Додаток 2
Міністерство внутрішніх справ україни
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Кафедра гуманітарних дисциплін
(назва кафедри)
“ЗАТВЕРДЖУЮ"
Завідувач кафедри
О. М. ЦАПКО
(підпис)
(Прізвище,
ініціали)
" " 2011 року
ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ
з
філософії
(назва навчальної дисципліни)
ТЕМА
Пізнання
як предмет філософського аналізу
(назва навчальної теми )
Навчальний час 2 години
Для
студентів навчально-наукового
інституту права та психології
(назва навчально-наукового інституту, факультету)
Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри
" " ____________ 2010 року,
протокол № ____
Київ - 2010
Додаток З
Вид лекції: навчально-пояснювальна .
(вказується у відповідності до наведеної в методичних рекомендаціях класифікації)
Дидактичні цілі:
Навчальні: сформувати у студентів цілісне уявлення про пізнання як предмет філософського аналізу, розкрити поняття суб’єкта та об’єкта пізнавальної діяльності, різновиди пізнання; висвітлити загальні тенденції формування гносеології як окремої галузі знання в історії філософії; сприяти осягненню істини як ключової гносеологічної категорії, виокремити різні підходи до витлумачення істини та сприяти розумінню їх відмінностей та меж застосування;
Розвиваючі: розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, самостійність мислення, спостережливість, активність, творчість студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності;
Виховні: сприяти формуванню філософського світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, відповідальності «передбуттям».
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:
Забезпечуючі дисципліни
Забезпечувані дисципліни методи та методологія наукового дослідження; соціологія; філософія права
Навчально-методичне забезпечення лекції:
Наочність карти, схеми, дошка, крейда та плакати
(перелік наочних засобів, що планується застосувати)
Технічні
засоби навчання комп’ютер,
мультимедійне забезпечення
План лекції:
1. Гносеологія як філософське вчення про пізнання.
2. Проблема пізнання: історико-філософська ретроспекція.
3. Істина: множинність підходів та критеріїв.
Рекомендована література:
Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного).-К.,2001.
Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є.М. Причепія).- К.,2001.
Філософія: Підручник (за ред. В.П. Андрущенко). – Х., 2000.
Філософія: Підручник для вузів (за ред. Г.А. Заїченка). – К., 1995.
Алексеев П.В., Панин А.В. Теория подсознания и диалектика. – М.,1991.
Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. – К.. 1984.
Диалектика. Познане. Наука. –М., 1988.
Звиглянич В.А. Научное познание как культурно – исторический процесс. – К.,1989.
Кочергин А.Н. Научное познание: формы, методы, подходы. – М.,1991.
Швырев В.С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М.,1988.
Шевченко В.І. Концепція пізнання в українській філософії. –К.,1993.
В С Т У П
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльності, процесом осягнення навколишнього світу, отримання й накопичення знань. Знання – це інформація про світ, яка існує у формі певної суб’єктивної реальності, це ідеальний образ дійсності. Отже, пізнання та знання співвідносяться як процес і результат. Процес пізнання охоплює певну кількість взаємоорганізованих елементів: об’єкт, суб’єкт, знання як результат дослідження. Відомий німецький філософ проголосив низку ключових філософських питань, одним із яких було: «Що я можу знати?». Питання про межі гносеологічних можливостей виникло ще на ранніх етапах розвитку філософії, особливо артикульоване у філософських побудовах давньогрецьких софістів і скептиків. Відповіді на кантівське питання складають широкий спектр – від гносеологічного оптимізму (віру в абсолютні можливості людського розуму цілковито пізнати навколишній світ) до агностицизму (повне чи часткове заперечення пізнаваності світу).
Тема присвячена пізнанню як предмету філософського аналізу, її опанування передбачає осягнення історико-філософської логіки розвитку гносеологічної проблематики, основних підходів до її витлумачення, а також специфічного категоріального апарату.
Отже, сьогодні ми виносимо на обговорення пізнання як предмет філософського аналізу. Дану тематику в навчальних цілях доцільно згрупувати у три навчальні питання:
1. Гносеологія як філософське вчення про пізнання.
2. Проблема пізнання: історико-філософська ретроспекція.
3. Істина: множинність підходів та критеріїв.