Основні функції свідомості

оціночна: визначення на основі ідеальних еталонів, норм, правил, ступеня значущості тих чи інших явищ;

цілепокладання: формування образу-результату діяльності

сенсотворча: формування життєвих сенсів через зіставлення реальності з ідеалами, цілями, еталонами;

організаційно-вольова: зосередження духовних та фізичних силу напрямі досягнення мети;

контрольно-регулятивна: свідоме спостереження за діями людини та їх коригування;

самовиховна: свідоме прагнення організувати життя людини згідно з вищими духовними цінностями.

Дійові можливості свідомості виявляються в її функціях, єдність яких у решті-решт і забезпечує людині особливий спосіб буття. У скороченому, проте сфокусованому варіанті виділяють три основні функції свідомості: пізнавальну, самосвідомості та творчу. І дійсно, в них знаходять своє виявлення всі основні можливості свідомості. Докладніше вони розкриваються так: інформативна,пізнавальна, творча, оціночна, цілепокладання, прогнозування, організаційно-вольова, контрольно-регулятивна, соціально-адаптивна. Їх зміст фактично вже висвітлений у попередньому розгляді проблем свідомості і проблем людського буття. До вищих функцій свідомості відносять функції сенсотворча, вироблення ідеалів та переконань, самовиховна; їх зміст ми також вже розглядали.

Висновки

З усього вищезазначеного можна зробити наступні висновки.

1. Філософське вчення про буття називається онтологією. Термін виник у XVII столітті. Опанування відповідної проблематики започатковане античною філософією. Під буттям в загальному сенсі розуміється все суще. Вирізняють наступні рівні буття: 1) буття людини; 2) буття світу з людиною в ньому; 3) буття Всесвіту. Основні сфери буття: 1) природа; 2) суспільство; 3) свідомість.

2. Ключовими категоріями онтології є матерія та свідомість. Історично у філософії склалося два конкуруючі підходи до витлумачення субстанціональності буття: матеріалізм, який наголошує первинність матерії, та ідеалізм, який обстоює переважність свідомісті. Дуалізм акцентує рівний онтологічний статус обох субстанцій. Некласичній філософії властивий несубстанціональний підхід до проблем буття.

3. Основними ознаками свідомості є наступні: особливий, небіологічний тип поведінки; використання предметів культури за їх призначенням; оперування не наданим наявна (предметним) змістом реальності; продукування того, що не існує (творчість); мова (мовлення); цілеспрямування дій та думок людини. Свідомість характеризується неоднозначною складною структурою та розмаїттям історико-філософських підходів до її витлумачення.

Укладачі:

доцент кафедри гуманітарних дисциплін,

кандидат філософських наук В. М. Корабльова

доцент кафедри гуманітарних дисциплін,

кандидат філософських наук, доцент П. С. Прибутько

47