- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Прийняті скорочення
- •Тема 1. Структура та завдання навчального курсу ”інформаційне право та правова інформатика”. Інформаційне право: сутність, поняття та зміст
- •1. Структура та завдання навчальної дисципліни
- •Опис дисципліни "Інформаційне право та правова інформатика"
- •Структура залікового кредиту
- •Програма курсу
- •Тема 1. Структура та завдання навчального курсу. Інформаційне право: сутність, поняття та зміст.
- •Тема 2. Інформація як основний об’єкт інформаційного права. Поняття інформаційного простору.
- •Тема 3. Об’єкти інформаційного права.
- •Інформаційні технології як об’єкт інформаційних правовідносин.
- •Тема 4. Інформаційні ресурси.
- •Тема 5. Джерела інформаційного права та інформаційне законодавство України.
- •Тема 6. Інформаційно-правові норми і інформаційні правовідносини.
- •Тема 7. Суб’єкти інформаційних правовідносин.
- •Тема 8. Права та обов’язки учасників інформаційних відносин.
- •Тема 9. Інформація як інтелектуальна власність. Права людини і захист персональних даних.
- •Тема 10. Конфіденційна інформація. Державна таємниця.
- •Тема 11. Правове регулювання інформаційних відносин в сфері масової інформації.
- •Тема 12. Правове регулювання інформаційних відносин в бібліотечній та архівній справах.
- •Тема 13. Правові проблеми глобальної мережі Інтернет.
- •Тема 18. Комп’ютерне моделювання в правовій сфері.
- •Тема 19. Інформаційні бази та банки даних.
- •Тема 20. Використання експертних систем у галузі права.
- •2. Передумови виникнення та формування інформаційного права
- •3. Предмет і методи інформаційного права
- •4. Система інформаційного права
- •Тема 2. Інформація як основний об’єкт інформаційного права. Поняття інформаційного простору
- •1. Інформація і суспільство.
- •2. Інформаційне суспільство. Єдиний інформаційний простір.
- •3. Інформація в актах чинного законодавства.
- •1. Інформація і суспільство.
- •2. Інформаційне суспільство. Єдиний інформаційний простір.
- •3. Інформація в актах чинного законодавства.
- •Тема 3. Об’єкти інформаційного права
- •1. Інформаційна сфера. Поняття та структура.
- •2. Документована інформація.
- •3. Інформаційні системи, інформаційні технології.
- •Тема 4. Інформаційні ресурси
- •1. Поняття інформаційних ресурсів. Національні інформаційні ресурси.
- •2. Правовий режим інформаційних ресурсів.
- •3. Правове регулювання відносин щодо окремих видів інформаційних ресурсів.
- •1. Поняття інформаційних ресурсів. Національні інформаційні ресурси.
- •2. Правовий режим інформаційних ресурсів.
- •Національні інформаційні ресурси складаються з інформаційних ресурсів різної належності та форми власності.
- •3. Правове регулювання відносин щодо окремих видів інформаційних ресурсів.
- •Тема 5.1. Джерела інформаційного права та інформаційне законодавство україни
- •1. Становлення інформаційного законодавства України.
- •2. Структура інформаційного законодавства України.
- •Загальна частина
- •Особлива частина
- •3. Джерела інформаційного права.
- •Тема 5. 2. Джерела інформаційного права та інформаційне законодавство україни
- •1. Базові закони у сфері інформації та інформатизації.
- •2. Закони, що врегульовують певні види інформаційних відносин (видове законодавство).
- •1. Базові закони у сфері інформації та інформатизації.
- •2. Закони, що врегульовують певні види інформаційних відносин (видове законодавство).
- •В Законі виписані гарантійні зобов’язання, згідно яких:
- •Тема 6. Інформаційно-правові норми і інформаційні правовідносини
- •1. Інформаційно-правові норми.
- •2. Поняття та зміст інформаційних правовідносин.
- •3. Інформаційна діяльність. Основні види та напрямки.
- •1. Інформаційно-правові норми.
- •2. Поняття та зміст інформаційних правовідносин.
- •3. Інформаційна діяльність. Основні види та напрямки.
- •Тема 7. Суб’єкти інформаційних правовідносин
- •1. Суб’єкти правовідносин в інформаційній сфері.
- •2. Людина як суб’єкт права в інформаційній сфері.
- •3. Держава як суб’єкт права в інформаційній сфері.
- •4. Правовий статус організацій та установ в інформаційній сфері.
- •Тема 8. Права та обов’язки учасників інформаційних відносин
- •1.Основні інформаційні права та свободи.
- •2. Право на інформацію.
- •3. Електронно-цифровий підпис як інститут інформаційного права.
- •Тема 9. Організаційно-правові аспекти функціонування комп’ютерного програмного забезпечення
- •2. Організаційні та правові засади використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади.
- •2. Організаційні та правові засади використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади.
- •Тема 10. Конфіденційна інформація.
- •1. Поняття, ознаки та структура інформації з обмеженим доступом. Конфіденційна інформація.
- •2. Державна таємниця.
- •3. Інші види таємниці.
- •Тема 11. Правове регулювання інформаційних відносин в сфері масової інформації
- •1 .Організація та діяльність засобів масової інформації як предмет правового регулювання.
- •2. Свобода масової інформації та її обмеження.
- •3. Засоби масової інформації як об’єкт права.
- •Тема 12. Правове регулювання інформаційних відносин в бібліотечній та архівній справах
- •1. Бібліотечна система України.
- •2. Права та обов’язки громадян, підприємств, установ та організацій у питаннях бібліотечного обслуговування.
- •3. Система архівних установ України.
- •Тема 13. Правові проблеми глобальної мережі інтернет
- •1. Право іглобальна мережа Інтернет.
- •2. Особливості інформаційних правопорушень в середовищі Інтернет.
- •3. Основні напрями правового регулювання інформаційних відносин в Інтернет.
- •1. Право і глобальна мережа Інтернет.
- •2. Особливості інформаційних правопорушень в середовищі Інтернет.
- •3. Основні напрями правового регулювання інформаційних відносин в Інтернет.
- •Тема 14. Державна політика та державне управління
- •1. Державна політика в інформаційній сфері.
- •2. Державне управління в інформаційній сфері.
- •Тема 15. Основи теорії правової інформатики. Правова інформатика як наука і навчальна дисципліна
- •1. Передумови і методологічне значення використання методів і засобів інформатики в правовій сфері.
- •2. Завдання та функція правової інформатики як науки, її місце в системі наукових знань.
- •3. Основні поняття правової інформатики.
- •4. Правова інформатика як навчальна дисципліна.
- •Тема 16. Об’єкт та предмет правової інформатики
- •2. Інформаційно-правове поле.
- •3. Соціально-правова інформація в структурі правового регулювання.
- •4. Електронне урядування - шлях до ефективності та прозорості державного управління
- •Тема 17. Інформатизація законотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судочинної
- •1. Становлення системної інформатизації в правовій сфері.
- •2. Нова технологія законотворення.
- •3. Деякі проблеми та перспективи системної інформатизації правової сфери.
- •Тема 18. Комп’ютерне моделювання в правовій сфері
- •1. Поняття та сутність моделювання. Функції і види моделей.
- •2. Правові підстави та види моделей, що використовуються в юридичній практиці.
- •3. Математичне і кібернетичне моделювання правових об’єктів.
- •1. Поняття і сутність моделювання. Функції та види моделей.
- •2. Правові підстави та види моделей, що використовуються в юридичній практиці.
- •3. Математичне і кібернетичне моделювання правових об’єктів.
- •Тема 19. Інформаційні бази та банки даних
- •1. Поняття інформаційної системи, бази та банку даних.
- •2. Загальна характеристика інформаційно-пошукових систем законодавства.
- •1 Поняття інформаційної системи, бази та банку даних.
- •1. Таблиці.
- •2. Запити.
- •3. Форми.
- •4. Звіти.
- •5. Сторінки.
- •6. Макроси і модулі.
- •2. Загальна характеристика інформаційно-пошукових систем законодавства.
- •Тема 20. Використання експертних систем
- •1. Експертні системи як особливий вид автоматизованих систем.
- •2. Особливості побудови експертних систем та галузі їх використання.
- •Розділ 10. Експертні системи та системи підтримки прийняття управлінських рішень.
- •10.1. Експертні системи як вид систем штучного інтелекту.
- •10.2. Особливості побудови експертних систем та галузі їх використання.
- •Рис 9. Узагальнена схема типової експертної системи
3. Основні напрями правового регулювання інформаційних відносин в Інтернет.
Щодо специфіки правового регулювання інформації в рамках мережі Інтернет, необхідно відзначити наступне.
По-перше, Інтернет в строгому сенсі слова не може розглядатися як об'єкт правовідносин, будь-то цивільних або публічних. Правові відносини виникають тут не стільки з приводу самого Інтернет як комп'ютерної мережі, скільки з приводу тих об'єктів, які тим або іншим чином пов'язані з функціонуванням такої мережі. Можна сказати, що властивості власне Інтернету виявляються тільки у зв'язку з операцією відповідними об'єктами і невідокремлені від останніх.
По-друге, об'єкти, безпосередньо пов'язані з Інтернет, є або добре відомі праву матеріальні об'єкти (наприклад, товари, пропоновані в електронному каталозі), або інформаційні об'єкти (що захищаються залежно від конкретного виду, правом інтелектуальної власності і іншими спеціальними нормами).
Особливістю інформаційних об'єктів є відсутність "прив'язки" до матеріального носія і форми представлення інформації. Дана характеристика впливає не тільки на застосування інститутів права інтелектуальної власності, але і на регламентацію, наприклад, електронного документообігу, пов'язаного з електронною торгівлею.
По-третє, регулювання мережевих об'єктів вимагає, як свідчить практика, комплексного підходу, що поєднує застосування традиційних інститутів права з виробленням нових інститутів і понять, які не стільки реорганізують систему правового регулювання в цілому - оскільки революційні втручання, що руйнують "все вщент", також небажані у сфері права, як і в політиці, - скільки доповнюють вже існуючі системи норм. Як приклад можна навести поняття "доступу", що, як уявляється, слід визнати як основний критерій або "спільний знаменник" при відстежуванні будь-яких юридичних фактів, пов'язаних з переходом права власності на результати інтелектуальної діяльності.
У більшості розвинених країн, при виборі підходів до правового регулювання Інтернет-відносин сьогодні орієнтуються на такі критерії:
1. Вибірковість регулювання: уникнення «всеосяжного» регулювання діяльності, заснованої на Інтернет-економіці; регулювання застосовне лише до деяких специфічних аспектів, відповідно потребам реального ринку;
2. Гнучкість регулювання: регулювання повинне бути здатним до адаптації і змін з урахуванням особливостей, що лежать в основі функціонування Інтернет;
3. Експериментальне регулювання: нововведення в Інтернет-регулювання повинні бути експериментальні й інноваційні, супроводжуватися апробацією і соціальною оцінкою кожної зміни;
4. Сприяюче регулювання: адміністративне Інтернет-регулювання повинне прагнути до спрощення процесу.
До основних критичних чинників при регулюванні Інтернет-відносин зарубіжні фахівці відносять:
- точність вибору мети: інтернет-регулювання повинне носити чіткий, простій і повний характер, «попадати» точно в ціль;
- економічна ефективність: інтернет-регулювання повинне стимулювати конкуренцію і саморегулювання в тих випадках, коли це можливо;
- ухвалення специфіки ринку інтернет-регулювання повинне брати до уваги такі властивості ринку, онлайна, як непостійність і еластичність.
До методів втручання держави в процеси Інтернет-відносин відносять:
- адміністративні методи (видача ліцензій, регулювання цін, встановлення певних стандартів якості);
- правові методи (ухвалення законодавчих актів);
- звичайна торгова практика (концепція добровільного самоконтролю, що направляється);
- спонукаючі сумісні методи (промислова політика: Інтернет-регулювання повинне фокусувати на встановленні чесних і конкурентних правилах доступу для всіх суб'єктів Інтернет-відносин).
Акцент на методології проведення відмінностей і на системному підході до регулювання (наприклад, правила доступу) не повинен мати своїм наміром генерування нових правових рамок обмежувального характеру. Натомість, може йтися про ефективніше застосування чинного законодавства, стимулювання роботи національних органів регулювання і одночасну спробу забезпечення безпеки середовища, за допомогою якого працює Інтернет-економіка.
Одною з головних думок, яка проходить через бачення сьогодення і майбутнього Інтернет, полягає у тому, що глобальну інформаційно-комунікаційну мережу в обсязі будь-якого її сегменту контролювати за допомогою всеосяжного регулювання неможливо.
Разом з тим, повинні створюватися і належним чином застосовуватися відповідні регулятивні інструменти. Інакше з'являється ризик виникнення перешкод на шляху зростання вигод від його використання і порушень прав людини на доступ до інформації.
Застосування висловлених пропозицій дозволить надалі ефективно вирішувати певні проблеми у сфері правового забезпечення безпеки комп'ютерної інформації, а саме:
- удосконалювати кримінальне законодавство про комп'ютерні злочини;
- Розробити обгрунтовану систему ознак визначення суспільної небезпеки комп'ютерних злочинів і принципи призначення покарань за їх вчинення;
- визначити правила відмежування комп'ютерних злочинів від злочинів, в яких комп'ютер виступає як предмет або засіб;
- системно накопичувати і аналізувати судову практику у справах про комп'ютерні злочини.