Додаток 2
Міністерство внутрішніх справ україни
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Кафедра гуманітарних дисциплін
(назва кафедри)
“ЗАТВЕРДЖУЮ"
Завідувач кафедри
О. М. ЦАПКО
(підпис)
(Прізвище,
ініціали)
" " 2010 року
ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ
з
філософії
(назва навчальної дисципліни)
ТЕМА
Філософський
аналіз проблем буття
(назва навчальної теми)
Навчальний час 2 години
Для
студентів навчально-наукового
інституту права та психології
(назва навчально-наукового інституту, факультету)
Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри
" " ____________ 2010 року,
протокол № ____
Київ – 2010
Додаток З
Вид лекції: навчально-пояснювальна . (вказується у відповідності до наведеної в методичних рекомендаціях класифікації)
Дидактичні цілі:
Навчальні: сформувати у студентів цілісне уявлення про буття як філософську категорію, субстанціональність буття та його інтерпретацію в історії філософії, матерію та свідомість як наріжну онтологічну опозицію; сприяти опануванню категоріального апарату вчення про буття, висвітлити провідні історико-філософські тенденції онтологічного дискурсу;
Розвиваючі: розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам’ять, увагу, самостійність мислення, спостережливість, активність, творчість студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності;
Виховні: сприяти формуванню філософського світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, відповідальності «перед буттям».
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:
Забезпечуючі дисципліни психологія
Забезпечувані дисципліни соціологія, культурологія
Навчально-методичне забезпечення лекції:
Наочність карти, схеми, дошка, крейда та плакати
(перелік наочних засобів, що планується застосувати)
Технічні
засоби навчання комп’ютер,
мультимедійне забезпечення
План лекції:
1. Онтологія як філософське вчення про буття: вихідні принципи та категорії.
2. Матерія як філософська категорія.
3. Свідомість: ґенеза та сутність.
Рекомендована література:
Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного).-К.,2000.
Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є.М. Причепія).- К.,2000.
Філософія: Підручник (за ред. В.П. Андрущенко). – Х., 2000.
Філософія: Підручник для вузів (за ред. Г.А. Заїченка). – К., 1995.
Гурьев Д.В. Загадки происхождения сознания. –М., 1986.
Дельгадо Х. Мозг и сознание. – М.,1991.
Как формируется и функционирует сознание: Сборник статей.(Составитель Пернацкий В.И.). –М.,1985.
Пространство и время. – К.,1984.
Проблема сознания в современной западной философии. – М.,1989.
Шалютин М.С. Искусственный интеллект. –М., 1985.
Видинеев Н.В. Природа интеллектуальных способностей человека. - М.,1989.
Ильенков Э.В. Философия и культура. – М.,1991.
Культура и развитие человека. – К.,1989.
Культура и побут населення України. – К.,1993.
Основи психології: Підручник (за ред. О.В. Киричука).-К.,1995.
Сознание в социокультурном измерении. – М.,1992.
Українська душа. –К., 1992.
Юнг К.Г. Психология бессознательного. – М., 1994.
В С Т У П
Проблема буття – одна з перших проблем, артикульованих у філософії, тож онтологія є історично першою філософською парадигмою. В античній філософії докласичної доби проблема буття здебільшого тематизувалася як проблема архе, первоначала світу. Там само закладається наріжне онтологічне протистояння матеріалізму та ідеалізму. Поняття «буття» дуже часто фігурує в повсякденному мовленні: кожне речення, як справедливо зазначено в логіці, можна звести до структури S (не) є P. Дієслово-зв’язка «є» означає «має буття». На цій підставі можна зробити висновок: все, про що ми ведемо мову, ми підводимо під буття чи небуття, тобто визначаємо його онтологічний статус. Крім цього прихованого, певною мірою неусвідомленого вжитку, про буття ведуть мову, розмірковуючи про світ як буття, життя як буття («життя-буття»), смерть як небуття. Філософія, на відміну від буденної свідомості, порушує проблему буття свідомо, намагається з’ясувати смисл, який людська культура вкладає в це поняття. Вчення про буття має назву онтологія. Даний термін вживається у філософії з XVII ст., хоч сама проблема буття розглядалася ще з часів Парменіда.
Тема присвячена онтології як філософському вченню про буття, її опанування передбачає осягнення історико-філософської логіки дослідження онтологічної проблематики, основних підходів до її витлумачення, а також специфічного категоріального апарату.
Отже, сьогодні ми виносимо на обговорення філософський аналіз проблем буття. Дану тематику в навчальних цілях доцільно згрупувати у три навчальні питання:
1. Онтологія як філософське вчення про буття: вихідні принципи та категорії.
2. Матерія як філософська категорія.
3. Свідомість: ґенеза та сутність.