Тема 9: Групи інтересів

Сутність поняття «лобізм». Історія інституціоналізації лобізму. Характер взаємовідносин між державою та групами інтересів. Сутність груп інтересів, їх різноманітність та поліфункціональність. Політичний торг. Плюралістична модель та її представники. Корпораційна модель відносин між державою та групами інтересу. Чинники, що вплинули на формуванні даної моделі взаємовідносин. Сутність «спільної відповідальності».

Корпоративізм – багатоманітність підходів та його історичні форми. Інституційна концепція корпоративізму. Стратегія корпоративізму як відповідь на існування гострих соціальних конфліктів між групами працедавців та найманих працівників. Основні властивості корпоративного типу політики. Аналіз конкретної ситуації в Австрії, Німеччині, Швеції. Головні характеристики корпораційногопроцесу прийняття рішень. «Сильний», «поміркований» та «слабкий» корпоративізм. Чинники, що впливають на рівень корпоративізму в країні.

Тема 10: Політичні еліти

Сутність політичного елітизму і генеза цього поняття. Класичні теорії еліт (В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс). Обгрунтування явища політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів. Концепція «національної аристократії» В.Липинського. Сучасні концепції еліт: макіавеллістська школа, ціннісні теорії, теорії демократичного елітизму, концепціїїї плюралізму еліт, ліволіберальні концепції, партократична теорія. Чинники елітарності суспільства: біологічні, психологічні, ірраціональні, функціональні та ін. Соціальне представництво еліти.

Політична еліта в структурі влади. Система рекрутування еліт. Номенклатура системи та її наслідки. Державна бюрократія як складова політичної еліти. Політична еліта і демократія: дилема поєднання. Еліта і контреліта. Функції політичної еліти. Класифікація еліт. «Відкрита» і «закрита» еліта. Джерела формування еліти. Правляча еліта. «Національна аристократія». Істеблішмент. Система гільдії. Антрепренерська система. «Залізний закон олігархії» Р. Міхельса. Легітимна та нелегітимна еліти. Шляхи та ресурси формування та змін політичних еліт.

Історія становлення української політичної еліти. Характеристика основних рис сучасної політичної еліти України. Специфіка політичних еліт періоду демократичної трансформації в Україні.

Тема 11: Політичне лідерство

Поняття й сутність політичного лідерства. Теорії політичного лідерства. Античні уявлення про політичне лідерство, середньовічні уявлення про політичне лідерство. Н. Макіавеллі, Ф. Ніцше, З. Фрейд, Г. Гард, Г. Гегель, марксисти про політичне лідерство. Сучасні уявлення про політичне лідерство.

Класифікація політичного лідерства за М. Вебером, Г. Лассуеллом, Р. Такером та В. Хагеманом, Є. Вятром, марксистами, Херманном, В. Ільїним, І. Павловим.. Політичний лідер, сфери його діяльності: теоретична, аналітична, ідеологічна, організаторська, виконавча, стратегічна, тактична. Вимоги до політичного лідера: професійна придатність, компетентність, популярність, демократизм, відповідальність, висока політична культура і моральність. Ознаки політичного лідерства.

Типологія політичного лідерства (традиційне, раціонально-легальне, харизматичне лідерство)та її критерії: суспільно-історичні умови, вид регулювання суспільних відносин; об’єкт лідерства, форма лідерства, стиль лідерства (лідер-адміністратор, лідер-агітатор, лідер-теоретик, лідер-опозиціонер, лідер-плутократ, лідер-популіст, лідер-«прапороносець», лідер-«торговець», лідер-«пожежник»).

Функціональні особливості політичного лідера: здійснення функції оцінки, вироблення лінії поведінки, виконання мобілізуючих функцій, здійснення прогнозуючих функцій. Політичний імідж.

Соціальна роль політичного лідерства, його формального й неформального авторитету, масштабів та рівня впливу, вміння прогнозувати і контролювати події. Політичні лідери України. Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичного лідера в Україні.