якщо він виконав всі види робіт, передбачених навчальним планом і програмою з криміналістики, включаючи підготовку практикумів(лабораторних робіт). Невиконання хоча б однієї з робіт, передбачених навчальною програмою курсу, тягне за собою недопуск студента до складання іспиту(заліку) з криміналістики.

Перелік питань, які виносяться на іспит(залік) з криміналістики, складається з питань, що розглядалися на семінарських і практичних заняттях, а також з питань, рекомендованих студентам для самостійного опрацювання у поза аудиторний час. При цьому кожний екзаменаційний білет містить в собі два теоретичних питання і одне практичне завдання.

1.3. Критерії оцінки знань, умінь та навичок

Основою для визначення оцінки під час іспиту(заліку) служить рівень засвоєння студентами теоретичного матеріалу та практичних умінь та навичок, передбачених навчальною програмою з криміналістики.

Результати складання іспиту оцінюються за чотирибальною шкалою оцінки знань і практичних навичок: «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно». Зокрема, при визначенні вимог до екзаменаційних оцінок з професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін із переважанням практичного навчання, до числа яких належить криміналістика, екзаменатор керується такими критеріями оцінки знань, умінь та навичок:

- оцінка «відмінно»(високий рівень навчальних досягнень) - виставляється студенту, який виявив всебічне, повне і глибоке знання навчально-програмного матеріалу, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно його викладає, дає відповіді на всі питання екзаменаційного білету, грунтовно висловлюється і дискутує, тісно пов'язує при цьому теоретичний матеріал із практикою розкриття і розслідування злочинів, показує обізнаність з монографічною літературою.

Крім цього, студент вільно справляється з практичним завданням, наведеним у екзаменаційному білеті, правильно обґрунтовує прийняті рішення, володіє (не припускаючись помилок) необхідними навичками і прийомами застосування техніко-криміналістичних засобів і методів при розв'язанні завдань, пов'язаних із майбутньою професійною діяльністю, здатен виступати експертом чи консультантом у навчанні інших студентів.

- оцінка «добре»(достатній рівень навчальних досягнень) - виставляється студенту, який твердо засвоїв програмний матеріал і в повному обсязі, в межах навчальної літератури, його викладає, не припускаючись суттєвих помилок у відповіді на запитання на різні теми, розділу, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору, може самостійно застосовувати теоретичні положення при розв'язанні практичних завдань, пов'язаних із майбутньою професійною діяльністю; володіє необхідними навичками застосування техніко-криміналістичних засобів і методів і спроможний до їхнього самостійного поповнення і відновлення в ході подальшої навчальної роботи і фахової діяльності.

- оцінка «задовільно» (середній рівень навчальних досягнень) - виставляється в разі, коли студент знає основний матеріал в обсязі подальшого навчання і майбутньої професійної діяльності, але виявляє прогалини(неточні відповіді та формулювання понять) при висвітленніпитань екзаменаційного білету, практичне завдання виконує з певними труднощами, усунення котрих можливе лише з підказки викладача.

- оцінка «незадовільно»(початковий рівень навчальних досягнень) - виставляється студенту, який може відтворювати лише окремі криміналістичні терміни і поняття з програмного матеріалу, допускає змістовні помилки, невпевнено і з великими труднощами виконує(а тим паче не в змозі виконати) передбачене екзаменаційним білетом практичне завдання, не володіє навичками застосування техніко-криміналістичних засобів і методів при розв'язанні професійних завдань; не в змозі продовжити навчання або приступити до фахової діяльності по закінченні вузу без додаткових занять з криміналістики.